«Фіктивні» правочини та отримання необґрунтованих переваг

Вищий адмінсуд підтримав позицію ГУ Міндоходів у м. Києві

Нещодавно у Вищому адміністративному суді України розглядався позов столичного товариства «Г», яке займається фінансовим лізингом, до однієї з податкових інспекцій міста Києва щодо визнання податкових повідомлень-рішень недійсними.

Справа втім, що перевірка діяльності вказаного підприємства виявила порушення податкового законодавства, у сумі понад 253 мільйони гривень.

Зокрема, в ході перевірки фахівці Міндоходів з’ясували, що вказане підприємство придбало гірничошахтне обладнання на суму 224 мільйони гривень на умовах попереднього договору. Ця сума була відображена у податковій звітності у складі валових витрат та було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість. Проте, виявилось, що торгівельний партнер (контрагент) мав ознаки фіктивності, оскільки був відсутній за місцезнаходженням, не мав приміщень, транспорту та устаткування для провадження господарської діяльності, подані декларації не визнані податковою звітністю. Також, не знайшлось жодного документального підтвердження безпосередньої поставки на підприємство придбаного обладнання та укладення основного договору.

Слід зазначити, що згідно з нормами законодавства, до складу валових витрат включаються суми будь яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт послуг) і охорони праці. Але, не належать до валових будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Також, обов’язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів чи послуг, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами.

Попередні судові інстанції, в яких розглядалась справа підприємства, підтримали правовому позицію органу Міндоходів по справі, оскільки невиконання поставок обладнання свідчили про фіктивність операцій та незаконність їх відображення у податковій звітності. Розглянувши всі матеріали справи, Вищий адмінсуд вказав на відсутність ділової мети в діях товариства «Г» та залишив рішення попередніх інстанцій без змін. Нагадаємо, що при виборі постачальника суб'єкти господарювання мають оцінювати не лише умови угоди та їх комерційну привабливість, але і ділову репутацію, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів та відповідного досвіду.

За матеріалами ГУ Міндоходів у м. Києві