Консультує ДПІ:

1.Чи необхідно у 2015 році придбавати торгові патенти?
Відповідь: Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, в частині скасування збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
Таким чином, зазначений збір відмінено з дати набрання чинності Законом № 71-VIII, тобто з 1 січня 2015 року. Отже, при здійсненні господарської діяльності в 2015 році придбавати торгові патенти уже не потрібно.
При цьому, суб’єкти господарювання, які порушили порядок отримання та використання торгового патенту за період до 1 січня 2015 року, несуть відповідальність в порядку та на умовах, що діяли до 1 січня 2015 року.
 
2. Чи необхідно фізичним особам – підприємцям реєструвати трудові договори з найманими працівниками в центрі зайнятості?
Відповідь: Починаючи з 1 січня 2015 року зникла норма, яка зобов'язувала роботодавців - фізосіб реєструвати трудові договори з найманими робітниками в службі зайнятості. Статтю 24 прим.1 Кодексу законів про працю, яка висувала таку вимогу, виключили з цього документа.  Взамін цього законодавством встановлено загальну норму відносно повідомлення територіального органу ДФСУ про прийом найманих працівників.
Зазначені зміни внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28 грудня 2014 року № 77-VIII.
Зокрема, частину третю статті 24 Кодексу законів про працю тепер викладено в такій редакції: "Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".
 
3. Протягом якого періоду платник може скористатися податковим компромісом?
Відповідь: Якщо платник бажає скористатися податковим компромісом, то йому необхідно подайти уточнені декларації до 17 квітня 2015 року.
Так, з 17 січня 2015 року набув чинності Закон України від 25.12.2014 р. № 63-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу".
Податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.
Загальна тривалість процедури досягнення податкового компромісу – до 70 календарних днів з наступного дня після подання уточнюючого розрахунку. При цьому, загальний термін, протягом якого платник може прийняти рішення про застосування процедури податкового компромісу (подання уточнюючого розрахунку або заяви), складає 90 календарних днів з дня набрання чинності цим законом.
Протягом зазначеного періоду платники за бажанням можуть подати до органів Державної фіскальної служби України уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року, в яких визначити суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з ПДВ та/або заяву відповідно до Закону.
При застосуванні процедури податкового компромісу платник має сплатити 5% від суми задекларованих або визначених у податковому повідомленні-рішенні податкових зобов'язань. При цьому інші 95% такої суми вважаються погашеними, а штрафні санкції та пеня не нараховуватимуться.
 
4. Чи змінилися перелік податків, які необхідно платити в 2015 році?
Відповідь: Починаючи з 01 січня 2015 року кількість податків зменшена з 22 до 11, у тому числі: 7 загальнодержавних податків, 2 місцевих податки та 2 місцевих збори. Деякі податки не скасовані, а лише трансформовані за принципом «два в одному»: наприклад, фіксований сільськогосподарський податок став 4-ою групою єдиного податку.
Так, з 1 січня 2015 року відповідно до пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України (до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок, екологічний податок, рентна плата, мито.
Відповідно до пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків та зборів належать: податок на майно, єдиний податок
Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих зборів належать: збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичний збір.
Зазначені зміни внесені Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”.
 
5. Які права громадянина при розгляді заяви чи скарги?
Відповідь: Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: 
- обисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
- ознайомитися з матеріалами перевірки;
- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
- бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
 
6. Що відносить до публічної інформації?
Відповідь: Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
 
7. Які ставки податку на прибуток підприємств встановлені з 01.01.2015 року?
Відповідь: Відповідно до п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.
Пунктом 136.2 ст. 136 Податкового кодексу України визначено, що під час провадження страхової діяльності юридичних осіб резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
3 відсотки за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу України;
0 відсотків за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених п.п. 14.1.52, 14.1.52 прим.1, 14.1.52 прим.2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
Ставки 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (п. 136.3 ст. 136 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 136.4 ст. 136 Податкового кодексу України під час провадження букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:
10 відсотків від доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор з використанням гральних автоматів;
18 відсотків від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.
Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у п.п. 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, є частиною податку на прибуток (п. 136.5 ст. 136 Податкового кодексу України).
 
8. Яка  процедура проходження та досягнення податкового компромісу?
Відповідь: Якщо платник бажає скористатися податковим компромісом, то йому необхідно подати уточнені декларації до 17 квітня 2015 року.
Так, з 17 січня 2015 року набув чинності Закон України від 25.12.2014 р. № 63-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу".
Податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.
Загальна тривалість процедури досягнення податкового компромісу – до 70 календарних днів з наступного дня після подання уточнюючого розрахунку. При цьому, загальний термін, протягом якого платник може прийняти рішення про застосування процедури податкового компромісу (подання уточнюючого розрахунку або заяви), складає 90 календарних днів з дня набрання чинності цим законом.
Протягом зазначеного періоду платники за бажанням можуть подати до органів Державної фіскальної служби України уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року, в яких визначити суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з ПДВ та/або заяву відповідно до Закону.
При застосуванні процедури податкового компромісу платник має сплатити 5% від суми задекларованих або визначених у податковому повідомленні-рішенні податкових зобов'язань. При цьому інші 95% такої суми вважаються погашеними, а штрафні санкції та пеня не нараховуватимуться.
 
9. Що належить до підакцизних товарів?
Відповідь: Згідно п.215.1 ст. 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.
 
10. Ким встановлюються ставки податку для підакцизних товарів, що реалізуються в роздрібній мережі?
Відповідь: Для підакцизних товарів, що реалізуються в роздрібній мережі, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (із ПДВ), у розмірі 5%. У разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла відповідне рішення, до його прийняття податок справляється, виходячи з норм Податкового кодексу України із застосуванням їх мінімальних ставок.
 
11. До яких періодів застосовується процедура податкового компромісу?
Відповідь: Відповідно до п. 11 підр. 9 ²  розд. ХХ Податкового Податкового кодексу України податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 Податкового кодексу України застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.
Підпунктом 2.1 п. 2 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 року № 13 визначено, що податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 Податкового кодексу України.
Під строками давності згідно із ст. 102 Податкового кодексу України розуміється визначення грошових зобов’язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше, – за днем її фактичного подання.
 
12. Які особливості заповнення податкової декларації (розрахунку, звіту) у разі уточнення податкового зобов’язання з податку на прибуток у межах податкового компромісу?
Відповідь: Згідно з п. 2 «Прикінцевих положень» Закону України від 25 грудня 2014 року № 63-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» до затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ з переліком (описом) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації. 
Уточнення податкового зобов’язання з податку на прибуток у межах податкового компромісу необхідно здійснювати виключно шляхом подачі окремої уточнюючої декларації (розрахунку, звіту), а не у складі звітної (звітної нової) декларації.
Для цього платникам податку на прибуток, які бажають скористатись податковим компромісом, у заголовній частині форм уточнюючих податкових декларацій (розрахунків, звітів) з цього податку слід під словом «Уточнююча» («Уточнюючий») доповнити словами «Податковий компроміс» та зліва від них проставити відмітку, наприклад, «X». Така відмітка означатиме, що уточнююча декларація (розрахунок, звіт) подана з метою застосування податкового компромісу.
Для звітності, що подається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, місце для такої відмітки буде передбачено форматами електронних документів звітності, що розробляються відповідно до формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання, затвердженого наказом Міндоходів від 29.11.2013 року № 729, зареєстрованим у Мін’юсті 06.02.2014 за № 243/25020.
У разі, якщо заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток пов’язане із зміною показників витрат, які відображаються у додатках до декларацій (розрахунків, звіту), окрема уточнююча декларація (розрахунок, звіт) подається платниками податку разом з такими додатками.
Крім того, необхідно надавати у складі уточнюючої податкової декларації (розрахунку, звіту) в електронній формі перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації, використовуючи рядки електронної форми для зазначення доповнень до податкової декларації, заповнення яких передбачено п. 46.4 ст. 46 гл. 2 р. ІІ Податкового кодексу України.
При застосуванні податкового компромісу п’ять відсотків від суми заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток має відображатися платниками податку в уточнюючій податковій декларації (розрахунку, звіті) у таких рядках таблиці «Самостійне виправлення помилок»:
24 - податкової декларації з податку на прибуток підприємства,затвердженої наказом Міндоходів від 30.12.2013 року № 872, зареєстрованим у Мін’юсті 20.01.2014 року за № 103/24880;
19 - податкової декларації про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженої наказом Міндоходів від 16.12.2013 року № 810, зареєстрованим у Мін’юсті 04.02.2014 року за № 212/24989;
25 - податкової декларації з податку на прибуток банку, затвердженої наказом Міндоходів від 06.02.2014 року № 121, зареєстрованим у Мін’юсті 14.02.2014 року за № 296/25073;
24 - податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, затвердженої наказом Міндоходів від 27.01.2014 року № 84, зареєстрованим у Мін’юсті 12.02.2014 року за № 284/25061;
19 - податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Міндоходів від 27.01.2014 року № 85, зареєстрованим у Мін’юсті 11.02.2014 року за № 276/25053;
13 - розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2014 року № 39, зареєстрованим у Мін’юсті 05.02.2013 року за № 215/22747;
16 - розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється органом державної податкової служби, затвердженого наказом Мінфіну від 25.06.2013 року № 610, зареєстрованим у Мін’юсті 18.07.2013 року за № 1205/23737;
17 - прибуток постійного представництва нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, затвердженого наказом Мінфіну від 25.06.2013 року № 610, зареєстрованим у Мін’юсті 18.07.2013 року за № 1205/23737.
Відповідні роз’яснення надані в Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 року № 13.
 
13.Які платники податків можуть скористатися процедурою податкового компромісу?
Відповідь: Згідно із п. 1 підр. 9 ²  р. ХХ Податкового кодексу України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.
Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.
 
14. Які платники повинні сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток у 01.01.2015 році та який порядок їх сплати?
Відповідь: Законом України від 28 грудня 2014 року № 71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в частині сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств.
Водночас п. 9 підр. 4 р. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що у січні - грудні 2015 року та січні - травні 2016 року платники зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень - травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний рік.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.
При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного року по лютий наступного звітного року включно.

15. Які зміни відбулися для платників єдиного податку?

Відповідь: З 1 січня 2015 року внесено зміни  до спрощеної системи оподаткування,  обліку та звітності. Так, замість шести груп платників єдиного податку запроваджено чотири групи.

Зокрема, фізичні особи-підприємці реєструються платниками єдиного податку першої, другої та третьої груп.
Платники єдиного податку третьої та п’ятої груп, які перебували на обліку в контролюючих органах до 1 січня 2015 року, відповідно до норм глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України з 1 січня 2015 року вважаються платниками єдиного податку третьої групи.
Для платників першої групи збільшено обсяг доходу до 300 000 грн. та ставка до 10 відс. розміру мінімальної заробітної плати.
Для платників 2 групи збільшено обсяг доходу до 1500 000 грн. та ставка до 20 відс. розміру мінімальної заробітної плати.
До платників третьої групи належать фізичні особи-підприємці та юридичні особи-суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень. При цьому фізичні особи-підприємці не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах,  не є обмеженою. Ставка складає 2  відс. доходу – у разі сплати ПДВ та 4 відс. доходу  – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку;
Нагадуємо, зазначені зміни, які набрали чинності з 1 січня 2015 року, внесено Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи».

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві