Черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Тема адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальнестрахування стала приводом проведення чергового сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» в Державній податковій інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.
Платники податків мали можливість отримати фахові відповіді на питання, що їх цікавили.
В телефонному режимі із громадянами розмовляла заступник начальника податкового відомства Ольга Корнієвська.
До Вашої уваги основні запитання та відповіді до них:
1. Які нові критерії для зниження ставки єдиного внеску?
Відповідь: З 13.03.2015 р. набрав чинності Закон України від 02.03.2015 р. № 219 – VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці».
У 2015 році понижуючий коефіцієнт 0,4 (у 2016 році – 0,6) застосовується до ставки ЄСВ у разі виконання платником одночасно таких умов:
- база нарахування ЄСВ із розрахунку на одну застраховану особу у звітному місяці збільшилась на 20 % і більше порівняно із середньомісячною базою нарахування ЄСВ платника за 2014 рік;
- після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці становитиме не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;
- кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховано виплати, не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік. Ця умова не стосується осіб – підприємців і фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.
Коефіцієнт застосовується при нарахуванні зарплати фізичним особам як за основним, так і не за основним місцем роботи. При розрахунку коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності з ЄСВ. У разі застосування коефіцієнта необхідно зазначити про це у звіті.
Платник ЄСВ, який застосував коефіцієнт і не сплатив нарахований ЄСВ у встановлені строки, втрачає право у майбутньому застосовувати коефіцієнт до повної сплати виниклої заборгованості.
2. Які роботодавці мають право на зниження ставки єдиного внеску?
Відповідь: На зниження ставки єдиного внеску мають право такі роботодавці:
- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за цивільно – правовими договорами (крім цивільно – правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
- фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Реєстру).
Застосування понижуючого коефіцієнта можливе тільки до ставок єдиного внеску, визначених частиною п’ятою ст. 8 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Тобто, роботодавці застосовують понижуючий коефіцієнт до розміру єдиного внеску, який визначається відповідно до класів професійного виробництва (від 36,76% - для І класу до 49,7% - для 67 класу) таких роботодавців.
3. Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не отримувала доходів за рік. Чи може такий платник самостійно визначити базу нарахування єдиного соціального внеску?
Відповідь: Платниками єдиного внеску відповідно до п. 4-5 частини першої ст. 4 Закону №2464 є фізичні особи – підприємці та особи, які проводять незалежну професійну діяльність.
Абзацом першим п. 2 частини першої ст. 7 Закону №2464 встановлено, що базою нарахування єдиного внеску для осіб, зазначених у п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладанню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Згідно з абзацом другим п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 у разі якщо особами, зазначеними у п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 частини першої ст. 4 вищевказаного Закону, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники мають право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої зазначеним Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Отже, самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов’язком таких платників.
Застосувати зазначену норму особи, визначені п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ, матимуть можливість при нарахуванні єдиного внеску за 2015 р.
Самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, було запроваджено з метою захисту прав таких осіб на зарахування до страхового стажу тих місяців, у яких не було отримано доходу (прибутку).
4. Чи нараховується єдиний внесок на суму авансу?
Відповідно до Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного соціального внеску є роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з підприємцем якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).
Роботодавців під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) зобов’язані, на суми якої (якого) нараховується ЄСВ, одночасно з виданням зазначених сум сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у встановленому розмірі (абзац другий частини восьмої статті 9 Закону № 2464).
Платники ЄСВ, крім платників – гірничих підприємств, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, а гірничі підприємства – не пізніше 28 числа наступного місяця (абзац перший частини восьмої статті 9 Закону №2464).
При цьому, за виплати авансу єдиний внесок сплачується лише в частині нарахувань, в частині утримань ЄСВ сплачується не пізніше 20 числа (для гірничих підприємств – не пізніше 28 числа) місяця, наступного за звітним місяцем.
Отже, враховуючи зазначене, сума заробітної плати за першу половину місяця (аванс) є базою нарахування ЄСВ.
5. Чи дозволяється передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам?
Відповідь: Передачу платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонено, крім наступних випадків, передбачених законодавством, а саме:
- у разі ліквідації юридичної особи – платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є: ліквідаційна комісія – щодо юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується; та юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується;
- у разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є: засновники або учасники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов’язаннями; та юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов’язання зі сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов’язки.
Водночас згідно з п. 87.7 ст. 87 Податкового кодексу України забороняється будь – яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення цього пункту не поширюється на випадки, коди гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено Податковим кодексом України.
6. Як з 01.01.2015 року здійснювати нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід) фізичним особам, які працюють за сумісництвом (неосновне місце роботи)?
Відповідь: Законом України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено, що основне місце роботи – це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.
Відповідно до ст. 48 КЗпП трудова книжка – це основний документ про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п’ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.
Згідно з Положенням № 43 сумісництвом вважається виконання працівником крім своєї основної іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Робота за сумісництвом у трудовій книжці зазначається окремим рядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом відповідно до Інструкції № 58.
Оскільки трудова книжка є основним документом про трудову діяльність, а період роботи за сумісництвом вноситься до неї за бажанням працівника, то його основним місцем роботи вважається місце роботи, де такий працівник працює на підставі укладеного трудового договору та де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої заноситься відповідний запис про роботу.
Враховуючи зазначене, для сумісників базою нарахування єдиного внеску є фактично нарахована заробітна плата незалежно від її розміру. При цьому роботодавець має право отримати від такого працівника (сумісника) підтвердження про місце основної роботи.
7. Які передбачені штрафні санкції за несплату єдиного внеску та неподання звітності з єдиного внеску?
Відповідь: У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464-VI, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Законом № 2464-VI).
Крім того, на суму недоїмки нараховується пеня із розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
За неподання, несвоєчасне подання, подання за не встановленою формою звітності з єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.
Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом календарного року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом (крім порушень, вчинених до 01.01.2015 р.).
Отже, за порушення, що мали місце до 01.01.2015 р., штрафні санкції відповідно до п. 4 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464-VI не застосовуються.
До порушень, що виникли з 01.01.2015 р., застосовуються штрафні санкції, визначені п. 7 частини одинадцятої вищезазначеної статті.
Порушення, вчинені до 01.01.2015 р., не можуть вважаться однотипними з порушеннями, вчиненими після 01.01.2015 р.
Повторним вважається порушення, вчинене платником єдиного внеску в межах року.
Рішення фіскального органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою та дванадцятою ст. 25 Закону № 2464-VI, є виконавчим документом.
У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом 10 робочих днів, а також не повідомив у цей строк фіскальний орган про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
8. Який день вважається днем сплати єдиного соціального внеску?
Відповідь: Порядок обчислення і сплати єдиного внеску регламентовано Законом України від від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці».
Днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум ЄCВ з рахунку платника на відповідні рахунки органу ДФС - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу ДФС;
2) у разі сплати ЄСВ готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
3) у разі сплати ЄСВ в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Звертаємо увагу, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати
єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві