Єдиний соціальний внесок
1. Фізична особа –підприємець на загальній системі оподаткування, найманих працівників немає. Який розмір єдиного соціального внеску необхідно застосовувати?
Відповідь: Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Єдиний внесок для платників, зазначених, зокрема, у пунктах 4 та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 34,7 відс. визначеної пунктами 2 та 3 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування.
Пунктом 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених, зокрема, у п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.
При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) за кожну особу.
Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
Отже, фізичні особи - підприємці, які обрали загальну систему оподаткування без використання праці найманих працівників, нараховують єдиний внесок у розмірі 34,7 відс. на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) та більшою максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
2. Чи переноситься граничний термін сплати єдиного соціального внеску, якщо останній день строку сплати припадає на вихідний або святковий день?
Відповідь:Відповідно до частини 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Порядок нарахування і сплати єдиного внеску затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 455 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за № 1622/24154.
Пунктом 4.10 розділу ІV Інструкції № 455 встановлено, що у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
3. Який термін сплати штрафної санкції по єдиному соціальному внеску?
Відповідь: Відповідно до абз. другого п. 14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.
4. Чи передбачаються штрафні санкції за несплату єдиного соціального внеску до органів Міндоходів?
Відповідь: - Так, відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок сплачується незалежно від фінансового стану платника, - відповіла Ліліана Володимирівна. - А за несвоєчасне або не в повному обсязі перерахування єдиного внеску до бюджету до платника застосовують фінансові санкції. Посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.
5. Яким чином відбувається процедура зняття з обліку платника єдиного внеску?
Відповідь: Процедури зняття з обліку платника єдиного внеску розпочинається при наявності відомостей від держаного реєстратора про припинення діяльності фізичної особи – підприємця, юридичної особи або закриття відокремленого підрозділу. Ще однією підставою для зняття з обліку є наявність судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника єдиного внеску.
По закінченню діалогу Ліліана Володимирівна подякувала усім присутнім представникам ЗМІ за оперативне висвітлення актуальної інформації та допомогу у інформуванні широкого кола громадськості та бізнесу. Адже, своєчасне донесення необхідної інформації та роз’яснень до платників допомагає уникнути непорозумінь з обох сторін
6. Який розмір ЄВ застосовують ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування без використання праці найманих працівників?
Відповідь: Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи бази нарахування ЄВ.
Фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування без використання праці найманих працівників, нараховують ЄВ у розмірі 34,7 відс. на суму, визначену такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464 та не менше розміру мінімального страхового внеску.
7. Чи є базою нарахування ЄВ суми виробничих премій працівникам, які знаходяться у відпустках у зв’язку з вагітністю, пологами і по догляду за дитиною до 3 та 6 років?
Відповідь: Відповідно до положень статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників відповідно до положень Закону № 2464 є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі.
Згідно з нормами Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, в тому числі на соціальну відпустку - відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Крім того, підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.
Таким чином, суми виробничих премій працівникам, які знаходяться у відпустках у зв’язку з вагітністю, пологами і по догляду за дитиною до 3 та 6 років, є базою для нарахування та утримання єдиного внеску.
8. Чи повинні сплачувати єдиний внесок фізична особа, яка застосовує загальну систему оподаткування, за той період у якому вона не отримувала прибуток?
Відповідь: Відповідно до норм Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначено фізичних осіб - підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Разом з тим, для фізичних осіб - підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) встановлюється у розмірі 34,7 відс. суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального єдиного внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Враховуючи зазначене, фізичні особи - підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, не повинні сплачувати ЄВ за періоди, в яких не отримували дохід (прибуток), у разі наявності підтверджуючих документів.
9. Чи потрібно подавати звіт платника єдиного внеску, якщо суб’єкт господарювання не має найманих працівників?
Відповідь: Відповідно до норм Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” якщо юридичні особи не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, звіт до органів доходів і зборів ними не подається.
Разом з тим, фізичні особи - підприємці зобов’язані подавати звіт незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування. Такі фізичні особи – підприємці звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.
10. Чи має право фізична особа укласти договір про добровільну сплату єдиного внеску та який розмір внеску при цьому передбачений?
Відповідь: У разі бажання фізичної особи брати участь на добровільних засадах розмір єдиного внеску визначається у таких відсотках до бази нарахування єдиного внеску:
на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування - 33,2 %,
на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - 1,5%,
на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, - 1,9 %,
на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, - 1,51%.
Єдиний внесок для осіб, які виявили бажання брати участь у декількох видах загальнообов’язкового державного соціального страхування, встановлюється у розмірі:
у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,6% визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;
у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,21% визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.
У разі бажання зазначених осіб бути застрахованими за всіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (пенсійним, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) єдиний внесок встановлюється у розмірі 38,11% визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві