ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомляє:
1. Подання юридичною особою декларації з податку на нерухоме майно
Відповідно до підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статті 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.
Пунктом 9 розд. IV Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» доручено Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності Закону забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону.
З метою забезпечення виконання Закону № 71 до затвердження форми податкової звітності платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - юридичним особам було необхідно до 20 лютого 2015 року задекларувати об’єкти оподаткування, використовуючи форму Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 01.07.2014 № 735.
У разі наявності у платника податку об’єктів нежитлової нерухомості в колонці 2 «Тип об’єкта житлової нерухомості» слід зазначити «3 - інше», при цьому в колонці 3 «Загальна площа об’єкта житлової нерухомості» необхідно вказувати загальну площу об’єкта нежитлової нерухомості.
2. Особливості справляння авансових внесків
Особливості справляння авансових внесків при виплаті дивідендів викладено в п. 57.1¹ ст.57 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України авансовий внесок при виплаті дивідендів розраховується не з усієї суми дивідендів, а із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний звітний рік, за результатами якого виплачуються дивіденди. Зазначене правило застосовується лише у випадку, якщо грошові зобов'язання за відповідний рік погашені.
Звертаємо увагу, що ця норма застосовується починаючи з виплат дивідендів у 2015 році за підсумками попередніх років.
Якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об'єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди (пп. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України).
У разі якщо у звітному році, за рішенням власників, розподіляється нерозподілений прибуток одразу за декілька попередніх років, то, з метою визначення суми дивідендів на яку нараховується авансовий внесок, нерозподілений прибуток, який припадає на кожен з цих років за даними фінансової звітності, порівнюється з об'єктом оподаткування податком на прибуток за відповідний рік.
Згідно з підпунктом 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України у разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.
Грошовим зобов'язанням в даному випадку є сума податкових зобов'язань з податку на прибуток, що самостійно нараховані платником у податковій декларації за звітний рік за підсумками якого виплачуються дивіденди.
Слід враховувати, що з метою розрахунку суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний звітний рік, необхідне одночасне дотримання двох умов: подана декларація з податку на прибуток за такий рік та повністю погашені податкові зобов'язання, самостійно нараховані платником у такій декларації. В іншому випадку авансовий внесок з податку на прибуток нараховується на всю суму дивідендів.
Законом України від 21.09.2006 року № 185-V «Про управління об'єктами державної власності» (стаття 11¹) визначено обов'язок державних унітарних підприємств та їх об'єднань спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що таке спрямування за своїм економічним змістом відповідає визначеному пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України поняттю дивідендів, то при спрямуванні до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) державні унітарні підприємства та їх об'єднання нараховують на таку частину та вносять до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток у порядку, визначеному п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України.
3. Особливості нарахування та сплати щомісячних авансових внесків
Сплата авансових внесків протягом 2015-2016 років буде здійснюватись з урахуванням таких особливостей: у січні - грудні 2015 року та січні - травні 2016 року платники зобов'язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень - травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний рік (п. 9 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України).
Тобто сплата щомісячних авансових внесків у січні - лютому 2015 року провадиться у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток за 2013 рік, у березні 2015 року - травні 2016 року у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 рік.
Звертаємо увагу, що сплата щомісячних авансових внесків у січні - грудні 2015 року та січні - травні 2016 року здійснюється платниками податків з річним доходом, який враховується при визначенні об'єкта оподаткування, що перевищує десять мільйонів гривень.
Відповідно до змін, внесених Законом № 71-VIII, пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась незарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку.
Таким чином, сума неврахованого у зменшення нарахованої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток залишку авансових внесків при виплаті дивідендів, що відображається у рядку 13.5.2 додатка ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік, буде врахована у зменшення нарахованої суми податку на прибуток у декларації з податку на прибуток за 2015 рік при визначенні щомісячних авансових внесків, що підлягатимуть сплаті в наступний дванадцятимісячний період.
4. Cтроки звітування з податку на прибуток
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Закону України від 28.12.2014 р. № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», податкова декларація, у тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний рік подається до 1 червня року, наступного за звітним роком.
Разом з тим, п. 22 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що норма п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України у частині граничного терміну подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств застосовуються починаючи із подання декларації за звітний рік, в якому набирає чинності редакція розділу ІІІ Податкового кодексу України, викладена в Законі № 71-VІІІ.
Враховуючи наведені положення Закону № 71-VІІІ та вимоги ст. 49 Податкового кодексу України, подання податкових декларацій з податку на прибуток за 2014 рік здійснюється за діючими формами таким чином:
для базового звітного періоду – календарного року – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду, - до 2 березня 2015 року;
для базового звітного періоду – календарного кварталу – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду, - до 09 лютого 2015 року.
Слід звернути увагу, що платники податків, які станом на 31.12.2014 р. перебували на консолідованій сплаті податку на прибуток, подання консолідованої податкової декларації з податку на прибуток та розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за звітний період – 2014 рік здійснюють, як і у минулому році, відповідно за місцем реєстрації юридичної особи та відокремлених підрозділів.
5. Щодо пільг з оподаткування податком на прибуток підприємств
Змінами, внесеними Законом № 71-VІІІ до розділу ІІІ Податкового кодексу України, скасовано практично всі пільги з оподаткування податком на прибуток підприємств, які було передбачено до 01.01.2015 р., але водночас збережено пільги в оподаткуванні податком на прибуток для підприємств і організацій, заснованих громадськими організаціями інвалідів.
Зазначені підприємства та організації мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який видається уповноваженим органом відповідно до Закону № 875, та у разі дотримання такими організаціями умов, визначених у ст. 142 Податкового кодексу України.
Крім того, на період до 01.01.2016 р. залишено застосування ставки 0 % для платників податку на прибуток, у яких чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за останній річний звітний період не перевищує 3 млн. грн. та нарахована за кожний місяць звітного періоду заробітна плата (дохід) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншою, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із критеріїв, визначених у п. 16 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.
6. Чи оподатковується військовим збором сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна
За договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Це визначено ст. 759, ст. 762 Цивільного кодексу України із змінами та доповненнями.
Згідно з п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
Так, п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) доходу платника податку, включаються, зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (п.164.2.2 п.164.2 ст. 164 ПКУ) та дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підр.10 розд. XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підр.10 розд. XX ПКУ).
Таким чином, сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua/) у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 132.02).
7. До яких періодів застосовується процедура податкового компромісу
Відповідно до п. 11 підр. 9 прим. 2 розд. ХХ Податкового Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 ПКУ застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.
Підпунктом 2.1 п. 2 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 № 13 визначено, що податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ.
Під строками давності згідно із ст. 102 ПКУ розуміється визначення грошових зобов’язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше, – за днем її фактичного подання.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua/) у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 110.01).
8.Щодо форми декларації з акцизного податку
На офіційному порталі Державної фіскальної служби України в розділі «Податки, збори, платежі» («Загально – державні податки і збори» - «Акцизний податок» - «Нормативно – правові акти») розміщено Наказ від 23.01.2015 № 14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» та бланк Декларації акцизного податку і додатки до неї.
9. Щодо розрахунку ЄСВ, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати
Відповідно до частин п’ятої, шостої, одинадцятої статті 8 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», у разі, якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника, за умови відпрацювання застрахованою особою повного календарного місяця.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки єдиного внеску, встановлені цією частиною, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру без застосування коефіцієнта бази нарахування.
10. Радіочастотні ресурси України
Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі відповідних ліцензій та дозволів, про зміни в порядку подання звітності та сплати податкових зобов’язань, які впроваджені з 1 січня 2015 року згідно із Законом України від 28 грудня 2014 року № 71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи".
Внаслідок впровадження податкової реформи даний платіж увійшов до складу рентної плати, для якої статтею 257 Податкового кодексу України передбачено квартальний період для подання податкової звітності із додатками відповідно об’єктів оподаткування. Отож, у 2015 році користувачі радіочастотного ресурсу України перейшли із щомісячного періоду звітування на щоквартальний. (Термін подання квартальної звітності - 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу).
Наступною новацією є впровадження для такої категорії платників щомісячної сплати авансових внесків у термін до 30 числа кожного місяця (у лютому - до 28 або 29 числа). Розмір таких авансових внесків складається з однієї третини суми податкових зобов'язань з рентної плати, визначеної у податковій декларації за попередній звітний період. В подальшому сплачені аванси будуть враховані під час визначення податкових зобов’язань у податковій декларації за відповідний звітний період.
Отож, враховуючи наведені норми чинного законодавства, у першому кварталі 2015 року для платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України розмір авансових внесків встановлюється в розмірі однієї третини суми податкових зобов’язань, визначених в Податковому розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України за грудень 2014 року із граничними термінами сплати 27.02.2015р., 27.03.2015 р. та 29.04.2015 р. відповідно.
11. Подання декларації з акцизного податку
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Податковим кодексом України (далі – Кодекс) звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 1 ст. 49 Кодексу).
Отже, якщо платник здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (в т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не появились показники, що підлягають декларуванню, платник у такому звітному періоді нормами Кодексу не зобов’язаний подавати Декларацію з акцизного податку
12. Щодо заповнення податкової накладної
Податкова накладна складається за формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України 22 вересня 2014 року № 957, із змінами, внесеними наказами від 14 листопада 2014 року № 1129 та від 23.01.2015 року №13. Оновлена форма податкової накладної містить нові графи 5.1 та 5.2, які передбачені для зазначення кодів одиниць виміру товарів чи послуг.
Державна фіскальна служба України у листі від 28.01.2015 року № 2394 /7/99-99-19-03-02-17 звертає увагу на те, що для розпізнавання електронною системою ідентичності зазначених у графах 5.1 та 5.2 показників, вказані графи заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО).
У разі, якщо вартість послуги визначається із застосуванням одиниць обліку, які відображаються у первинних документах та регістрах бухгалтерського обліку, то у графах 5.1 та 5.2 податкової накладної зазначаються одиниці виміру (умовне позначення і код) стосовно КСПОВО.
У разі, якщо послуга, що надається, не має одиниці обліку, у графі 5.1 зазначається «послуга», а графа 5.2 не заповнюється.
Заповнення графи 6 податкової накладної при постачанні послуг також має свої особливості. У разі складання податкової накладної на повне постачання послуги, або якщо платником отримано попередню оплату в повному обсязі, у графі 6 податкової накладної зазначається «1».У разі часткового виконання послуги чи отримання авансових коштів частинами, у графі 6 зазначається відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу.
У графі 7 податкової накладної вказується ціна постачання (у гривнях з копійками) одиниці послуги без урахування ПДВ.
13. Екологічний податок у 2015 році
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71–VIII, було внесено зміни до Кодексу, згідно з якими оподаткування викидів забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення екологічним податком припинено із відповідним збільшенням ставок акцизного податку на всі види моторного палива.
Так, відповідно до пункту 240.1 статті 240 Податкового кодексу України, платниками податку у 2015 році є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб'єктів господарювання);
- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Водночас, у 2015 році об’єкти, база оподаткування, ставки, базовий податковий (звітний) період, порядки обчислення, подання податкової звітності та сплати податку залишилися незмінними порівняно з попереднім роком. При цьому платник податку зобов’язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини (пункт 249.2 статті 249 Податкового кодексу України).
Платники податку складають податкові декларації за встановленою формою, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (пункт 250.2 статті 250 Податкового кодексу України).
Платник податку, який з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, зобов’язаний повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення податку. У іншому випадку платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації.
14. Задекларуйте доходи від репетиторської діяльності
Податкову декларацію про майновий стан і доходи, отримані у 2014 році, слід подати до 1 травня до податкових інспекцій за місцем реєстрації. Обов’язок із подання річної декларації про майновий стан і доходи виникає у разі:
– отримання окремих доходів, з яких при їх нарахуванні чи виплаті протягом 2014 року податок не утримувався;
– отримання доходів від фізичних осіб, які не мають статусу податкових агентів (наприклад, дохід від надання нерухомості в оренду фізичній особі, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності);
– отримання іноземних доходів.
Так, зокрема, якщо викладач-репетитор у минулому році не був зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності та надавав репетиторські послуги фізичним особам, він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 15% та/або 17% в залежності від розміру бази оподаткування в календарному місяці.
Репетитор, що забезпечує себе роботою самостійно, може сплачувати додаткові кошти для майбутнього пенсійного забезпечення.
До послуг репетиторства відноситься підготовка дітей до школи, вступу до навчальних закладів, незалежного тестування, навчання з будь-яких предметів, написання рефератів, виконання контрольних, курсових, а також дипломних робіт тощо.
15. Щодо податкового кредиту
Зазнала змін норма Податкового кодексу України, яка визначає дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту при отриманні послуг від нерезидента на митній території України.
На відміну від попередньої редакції пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата складання платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН.
Отже, починаючи з 1 січня 2015 року, при отриманні платником податку послуг від нерезидента на митній території України, платник податку отримує право на податковий кредит за такими операціями на дату складання ним податкової накладної за цими операціями, за умови її реєстрації в ЄРПН та включенні до податкових зобов'язань звітного періоду. При цьому податкові накладні, складені за такими операціями у січні 2015 року (до 1 лютого), у яких сума податку не перевищує 10 тис. грн., включаються до податкового кредиту незалежно від того, зареєстрована така податкова накладна в ЄРПН, чи ні.
Роз’яснення щодо особливостей формування податкового кредиту, з урахуванням норм Податкового кодексу України, які набрали чинності з 1 січня 2015 року, надаються в листі ДФС України від 17.02.2015 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17.
16. Податкові зобов’язання з акцизного податку
Датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку щодо:
- підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у ст. 225 та ст. 229 Податкового кодексу України (п. 216.1 ст. 216 Податкового кодексу України);
- зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) - є дата складання відповідного акта. При цьому втраченим є товар (продукція), місцезнаходження якого платник податку не може встановити (п. 216.2 ст. 216 Податкового кодексу України);
- ввезених підакцизних товарів (продукції) на митну територію України - є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках (п. 216.4 ст. 216 Податкового кодексу України);
- переданих підакцизних товарів (продукції), вироблених з давальницької сировини, – дата їх відвантаження виробником замовнику або за його дорученням іншій особі (п. 216.5 ст. 216 Податкового кодексу України);
- використаних підакцизних товарів (продукції) для власних виробничих потреб – дата їх передачі для такого використання, крім використання для виробництва підакцизних товарів (продукції) (п. 216.6 ст. 216 Податкового кодексу України);
- реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар. (п. 216.9 ст. 216 Податкового кодексу України);
- постачання електроенергії - є дата підписання акту прийому-передачі електроенергії (п. 216.10 ст. 216 Податкового кодексу України);
- переобладнаного вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, - є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу. (п. 216.11 ст. 216 Податкового кодексу України).
Дана норма регламентована ст. 216 Податкового кодексу України
17. Автоматичне відшкодування податку на додану вартість за новими критеріями
В зв’язку з законодавчими змінами, внесеними до Податкового кодексу Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" з 1 січня 2015 року внесено істотні зміни до правил, які регулюють питання автоматичного бюджетного відшкодування.
Зокрема, до критеріїв, за якими платники «автоматично» отримують право на відшкодування ПДВ за спрощеною процедурою добавлені нові умови, а саме: наявність необоротних активів, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування або здійснення інвестицій в необоротні активи у розмірах не менше ніж 3 мільйони гривень протягом останніх 12 календарних місяців.
З переліку критеріїв, які дозволяють отримувати автоматичне бюджетне відшкодування виключено показники щодо:
- розміру загальної суми розбіжностей між податковим кредитом, та податковими зобов'язаннями, що виникла протягом попередніх трьох послідовних календарних місяців, який мав не перевищувати 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування;
- розміру середньої заробітної плати;
- кількості працівників,
- рівня визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів мало бути вищим від середнього по галузі за підсумками останнього звітного (податкового) року);
- відсутність задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками останнього звітного (податкового) року.
Проте, умови стосовно відсутності податкового боргу та здійснення операцій, до яких застосовується нульова ставка у розмірі не менше 40 відсотків загального обсягу поставок залишилися незмінними!
18. Застосування реєстратори розрахункових операцій платниками єдиного податку
Законом України від 28.12.14 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» передбачено застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої та третьої групи.
При цьому, застосування РРО розпочинається:
- платниками єдиного податку третьої групи – з 01 липня 2015 року;
- платниками єдиного податку другої групи – з 01 січня 2016 року.
Платники єдиного податку - фізичні особи другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.
Платники єдиного податку другої і третьої груп (крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі), які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року почали застосовувати у власній господарській діяльності РРО, з дати такого застосування до 1 січня 2017 року звільняються від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування таких РРО.
19. У 2015 році зменшено кількість груп платників єдиного податку з шести до чотирьох
з 1 січня 2015 року внесено зміни до спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Зокрема, замість шести груп платників єдиного податку запроваджено чотири групи, при цьому збільшено максимальний розмір доходу.
Так, фізичні особи – підприємці реєструються платниками єдиного податку першої, другої та третьої груп.
Платники єдиного податку третьої та п’ятої груп, які перебували на обліку в контролюючих органах до 1 січня 2015 року, відповідно до норм Податкового кодексу України з 1 січня 2015 року вважаються платниками єдиного податку третьої групи.
Для платників I групи збільшено обсяг доходу до 300 000 грн. та ставка до 10 % розміру мінімальної заробітної плати.
Для платників II групи збільшено обсяг доходу до 1500 000 грн. та ставка до 20 % розміру мінімальної заробітної плати.
До платників III групи належать фізичні особи – підприємці та юридичні особи-суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень. При цьому фізичні особи-підприємці не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не є обмеженою. Ставка складає 2 % доходу – у разі сплати ПДВ та 4 % доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Вказані зміни запроваджені Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» та набрали чинності з 1 січня 2015 року.
За підсумками 2014 року найпопулярнішою серед столичних платників єдиного податку - фізичних осіб була III група, на якій обліковувалось 46,8 тисяч підприємців, та II група – 42,8 тисяч підприємців. Першу групу минулого року обрали для себе 5,9 тис. платників, у п’ятій групі працювали 184 ФОП. Загалом, впродовж минулого року у Києві єдиний податок сплачувало 95,6 тисяч фізосіб-підприємців, що на 1,7 тисяч осіб більше ніж у 2013-му.
20. Відповідальність підприємців - платників єдиного податку за несплату єдиного соціального внеску
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI фізичні особи - підприємці, у т.ч. ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, визначені платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний соціальний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний соціальний внесок.
Єдиний соціальний внесок може бути сплачений у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначали фізичні особи - підприємці, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. Водночас суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, платник ураховує при остаточному розрахунку, який він здійснює за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган фіскальної служби застосовує до платників єдиного внеску штрафні санкції. На суму недоїмки нараховується пеня. Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Отже, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску після 20-го числа місяця, наступного за кварталом, до фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, застосовуються штрафні санкції. На суму недоїмки нараховується пеня за кожний день прострочення платежу.
ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві