Портал в режимі тестування та наповнення
Меню
  • Доступність
  • A-
    A+
  • Стара версія
Печерська районна в місті Києві державна адміністрація
офіційний вебпортал

До уваги платників! Питання-відповіді:

Опубліковано 24 червня 2014 року о 09:17

1.  Чи підлягає перенесенню останній день подання звітності . пов’язаної із застосуванням РРО та РК, якщо він припадає на вихідний (святковий) день?

 Відповідь:  Відповідно до абз. першого п.7 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані подавати до органів доходів і зборів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

   Разом з тим, згідно з п.5 ст.254 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV (зі змінами та доповненнями) якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є першим за ним робочий день.
    Статтею 51 Господарського процесуального кодексу України від 06 листопада 1991 року №1798-ХІІ (зі змінами та доповненнями) визначено, що у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

    Крім того, п.6 ст.103 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року №2747-IV (зі змінами та доповненнями) визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

   Враховуючи викладене вище, якщо закінчення строку подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок, припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

 2. Яким чином СГ можуть  звірити інформацію, надіслану до органу доходів і зборів  по дротових або бездротових каналах зв’язку?

 Відповідь:   Відповідно до абз. другого п.7 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон) суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, або електронні контрольно-касові реєстратори, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам’яті модемів, які до них приєднанні.
   Суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, за виключенням електронних контрольно-касових реєстраторів, повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в їх фіскальній пам’яті (абз. третій п.7 ст.3 Закону).
  Згідно з ч. першої ст. 16 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» із змінами та доповненнями податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

    Підпунктом 10.1.2 п. 10.1 ст. 10 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами і доповненнями (далі - Закон) передбачено, що кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.
   Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом (п.п. 10.3.1 п. 10.3 ст. 10 Закону).

     Різновидом інформації з обмеженим доступом є службова інформація (ч. перша ст. 6 Закону).      Вимоги для обмеження доступу до інформації зазначені в ч. другій ст. 6 Закону.
     Порядок оформлення запитів на інформацію при реалізації права на її доступ та строки розгляду таких запитів визначено у розділі IV Закону.

     Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша ст. 20 Закону).
   У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту(частина друга ст. 20 Закону).
    Чинним законодавством не визначено порядку проведення суб’єктами господарювання звірки щодо інформації, надісланої до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв’язку.

     При цьому, для отримання інформації, яка збирається та зберігається про суб’єкта господарювання, такий суб’єкт має право звернутися до органів доходів і зборів із запитом на інформацію.

3. Яким чином здійснюються розрахунки ФО між собою  за договорами купівля-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню при перевищенні 150000 грн.?

 Відповідь:   Відповідно до абз. 4 п. 1 Постанови Правління Національного Банку України від 06.06.2013 № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» (далі – Постанова) гранична сума розрахунків готівкою фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, встановлена у розмірі 150000 (ста п’ятдесяти тисяч) гривень.

  Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, яка перевищує 150000 гривень, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки (у тому числі у депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті) (п. 2 Постанови).

 4.Яка гранична сума розрахунків  готівкою ФО  з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи,  послуги)?

 Відповідь: Відповідно до п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

     Обмеження, установлене в абзаці першому цього пункту, стосується також розрахунків під час оплати за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівкових коштів, одержаних за допомогою електронного платіжного засобу.
     Пунктом 1 Постанови Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» встановлено граничну суму розрахунків готівкою фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150000 (ста п’ятдесяти тисяч) гривень.

 5. На які види розрахунків не поширюється обмеження щодо граничних сум готівкових розрахунків?

Відповідь:  Відповідно до п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

     Обмеження, установлене в абзаці першому цього пункту, стосується також розрахунків під час оплати за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівкових коштів, одержаних за допомогою електронного платіжного засобу.
     Обмеження не поширюються на:

1) розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами;
2) добровільні пожертвування та благодійну допомогу;

3) використання коштів, виданих на відрядження.

 6. Які строки звітування підзвітною особою , яка витратила власні кошти на закупівлю товарів (послуг) для потреб підприємства та чи передбачена відповідальність за несвоєчасне звітування такої особи?

 Відповідь:  Правові питання відшкодування витрат, понесених працівником при придбанні товарів для підприємства, та інші питання правомірності використання власних готівкових коштів працівниками підприємства для вирішення виробничих (господарських) питань регулюються ст.1159, 1160 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV.
     Згідно з пп.170.9.2 п.170 ст.170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади,що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:
     а) завершує таке відрядження;

     б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

     Відповідно до п.2 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 24.12.2013 № 845, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2014 р. за № 104/24881, Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт), подається до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

    Таким чином, у разі придбання працівником за власні готівкові кошти товарів для потреб підприємства, використання власних коштів у відрядженні, у визначені законодавством строки подається Звіт. При цьому, оскільки чинним законодавством визначено строки звітування саме за одержані під звіт кошти на відрядження та на виконання цивільно-правових дій, а також установлено норму оподаткування надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернених у встановлені строки, то у разі несвоєчасного подання Звіту при придбанні за власні кошти товарів для потреб підприємства (використанні власних коштів у відрядженні), фінансові санкції не застосовуються.

  7. Чи можна  на господарські потреби  готівкові кошти, які були поверненні  робітником в касу підприємства  не здаючи їх до установи банку?

 Відповідь:   Згідно з підпунктом 2.6 пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (зі змінами та доповненнями) (далі - Положення) уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

  Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

   Відповідно до підпункту 2.9 пункту 2 Положення готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов’язковими платежами).

   Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат.
    Враховуючи викладене, готівкові кошти, які були повернуті робітником в касу підприємства, як залишок за авансовим звітом по результатах відрядження, можуть видаватися на господарські потреби за умови, що ці готівкові кошти були відповідним чином оприбутковані в касі підприємства.

 8. Чи можна  видати розмінну монету матеріально-відповідальній особі підприємства?

 Відповідь:   Відповідно до п.п. 2.13 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (зі змінами та доповненнями) (далі – Положення) підприємства та підприємці мають забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі [за винятком тих номіналів монет (банкнот), випуск в обіг яких припинено Національним банком України].

   Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником (п.п. 3.4 п. 3 Положення).

   Керівник підприємства в разі зарахування на роботу касира укладає з ним договір про повну матеріальну відповідальність та ознайомлює його під підпис із вимогами цього Положення (п.п. 4.7 п. 4 Положення).

    Згідно зі п.п. 4.8 п. 4 Положення касир відповідно до законодавства України несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей. Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам.
   На підприємствах, які мають одного касира, у разі потреби тимчасової його заміни виконання обов’язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника. З цим працівником укладається договір про повну матеріальну відповідальність на час виконання ним обов’язків касира.

      Підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обов’язків можуть покладати відповідно до письмового розпорядження керівника на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність.
     Таким чином, розмінна монета може бути видана лише особі, з якою укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

 9. Як правильно організувати робу з готівкою на підприємстві?

 Відповідь:   Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації роботи з готівкою визначається Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, яке розроблено відповідно до статті 33 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV „Про Національний банк України”.

 10. Чи необхідно банку або ФОП  вести касову книгу та встановлювати  ліміт каси?

 Відповідь: Відповідно до підпункту 2.7 пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320, (зі змінами та доповненнями) виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.

Банкам і підприємцям ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) не встановлюються.
     Підпунктом 4.2 пункту 4 Положення, зокрема, визначено, що відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок та веденням книг обліку розрахункових операцій, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.

 11. Чи необхідно заповнювати  прибутковий касовий ордер  від руки?

 Відповідь:  Відповідно до підпункту 2.7 пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320, (зі змінами та доповненнями) виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.

  Банкам і підприємцям ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) не встановлюються.
  Підпунктом 4.2 пункту 4 Положення, зокрема, визначено, що відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок та веденням книг обліку розрахункових операцій, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.

 12. Який порядок виплат, пов’язаних з оплатою праці, касиром підприємства?

 Відповідь:  Відповідно до п.3.8 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за №40/10320 із змінами і доповненнями. (далі – Положення), виплати, пов’язані з оплатою праці, проводяться касиром підприємства або за видатковими касовими ордерами на кожного одержувача чи за видатковими відомостями.
     На титульній сторінці видаткової відомості робиться дозвільний напис про видачу готівки за підписами керівника і головного бухгалтера або осіб, уповноважених керівником, із зазначенням строків видачі готівки і суми (гривень - словами, копійок - цифрами).
     У централізованих бухгалтеріях, що обслуговують бюджетні установи, на загальну суму готівки, виданої для виплат, пов’язаних з оплатою праці, складається один видатковий касовий ордер, дата і номер якого проставляються на кожній видатковій відомості.
   Одноразові видачі готівки на виплати, пов’язані з оплатою праці, окремим особам проводяться, як правило, за видатковими касовими ордерами.

    Згідно з п.4.8 глави 4 Положення касир відповідно до законодавства України несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей. Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам.

 13.Чи можна виплатити зарплату з готівки, отриманої в результаті повернення фінансової допомоги?

 Відповідь: Відповідно до п. 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.05 р. за №40/10320 із змінами та доповненнями, готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, які виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов’язковими платежами).
     Тобто, обмежень щодо джерел надходження готівки, яку підприємства (підприємці) використовують на виплату зарплати законодавчо не передбачено.

 14. Чи можна виписувати  дублікати прибуткових  касових  ордерів у разі їх втарати?

 Відповідь: Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 (далі – Положення) касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

     Норми чинного законодавства, зокрема, норми Положення не передбачають дії щодо відновлення прибуткового касового при його втраті.

 15. Чи необхідно вести касові книги  по торговим об’єктам, які  не є відокремленими підрозділами  та не провадять операції з  приймання готівки  за касовими ордерами?

 Відповідь: Згідно з п. 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5).

     Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).
     Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов’язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.

     Відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.

     Отже, торгові об’єкти, які не є відокремленими підрозділами підприємства та не проводять операції з приймання готівки за касовими ордерами, касові книги не ведуть.

 16. Який порядок видачі  готівкових коштів з каси підприємства?

 Відповідь:  Відповідно до п.3.4 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13січня 2005 року за №40/10320 із змінами і доповненнями, видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.
     Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов’язковий.

 17. Чи можна  використовувати факсиміле  для підпису прибуткових і видаткових  касових ордерів  (інших касових документів)

   Відповідь: Відповідно до частини третьої ст. 207 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV із змінами та доповненнями використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
    Чинним законодавством не встановлено чіткого визначення термінів ”факсимільний підпис”, а також не врегульовано питання щодо порядку їх використання.
    Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації роботи з готівкою визначається Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 (далі – Положення №637).
     Відповідно до п.3.3 Положення №637 приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.
     Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.
Згідно з п.3.4 Положення №637 видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.
Відповідно до п.3.6 Полождення №637 видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості.
     Якщо видача готівки проводиться за довіреністю, оформленою у встановленому порядку згідно із законодавством України, у тому числі й особи, що не має змоги у зв’язку з хворобою або з інших поважних причин поставити підпис власноручно, то в тексті ордера після прізвища, імені та по батькові одержувача готівки бухгалтер зазначає прізвище, ім’я та по батькові особи, якій довірено одержати готівку. У разі видачі готівки за видатковою відомістю перед підписом про одержання грошей касир робить у ній напис ”За довіреністю”.
     Тобто, використовувати факсиміле для підпису прибуткових і видаткових касових ордерів (інших касових документів) чиним законодавстом не передбачено.

 

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві


Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux