Декларування 2014. Питання-відповіді...

 1. Чи потрібно подавати декларацію про майновий стан і доходи у разі виплати страхової суми у результаті страхового випадку за кордоном?

 Відповідь: Відповідно до  п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, дохід, отриманий з джерелом за межами України – це будь – який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь – яких видів їх діяльності за межами митної території України.
Згідно із п. 170.11 ст. 170  Податкового кодексу України у разі якщо джерелом виплат будь-яких оподаткованих доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію та оподатковується за ставками 15(17)%.
Враховуючи вищевикладене, у фізичної особи, яка уклала страховий договір за межами митної території України, виникає іноземний дохід під час виплати страхової суми, тобто при настанні страхового випадку. Така фізична особа повинна задекларувати свої доходи та подати декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік  до 1 травня 2014 року.

 2. Чи має право фізична особа включити до  податкової знижки сплату страхових внесків, сплачених за страхування життя та пенсійних внесків ?

 Відповідь: Згідно з п.п.166.3.5 п.166.3 ст.166 розділу IV Податкового Кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

 а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю - суму, визначену в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень);

 б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

Таку податкову знижку платник податку зможе отримати починаючи з 2014 року за наслідками 2013 року.

 3. Який порядок включення до податкової знижки суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, наданим в іноземній валюті?

 Відповідь: При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Нацбанку України, що діє на день сплати таких процентів.

Право на податкову знижку виникає у разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Крім того, відповідно до пп. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки, зокрема, суми витрат, пов'язаних зі сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

Пунктом 175.4 ст. 175 Податкового кодексу передбачено, що право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з цією статтею, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років, починаючи з року, в якому:

• об'єкт житлової іпотеки придбавається;

• збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Враховуючи вищезазначене, право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом настає з року, в якому житловий будинок (квартира, кімната) визначено платником податку як основне місце його проживання згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Відповідно до статті 179 Податкового кодексу України декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення.

Також слід зазначити, що ст. 179 Податкового кодексу передбачено, що обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку покладається на таких осіб:

опікуна або піклувальника - щодо доходів, отриманих неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;

спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) - щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;

державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом.

 4.Які документи необхідно надати громадянину, який здійснив переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки?

 Відповідь: Фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

 5. Чи подається податкова декларація про майновий стан і доходи та як сплачується ПДФО ФОП, яка у попередньому році перебувала на спрощеній системі оподаткування, в І кварталі поточного року – на загальній системі оподаткування, з ІІ кварталу поточного року - на спрощеної системі оподаткування?

 Відповідь: Відповідно до п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності Податковим кодексом, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177 ст. 177 Податкового кодексу, що настануть у звітному податковому році.

Податкові декларації подаються за базовий звітний період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу.

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом для подання податкової декларації.

Враховуючи зазначене, фізична особа – підприємець, яка у попередньому році перебувала на спрощеній системі оподаткування, в І кварталі поточного року – на загальній системі оподаткування, з ІІ кварталу поточного року - на спрощеної системі оподаткування, повинна за І квартал, в якому перебувала на загальній системі оподаткування, подати до контролюючих органів податкову декларацію про майновийстан і доходи, затверджену наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 року № 793, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного кварталу.

Для відображення результатів діяльності фізичної особи – підприємця заповнюється додаток 5 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності» (далі - Розрахунок) до Декларації, в якому:

у частині І «Доходи від провадження господарської діяльності» зазначається сума одержаного доходу, витрати, пов’язані з господарською діяльністю, сума чистого оподатковуваного доходу;

у частині ІІ «Розрахунок податкових зобов’язань» - сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за результатами І кварталу.

При цьому, оскільки фізична особа – підприємець з наступного кварталу переходить на спрощену систему оподаткування, то авансові платежі на наступні звітні квартали в Розрахунку не зазначаються.

 6.Де можна ознайомитися з інструкцією по заповненню декларації про майновий стан і доходи?

Відповідь: Нова форма декларації про майновий стан і доходи та інструкція по її заповненню затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №793.

Ознайомитись з інструкцією по заповненню декларації можна на веб-порталі Головного управління Міндоходів у місті Києві, перейшовши за посиланням:

http://minrd.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/62986.html.

 7.Які документи необхідно мати при подачі декларації про майновий стан і доходи з метою отримання податкової знижки на навчання?

Якщо декларацію подають батьки:

 Відповідь:  ксерокопія та оригінал договору з навчальним закладом;

- ксерокопії та оригінали квитанцій про сплату за навчання у 2013 році;

- ксерокопія та оригінал свідоцтва про народження дитини;

- ксерокопія та оригінал ідентифікаційного номеру дитини;

- ксерокопія та оригінал ідентифікаційного номеру батьків;

- довідка про нараховану заробітну плату, утриманий податок на доходи фізичних осіб та єдиний соціальний внесок.

У декларації слід зазначити (підтвердити), що другий з батьків не користується правом на податковий кредит на таке навчання.

 Для студентів, які працюють і отримують заробітну плату:

 Відповідь: ксерокопія та оригінал договору з навчальним закладом;

- ксерокопії та оригінали квитанцій про сплату за навчання у 2013 році;

- ксерокопія та оригінал ідентифікаційного номеру

- довідка про нараховану заробітну плату, утриманий податок на доходи фізичних осіб та єдиний соціальний внесок.

Якщо у договорі не зазначено кількість місяців навчання, то довідку з навчального закладу щодо кількості місяців навчання (тривалість семестрів) у звітному податковому періоді (році).

8. Чи передбачено пільги з оподаткування доходу фізичної особи, яка є інвалідом, від надання в оренду власного майна?

 Відповідь: Відповідно до ст. 169 Податкового кодексу платники податку мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги.

Податкову соціальну пільгу не може бути застосовано до доходів платника податку інших, ніж заробітна плата (пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу).

Згідно з п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу.

Таким чином, доходи від надання в оренду власного майна фізичною особою, яка є інвалідом, оподатковуються на загальних підставах за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу, тобто 15 та/або 17%.

 9. Чи необхідно  подавати декларацію про майновий стан та доходи спадкоємцю, який сплатив податок на доходи фізичних осіб до нотаріально оформлення об’єкту спадщини?

Відповідь: Відповідно до норм статті  164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з Розділом IV Податкового кодексу.

Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими Розділом IV Податкового кодексу для оподаткування спадщини.

Згідно зі статтею 174 Податкового кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.     Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів.

Разом з тим, пунктом 179.2 статті 179 Податкового кодексу визначено, що відповідно до Розділу IV Податкового кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 Податкового кодексу.

Отже, враховуючи зазначене, фізичні особи – платники податку, які одержали дохід лише у вигляді об’єктів спадщини (подарунку) та сплатили податок на доходи з фізичних осіб до їх нотаріального оформлення, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання  такої декларації

10. Які штрафні санкції передбачені у разі несвоєчасної сплати фізичною особою податку на доходи фізичних осіб за результатами річної декларації про майновий стан і доходи?

Відповідь: Відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Згідно із п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених Податковим кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами нарахування пені розпочинається: від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні. Згідно із п. 129.4  ст. 129 Податкового кодексу пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

 11.Чи необхідно подавати річну декларацію про майновий стан і доходи, якщо протягом звітного року доходи отримані від двох податкових агентів?

 Відповідь: Відповідно до норм Податкового кодексу України платники податку зобов’язані подавати податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені Податковим кодексом для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом такого звітного року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

 12. Який порядок подання ФО (в т.ч. нерезидентом), яка здійснюватиме внесок до статутного фонду ЮО, декларації про майновий стан та доходи для підтвердження свого майнового статусу?

 Відповідь: Згідно з п.3 ст.86 Господарського кодексу України майновий стан засновників - громадян має бути підтверджений довідкою органу доходів і зборів про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), завіреною відповідним податковим органом.

Відповідно до п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до Податкового кодексу платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію).

Декларація для платників податку на доходи фізичних осіб подається до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків.

Однак, строк подання декларації, визначений пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу, на випадки подання декларації з метою виконання п.3 ст.86 Господарського кодексу не розповсюджується.

Строки подання декларації громадянами, які здійснили відповідні внески до статутного капіталу юридичної особи, Податковим кодексом не передбачені.

За зверненням платника податку контролюючий орган, до якого було подано декларацію, видає довідку про подану декларацію за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Форму Довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2011 №1742.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, об’єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції повинні забезпечити видачу платникам податків Довідок протягом трьох робочих днів з дня одержання заяви від платника податків.

Враховуючи вищезазначене, фізична особа (в тому числі нерезидент), яка здійснює внесок в статутний капітал юридичної особи (в тому числі у валюті), подає декларацію контролюючому органу, в якому перебуває на обліку як платник податків. За заявою фізичної особи контролюючий орган, до якого було подано декларацію, видає Довідку протягом трьох робочих днів з дня одержання заяви.

 13. Яким чином оподатковується ПДФО дохід ФО від продажу заставної іншій ФО?

 Відповідь:Згідно з ст.20 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» заставна - це борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов’язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов’язання - право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставна оформлюється, якщо її видача передбачена іпотечним договором. Після державної реєстрації іпотеки оригінал заставної передається іпотекодержателю, якщо інший порядок передачі заставної не встановлено іпотечним договором. Заставна не є емісійним цінним папером. Заставна може передаватися її власником будь-якій особі шляхом вчинення індосаменту. Наступний власник заставної набуває всі права іпотекодержателя (нового кредитора) за договором, яким обумовлене основне зобов’язання, та за іпотечним договором, на підставі якого була видана заставна, а права попереднього власника заставної як іпотекодержателя (первісного кредитора) припиняються.

     Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі-ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
     При цьому, згідно з п.164.1 ст.164 ПКУ базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

     Однією з таких особливостей є оподаткування інвестиційного прибутку, при розрахунку якого враховуються документально підтверджені витрати, понесені фізичною особою на придбання інвестиційних активів.

     Порядок оподаткування інвестиційного прибутку визначено п.170.2 ст.170 ПКУ, відповідно до якого облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
     Однак, оскільки заставна не є емісійними цінними паперами, тому з метою застосування норм п.170.2 ст.170 ПКУ немає підстав розглядати її як інвестиційні активи.
     Згідно із пп. «а» п.176.1 ст.176 ПКУ платники податку зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов’язаний відповідно до розділу IV ПКУ подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.
     Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку (пп.168.1.3 п.168.1 ст.168 ПКУ).

     Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особа здійснює продаж заставної іншій фізичній особі, то дохід, отриманий від такої діяльності, включається до складу загального оподатковуваного доходу платника податку та підлягає оподаткуванню за ставками, визначеними п.167.1 ст.167 ПКУ (15% та/або 17%). При цьому, платник зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку до 1 травня року, наступного за звітним.

 14. Чи підлягає оподаткуванню ПДФО  переуступку боргу ФО  первинним кредитором іншій ФО?

 Відповідь: Згідно зі ст.512 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а також у інших випадках, встановлених законом.

     Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст.513 ЦКУ).

     До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦКУ).

     Таким чином, в результаті відступлення права вимоги кредитором, в тому числі якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу, відбувається зміна однієї особи-кредитора на іншу особу-кредитора.

     Відповідно до пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
     Отже, у фізичної особи - дебітора (позичальника) не виникає дохід (об’єкт оподаткування) у розумінні пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПКУ, оскільки у неї залишаються зобов’язання щодо погашення заборгованості за отриманим кредитом.
     При цьому фізична особа – продавець (первинний кредитор) отримує дохід у вигляді обумовленої договором вартості (ціни) права вимоги від фізичної особи – покупця. Такий дохід відноситься до доходу з джерелом його походження з України та включається до об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб як дохід, отриманий відповідно до умов цивільно-правового договору.

     Фізична особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів за ставкою, передбаченою пп.167.1 ст.167 ПКУ ( 15% або 17%).

 15. Яким чином оподатковується ПДФО  доходи, отримані ФО від іншої ФО?

 Відповідь: Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх на території України.

     Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).
     Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених р.IV ПКУ (пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ).

     Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

     Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
     Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка протягом звітного календарного року отримує доходи за надані послуги від іншої фізичної особи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 15% та/або 17% в залежності від розміру бази оподаткування в календарному місяці.

 16. Чи необхідно подавати декларацію про майновий стан та доходи ФО, яка ц звітному календарному році отримувала дохід від продажу власного нерухомого майна, що перебувало у власності понад трьох роів?

 Відповідь:Відповідно до ст.172 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст.121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

     Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
     Статтею 179 ПКУ визначено порядок подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації).

     Відповідно до цього розділу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема:

• від податкових агентів, які згідно з р.IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
• виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених р.IV ПКУ;
• від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до р.IV ПКУ;

      У разі якщо у звітному календарному році фізична особа отримала дохід від продажу не частіше одного разу нерухомого майна, визначеного п. 172.1 ст. 172 ПКУ, яке перебувало у власності платника податку понад три роки, така особа зобов’язана подати річну податкову декларацію.

 17.В яких випадках у ФО резидента виникає право на отримання податкової знижки в частині сум процентів за користування іпотечним житловим кредитом

   Відповідь:  Відповідно до пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
     При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

     Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

     Крім того, відповідно до пп. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, гаданого на такі цілі, та процентів за ним.
     Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

• об’єкт житлової іпотеки придбавається;
• збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

     У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
     Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

 18.  Чи повинна ФО при наданні податкової декларації про майнови стан та доходи надавати довідку про отриманні доходи   у звітному році з метою використання права на податкову знижку?

 Відповідь: Відповідно до пп. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.     
     На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

     Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог Податкового кодексу України, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.   

     При цьому, пп. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.

 19. Чи переноситься право на нарахування податкової знижки на наступні роки?

  Відповідь:     Відповідно до пп.166.4.3 п.166.4 ст.166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

 20. Який алгоритм розрахунку податкової знижки, якщо протягом року до заробітної плати платни податку застосовувалась ставка 15% та 17%?

 Відповідь: Алгоритм нарахування податкової знижки розраховується наступним чином:
     - визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму єдиного соціального внеску та податкової соціальної пільги з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 розділу ІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями. При цьому інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;

     - на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки;
     - розраховується сума податку на доходи фізичних осіб на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником податку витратами, помноженої на ставку податку;
     - із зменшеної загальної суми оподатковуваних доходів сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, оподатковуються за ставкою у розмірі 15 відсотків, решта суми – за ставкою у розмірі 17 відсотків;
     - здійснюється порівняння розрахункової суми податку із сумою податку, фактично утриманого із заробітної плати за рік.

     У разі, якщо сума податку, утриманого із заробітної плати перевищує розраховану суму податку, то така сума підлягає поверненню платнику податку.

 21. Чи має право платник податків ключити до податкової знижки, суму коштів сплачених за навчання, якщо освіта отримується у філії вищого навчального іноземної  держави, що знаходиться  на території України?

 Відповідь:   Згідно із ст. 1 Закону України від 17 січня 2002 року N 2984 ”Про вищу освіту” (далі – Закон № 2984) вища освіта це рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесузасвоєння змісту навчання, який ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації. Вищий навчальний заклад – цеосвітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту,реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійнупідготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність.

     Відповідно до ст. 28 Закону № 2984 освітня діяльність на території України здійснюється на підставі ліцензії, яка видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зокрема, вищим навчальним закладам, внесеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти, до Державного реєстру вищих навчальних закладів.

     При цьому, громадяни України вільні у виборі форми здобуття вищої освіти, вищого навчального закладу, напряму підготовки і спеціальності (ст. 4 Закону № 2984).
     Систему вищої освіти складають: вищі навчальні заклади всіх форм власності; інші юридичні особи, що надають освітні послуги у галузі вищої освіти (ст. 16 Закону № 2984).
     Умови створення, реорганізація та ліквідація вищих навчальних закладів різних форм власності наведено у ст. 27 Закону № 2984, зокрема у п. 2 якої визначено, що вищі навчальні заклади іноземних держав можуть з дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти, створювати свої структурні підрозділи на території України.

     Водночас, документами, які засвідчують здобуття особою вищої освіти та кваліфікації за певними освітньо-кваліфікаційними рівнями є диплом, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 9 Закону № 2984).

     Отже, створені структурні підрозділи вищого навчального закладу іноземної держави, що знаходиться на території України, при здійсненні навчання за освітньо-професійної програмою вищої освіти відповідно до наданої ліцензії, необхідно дотримуватись вимог Закону України „Про вищу освіту”.

     Разом з тим, згідно з пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

     До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 Кодексу).

     Отже, у разі, якщо філія (структурний підрозділ) навчального закладу іноземної держави, що знаходиться на території України, надає освітні послуги з дотриманням усіх вимог Закону України „Про вищу освіту”, то питання, щодо віднесення коштів сплачених платником податку на користь такого закладу до податкової знижки, можуть розглядатися контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку на підставі копій відповідних документів.

 22. Які документи  необхідно подати  ФО для реалізації права на податкову знижку в частині сум витрат на сплату страхових внесків сплачених  за страхування життя

  Відповідь:     Відповідно до ст.166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

     Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п.166.3 ст.166 ПКУ. До даного переліку включається сума коштів у вигляді фактично здійснених платником податку протягом звітного податкового року витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
     а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю - суму, визначену в абз. першому пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень);
     б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної в абз. першому пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.
     При цьому, таку податкову знижку платник податку може отримати починаючи з 2012 року за наслідками 2011 року.

     Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).
     До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ).

     Оригінали, зазначених у пп.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ, документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (пп.166.2.2 п.166.2 ст.166 ПКУ).

     Отже, до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинні бути відображені сума сплачених страхових та пенсійних внесків, дата сплати, прізвище платника, реквізити договору згідно з яким здійснюється така плата, відповідний договір (договір довгострокового страхування життя, договір недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний контракт з недержавним пенсійним фондом тощо).

 23. Яким чином оподатковується ПДФО сума доходу , отриманого ФО –резидентом від продажу інвестиційного активу?

Відповідь:     Відповідно до пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.
     Згідно із пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).

     Пунктом 170.2 ст. 170 ПКУ встановлено, що платник податку, який проводить операції з інвестиційними активами, має право скористатися послугами професійного торговця цінними паперами, включаючи банк та укласти договір з таким торговцем про виконання ним функцій податкового агента.

     Відповідно до пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ при застосуванні платником податку норм підпункту 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 ПКУ податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об’єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.
     Запровадження обов’язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в пп. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ.

     Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка здійснює протягом звітного року продаж інвестиційного активу юридичній особі та отримує інвестиційний прибуток, повинна надати податкову декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку та сплати податок на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 ПКУ (15% та/або 17%).

 24.    Яким чином оподатковується ПДФО,дохід ФО від продажу  інвестиційного активу отриманого, отриманого у спадщину чи подарунок?

 Відповідь: Відповідно до пп.164.2.9 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток, отриманий від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у пп.165.1.2 і пп.165.1.40 і пп.165.1.52 п.165.1 ст.165 ПКУ.

     Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік (пп.170.2.1 п.170.2 ст.170 ПКУ).

     Згідно з пп.170.2.2 п.170.2 ст.170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп.170.2.4 - 170.2.6 п.170.2 ст.170 ПКУ (крім операцій з деривативами).
     При застосуванні платником податку норм пп.170.2.9 п.170.2 ст.170 ПКУ податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об’єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.

     Запровадження обов’язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в пп.170.2.8 170.2 ст.170 ПКУ.

     До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:

• обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;
• зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;
• повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

     Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням.

 25. Які операції прирівнюються до продажу інвестиційного активу?

  Відповідь:    Відповідно до пп.170.2.2 п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями до продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:

• обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;
• зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;
• повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.