Інше питання та відповіді…
1. Чи застосовуються штрафні санкції у разі порушення підприємством строків зберігання документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків?
Відповідь: Необхідність зберігання документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків - це вимога Податкового кодексу України.
В пункті 44.3 статті 44 Податкового кодексу зазначається, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті (первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством), а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого Податковим кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Отже, відповідно до пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу до такого платника застосовуються штрафні санкції в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
2. Чи може суб’єкт господарювання отримати (завірити) копію податкової звітності, що була раніше подана до органу доходів і зборів, у випадку її втрати?
Відповідь. Відповідно до статті 7 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Стаття 10 Закону передбачає, що кожна особа має право, зокрема, доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані, зокрема, надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.Отже, суб’єкт господарювання може отримати (завірити) копію звітності, що була раніше подана до органу доходів і зборів, у випадку її втрати.
3. Чи мають право органи доходів і зборів надавати третім особам інформацію стосовно суб’єкта господарювання та фізичної особи?
Відповідь. Контролюючі органи згідно з чинним законодавством можуть надавати інформацію про платників податків третім особам лише у межах та у спосіб, передбачений Законами України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», а також Податковим кодексом України.Згідно з нормами Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов’язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.Згідно з Законом України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
4. Чи мають право органи доходів і зборів надавати третім особам інформацію стосовно СГ та ФО, що стосується державної митної справи?
Відповідь: Відповідно до ч. 1 ст. 11 Митного кодексу України, інформація, що стосується державної митної справи, отримана органами Міністерства доходів і зборів, може використовуватися ними виключно для митних цілей і не може розголошуватися без дозволу суб’єкта, осіб чи органу, що надав таку інформацію, зокрема, передаватися третім особам, у тому числі іншим органам державної влади, крім випадків, визначених МКУ та іншими законами України. Інформація щодо підприємств, громадян, а також товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються ними через митний кордон України, що збирається, використовується та формується органами доходів і зборів, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для інформації з обмеженим доступом. При цьому, за розголошення інформації, зазначеної у ч.ч. 1, 2 ст. 11 Митного кодексу, посадові особи органів доходів і зборів несуть відповідальність згідно із законом. Разом з тим, не вважається розголошенням надання знеособленої зведеної інформації для статистичних цілей, знеособленої аналітичної інформації, інформації щодо загальних питань роботи митниці, інформації, яка не стосується конкретних фізичних та/або юридичних осіб і не може становити комерційну таємницю, інформація, яка стосується правопорушень, а також публічне обговорення в засобах масової інформації та суспільстві проблем державної митної справи.
5. З якими ризиками стикаються працівники, які погоджуються на отримання зарплати «в конвертах»?
Відповідь: Працівники, які погоджуються на заробітну плату «в конвертах», стикаються з наступними проблемами:- відмова у виплаті належної заробітної плати через виникнення конфлікту з роботодавцем;- відмова в оплаті щорічної відпустки або компенсації за неї;- неможливість отримання повної або часткової компенсації за лікарняним листком;- втрата права на соціальне забезпечення в разі безробіття, народження дитини тощо;- низька пенсія через те, що пенсійні відрахування були здійснені не в повному обсязі;- позбавлення соціального захисту в разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
6. Чи необхідно ФО, яка здає в оренду особисте майно, реєструватись ФОП?
Відповідь: Відповідно до ст. 319 та ст. 320 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.
Таким чином, здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм п. 170.1 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України без реєстрації орендодавця як фізичною особою - підприємцем.
7. Чи має право ФО – іноземець, яка має постійне місце проживання в Україні, здавати нерухоме майно в оренду самостійно?
Відповідь: Відповідно до пп. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України нерухомість, що належить фізичній особі - нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.
Враховуючи вищевикладене, незалежно від того, що фізична особа – нерезидент має постійне місце проживання в України, здавання в оренду нерухомого майна здійснюється через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів.
8. Хто з числа ФО є платниками: земельного податку, орендної плати за землю державної та комунальної власності?
Відповідь: Відповідно до пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно зі ст.269, 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
Платниками земельного податку з числа фізичних осіб є власники земельних ділянок, землекористувачі, власники земельних часток (паїв) та власники будівель, споруд (їх частин), нежилих приміщень (їх частин) у багатоквартирних жилих будинках, а платниками орендної плати за землі державної або комунальної власності - фізичні особи, що уклали з відповідним органом місцевого самоврядування (сільською, селищною, міською радою) або органом виконавчої влади договір оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.
При цьому, якщо у договорі оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності визначено, що орендарем є фізична особа – підприємець і земельна ділянка надана для провадження підприємницької діяльності, то на облік у органі доходів і зборів як платник орендної плати за землі державної або комунальної власності береться фізична особа – підприємець.
9. Які реквізити має містити звернення? Яким чином подається звернення?
Відповідь: У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.
Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).
Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
10. На якій мові мають бути звернення?
Відповідь: Громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін.
Рішення щодо звернень громадян та відповіді на них оформляються відповідно до вимог законодавства про мови. Такі рішення та відповіді можуть бути викладені в перекладі мовою спілкування заявника.
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві