ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві інформує (частина 2):
20. Чи підлягаються тимчасовому вивезення громадянином –резидентом транспортні засоби , які перебувають у заставі?
Відповідь: Відповідно до п. 53 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 (далі – Порядок 1388), транспортні засоби, на які згідно
із законом встановлено тимчасову заборону на зняття з обліку (крім транспортних засобів, придбаних у розстрочку та зареєстрованих відповідно до п. 25 Порядку 1388), до поїздок за кордон не допускаються.
Довідково: згідно п. 25 Порядку 1388 державна реєстрація придбаних у розстрочку транспортних засобів проводиться із внесенням до свідоцтва про реєстрацію відповідного запису.
21. Як оподатковуються товари, що переміщуються громянамии у супроводжувальному багажі?
Відповідь:Відповідно до ч. 6 ст. 374 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються у несупроводжуваному багажі, підлягають усному декларуванню на підставі товаросупровідних документів та не є об’єктами оподаткування митними платежами.
Товари (крім підакцизних), що переміщуються в несупроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, але не перевищує еквівалент 10000 євро, або переміщуються (пересилаються) без дотримання умов, передбачених ч. 5 ст. 374 МКУ, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України. Базою оподаткування для таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 150 євро (ч. 7 ст. 374 МКУ).
Товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що переміщуються на митну територію України в несупроводжуваному багажі підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками МКУ і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України (ч. 8 ст. 374 МКУ).
Водночас згідно із п. 1 ч. 10 ст. 374 МКУ при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами особисті речі, визначені ст. 370 МКУ.
22. Як оподатковуються товари, що надходять на адресу громадян у вантажному відправленні?
Відповідь: Частиною 8 ст. 374 Митного кодексу України від 13березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями встановлено, що товари (крім підакцизних), незалежно від їх фактурної вартості, які переміщуються на митну територію України у вантажних відправленнях, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.
23.Які особливості тимчасового ввезення громадянами –резидентами транспортних засобів особистого користування?
Відповідь: Відповідно до ч. 3 ст. 380 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495 - VI зі змінами та доповненнями тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов’язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України інших транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року під письмове зобов’язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та із застосуванням до них заходів гарантування, розділом X МКУ.
Громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов’язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один транспортний засіб особистого користування, що класифікується за товарною позицією 8703 (крім товарної підпозиції 8703 10) згідно з УКТ ЗЕД, та причіп до нього, що класифікується за товарною підпозицією 8716 10 згідно з УКТ ЗЕД (за умови ввезення разом із транспортним засобом), на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.
24. Чи підлягають оподаткуванню товари, що вивозяться (пересилаються) громадянами за межі митної території України в зв’язку з виїздом на ПМЖ?
Відповідь: Відповідно до ч. 1 ст. 371 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495 - VI далі - МКУ) товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро (крім зазначених у частині другій цієї статті), не підлягають письмовому декларуванню при їх вивезенні (пересиланні) громадянами за межі митної території України.
Товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, при вивезенні (пересиланні) громадянами за межі митної території України, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та звільняються від подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, за умови, що ці товари вивозяться громадянами у зв’язку з їх виїздом за межі України на постійне місце проживання (ч. 4 ст. 371 МКУ).
25. Коли дозволяється зміна маркування на товарах та їх упаковці?
Відповідь: Відповідно до ч. 1 ст. 402 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року
№ 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) у процесі здійснення митного оформлення допускається зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на товарах або їх упаковці з метою усунення ознак порушень прав інтелектуальної власності за умови узгодження таких операцій з правовласником або на його вимогу. Такі операції здійснюються за рахунок правовласника або інших осіб за домовленістю з ними.
За результатами операцій, зазначених у ч. 1 ст. 402 МКУ, складається акт про відсутність ознак порушення прав інтелектуальної власності, який підписується, у тому числі правовласником.
Зміна маркування на товарах та їх упаковках відбувається відповідно до Порядку взаємодії підрозділів митниці при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 647, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.06.2012 № 1033/21345 (далі – Порядок 647).
Згідно з р. VIІ Порядку 647 за результатами проведення операцій, передбачених ч. 1 ст. 402 МКУ, складається акт про відсутність ознак порушення прав інтелектуальної власності за формою, наведеною у додатку 3 Порядку 647, який підписується посадовою особою органу доходів і зборів, правовласником та власником товару. Після підписання такого акта товар підлягає митному оформленню у встановленому законодавством порядку.
26.Які документи подаються батьками, які уримують двох чи більше дітей віком до 18 років, для отримання ПСП?
Відповідь: Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) будь – який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунок на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно зі ст. 1 розділу ХІХ ПКУ до 31 грудня 2014 року для цілей застосування п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відсотків суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну таку дитину.
Статтею 2 Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 (далі – Порядок), визначено, що платник податку подає роботодавцю заяву про обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за встановленою Державною податковою службою формою.
Згідно з п. 3 ст. 5 Порядку для застосування пільги з підстав, передбачених у п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, платник податку, який має двоє чи більше дітей віком до 18 років, крім заяви подає:
копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;
копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник).
27. Чи потрібно ФО подавати заяву про право на застосування ПСП ( загальну) у звітному році згідно з вимогами ПКУ?
Відповідь: Згідно з п.п. 169.2.1 п.169.2 ст.169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги).
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги (п.п. 169.2.2 п.169.2 ст.169 ПКУ).
Тобто, у зв’язку з відсутністю у ПКУ норм щодо автоматичного продовження надання податкової соціальної пільги особам, що працювали на підприємстві станом на 01.01.11, та зміною порядку надання податкових соціальних пільг деяким категоріям платників, то заяви на податкову соціальну пільгу потрібно переписати всім працівникам, які мають підстави та бажання скористатися податковою соціальною пільгою.
28. За якою формою платники податків подають заяву про відмову про застосування ПСП?
Відповідь: Відповідно до ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) у разі самостійного прийняття рішення щодо припинення права користування податковою соціальною пільгою, платник податку зобов’язаний надати працедавцю заяву про відмову від застосування пільги.
Враховуючи те, що нормами ПКУ не передбачено встановлення якоїсь єдиної форми заяви, то платник податків має право надати заяву про відмову у довільній формі.
29. Чи необхідно платникам податків щорічно подавати заяву про застосування ПСП?
Відповідь: Відповідно до пп. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Згідно із пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги).
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.
Враховуючи вищевикладене, нормами ПКУ не передбачено щорічне подання заяви про застосування пільги.
При цьому, якщо у платника податків виникає право на застосування податкової соціальної пільги з інших підстав ніж тих, які були зазначені у попередній заяві, то такий платник повинен надати нову заяву з відповідними підтверджуючими документами.
30. Чи застосовується ПСП до вихідної допомоги у зв’язку із звільненням працівника у тому числі при виході на пенсію?
Відповідь: Відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень
У 2013 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 1610 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1147 грн. х 1,4). У 2014 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 1710 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1218 грн. х 1,4)
Відповідно до пп.14.1.48 п. 14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата для цілей розділу ІV ПКУ - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Тобто, фізична особа, яка отримує дохід у вигляді вихідної допомоги у зв’язку із звільненням, в тому числі при виході на пенсію має право на податкову соціальну пільгу за умови якщо розмір її місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати та інших прирівняних до неї виплат, не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.
31. Чи має право нва ПСП ФО з місяця подання заяви, якщо в цьому місяці вона була звільнена з іншого місця роботи де податковий агент також надав ПСП в місяці звільнення?
Відповідь: Відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 - VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Згідно з пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку був звільнений з місця роботи.
Отже, оскільки платник податків має право на отримання податкової соціальної пільги лише від одного працедавця і реалізував це право у звітному місяці на старому місці роботи, то така фізична особа не має права на отримання в цьому місяці податкової соціальної пільги на новому місці роботи. При цьому, при дотриманні умов отримання податкової соціальної пільги, така фізична особа має право на отримання податкової соціальної пільги на новому місці роботи з наступного місяця після прийняття на роботу.
32. Чи має право на ПСП ФО, яка працює неповний робочий день ?
Відповідь:Відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VІ із змінами і доповненнями платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
У 2013 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 1610 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1147 грн. х 1,4), у 2014 році – 1710 грн. (1218 грн. х 1,4).
Тобто, фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.
33. Чи необхідно ФО, яка здає в оренду власне нерухоме майно реєструватись ФОП?
Відповідь:Відповідно до ст. 319 та ст. 320 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.
Таким чином, здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм п. 170.1 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ без реєстрації орендодавця як фізичною особою - підприємцем.
34. Який порядок визначення інвестиційного прибутку платника податку від продажу акцій. Які попередньо були придбані за рахунок векселя?
Відповідь: Оподаткування інвестиційного прибутку від продажу акцій, незалежно від форми розрахунку при їх придбанні, регламентується п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, згідно із яким інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та фактично понесеними витратами на його придбання.
Визначення витрат наведене у пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПКУ.
35. Як оподатковується пДФО сума, отриманого ФО –резидентом від продажу ЮО інвестиційного активу?
Відповідь: Відповідно до пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.
Згідно із пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).
Пунктом 170.2 ст. 170 ПКУ встановлено, що платник податку, який проводить операції з інвестиційними активами, має право скористатися послугами професійного торговця цінними паперами, включаючи банк та укласти договір з таким торговцем про виконання ним функцій податкового агента.
Відповідно до пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ при застосуванні платником податку норм підпункту 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 ПКУ податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об’єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.
Запровадження обов’язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в пп. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка здійснює протягом звітного року продаж інвестиційного активу юридичній особі та отримує інвестиційний прибуток, повинна надати податкову декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку та сплати податок на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 ПКУ (15% та/або 17%).
36. Які операції прирівнюються до продажу інвестиційного активу?
Відповідь: Відповідно до пп.170.2.2 п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями до продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:
обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;
зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;
повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
37. За якою ставкою ПДФО оподатковуються виграши та призи?
Відповідь:Відповідно до п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі, зокрема, виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків
Згідно з п.167.3 ст.167 ПКУ ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної абзацом першим п.167.1 ст.167 ПКУ, бази оподаткування щодо доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім виграшу у державній та недержавній грошовій лотереї та виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) на користь резидентів або нерезидентів.
Як виняток з абзацу першого цього пункту грошові виграші у спортивних змаганнях (крім винагород спортсменам - чемпіонам України, призерам спортивних змагань міжнародного рівня, у тому числі спортсменам-інвалідам, визначених у підпункті ”б” пп.165.1.1 п.165.1 ст.165 ПКУ) оподатковуються за ставкою, визначеною у п.167.1 ст.167 ПКУ.
38.Чи підлягає оподаткуванню ПДФО цільова благодійна допомога, надана дитячому будинку сімейного типу?
Відповідь: Відповідно до п.п. “б” п.п.170.7.4 п.170.7 ст.170 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами - юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості): будинку маляти, будинку дитини, будинку-інтернату, школі-інтернату (у тому числі спеціальній, санаторній або для сиріт), дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї, школі соціальної реабілітації, притулку для неповнолітніх; приймальнику-розподільнику системи Міністерства внутрішніх справ України для розподілу благодійної допомоги між особами, які не досягли вісімнадцятирічного віку та перебувають у цих закладах;
Благодійна допомога, отримана дитячими будинками сімейного типу або прийомними сім’ями, звільняється від оподаткування, якщо її сума (вартість) не перевищує триста тисяч гривень протягом звітного податкового року під час дії договору державної опіки (п.п. “ж” п.п.170.7.4 п.170.7 ст.170 ПКУ).
Згідно з п.п.170.7.5 п.170.5 ст.170 ПКУ набувач цільової благодійної допомоги у вигляді коштів має право на її використання протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, але не більше 12 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги, за винятком отримання благодійної допомоги у вигляді ендавменту. Термін ”ендавмент” означає суму коштів або цінних паперів, які вносяться благодійником у банк або небанківську фінансову установу, завдяки чому набувач благодійної допомоги отримує право на використання процентів або дивідендів, нарахованих на суму такого ендавменту.
39. Яким чином оподатковується ПДФО викупна сума при довгостроковому розірванні страхувальником договору довгострокового страхування життя?
Відповідь: Відповідно до пп. б) пп.170.8.2 п.170.8 ст.170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними у п.167.1 ст.167 ПКУ, з викупної суми у разі дострокового розірвання страхувальником договору довгострокового страхування життя.
Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.