Єдиний соціальний внесок

1.  Що означає термін «страхові кошти»?

Відповідь: Відповідно до п. 9 частини 1 ст. 1 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) «страхові кошти» - кошти, які формуються за рахунок сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та надходжень від фінансових санкцій (штрафів та пені), що застосовуються відповідно до Закону № 2464.

2. Чи є базою для нарахування ЄВ винагорода, отримана згідно з договорами доручення?

 Відповідь: Відповідно до абз. 2 п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі Закон – № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Базою нарахування ЄВ для вище зазначених платників відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Договір доручення регулюється статтею 1000 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435 – IV (із змінами і доповненнями)(далі - ЦКУ), згідно з якою за договором одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії та за своїми ознаками належить до групи договорів у сфері доручення (глава 68 ЦКУ), що є характерною ознакою договорів про надання послуг (глава 63 ЦКУ).

Враховуючи вищезазначене, винагороди отримані згідно з договорами доручення, є базою нарахування та утримання ЄВ.

 3. Чи звільняється від сплати ЄВ працюючий на підприємстві пенсіонер за віком?

Відповідь: Сплата єдиного внеску на обов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) регулюється Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464).
Згідно п. 2 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 працівники, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних особах, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є платниками ЄВ.
Платники ЄВ зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати ЄВ (п.1 частина 2 ст. 6 Закону № 2464).

Звільнення від сплати ЄВ для працюючих на підприємстві пенсіонерів законодавством не передбачено.

 4.   Чи є базою нарахування ЄВ суми грошової допомоги, виплаченої державному службовцю при виході на пенсію?

 Відповідь: Статтею 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями визначена база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі -ЄВ).
Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ( далі Перелік).

До зазначеного Переліку віднесено одноразову допомогу працівникам, які виходять на пенсію згідно із законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам), військовослужбовцям при звільненні з військової служби (п. 2 розділу І Переліку).

Отже, грошова допомога, виплачена державному службовцю при виході на пенсію, не є базою для нарахування ЄВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

 5.  Який розмір ЄВ застосовують роботодавці при нарахуванні ФО доходу (винагороди) за цивільно-правовими договорами?

   Відповідь: Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є роботодавці, зокрема, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та ФОП), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 3 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 визначено, що платниками ЄВ є фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абз. другому п. 1 частини 1, чи у ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за цивільно-правовими договорами (крім ФОП, якщо виконувані ними роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР).
Для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини 1 ст. 4 Закону № 2464, ЄВ встановлюється у розмірі 34,7 відс. винагороди за цивільно – правовими договорами (абз. четвертий частини 5 ст. 8 Закону № 2464).

Для підприємств суднобудівної промисловості (клас 30.11 група 30.1 розділ 30, клас 33.15 група 33.1 розділ 33 КВЕД ДК 009:2010) – у розмірі 33,2 відс. суми винагороди за виконання робіт (надання послуг).
ЄВ для платників, зазначених у п. 3 частини 1 ст.4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 2,6 відс. винагороди за цивільно-правовими договорами (частина 8 ст. 8 Закону № 2464).
Отже, роботодавці нараховують ЄВ фізичній особі на суму винагороди (доходу) за цивільно-правовими договорами у розмірі 34,7 відс. (для підприємств суднобудівної промисловості – у розмірі 33,2 відс.) та утримують із суми винагороди ЄВ у розмірі 2,6 відсотка.

 6.  Який штраф передбачений за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄВ?

 Відповідь:  Відповідно до п. 5 частини 11 ст. 25 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, накладається штраф у розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 7. Чи повинен сплачувати ЄВ пенсіонер - нерезидент, який має дозвіл на тимчасове перебування на території України, і займається підприємницькою діяльністю, а пенсію отримує за її межами?

 Відповідь: Частиною 4 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ), якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 09.07.2003 року № 1058 – ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 1058) пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім’ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом

Виключно Законом № 1058 визначаються види пенсійних виплат та умови призначення пенсії за віком.
Таким чином, фізичні особи - підприємці (нерезиденти), які отримують пенсію, призначену у відповідності до Законів інших держав, не звільняються від сплати ЄВ.

8.  Чи є базою нарахування ЄВ сума списаної заборгованості ЮО на користь ФО, яка не перебуває у трудових відносинах з підприємством?

Відповідь: Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які враховуються при нарахуванні ЄВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Сума списаної заборгованості на користь фізичної особи не визначена переліком основної та додаткової заробітної плати, а відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, а саме є сумою благодійної допомоги, виплаченої особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством (п.3.32 розділу 3 Інструкції № 50.

Отже, сума списаної заборгованості фізичної особи на користь фізичної особи, яка не перебуває у трудових відносинах з підприємством, не є базою нарахування ЄВ.

 9.   Чи звільняється від сплати ЄВ ФОП, яка застосовує спрощену систему оподаткування, за найманих осіб інвалідів або пенсіонерів за віком?

Відповідь: Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі — Закон № 2464) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ).

Згідно з частиною 4 ст. 4 Закону № 2464 фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе ЄВ, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Таким чином, фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та є пенсіонерами за віком або інвалідами, звільняються від сплати ЄВ за себе незалежно від використання ними праці найманих осіб.

Водночас, за найманих працівників, у тому числі інвалідів або пенсіонерів за віком, сплата ЄВ підприємцями здійснюється на загальних підставах згідно з чинним законодавством.

 10.   Що є базою нарахування ЄВ для ФОП, які обрали загальну систему оподаткування без використання праці найманих працівників?

Відповідь:Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є фізичні особи - підприємці (далі - ФОП), в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктом 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що ЄВ для платників, зазначених, зокрема, у п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Нарахування ЄВ здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464 (частина третя ст. 7 Закону № 2464).
Отже, базою нарахування ЄВ для ФОП, які обрали загальну систему оподаткування без використання праці найманих працівників, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, але не менше за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) та не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464.

 11. Чи звільняється від сплати ЄВ ФОП, яка обрала спрощену систему оподаткування, та є пенсіонером на пільгових умовах (не за віком), як ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС?

Відповідь: Відповідно п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно частини 4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у п. 4 частині 1 ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе ЄВ, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Статтею 26 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058 – ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі Закону - №1058) визначено умови призначення пенсій за віком, натомість цією статтею не передбачено призначення пенсій на пільгових умовах (не за віком), зокрема, як ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС.

Отже, фізична особа - підприємець, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, та отримує пенсію на пільгових умовах (не за віком), повинна сплачувати ЄВ згідно Закону № 2464. Винятків та пільг для зазначеної категорії фізичних осіб чинним законодавством не передбачено.
Таким чином, не звільняється від сплати ЄВ фізична особа - підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування та є пенсіонером на пільгових умовах, зокрема, як ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС.

 12.  Чи є базою нарахування ЄВ сума винагороди виплачена ФО за участь у конкурсі його організаторами (не роботодавцями)?

 Відповідь: Відповідно до абз. другого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Базою нарахування ЄВ для платників, зазначених, зокрема у п. 1 (крім абз. сьомого) частини 1 ст. 4 Закону № 2464 є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Статтею 1 р. 1 Закону України ”Про оплату праці” визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Враховуючи зазначене вище, винагорода, виплачена фізичній особі за участь у конкурсі не є базою нарахування ЄВ, оскільки нагороджений не перебуває в трудових та цивільно-правових відносинах з організаторами конкурсу.

 13.  Що є базою нарахування ЄВ для осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або за вимушений прогул?

 Відповідь: Відповідно до частини другої ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Зазначений порядок нарахування ЄВ поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.

Отже, базою нарахування ЄВ для осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул, є сума, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

 14. Який розмір ЄВ застосовують установи, організації, які виплачують допомогу особам по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку?

Відповідь: Відповідно до абз. сьомого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, - для осіб, зазначених у пунктах 9 - 14 цієї частини.
Пунктом 13 частини 1 ст.4 Закону № 2464 визначено, що платниками ЄВ є особи, які відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
ЄВк для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (крім військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення особам, зазначеним у п. 9 частини 1 ст. 4 Закону №2464), встановлюється у розмірі 33,2 відс. визначеної абзацом другим пункту 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ (абз. другий частини 6 ст. 8 Закону № 2464).
Згідно з абз. другим п. 1 частини 1 ст.7 Закону № 2464 ЄВ для платників, зазначених в абз. сьомому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, нараховується, зокрема, на суму допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

Відповідно до абз. третього п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 нарахування та сплата ЄВ за платників, зазначених, зокрема, у п.13 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому КМУ, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

Платники, зазначені, зокрема, у п. 13 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати ЄВ із сум отриманих ними грошового забезпечення, допомоги або компенсації (частина 1 ст. 8 Закону № 2464).
Отже, установи, організації нараховують ЄВ на суму допомоги особам по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 33,2 відс., але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу, та не утримують ЄВ із зазначених сум.

15.  В якому вигляді (електронному чи на паперових носіях) подається звітність по ЄВ до органів доходів і зборів?

Відповідь: Відповідно до п. 2.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 09.09.2013 № 454, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 за № 1628/24160 (далі – Порядок) звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік в органах доходів і зборів в один із таких способів:

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством;
- на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
- на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше п’яти.

Звіт, надісланий поштою, не вважається поданим (п. 2.1 Порядку).

Електронна форма звіту до органів доходів і зборів формується страхувальником з використанням спеціалізованого програмного забезпечення, актуальні версії якого безкоштовно надаються в органі доходів і зборів за місцем взяття на облік та розміщені на офіційному веб-порталі Міністерства доходів і зборів України (п. 2.2 Порядку).

Згідно з п. 2.9. Порядку електронна форма звіту, що подається на електронних носіях, повинна бути ідентичною звіту на паперових носіях.

Відповідно до п. 2.10. Порядку звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог цього Порядку, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався.

Відповідальним за правильність заповнення звіту є страхувальник (п. 2.17 Порядку).

16.  До якого органу та за якою формою необхідно подавати звітність по ЄВ?

Відповідь: Відповідно до п. 4 частини 2 ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) зобов’язані подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Починаючи з 01.10.2013 року звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника до органу доходів і зборів за основним місцем реєстрації платника.
Форми та строки подання звітності передбачено розділом ІІІ наказу Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 454 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2013 року за №1628/24160, який розміщено на офіційному веб – порталі Міндоходів за адресою: в закладці «Міністерство» обрати розділ «Законодавство»-> «Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» -> «Накази».

17.  Чи потрібно подавати звіт платника ЄВ суб’єкту господарювання, який не має найманих працівників?

Відповідь: Відповідно до п. 2.13 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Порядок № 454), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20» вересня 2013 року за № 1628/24160 якщо юридичні особи не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, звіт до органів доходів і зборів ними не подається.
Фізичні особи - підприємці зобов’язані подавати звіт незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність, крім фізичних осіб - підприємців, зазначених у пункті 3.3 розділу III цього Порядку № 454 (п. 2.14 розділу ІІ Порядку № 454).

Згідно з п. 3.3 розділу III Порядку № 454 фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.

18.  За якою формою подається заява при укладання договору про добровільну сплату ЄВ?

Відповідь: Відповідно до частини 3 ст. 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями особи, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Згідно абзацу 2 п. 5.2 розділу V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів країни від 09 вересня 2013 року № 455, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за № 1622/24154 (далі – Інструкція № 455) заява про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування подається за формою згідно з додатком 2 до Інструкції № 455.

19.  За якою формою подається заява при укладання договору про добровільну сплату ЄВ?

Відповідь: Відповідно до частини 3 ст. 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями особи, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Згідно абзацу 2 п. 5.2 розділу V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів країни від 09 вересня 2013 року № 455, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за № 1622/24154 (далі – Інструкція № 455) заява про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування подається за формою згідно з додатком 2 до Інструкції № 455.

20.  Чи є базою нарахування ЄВ компенсація за невикористані щорічні відпустки (основну та додаткову), нараховану роботодавцем працівнику після його звільнення?

Відповідь:Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону № 2464 для осіб, які, зокрема, отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, ЄВ нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі – Інструкція № 5).

До фонду додаткової заробітної плати входить оплата за невідпрацьований час, зокрема, суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток (п.п. 2.2.12 п. 2.2 розділу ІІ Інструкції №5).

Отже, суми грошових компенсацій за невикористані щорічні (основну та додаткову) відпустки є платою за невідпрацьований час, тому, зазначені суми компенсацій, які нараховуються та виплачуються роботодавцем звільненим особам, не є базою нарахування ЄВ.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві