Київ гостро потребує нових механізмів енергозбереження, які можуть запрацювати лише після удосконалення Закону про Еско – Ігор Ніконов
Ринок енергосервісу може залучити понад $2,5 млрд інвестицій тільки у Києві. А через 3-4 роки зменшити реальне споживання енергоносіїв на 40-50%, що істотно знизить потребу держави в іноземній валюті. За підрахунками радника голови КМДА Ігоря Ніконова, для цього потрібно лише удосконалити Закон України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав і законних інтересів субʼєктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації». Таку позицію він висловив інтернет-виданню «Українська правда».
На думку Ігоря Ніконова, протягом останніх років найсуттєвіші витрати місцевих бюджетів йдуть на оплату тепло- і енергоресурсів бюджетних установ – поліклінік, шкіл, дитячих садків. Тому українські міста, серед яких насамперед Київ, гостро потребують нових механізмів енергозбереження, які дозволять досягти одразу кількох цілей – скоротити бюджетні витрати на енергоносії, оновити комунальний фонд, залучити до вирішення цієї проблеми приватних інвесторів. Одним з таких механізмів може стати енергосервісний договір.
«Суть енергосервісного контракту полягає в тому, що енергосервісна компанія за власний рахунок установлює індивідуальні теплові пункти, замінює вікна, утеплює фасади тощо, досягаючи при цьому економії енергоресурсів, а замовник енергосервісу (місто) відшкодовує компанії проведені заходи за рахунок досягнутої економії. І так до повної окупності. До того ж, після закінчення енергосервісного контракту, місто витрачає менше бюджетних коштів на утримання такого обʼєкту. Впровадження цього механізму в Києві мало б колосальні переваги для комунальної сфери і при цьому без збільшення бюджетних витрат», – переконаний радник голови КМДА.
За його словами, це дало б змогу більшості бюджетних установ утеплити фасади, покрівлю, здійснити модернізацію системи опалення і надало б можливість змінити зовнішній вигляд будівель. А з іншого боку – оживило б підприємницьке середовище і надало нові можливості для приватних інвестицій.
«Але, на жаль, ідею так і не вдалося втілити в життя, причиною чого послужила невдача на законотворчому терені. Внаслідок тривалої роботи фахівців, серед яких, на жаль, не були належним чином представлені муніципалітети, 9 квітня 2015 року було прийнято Закон України з багатообіцяючою назвою «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав і законних інтересів субʼєктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» (далі – Закон про Еско). І хоча назва Закону говорить про «масштабну енергомодернізацію», але, на жаль, норми і механізми, передбачені цим законодавчим актом, кажуть про неможливість досягнення заявленої мети. Тож не дивно, що майже рік потому з дня прийняття ми не можемо спостерігати жодного успішного запуску проекту», – констатує Ігор Ніконов.
На його думку, до Закону треба внести наступні зміни: збільшити максимальний термін енергосервісного договору з 10 до 15 років, з ціни договору доцільно зняти обмеження у вигляді зафіксованої певної суми та прив’язати до обсягу економії в Гкал або кВ (при цьому нівелюється ризик нестабільності національної валюти і частково покриваються валютні ризики інвестора), вибір енергосервісної компанії має йти не шляхом проведення тендера, як передбачено нині, а в результаті проведення конкурсу.
«З огляду на сказане можна з упевненістю стверджувати: енергосервіс згідно з чинним Законом про Еско, на жаль, працювати не буде ніколи. У той же час еско-механізм повинен запрацювати, його можлива користь і ефективність для комунального сектора незаперечна. Єдине, що необхідно зробити, це переписати чинний Закон, застосувавши принципово новий підхід», – підсумував Ігор Ніконов.
Джерело: КМДА