ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві нагадує! Розпочався останній місяць кампанії Декларування доходів. До Вашої уваги відповіді на основні питання щодо деклараційного процесу 2014.

1. Хто вважається фізичною особою – резидентом України

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві звертає Вашу увагу, щовідповідно до пп. «в» пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається

резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого Податковим кодексом або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого - четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Податковим кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

У разі якщо у розділі IV Податкового кодексу використовується термін «резидент» у відповідних відмінках, під цим терміном розуміється «фізична особа - резидент».

 2.  Порядок оформлення податкової декларації про майновий стан і доходи

Декларація складається з восьми розділів, що подаються на двох двосторонніх аркушах формату А4 та семи додатків до декларації, які подаються на одно - та двосторонніх аркушах формату А4 та містять розрахунки окремих видів доходів (витрат).

Декларація та додатки до неї заповнюються таким чином, щоб забезпечити вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками синього або чорного кольору). Заповнення олівцем не дозволяється.    

У декларації та додатках до неї не повинно бути підчисток, помарок, виправлень,  дописок і закреслень.

Показники у розділах ІІ – VIII декларації та додатках до неї проставляються у гривнях з копійками.

Достовірність даних декларації та додатків до неї підтверджується власноручним підписом фізичної особи – платника податку або особи, уповноваженої на заповнення декларації. 

Платників Печерського району чекаємо в Центрі обслуговування платників, за адресою: вул. Лєскова, 4 телефон консультанта модератора: 201-89-04.

3. Які терміни подання податкової декларації про майновий стан та доходи громадян?

Відповідь: Кампанія декларування доходів громадян триває  з 1 січня 2014 року по 1 травня 2014 року. Декларації про майновий стан та доходи громадян подаються за місцем податкової реєстрації (згідно паспортних даних).

4. Яким наказом затверджено форму податкової декларації?

Відповідь: Набрав чинності наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.13 року № 793 "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи".

 5.  Де можна ознайомитись з новою формою декларації про майновий стан та доходи громадян?

Відповідь: Ознайомитися із оновленою формою декларації та інструкції по її заповненню  Ви можете на офіційному веб-порталі Міністерства доходів і зборів України http://minrd.gov.ua/ у розділі Законодавство.

 6. Який термін сплати суми податкового зобов’язання з ПДФО на підставі подання річної декларації про майновий стан та доходи?

 Відповідь: Відповідно до п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) відповідно до ПКУ.

Податкова декларація  для платників податку на доходи фізичних осіб подається до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених р.IV ПКУ (пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ).

     Згідно із п.179.7 ст.179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

     У разі коли фізична особа подає річну податкову декларацію після закінчення граничного терміну подання, тобто після 1 травня, то відповідно до пп.54.3.1 п.54.3 ст.54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошового зобов’язання платника податку.

     Контролюючим органом проводиться камеральна перевірка, за результатами якої складається акт перевірки, в якому відображаються факти порушення платником податку вимог ПКУ та визначається сума грошового зобов’язання, яка зазначається у повідомленні – рішенні, що відповідно до п.86.8 ст. 86 ПКУ надсилається (вручається) платнику податку протягом 10-ти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст.58 ПКУ.

     Відповідно до п.57.3 ст.57 ПКУ у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3.1 п. 54.3 ст.54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення – рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

7. Випадки, в яких не подається декларація по майновий стан і доходи

 Відповідь:Відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України  обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

- від податкових агентів, які згідно з ІV розділом Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченнідоговорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

- у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу;

- зазначені у пунктах 167.2 - 167.4 статті 167 Кодексу, крім випадків, коли декларування таких доходів прямо передбачено відповідними нормами цього розділу;

- зазначені у підпункті "є" пункту 176.1 статті 176 цього Кодексу від двох і більше податкових агентів, і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами не перевищує ста двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

 8. Яку відповідальність фізичної особи передбачено за заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у річній декларації про майновий стан і доходи, виявлене контролюючим органом?

Відповідь: Пунктом 123.1 ст. 123 Податкового кодексу встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання на підставах згідно з підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов’язань або рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків,  то це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов'язання; при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку – накладення на платника штрафу у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов'язання.

Крім того, згідно з пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) з розрахунку 120 % річних облікової ставки Нацбанку України, що діє на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу).

Разом з тим, у разі виправлення помилок платником податку шляхом подання нової звітної декларації про майновий стан і доходи до закінчення граничного терміну подання відповідальність за заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб не застосовується.

обов’язані подати  громадяни – платники податку, відповідно до вимог Податкового кодексу України, які протягом 2013 року отримували наступні доходи:

- від осіб, які не є податковими агентами (тобто осіб, які не утримували податок);

- від нерезидентів (іноземні доходи);

- від здійснення операцій з інвестиційними активами (продаж цінних паперів, корпоративних прав та інше);

- від надання майна в оренду фізичним особам;

- від фізичних осіб, які не є суб’єктами підприємницької діяльності;

- у вигляді спадщини та подарунків;

- як додаткове благо;

- у разі отримання заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2013 році – 137 640 грн.);

- інші доходи, які не були оподатковані протягом року за місцем виплати.

9. Чи має право платник податку на податкову знижку за навчання, якщо освіта отримується в декількох навчальних закладах (у т.ч. за кордоном)?

Відповідь. Платник податків, який навчається в декількох навчальних закладах України, за умови виконання всіх умов передбачених Податковим кодексом України, має право скористатися податковою знижкою на навчання. Платники податків які навчаються за кордоном права на податкову знижку в частині витрат у вигляді суми коштів, сплачених на користь закордонних закладів освіти не мають.

 10. В який термін ФОП на загальній системі оподаткування повинна сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи?

Відповідь: Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Податковим кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

При цьому, податкова декларація за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року, подається платниками податків на доходи фізичних осіб – підприємцями протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно із пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

У разі зменшення суми отриманого доходу за попередній календарний квартал поточного року більше ніж на 20 відсотків у порівнянні з розрахунковою очікуваною сумою доходу на такий квартал платник податку має право зменшити суму авансового платежу, що підлягає сплаті у наступний строк, встановлений цим підпунктом, пропорційно зменшенню суми зазначеного доходу. Для такого зменшення суми авансового платежу фізичною особою - підприємцем до настання строку сплати такого авансового платежу до органу державної податкової служби подається заява у довільній формі, що містить розрахунок зменшення суми авансового платежу та коротке пояснення обставин, що призвели до зменшення суми отриманого доходу.

Підпунктом 177.5.3 п.177.5 ст.177 Податкового кодексу передбачено, що остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації про майновий стан і доходи, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Податковим кодексом.

 11.  Чи необхідно  подати річну декларацію про майновий стан і доходи, якщо протягом 2013 року отримували зарплату від двох податкових агентів?

Відповідь:  якщо протягом  2013 року Ви отримували  заробітну плату від двох або більше податкових агентів, яка перевищує 137640 гривень, Міндоходів «чекає» на декларацію про майновий стан і доходи.

Дана норма передбачена підпунктом «є» пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України.

До Декларації слід подати додаток №7 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб згідно з підпунктом «є» пункту 176.1 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України», відповідно до якого проводиться перерахунок податку із задекларованої річної загальної суми оподатковуваних доходів.

Перерахунок податку із задекларованої річної загальної суми оподатковуваних доходів здійснюється в окремому додатку до податкової декларації у такому порядку:

задекларована річна загальна сума оподатковуваних доходів зменшується на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності);

із зменшеної загальної суми оподатковуваних доходів сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, оподатковуються за ставкою у розмірі 15 відсотків, решта суми - за ставкою у розмірі 17 відсотків.

Нарахований податок із зменшеної загальної суми оподатковуваних доходів зменшується на суму податку, фактично нарахованого (утриманого) податковими агентами протягом податкового (звітного) року на доходи, зазначені в абзаці першому цього підпункту, які задекларовані платником податку. Позитивна різниця податку підлягає сплаті платником податку до відповідного бюджету в порядку, встановленому Податковим кодексом.

12. Яким чином нараховується ПДФО з доходу отриманого фізичною особою від іншої фізичної особи

Відповідь: Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 Податкового кодексу).

При цьому, дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх на території України.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків.

Згідно з п.167.1 ст.167 Податкового кодексу ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 Податкового кодексу щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка протягом звітного календарного року отримує доходи за надані послуги від іншої фізичної особи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 15% та/або 17% в залежності від розміру бази оподаткування в календарному місяці.

 13. Оподаткування  доходу  від надання фізичною особою легкового автомобіля в оренду іншій фізичній особі

Відповідно до пп. 14.1.56 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.

Відповідно до глави 58 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ст. 762 глави 58 Цивільного кодексу за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:

а) податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;

б) платник податку – для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Враховуючи те, що орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець. При цьому, відповідно до п. 170.1  ст. 170 Податкового кодексу орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені Податковим кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації.

Таким чином, фізична особа – орендодавець при отриманні доходу від фізичної особи - орендаря зобов’язана подати річну податкову декларацію та сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу, тобто за ставкою 15 відсотків. У разі якщо загальна сума доходу у звітному податковому місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення.

14. Оподаткування  ПДФО суми доходу, отриманого ФО - резидентом від продажу ЮО інвестиційного активу

Відповідно до пп. 170.2.1 Податкового кодексу України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік. Згідно із пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу. Пунктом 170.2  ст. 170 Податкового кодексу встановлено, що платник податку, який проводить операції з інвестиційними активами, має право скористатися послугами професійного торговця цінними паперами, включаючи банк та укласти договір з таким торговцем про виконання ним функцій податкового агента. Відповідно до пп. 170.2.2 ст. 170 Податкового кодексу при застосуванні платником податку норм підпункту 170.2.9  ст. 170 Податкового кодексу податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об’єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів. Запровадження обов’язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в пп. 170.2.8  ст. 170 Податкового кодексу. Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка здійснює протягом звітного року продаж інвестиційного активу юридичній особі та отримує інвестиційний прибуток, повинна надати податкову декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку та сплати податок на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними п. 167.1  ст. 167 Податкового кодексу (15% та/або 17%).

Якщо у Вас виникли будь –які питання  Ви можете звернутись до  Центру обслуговування платників, за адресою: вул. Лєскова, 4 телефон консультанта модератора: 201-89-04.

  15. У разі несвоєчасної сплати фізичною особою податку на доходи фізичних осіб за результатами річної декларації про майновий стан і доходи передбачені штрафні санкції

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві нагадує, що відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Згідно із п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених Податковим кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами нарахування пені розпочинається: від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні. Згідно із п. 129.4  ст. 129 Податкового кодексу пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

 16. Якщо протягом звітного року фізична особа отримала дохід від продажу нерухомого майна та при нотаріальному посвідченні договору податок на доходи фізичних осіб уже був сплачений подавати річну декларацію про майновий стан та доходи, не потрібно

Відповідно до пункту 179.2 статті 179  Податкового кодексу України обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи від операцій продажу чи обміну майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок.

 17. Чи необхідно  подавати декларацію про майновий стан та доходи спадкоємцю, який сплатив податок на доходи фізичних осіб до нотаріально оформлення об’єкту спадщини?

Відповідь: Відповідно до норм статті  164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з Розділом IV Податкового кодексу.

Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими Розділом IV Податкового кодексу для оподаткування спадщини.

Згідно зі статтею 174 Податкового кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.     Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів.

Разом з тим, пунктом 179.2 статті 179 Податкового кодексу визначено, що відповідно до Розділу IV Податкового кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 Податкового кодексу.

Отже, враховуючи зазначене, фізичні особи – платники податку, які одержали дохід лише у вигляді об’єктів спадщини (подарунку) та сплатили податок на доходи з фізичних осіб до їх нотаріального оформлення, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання  такої декларації

 18. Які документи, крім декларації про майновий стан та доходи, потрібно подати фізичній особі до державної податкової інспекції, щоб скористатися правом на нарахування податкової знижки щодо частини суми процентів, які сплачені за користування іпотечним кредитом

ДПІ у Печерському районі м.Києва звертає Вашу увагу, що відповідно до положень статті 166 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 Податкового кодексу.

Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (стаття 175 Податкового кодексу).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом.

Виходячи з норм Закону України від 5 червня 2003 року № 898 «Про іпотеку», кредитні договори платника податку, який бажає нарахувати податкову знижку на частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, повинні відповідати, зокрема, таким умовам: у кредитному договорі зазначено, що ціллю його надання є придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу; до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору; договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим. 

Таким чином, платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки: 

кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;

відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про  перерахування коштів);

паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення контролюючим органом податкової перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту. 

Водночас, згідно до пунктом 176.1 статті 176 Податкового кодексу  платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Враховуючи зазначене вище, платник податку у зв’язку з використанням права на податкову знижку за іпотекою має пред’являти до контролюючого органу документи і відомості, пов’язані з використанням права на отримання такої знижки.

19. Які документи, крім декларації про майновий стан та доходи, потрібно подати фізичній особі до державної податкової інспекції, щоб скористатися правом на нарахування податкової знижки щодо суми коштів, сплачених за навчання

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у пункті 166.3 статті 166 Податкового кодексу України. До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу, тобто суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень), в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). Дана норма зазначена у підпункті 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 Податкового кодексу.

Оригінали зазначених у підпункті 166.2.1 документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом.

Разом з тим, згідно з нормами статті 176 Податкового кодексу на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Отже, фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, на вимогу контролюючого органу, крім декларації про майновий стан  і доходи, надає: відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери; договір з навчальним закладом; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення);тощо. 

Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до контролюючого органу копії зазначених документів.

 20. Чи необхідно фізичній особі при поданні податкової декларації про майновий стан та доходи надавати довідку про отримані у звітному році доходи з метою використання права  на податкову знижку?

Відповідь: Відповідно до норм статті 176 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.     

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Отже, враховуючи зазначене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог Податкового кодексу України, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.     

При цьому, підпунктом  «в» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу передбачено, що особи, які відповідно до Податкового кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.

21. За якою адресою необхідно фізичній особі подати річну  податкову декларацію, якщо вона прописана в одному місці, а дохід отримує в іншому?

 Відповідь: Відповідно до статті 67 Конституції України від 28.06.1996 року кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

              Згідно із статтею 29 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

             Пунктом 49.1 статтею 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 45.1 статті 45 ПКУ платник податків - фізична особа зобов'язана визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в органі державної податкової служби. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

          Згідно із пунктом 179.7 статтею 179 ПКУ фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована органом державної податкової служби, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені Кодексом.

            Враховуючи вищевикладене, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати декларацію до органу державної податкової служби за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

22. Чи необхідно фізичній особі подавати річну декларацію, якщо вона протягом звітного року отримувала доходи від декількох податкових агентів?

         Відповідь:  Згідно з підпунктом “є” пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI подавати податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року у строки, передбачені Кодексом для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

 23. Які об’єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою?

 Відповідь: Згідно з підпунктом 174.2.1 пункту 174.2 статті 174    Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ наступні об'єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою:

 а) вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення;

 б) вартість власності, зазначеної в підпунктах "а", "б", "ґ" пункту 174.1, що успадковується особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах "а", "б" пункту 174.1, що успадковуються дитиною-інвалідом;

в) грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 - 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.

 24. В яких випадках фізична особа звільняється від обов'язкового подання декларації, незалежно від видів отриманих доходів?

Відповідь: Згідно із пунктом 179.4 статті 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI платники податку звільняються від обов'язку подання податкової декларації в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

- є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

 - перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

 - перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

 - перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

 б) в інших випадках, визначених розділом.

25. Чи варто поспішати подати декларацію до 1 травня бажаючим скористатися податковою знижкою?

Відповідь: Платник податку, який бажає скористатися правом на податкову знижку за підсумками звітного 2013 року, має право впродовж усього 2014 року подати річну податкову декларацію до податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання, за яким він береться на облік як платник податків в органі державної податкової служби) та зазначити в ній підстави, суми та підтверджуючі документи щодо податкової знижки. У разі, якщо платник податку до кінця 2014 року не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

26. Чи має право на податкову знижку фізична особа, яка скористалася в 2013 році умовами молодіжного житлового кредиту?

Відповідь: Згідно з підпунктом 166.3.1 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 Податкового кодексу.

Так, платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Тобто, повернення податку на доходи фізичних осіб може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.

Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.

 27. Чи має право на податкову знижку мати студента, який фактично здійснював оплату за навчання, якщо студент працював і отримував заробітну плату?

Відповідь: Згідно з підпунктом 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

Якщо студент протягом року одночасно навчався і працював, отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має сам студент за умови документального підтвердження понесених витрат на навчання, а не його батьки, так як він вже не перебуває на їх утриманні.

Водночас, якщо студент влаштувався на роботу лише після закінчення навчання у звітному році і до моменту свого працевлаштування не отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має той з батьків, який фактично здійснював оплату за навчання.

28. Чи можна включити в 2014 році до складу податкової знижки витрати, понесені фізичною особою на лікування?

            Зазначена у пп.166.3.4 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України податкова знижка на суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення тощо, буде застосовуватися тільки після прийняття Закону про обов’язкове медичне страхування. За наслідками 2013 року вона не надаватиметься.

 29. Чи передбачено пільги з оподаткування доходу фізичної особи, яка є інвалідом, від надання в оренду власного майна?

            Відповідно до ст. 169 Податкового кодексу платники податку мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги.

            Податкову соціальну пільгу не може бути застосовано до доходів платника податку інших, ніж заробітна плата (пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу).

            Згідно з п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу.

            Таким чином, доходи від надання в оренду власного майна фізичною особою, яка є інвалідом, оподатковуються на загальних підставах за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу, тобто 15 та/або 17%.

30. Як оподатковується спадщина, одержана у 2013 році дочкою, яка є громадянкою Росіі, від батька – громадянина України?

            Оподаткування доходу, отриманого платником податку – нерезидентом у результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується пп. 174.2.3 Податкового кодексу, згідно з яким при отриманні будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, такий дохід оподатковується за ставками 15 та 17%.

 31. Чи має  право на податкову знижку фізична особа — підприємець, яка сплачує за навчання своєї дитини?

            Згідно з п. 166.3 ст. 166 розділу IV Податкового Кодексу, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати. Разом з тим, відповідно до пп. 166.4.2 п. 166.4 статті 166 Податкового кодексу, загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 статті 164 Податкового кодексу. Згідно з пп. 14.1.48 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу заробітна плата з метою розділу IV цього Кодексу — основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму відповідно до закону.

            Таким чином, фізична особа — підприємець не має права на податкову знижку щодо доходів, одержаних від підприємницької діяльності.

 32. Доходи отримані за кордоном, підлягають обов'язковому декларуванню?

Відповідь: Відповідно до пп. 163.1.3 ПКУ об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи, тобто доходи,  отримані з джерел за межами України. У випадку якщо джерело виплат будь - яких доходів є іноземним, то сума такого доходу включається до складу загального  річного оподатковуваного доходу платника податку-отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, і оподатковується по ставці 15, 17 відсотків (п.п.170.11.1 ПКУ).

33. До уваги громадян, які здійснили продаж автомобіля двічі  та більше разів на рік

Відповідь:  дохід, який отримано фізичною особою від продажу або обміну протягом року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла або мопеда, не оподатковується.

У випадку, якщо громадянин здійснює продаж такого рухомого майна двічі та більше разів протягом одного року або здійснює продаж вантажного автомобіля, то отриманий дохід оподатковуватиметься за 5-відсотковою ставкою.

Дохід від продажу такого транспортного засобу визначатиметься виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу, або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом.

Платник податку може самостійно обирати один із способів визначення вартості відчужуваного майна. Зокрема,  використати оціночну вартість, визначену згідно із законом, або середньоринкову вартість відповідного транспортного засобу.

       34. Чи має право на податкову знижку фізична особа, яка скористалася в 2013 році  умовами молодіжного житлового кредиту?

Відповідь: Згідно з підпунктом 166.3.1 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 Податкового кодексу.

Так, платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Тобто, повернення податку на доходи фізичних осіб може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.

Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.

35. Яким чином оформити трудові відносини з найманими працівниками? На підставі якого  документа здійснюється їх облік?

Відповідь:      Відповідно до статей 24 і 24 прим.1 Кодексу законів про працю України наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.01 № 260 було затверджено форму трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю та Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою (далі – Порядок).

     Цей Порядок поширюється на фізичних осіб, які використовують найману працю: фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо) (далі - фізична особа).
     Укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у трьох примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.

     Записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи (п.14 Порядку).

     Пунктом 297.3 статті 297 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

     При цьому, облік найманих працівників фізична особа – підприємець повинна вести самостійно з додержанням умови перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності щодо граничної кількості найманих працівників у відповідній групі платників єдиного податку.

 36. Який алгоритм розрахунку податкової знижки на навчання?

Відповідь:  Відповідно до пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

     Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 ПКУ.
     Згідно із пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року (у 2012 році – 1500).
     При цьому, пп. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
     Відповідно до п. 164.6 ст. 164 ПКУ під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

     Враховуючи вищевикладене, алгоритм нарахування податкової знижки за навчання розраховується наступним чином:

     визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму єдиного соціального внеску (ЄСВ) та податкової соціальної пільги (ПСП) з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 р. ІV ПКУ. При цьому інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;

     на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати для студентів, які навчаються на заочній, вечірній, дистанційній формі навчання – 18000 грн. (1500 грн. х 12 міс.), для денної форми навчання – 15000 грн. (1500 грн. х 10 міс.);
     розраховується сума податку на доходи фізичних осіб на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником податку витратами на оплату за навчання, помноженої на ставку податку.

     здійснюється порівняння розрахункової суми податку із сумою податку, фактично утриманого із заробітної плати за рік.

     У разі, якщо сума податку, утриманого із заробітної плати перевищує розраховану суму податку, то така сума підлягає поверненню платнику податку.
     При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

 37. Який алгоритм розрахунку  ПДФО за ці вільно-правовими договорами?

 Відповідь: Відповідно до пп.164.2.2 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного платника податку.

     При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (п.164.6 ст.164 ПКУ).

     Згідно із п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
     Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Наприклад, якщо платник податку отримав місячний дохід у вигляді винагороди, що дорівнює 12000 грн., то податковий агент повинен виконати наступний алгоритм оподаткування даного доходу:

     база оподаткування становитиме 11688 грн., за вирахуванням єдиного соціального внеску (12000 – (12000 грн. х 2,6%) = 11688 грн., де 2,6% - єдиний соціальний внесок);
     база оподаткування до якої застосовується ставка податку 15 % становитиме 10730 грн. (десятикратний розмір мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2012 року);
     база оподаткування до якої застосовується ставка податку 17 % відповідно становитиме 958 грн. (11688 грн. – 10730 грн. = 958 грн.).

     Далі визначається сума податку:

     за ставкою 15% оподатковується дохід 10730 грн., з якого податок дорівнює 1609,5 грн.;
     за ставкою 17 % оподатковується дохід 958 грн., з якого податок дорівнює 143,7 грн.
     Отже, виходячи з прикладу, загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає утриманню податковим агентом з місячного доходу платника податку 12000 грн. становить 1753,2 грн. (1609,5 грн. + 143,7 грн.).

 38.Який алгоритм розрахунку  податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій?

 Відповідь:  Відповідно до пп.166.3.6 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.
     До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ).

Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій розраховується наступним чином:

     визначається база оподаткування шляхом віднімання від загального річного оподатковуваного доходу, у вигляді заробітної плати, суми утриманого за рік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та суми податкової соціальної пільги за її наявності. При цьому інформацію щодо нарахованої заробітної плати за рік, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб платники податку отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;

     на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати суми, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

     розраховується чиста база оподаткування податком на доходи фізичних осіб з врахуванням суми податкової знижки. Тобто, від бази оподаткування, яка вже розрахована, віднімаємо суму витрат, яку дозволено включити до податкової знижки;
     визначається середньомісячний оподатковуваний дохід шляхом ділення чистої бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб на кількість календарних місяців;
     якщо розмір середньомісячного оподатковуваного доходу перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року, то частина оподатковуваного доходу в межах десятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року, оподатковується за ставкою 15%, а інша частина доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, - за ставкою 17%;

     виходячи із визначеної середньомісячної бази оподаткування проводиться розрахунок суми податку за ставкою15% (17%);

     розраховується загальна річна сума податку як добуток розрахункової місячної суми податку та кількості календарних місяців;

     здійснюється порівняння розрахункової річної суми податку із сумою податку, фактично утриманою за рік.

     У разі, якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата податку, то сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації (п.179.8 ст.179 ПКУ).
     Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації (пп.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).

 39. Який алгоритм розрахунку податкової знижки якщо протягом року  до заробітної плати платника податку протягом року застосовувалась ставка податку 15% і 17% 
  Відповідь:    Алгоритм нарахування податкової знижки розраховується наступним чином:
     - визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму єдиного соціального внеску та податкової соціальної пільги з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 розділу ІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями. При цьому інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;

     - на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки;

     - розраховується сума податку на доходи фізичних осіб на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником податку витратами, помноженої на ставку податку;
     - із зменшеної загальної суми оподатковуваних доходів сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, оподатковуються за ставкою у розмірі 15 відсотків, решта суми – за ставкою у розмірі 17 відсотків;
     - здійснюється порівняння розрахункової суми податку із сумою податку, фактично утриманого із заробітної плати за рік.

     У разі, якщо сума податку, утриманого із заробітної плати перевищує розраховану суму податку, то така сума підлягає поверненню платнику податку.

 40. Який алгоритм розрахунку податкової знижки у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу?

Відповідь: Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.
     Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 Кодексу.

     Згідно із п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.
     При цьому, п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу.
     Відповідно до п. 164.6 ст. 164 Кодексу під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

     Враховуючи вищевикладене, алгоритм нарахування податкової знижки в зв’язку з переобладнанням транспортного засобу розраховується наступним чином:
     визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму єдиного соціального внеску та податкової соціальної пільги з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Розділу ІV Кодексу. При цьому інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;

     на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки;

     розраховується сума податку на доходи фізичних осіб на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником податку витратами в зв’язку з переобладнанням транспортного засобу, помноженої на ставку податку.
     здійснюється порівняння розрахункової суми податку із сумою податку, фактично утриманого із заробітної плати за рік.

     У разі, якщо сума податку, утриманого із заробітної плати перевищує розраховану суму податку, то така сума підлягає поверненню платнику податку.     При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 Кодексу сума, що має бути повернута зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

 41. Який алгоритм розрахунку податкової знижки в частині сум витрат на  сплату страхових внесків, сплачених за договорами довгострокового страхування життя (недержавного пенсійного страхування)

 Відповідь:  Відповідно до пп.14.1.170 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
     Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 ПКУ.
     Зокрема, платник податку згідно із пп.166.3.5 п.166.3 ст.166 ПКУ має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику - резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
     а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю - суму, визначену в абз. першому пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ;
     б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної в абз. першому пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.
     Згідно з пп.166.4.2 п.166.4 ст.166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, тобто на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
     Враховуючи вищевикладене, алгоритм розрахунку податкової знижки у 2012р. в частині сум витрат на сплату страхових внесків розраховується наступним чином:
     на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом платника податку - 18000 грн., (1500 грн. х 12 міс.), при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом на користь такого члена сім’ї - 9000 грн. (1500 грн. х 12 міс. х 50%).
В подальшому при визначенні бази оподаткування задекларована річна загальна сума оподатковуваних доходів зменшується на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності) та на податкову знижку.

 42.    Який алгоритм розрахунку  ПДФО, якщо сума доходу у вигляді загробної плати не  перевищує десятикратний розмір заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, але разом із вартість додаткового блага перевищує вказаний розмір?

 Відповідь:  Згідно із п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування платника податку (як резидента так і нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
     Податковий агент зобов’язаний, зокрема, нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений р.ІV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі (пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПКУ).

     Згідно із п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
     Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
     Заробітна плата для цілей р.ІV ПКУ - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ).
     Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п.164.6 ст.164 ПКУ).

 43. Який алгоритм розрахунку податкової знижки суми процентів сплачених за  користування іпотечним житловим кредитом?

Відповідь: Відповідно до п.175.1 ст.175 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
     Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

     Згідно з п.175.2 та п.175.3 ст.175 ПКУ у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого за такою формулою:
     К = МП / ФП,

     де К - коефіцієнт;

     МП - мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 квадратним метрам;
     ФП - фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту.

     У разі якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта, тобто, якщо житло придбане за рахунок іпотечного житлового кредиту не перевищує 100 кв.м., то платник податку має право включити до податкової знижки суму всіх сплачених процентів.

     Враховуючи вищевикладене, алгоритм розрахунку податкової знижки розраховується наступним чином:

     визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму єдиного соціального внеску та податкової соціальної пільги з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ. При цьому, інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;
     на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, яка з урахуванням коефіцієнту, включається до податкової знижки;
     розраховується сума податку на доходи фізичних осіб на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку, шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником податку витратами у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, помноженої на ставку податку.

     здійснюється порівняння розрахункової суми податку із сумою податку, фактично утриманого із заробітної плати за рік.

     У разі, якщо сума податку, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму податку, то така сума підлягає поверненню платнику податку.

 44. Який алгоритм перерахунку  сум доходів та наданих ПСП ФО?

Відповідь: Алгоритм проведення юридичною особою перерахунку сум доходів та наданих фізичній особі податкових соціальних пільг складається з урахуванням положень пп.169.4.1 пп.169.4.2, пп.169.4.4 п.169.4 ст.169, абз. третього п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
     Перерахунок податкової соціальної пільги проводиться з метою забезпечення виконання норми ПКУ щодо обмеження розміру заробітної плати звітного податкового місяця, який дає право платнику податку на застосування податкової соціальної пільги, та перевірки правильності нарахування податку на доходи фізичних осіб за кожний окремий податковий період (місяць).

     Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ).
     Згідно із пп.169.4.2 п.169.4 ст.169 ПКУ роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абз. другого п.167.1 ст.167 ПКУ, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:

     за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

     під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених пп.169.2.3 п.169.2 ст.169 ПКУ (обмеження щодо застосування податкової соціальної пільги);

     під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

     Перерахунок полягає в уточненні виплачуваних протягом року місячних доходів з урахуванням сум, які були нараховані безпосередньо за відповідні звітні місяці (відпускні, лікарняні тощо). Уточнені місячні оподатковувані доходи розраховуються кожний окремо як об’єкти оподаткування;

     розрахована по кожному місяцю сума оподатковуваного доходу порівнюється:
     1) з граничною сумою доходу, який дає право платнику податку на застосування податкової соціальної пільги;

     2) з сумою доходу, яка визначається для оподаткування за ставкою 15%.
     проводиться кінцеве оподаткування розрахованого оподатковуваного доходу і визначається сума податку по кожному місяцю окремо;

     проводиться розрахунок остаточної річної суми податку, яка складається з сум податків, визначених за наслідками перерахунку кожного окремого місячного оподатковуваного доходу;
     у разі перевищення річної розрахункової суми податку над фактично утриманим податком за рік визначається сума недоплати;

     сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати;

     якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається платником податку до складу податкового зобов’язання за наслідками звітного податкового року та сплачується ним самостійно.

 45.   Який алгоритм розрахунку ПДФО якщо ФО отримувала дохід  у вигляді заробітної плати та за цивільно-правовими договорами від декількох податкових агентів і сума такого доходу перевищіла сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати7

Відповідь:    Відповідно до пп.«є» п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку зобов’язані подавати податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року у строки, передбачені ПКУ для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.
     Інші оподатковувані доходи, що були нараховані (виплачені, надані) платникам податку, ніж зазначені в абзаці першому цього підпункту, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу, що декларується згідно з цим підпунктом.
     Перерахунок податку із задекларованої річної загальної суми оподатковуваних доходів здійснюється в окремому додатку до податкової декларації у такому порядку:
     задекларована річна загальна сума оподатковуваних доходів зменшується на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності);
     із зменшеної загальної суми оподатковуваних доходів сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, оподатковуються за ставкою у розмірі 15 відсотків, решта суми - за ставкою у розмірі 17 відсотків.
     Нарахований податок із зменшеної загальної суми оподатковуваних доходів зменшується на суму податку, фактично нарахованого (утриманого) податковими агентами протягом податкового (звітного) року на доходи, зазначені в абзаці першому цього підпункту, які задекларовані платником податку. Позитивна різниця податку підлягає сплаті платником податку до відповідного бюджету в порядку, встановленому ПКУ.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві