ДПІ у Печерському районі консультує:

1. При яких умовах  платники мають право на застосування понижуючого коефіцієнта ЄСВ

Відповідь: Застосування понижуючого коефіцієнта можливе тільки до ставок єдиного внеску, визначених частиною 5 статті 8 Закону № 2464.

На зниження ставки єдиного внеску мають право роботодавці:

- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) (Реєстр), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

- фізичні особи-підприємці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Реєстру).

Отже, роботодавці можуть застосовувати понижуючий коефіцієнт до розміру єдиного внеску, який визначається відповідно до класів професійного ризику виробництва (від 36,76 відс. – для 1 класу професійного ризику виробництва до 49,7 відс. – для 67 класу професійного ризику виробництва) таких роботодавців.

 2. У яких випадках існує можливість нараховувати ЄСВ менше мінімального розміру?

Відповідь: Мінімальний ЄСВ не нараховується на:

- винагороди за договорами цивільно-правового характеру;

- заробітну плату з джерела не за основним місцем роботи;

- заробітну плату працівника інваліда, який працює на підприємстві, установі або в організації, де застосовується ставка 8,41%;

- заробітну плату працівників підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків та суми витрат на оплату праці встановлюється у розмірі 5,3 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску;

- заробітну плату працівників підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків та суми витрат на оплату праці встановлюється у розмірі 5,5 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

Дана норма передбачена Законом України від 08.07.2010 року № 2464  «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

 3.Яким чином повернути ПДФО та як відобразити в податковому розрахунку ф. 1-ДФ суму переплати податку, що перевищує суму податкового зобов’язання, яка виникла за результатами остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини?

Відповідь: Згідно з підпункту «в» підпункту 169.4.2 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу України роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу другого пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги, під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем

Відповідно до підпункту 169.4.4 пункту 164.4 статті 169 Податкового кодексу України якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов’язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником.

Податкові агенти згідно з пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені Податкового кодексу України для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Враховуючи зазначене, якщо внаслідок здійсненого остаточного розрахунку з платником податку виникає переплата податку, то на її суму податковий агент зменшує суму нарахованого податкового зобов’язання платника податку за місяць такого остаточного розрахунку та відображає це в звітності за формою №1ДФ. Відповідно, на суму переплати зменшуються зобов’язання податкового агента по сплаті податку на доходи фізичних осіб в бюджет у податковому періоді (місяці) остаточного розрахунку.

У разі перевищення суми переплати, яка виникла за результатами остаточного розрахунку з платником податку, над сумою податкового зобов’язання платника податку, Податковим кодексом України не передбачено повернення суми такого перевищення, крім випадків, коли переплата виникла у результати допущення податковим агентом помилки при нарахуванні (утриманні) податку на доходи фізичних осіб за будь який період (місяць) звітного року.

4.Який розмір єдиного внеску має сплатити ФОП у разі відсутності доходу?

Відповідь: Для фізичних осіб-підприємців, які обрали загальну систему оподаткування, а також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Водночас сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році чи окремому місяці звітного року, він має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше ніж максимальна величина бази нарахування єдиного внеску, установленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI. Водночас сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Зазначені зміни враховуватимуться під час подання річної звітності фізичними особами-підприємцями (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) за 2015 рік.

5. Які терміни реєстрації підприємців платниками єдиного податку?

Відповідь: Відповідно до пункту 299.1 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з пунктом 299.2 статті 299 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

У разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (пункт 299.3 статті 299 Податкового кодексу України).

У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України, контролюючий орган, у разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб'єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки.

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (пункт 299.5 статті 299 Податкового кодексу України).

6. Чи повинна сплачувати єдиний внесок  ФОП на загальній системі оподаткування, яка не отримує доходу, але при цьому уклала договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування?

Відповідь: Фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування, яка не отримує доходу, але при цьому уклала договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, зобов’язана щомісяця сплачувати єдиний внесок у розмірі 36,6 % , 36,21 % або 38,11 %.

При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

7. В який термін роботодавець зобов’язаний сплатити утриманий єдиний внесок з нарахованої, але не виплаченої допомоги по вагітності та пологах, якщо Фонд соціального страхування затримує виплату даних коштів?

Відповідь: Роботодавець зобов’язаний сплатити утриманий єдиний внесок (2 відсотки) з нарахованої за відповідний календарний місяць суми допомоги з тимчасової непрацездатності не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування.

У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

8. Який термін сплати єдиного внеску ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування без використання найманої праці?

Відповідь: Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування без використання найманої праці, сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок та не можуть бути менше мінімального страхового внеску на місяць, незалежно від отримання доходу (прибутку).

9.Чи необхідно застосовувати РРО на кожен об’єкт господарювання, якщо підприємство має декілька об’єктів господарювання на одну адресу, але різні приміщення (торгівля, надання послуг)?

Відповідь: Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Згідно з ст.2 Закону №265 місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Отже, суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій на кожному місці проведення розрахунків.

10.Чи застосовуються РРО при наданні ломбардами фінансових послуг?

Відповідь: Згідно з ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням реєстраторів розрахункових операцій.

11.РРО вийшов з ладу, які дії платника податків?

Відповідь: Основними причинами, що можуть призвести до виведення з ладу реєстратора розрахункових операцій, є несправність, відсутність зв’язку та електропостачання господарської одиниці, де його розміщено.

У такому разі здійснювати розрахункові операції можна без застосування основного реєстратора. При цьому існує два варіанти проведення розрахункових операцій:

- з використанням резервного РРО за умови, що він був належним чином зареєстрований в органах ДФС (якщо електроенергія є, але робочий РРО вийшов з ладу);

- з використанням розрахункової книжки, зареєстрованої в органах ДФС (у разі, коли електроенергії немає або відсутній резервний РРО).

Також треба мати на увазі, що суб’єкт господарювання може працювати без основного РРО:

- у разі виходу з ладу РРО – у період ремонту;

- у разі відключення електроенергії – не більше 72 годин (7 робочих днів).

Варто зазначити, що у разі поломки РРО центри сервісного обслуговування зобов’язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 72 годин. Відповідальність, передбачена договором про технічне обслуговування за недотримання цього строку, покладається на ЦСО.

Тож, основний алгоритм дій при застосуванні резервного РРО такий:

1. Внесіть готівку, що була в місці проведення розрахунків до моменту виходу з ладу РРО, у грошову скриньку резервного РРО. Зробити це треба за допомогою операції «Службове внесення».

2. Проводьте розрахунки через резервний РРО в загальному порядку його експлуатації. Усі ці операції необхідно фіксувати в КОРО, зареєстрованій на цей РРО.

3. Після відновлення роботи основного РРО виведіть готівку, що була в місці проведення розрахунків, зі скриньки резервного РРО операцією «Службова видача» та внесіть її в скриньку основного РРО операцією «Службове внесення».

4. Заповніть графи 6 і 7 розд. 4 КОРО на основний РРО і проконтролюйте представника ЦСО – він має заповнити графи 4 і 5 розд.4 КОРО.

Що треба робити при використанні розрахункової книжки:

Нагадаємо, що використовується тільки зареєстрована в органах ДФС РК. Якщо вона застосовується вперше, на реєстраційній сторінці книжки потрібно зазначити дату початку її використання. Далі необхідно діяти так:

1. Внести готівку, що знаходилася в місці проведення готівкових розрахунків, за допомогою розрахункової квитанції з позначкою «Службове внесення».

2. Проводити розрахунки з покупцями з оформленням РК.

3. Оформити розрахунковою квитанцією з позначкою «Службова видача» гроші, що передаються з місця проведення розрахунків до каси підприємства чи інкасуються в каси банків протягом дня.

12. Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) сума комунальних платежів, яка відшкодовується податковим агентом фізичній особі-орендодавцю, відповідно до договору оренди?

Відповідь: Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України (ПКУ) дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.

Згідно з нормою глави 58 Цивільного кодексу України (ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 762 глави 58 ЦКУ за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно із підпунктом 170.1.1 та підпункту 170.1.2 пункту 170.1 статті 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо доходу, отриманого від надання в оренду нерухомого майна є орендар.

Відповідно до пп. «а» пункту 176.2 статті 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Враховуючи вищевикладене, податковий агент при виплаті доходу фізичній особі – орендодавцю, у вигляді сум комунальних платежів, зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними пунктом 167.1 статті 167 ПКУ (15 % та/або 20 %).

13. Які штрафні (фінансові) санкції застосовуються з 01.01.2015р. до податкового агента за подання одночасно двох або більше податкових розрахунків за ф. 1ДФ, які не були своєчасно подані?

Відповідь: Відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Згідно із ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Враховуючи викладене вище, до податкового агента, який одночасно подає два або більше податкових розрахунків за ф. 1ДФ, які не були своєчасно подані, застосовується штраф у розмірі 510 грн.

Якщо протягом року після накладання штрафу платник подає одночасно два або більше податкових розрахунків за ф. 1 ДФ, з порушенням термінів подання, то до такого платника податків застосовується штраф у розмірі 1020 гривень.

14. Чи має право фізична особа - підприємець платник єдиного податку подати заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку в електронній формі?

Відповідь:  Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України заява про перехід на спрощену систему оподаткування подається за вибором платника податків в один з таких способів:

1)  особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

4)  державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог пунктом 291.5 статті 291 Податкового кодексу України. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».    

Водночас подання заяви про внесення змін до реєстру платників єдиного податку в електронному вигляді не передбачено, тобто така заява подається у паперовому вигляді особисто платником податків (уповноваженою особою) чи надсилається поштою.

15.  Яким чином  визначити суму ЄСВ – виходячи з фактичної виплати чи з мінімальної зарплати, якщо за направленням служби зайнятості громадянин відпрацював неповний місяць на роботі по озелененню території ?

Відповідь:  База нарахування ЄСВ (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) за місяць не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, установленої на цей місяць.

Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). 

Роботодавці укладають (у письмовій формі) з особами, які беруть участь у таких роботах, строкові трудові договори та вносять записи до трудових книжок відповідно до законодавства про працю. 

Якщо строковий трудовий договір укладено із працівником на період, менший ніж місяць, то порівнювати нараховану зарплату з мінімальною немає підстав. Адже працівник не виконав місячної норми праці. У наведеній ситуації громадянин, направлений територіальною службою зайнятості, відпрацював на підприємстві (неповний місяць), тому об’єктом нарахування ЄСВ буде сума фактично нарахованої йому заробітної плати.

Якщо ж за строковим трудовим договором працівник відпрацює повний місяць, то нараховану йому заробітну плату необхідно буде порівнювати з мінімальною. Адже в такому разі він має виконати місячну норму праці.

16. Чи існують обмеження щодо кількості видів діяльності, які зазначаються у реєстрі платників єдиного податку?

Відповідь: Відповідно до пункту 299.1 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з підпункту 5 пункту 298.3 статті 298 Податкового кодексу України у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457.

До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, відомості про види господарської діяльності (пункту 299.7 статті 299 Податкового кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, на підставі поданої фізичною особою - підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. При цьому Податковим кодексом України не передбачено обмежень для фізичних осіб - підприємців щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.

17. Яким чином можна  виправити помилково проведені суми через РРО?

Відповідь: Реєстрація видачі коштів у разі скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків:

- дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача»;

- забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності в суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

18. Чи має право фізична особа — підприємець, який є платником єдиного податку другої групи торгувати електронними сигаретами?

Відповідь: В підпункті 291.5 статті 291 Податкового кодексу України визначено перелік видів діяльності, у разі здійснення яких суб’єкти господарювання (фізичні особи ̶ підприємці) не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, це - виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).

Згідно з абзацом одинадцятим статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» тютюнові вироби - це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування. Електронні продукти для парування, які імітують форму і функцію звичайних сигарет, а також у вигляді електронних люльок та кальянів не відносяться до тютюнових виробів.

Тому Державна фіскальна служба не здійснює їх ліцензування в сфері оптової та роздрібної торгівлі.

Отже для фізичних осіб – підприємців, які застосовують другу групу спрощеної системи оподаткування, не передбачено заборони на здійснення діяльності у сфері торгівлі електронними сигаретами, люльками, електронними кальянами, за умови дотримання ними інших вимог Податкового кодексу України, зокрема, підпункту 2 пункту 291.4 та пункту 291.5 статті 291.

19. Працівниці за основним місцем роботи нараховано допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами. Як бухгалтеру правильно нараховувати єдиний внесок, якщо в розрізі окремих місяців сума допомоги не перевищує розмір мінімальної заробітної плати?

Відповідь: Якщо лікарняний у зв’язку з вагітністю та пологами припадає на повний місяць, у якому сума нарахованого лікарняного менше за мінімальний розмір заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої відповідно до ст. 8 Закону № 2464.

У разі, якщо після розподілу лікарняного (суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

 20. Яким чином отримати ідентифікаційний номер громадянину України, який тимчасово проживає у вашому районі, але зареєстрований у іншій області?

Відповідь: Реєстраційний номер облікової картки платника податків (раніше ідентифікаційний номер облікової картки платника податків) можна отримати у будь-якій  районній податковій інспекції міста Києва. При собі потрібно мати паспорт громадянина України та копію реєстраційного номера облікової картки платника податків.

При наявності копії довідки про присвоєння реєстраційного номеру (ідентифікаційного коду), отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків можна буде через п’ять робочих днів, якщо ж ідентифікаційний код - реєстраційний номер відсутній, то отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків може зайняти до десяти робочих днів.

21. Чи може комунальне підприємство обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності?

Відповідь: Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.

При цьому п.п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Відповідно до ст. 63, 78 Господарського кодексу України комунальне підприємство   – це підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади, утворюється органом, який є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції та майно якого закріплюється за ним на праві господарського відання або на праві оперативного управління.

Отже, єдиним засновником (учасником) комунальних підприємств є територіальна громада в особі уповноважених органів. Тобто, їх частка у статутному фонді цих підприємств перевищує 25 відсотків.

Крім того, ст. 8 Господарського кодексу України передбачено, що держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання.

Таким чином, оскільки засновники комунальних підприємств не є суб’єктами господарювання і їх частка в цих підприємствах перевищує 25 відсотків, спрощена система оподаткування не може поширюватись на зазначені підприємства.

22. Чи є базою нарахування єдиного внеску заробітна плата учнів та слухачів учбових закладів, яка виплачується їм при проходженні виробничої практики ?

Відповідь: Оскільки учні, які проходять виробничу практику, не є штатними працівниками підприємства, а отже, не перебувають з ним у трудових відносинах, то заробітна плата, яка виплачується їм при проходженні виробничої практики, не є базою нарахування та утримання єдиного внеску.

23. Що є об’єктом оподаткування ПДФО?

Відповідь: Відповідно до ст. 163 розділу IV Податкового кодексу України об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є:

загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

доходи з джерелами їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об’єктом оподаткування нерезидента є:

загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

24. Чи звільняється від сплати єдиного внеску працюючий на підприємстві пенсіонер за віком?

Відповідь: Сплата єдиного внеску на обов’язкове державне соціальне страхування регулюється Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Згідно п. 2 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 працівники, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних особах, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є платниками єдиного внеску.

Платники ЄВ зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок (п.1 частина 2 ст. 6 Закону № 2464).

Звільнення від сплати єдиного внеску для працюючих на підприємстві пенсіонерів законодавством не передбачено.

25. Яким чином нараховується (утримується) єдиний внесок на виробничі премії в розмірі менше мінімальної заробітної плати, виплачені найманим працівникам, які знаходяться у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами/по догляду за дитиною до трьох та шести років?

Відповідь: Якщо найманим працівникам, які знаходяться у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами/по догляду за дитиною до трьох та шести років, виплачені виробничі премії в розмірі менше мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника. При цьому, утримання єдиного внеску із заробітної плати (доходу) найманого працівника здійснюється із фактично нарахованої заробітної плати (доходу).

26. Який порядок застосування РРО платниками єдиного податку, які проводять розрахунки через рахунки в банківських установах?

Відповідь: Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні усіх банківських послуг, крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу.

27. Як відображати акцизний податок за підсумками дня у податковій накладній, у книзі доходів, у книзі РРО?

Відповідь: Статтею 201 ПКУ визначено порядок складання податкових накладних, а також зазначені обов’язкові реквізити, які повинні містити податкові накладні. Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Мінфіну від 22.09.2014 року № 957.

У податковій накладній відображається, зокрема, окремо вартість товару, що постачається (без урахування ПДВ), яка є базою оподаткування ПДВ, та сума ПДВ, що нараховується на вартість такого товару. Відображення у податковій накладній, в тому числі тій, яка складається за щоденними підсумками операцій, суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не передбачено.

28. Чи застосовують ФОП платники ЄП при здійсненні діяльності РРО? 

Відповідь: Платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій. Це визначено п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України.

В інших випадках платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) групп застосовують РРО.

Вимоги стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій набирають чинності:

- для платників єдиного податку третьої групи - з 01.07.2015;

- для платників єдиного податку другої групи - з 01.01.2016 (абз. 5 п. 1 розд. ІІ «Перехідні положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»).

29. Чи потрібно фізичній особі — підприємцю — платнику єдиного податку при прийнятті рішення про припинення господарської діяльності подавати заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування та з якого періоду вона не сплачує єдиний податок ?

Відповідь: Відповідно до пп. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Згідно з пп. 7 пп. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України до заяви включаються відомості про дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності (п. 294.6 ст. 294 Податкового кодексу України).

У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання зі сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до контролюючого органу подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов’язання зі сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації (п. 295.8 ст. 295 Податкового кодексу України).

Отже, у разі прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності фізична особа — підприємець — платник єдиного податку подає заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування.

Водночас фізична особа — підприємець не сплачує єдиний податок з періоду, що настає за періодом, у якому подано до контролю-ючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з державною реєстрацією припинення господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, а саме:

перша та друга групи — з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому подано заяву або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення;

третя група — з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву або анульовано ре-єстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення.

30. Які дії платника у разі, якщо порушено терміни сплати податків з вини банку?

Відповідь: У разі якщо відбулася несвоєчасна сплата (перерахування) податків та зборів суб’єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.

За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, а також несе іншу відповідальність, встановлену Податковим кодексом України, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Зазначені норми встановлено пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 129.7. статті 129 Податкового кодексу України не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.  

Контролюючий орган не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку.

 

ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві