Консультує ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві. Питання-відповіді:

Щодо  сплати єдиного податку та єдиного внеску для спрощенців в умовах мобілізації
У зв’язку з соціальною  напругою, яка склалася у державі, що призвело до оголошення часткової мобілізації, Міністерством доходів і зборів України з метою врегулювання питань оподаткування фізичних осіб - підприємців – платників єдиного податку, видано Узагальнюючу податкову консультацію, яка затверджена наказом від 06.05.2014 №276 “Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань оподаткування платників єдиного  податку“.  З  метою однакового  підходу до практичного застосування норм податкового законодавства та інших законодавчих актів було надано роз’яснення щодо механізму оподаткування платників 1 та 2 груп,  яким  нараховуються авансові платежі по єдиному податку, а також для платників єдиного податку, які є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).   
Тобто, викладено позицію, що для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку 1 та 2 груп, що не здійснюють господарську діяльність і не використовують найману працю, на період перебування  на  військових  зборах, у  разі  виникнення податкового боргу по єдиному податку,  такий борг буде вважатись як безнадійним, на підставі статті 101 Податкового кодексу України, що підлягатиме списанню у відповідності до Порядку списання безнадійного податкового боргу.
Водночас, від  сплати єдиного внеску (за себе) звільняються лише фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку на період перебування на  військових зборах. При цьому умовою звільнення від сплати є нездійснення господарської діяльності у цей період, неотримання доходів та надання підтверджуючих документів з військових комісаріатів, у яких зазначається період перебування на військовій службі.
 
Які дії платника ПДВ у разі відмови з боку продавця товарів чи послуг надати податкову накладну
 
Відповідь: У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення чи порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника. Ця заява є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення чи порядок реєстрації в Єдиному реєстрі.
Також, до заяви потрібно додати копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Відповідна норма визначена п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.
Порядок накладення електронних цифрових підписів посадових осіб СГ на податкову звітність.
Відповідь: Платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.
Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються електронні цифрові підписи (далі – ЕЦП) посадових осіб платника податків у такому порядку:
- першим – ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера),
- другим – ЕЦП керівника,
- третім – ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.
За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку:
- першим – ЕЦП керівника,
- другим – ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.
Платником податків фізичною особою - суб’єктом підприємницької діяльності електронні цифрові підписи накладаються у такому порядку:
- першим – ЕЦП платника податків - фізичної особи,
- другим – ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (за наявності).
Відповідна норма визначена пп.7.1 п.7 р. ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.08 № 233. Також з цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися  на офіційному веб-порталі Міндоходів у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 135.03). 
 
Чи звільняється від обов’язку подавати податкову звітність СГ, який призупиняє на певний період ведення своєї діяльності?
 
Відповідь: Якщо платник податків вирішив на певний період призупинити ведення своєї господарської діяльності, то податкову звітність він все рівно повинен подавати. Тобто, платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період (далі – ПКУ) подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до ПКУ незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Таким чином звітність подається до контролюючого органу, в якому платник  перебуває на обліку до моменту ліквідації платника податку.
 
 Яким чином  платнику, який постачає товари неплатнику ПДВ заповнити графи розділу І Реєстру виданих та отриманих податкових накладних?
 
Відповідь: Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі – Реєстр) затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 № 708, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.12.2013 за № 2118/24650.
  При занесенні до розділу І «Видані податкові накладні» Реєстру податкових накладних, що виписані при постачанні товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований платником ПДВ:
- у графі 1 записується порядковий номер податкової накладної;
- до граф 2, 3 переносять відповідні реквізити податкової накладної;
- у графі 4 «вид документа» проставляється позначення «ПНП02» (постачання неплатнику податку);
- у графі 5 «найменування (прізвище, ім’я, по батькові - для фізичної особи – підприємця) покупця» записується «Поставка неплатнику податку» або «Натуральна виплата в рахунок оплати праці фізичним особам» тощо;
- у графі 6 «Індивідуальний податковий номер платника податку – покупця» проставляється нуль «O»;
- у графах 7 - 13 відображаються вартісні показники щодо поставки товарів/послуг.
З цим та іншими роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Міндоходів у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 101.21). 
 
Який  порядок заповнення уточнюючого податкового розрахунку за формою 1-ДФ?
 
Відповідь: Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) (далі – податковий розрахунок) є однаковим. Вони подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.
Для вилучення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати ”1” - на виключення рядка.
Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати ”0” - на введення рядка.
Отже, для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» - рядок на вилучення, а в другому – «0» - рядок на введення.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма
№ 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 № 49, який набрав чинності з 1 квітня 2014 року.
 
Які підстави для скасування електронного цифрового підпису?
Відповідь: Регламентом Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту встановлений виключний перелік підстав скасування (відкликання) посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису.
Сертифікат автоматично скасовується Центром, без надання окремого повідомлення заявнику (підписувачу), у випадку не поновлення заблокованого сертифіката протягом 30 календарних днів або закінчення строку чинності сертифіката підписувача.
Сертифікат скасовується за письмовою заявою, без додаткового повідомлення, у випадку припинення діяльності суб’єкта господарювання – заявника, розірвання підписувачем трудового договору з юридичною особою – заявником, у разі компрометації особистого ключа, за заявою заявника або його уповноваженого представника.
Сертифікат ключа може бути достроково скасований Центром, з письмовим або електронним повідомленням заявника, у разі:
набрання законної сили рішенням суду про скасування посиленого сертифіката ключа;
смерті підписувача або оголошення його померлим за рішенням суду;
визнання підписувача недієздатним за рішенням суду;
надання заявником недостовірних даних, припинення (розірвання) договору з заявником. 
Скасовані сертифікати поновленню не підлягають. Інформація про усі скасовані сертифікати автоматично заноситься до Списку відкликаних сертифікатів, який публікується на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД (http://www.acskidd.gov.ua/) та є доступним кожному користувачу.
 
 Чи допускаються пробіли між словами та службовими знаками у платіжному документі ?
Відповідь: Основні правила заповнення банківських документів у разі сплати єдиного внеску, податкових та  митних платежів, які затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 22.10.2013 р. №609.
Алгоритмом заповнення поля "Призначення платежу", в полі №3 передбачено відображення відповідних реквізитів:
- код ЄДРПОУ платника податку (у разі здійснення юридичною особою сплати за відокремлений підрозділ друкується код за ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, за який здійснюється така сплата);
- реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України (у разі відмови від реєстраційного номера);
- реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється Міндоходів.
Зверніть увагу на те, що при заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.
 
 Чи має право продавець зменшити податкові зобов’язання, якщо покупець відмовляється підписувати розрахунок коригування та відкоригувати свій податковий кредит?
Відповідь:  Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V Податкового кодексу України визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. 
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; 
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг. 
Враховуючи наведене, при здійсненні перерахунку у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача повинні бути відкориговані одночасно.
 Тобто, якщо покупець відмовляється підписувати розрахунок коригування та відкоригувати свій податковий кредит, то законодавчі підстави для коригування податкових зобов’язань у постачальника відсутні.
При цьому, статті 188 глави 20 розділу IV Господарського кодексу України -визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
 
 Що є зверненнями громадян та які їх види існують?
Відповідь: Згідно зі статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) – це таке звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, службових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) – звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, службових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо
Скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, службових осіб.
 
Чи мають право на отримання бюджетного відшкодування особи, які зареєстровані як платники ПДВ менш ніж 12 календарних місяців?
 
Відповідь: Відповідно до пункту 200.5 статті 200 розділу V Податкового кодексу України  не мають права на отримання бюджетного відшкодування  особи, які:
були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне  відшкодування  (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); 
мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного  відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
 
 Який порядок автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ?
 
Відповідь:Згідно із пунктом 200.18 статті 200 Податкового кодексу України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.
Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 Податкового кодексу.
Контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.
Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Посадові особи контролюючих органів служби та органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, в разі порушення визначених у пункті 200.18 статті 200 Податкового кодексу термінів відшкодування несуть відповідальність відповідно до закону.
Для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість платник податку повинен одночасно відповідати критеріям, визначеним пункту 200.19 статті 200 Податкового кодексу.
Критерії оцінки платника, відповідність яким надає такому платнику податку право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування сум ПДВ, побудовані на аналізі даних його звітних показників та наявної податкової інформації.
Пунктом 200.20 статті 200 ПКУ передбачено, що визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.
Відповідно до пункту 200.21 статті 200 Податкового кодексу у разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов’язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.
Якщо контролюючий орган у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку.
 
 Який порядок визначення відповідності платника ПДВ критеріям для отримання автоматичного бюджетного відшкодування?
Відповідь:Критерії, яким повинні відповідати платники ПДВ для отримання автоматичного бюджетного відшкодування, визначені пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 200.20 статті 200 Податкового кодексу порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.
Отже, визначення відповідності платника ПДВ критеріям, яким такі платники ПДВ повинні відповідати для отримання автоматичного бюджетного відшкодування, проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.
 
 Як правильно оформити звернення?
 
Відповідь: Враховуючи норми Закону України «Про звернення громадян» у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Звернення може бути усним (викладеним громадянином записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо повноваження оформленні відповідно до чинного законодавства.
Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).
Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Звернення оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями.
 
 Чи необхідно нараховувати податкові зобов’язання при списанні нематеріального активу, який має залишкову вартість, якщо при його придбанні сума ПДВ до складу податкового кредиту не включалась?
 
Відповідь: Відповідно до підпункту 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України товари – матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.
Платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України).
 
 Чи може ФОП - платник ЄП здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, в тому числі за межами території України?
Відповідь: Згідно із статті 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України «Про підприємництво»
Статтею 4 цього Закону передбачені види зовнішньоекономічної діяльності, до яких, зокрема, належать експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» Податкового кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктом 291.5 статті 291 Податкового кодексу визначені види діяльності, здійснюючи які фізичні особи - підприємці не можуть бути платниками єдиного податку.
Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за звітним періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Враховуючи вищенаведене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність як на території України, так і за її межами, за умови, що ним не здійснюються види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
 
 Як визначається дохід за попередній календарний рік, у разі прийняття ФОП рішення про застосування спрощеної  системи оподаткування з 1 січня наступного року?
Відповідь:  Згідно з підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділом XIV Податкового кодексу.
Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 року № 1675.
Враховуючи вищенаведене, у разі прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.
Отже, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.
 
 Чи має право постачальник відкоригувати податкові зобов’язання у разі списання кредиторської заборгованості за отриманою попередньою (авансовою) оплатою за товари (послуги), якщо термін позовної давності минув, але товари так і не були поставлені?
Відповідь: Відповідно до пункту 187.1. статті 187 розділу V Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку-дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
 Тобто, виходячи із визначення дати виникнення податкових зобов’язань, на дату надходження авансового платежу у продавця виникають податкові зобов’язання з ПДВ.
 Враховуючи те, що продавцем не були повернуті кошти, раніше отримані від покупця як попередня оплата за товар (послуги), то у разі якщо протягом терміну позовної давності не відбулося фактичної поставки товару (послуг), продавець не має законодавчих підстав на коригування суми податкових зобов’язань з ПДВ при списанні кредиторської заборгованості.
 
 Чи може нерезидент внести інвестицію (внесок до статутного фонду) без реєстрації?
 
Відповідь: Законом України від 27 квітня 2010 року N 2155-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання іноземних інвестицій та кредитування» було скасовано ряд тимчасових обмежень у сфері інвестиційної діяльності, зокрема, щодо здійснення іноземних інвестицій виключно у гривнях та через інвестиційні рахунки, обов’язкової державної реєстрації іноземних інвестицій тощо.
Разом з цим, згідно зі статтею 13 Закону України від 19 березня 1996 року № 93/96-ВР «Про режим іноземного інвестування» незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг та гарантій, передбачених цим Законом.
 
 Які існують види іноземних інвестицій?
Відповідь: Відповідно до статті 2 Закону України від 19 березня 1996 року №93/96-ВР «Про режим іноземного інвестування» визначені види іноземних інвестицій. Так, іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді:
- іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України;
- валюти України - відповідно до законодавства України;
- будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов’язаних з ним майнових прав;
- акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті;
- грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов’язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
- будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;
- прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
- інших цінностей відповідно до законодавства України.
Перерахування інвестиційних сум в іноземній валюті у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України.
 
 Чи мають право суб’єкти господарювання самостійно проводити ремонт РРО?
 
Відповідь: Нормами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», а саме пунктом 14 статті 3 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування, ремонтувати реєстратори розрахункових операцій тільки через центри сервісного обслуговування у встановленому порядку.
 
 Чи має підприємство застосовувати РРО, якщо воно надає послуги населенню та іншим підприємствам?
 
Відповідь:  Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»), реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
 
 Питання: Чи застосовуються РРО при наданні послуг бібліотеками?
Відповідь: При наданні послуг бібліотеками суб’єктам господарювання дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів 200 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності, застосування РРО є обов’язковим.
При перевищенні граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати та проводити розрахунки з застосовуванням РРО.
 
 Яким чином фізичні особи, співвласники житлової нерухомості, що перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, повинні  повідомити контролюючий орган про визначеного за їх згодою платника податку? 
 
Відповідь: Згідно із статтею 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (стаття 368 Цивільного кодексу).
Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном (стаття 369 Цивільного кодексу).
Підпунктом 265.1.2 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, зокрема якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 265.7.1 пункту 265.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 265.7.2 пункту  265.7 статті 265 Податкового кодексу).
Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
Таким чином, фізичні особи співвласники житлової нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, можуть повідомити орган доходів і зборів про визначеного за їх згодою платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості.
 
 Яким чином буде обчислюватись податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо протягом року в родині з’являється третя дитина?
 
Відповідь: Відповідно до підпункту 265.2.2 пункту  265.2 статті  265 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової нерухомості, в т.ч. їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних або прийомних, або малозабезпечених сімей, опікунів, піклувальників дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю, опікуна, піклувальника. 
Статтею 1 Розділу I Закону України від 26 червня 2001року № 2402-III «Про охорону дитинства» багатодітна сім’я - сім’я, що складається з батьків (або одного з батьків) і трьох та більше дітей.
Підставою для отримання пільг, передбачених законодавством для багатодітних сімей є підтверджуючі документи.
Статус багатодітної сім’ї і дітей з такої сім’ї та їх право на отримання пільг згідно із Законом № 2402 підтверджує посвідчення (п. 2 Порядку виготовлення і видачі посвідчень батьків та дитини з багатодітної сім’ї, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2010 року № 209 «Деякі питання виготовлення і видачі посвідчень батьків та дитини з багатодітної сім’ї»). 
Згідно з підпунктом 265.7.2 пункту 265.7 статті 265 Податкового кодексу податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 265.7.1 пункту 265.7 статті 265 Податкового кодексу, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової нерухомості, в т.ч. їх часток, що перебувають у їх власності, права на користування пільгою зі сплати податку (підпункт  265.7.3 пункту 265.7 статті 265 Податкового кодексу). 
Тобто, родина, в якій з’являється третя дитина, при наявності документів (посвідчення тощо), що підтверджують статус багатодітної сім’ї та дітей з такої сім’ї, починаючи з місяця набуття статусу багатодітної сім’ї не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за умови перебування у власності такої сім’ї не більше одного житлового об’єкта. За період з 01 січня звітного року до початку того місяця, в якому було набуто статус багатодітної сім’ї, податок сплачується на загальних підставах. 
Платник податку має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою зі сплати податку.
 
 Якщо фізична особа – підприємець - платник єдиного податку, не використовує працю найманих осіб, має лист непрацездатності. Чи звільняється такий підприємець від щомісячної сплати єдиного податку за період тимчасової втрати працездатності?
 
Відповідь: Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами доходів і зборів на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу).
Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу).
Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу).
Згідно із п. 295.6 ст. 295 Податкового кодексу суми єдиного податку, сплачені відповідно до абз. другого п. 295.1 і п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.
Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому Податковим кодексом.
Отже, платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку за період хвороби, за умови подання таким платником заяви до органу доходів і зборів щодо терміну тимчасової втрати працездатності з доданням копії листка (листків) непрацездатності.
Якщо платник єдиного податку хворів 30 і більше календарних днів та при цьому хвороба розпочалась до 20 числа місяця та закінчилась у наступному(их) місяці(ях), то такий платник звільняється від сплати єдиного податку лише за календарний(і) місяць(і) (в якому(их) почав хворіти (хворів)), а за наступний календарний місяць, в якому відповідно до листка непрацездатності хвороба закінчилась, сплачує єдиний податок відповідно до норм Податкового кодексу.
 
Як нараховується та сплачується єдиний соціальний внесок?
 
Відповідь: Для платників, визначених у пунктах 4 та 5 (крім суб’єктів господарювання фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»,  відповідно до абзацу першого частини другої статті 7 цього закону єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибуток), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Звертаємо увагу, що для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», встановлюється у розмірі 34,7 відсотка бази нарахування єдиного внеску.
Відповідно до частини дванадцятої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Пільг зі сплати єдиного внеску, для категорії осіб, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування чинним законодавством не передбачено.
 
 Які мають бути дії платника, коли при підписанні електронного документу під час подачі звітності виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено»?
 
Відповідь: перш за все необхідно перевірити:
- який ключ ЕЦП використовується першим? (вірна послідовність підписів Бухгалтер-директор-електронна печатка);
- якщо ключ обрано вірно, слід звернути увагу на правильність введення паролю, а саме регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи, які відрізняються за розташуванням на клавіатурі);
- чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа? (у разі зміни ім’я файлу особистий ключ буде пошкоджено, тому необхідно звернутися до представництва АЦСК ІДД Міндоходів, в якому отримували послуги ЕЦП, подати заяву на скасування посиленого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідний йому посилений сертифікат відкритого ключа).
 
 Чи можлива реєстрація як самостійного платника ПДВ філії та представництва юридичної особи – резидента?
 
Відповідь: Відповідно до ст. 180 Податкового кодексу України, визначено перелік осіб, які для цілей оподаткування є платниками податку на додану вартість.
Відповідно до п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, особа для цілей розділу V Податкового кодексу України – це будь-яка із зазначених нижче осіб, а саме:
 а) юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, яка:
або є платником податків і зборів, встановлених Податковим кодексом, крім єдиного податку;
або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;
або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому Податковим кодексом України порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;
б) фізична особа - підприємець, яка:
або є платником податків і зборів, встановлених Податковим кодексом, крім єдиного податку;
або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;
або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому Податковим кодексом України  порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;
в) юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка ввозить товари на митну територію України;
г) постійне представництво;
ґ) інвестор та/або інвестор (оператор) відповідно до угоди про розподіл продукції, на якого покладено ведення податкового обліку з податку на додану вартість за угодою про розподіл продукції.
Згідно з ч. другою ст. 55 Господарського кодексу України, суб’єктами господарювання є:
господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Суб’єкти господарювання, зазначені у п. 1 ч. другої ст. 55 Господарського кодексу України, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
Відповідно до п. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України, філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Враховуючи те, що філії та представництва юридичних осіб - резидентів не є юридичними особами, а також не є суб’єктами господарювання, то у контролюючих органів відсутні підстави для реєстрації філій та представництв юридичних осіб - резидентів в якості самостійних платників ПДВ.
 
 В якому вигляді подається звіт щодо сум нарахованого ЄСВ до органів доходів і зборів?
 
Відповідь: Звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік в органах доходів і зборів в один із таких способів:
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством;
- на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
- на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше п’яти.
Звіт, надісланий поштою, не вважається поданим. Складений звіт з порушенням вимог та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався. Відповідальним за правильність заповнення звіту є страхувальник.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві