Актуальні питання – відповіді:
1. Як правильно оформити звернення?
Відповідь: Враховуючи норми Закону України «Про звернення громадян» у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Звернення може бути усним (викладеним громадянином записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо повноваження оформленні відповідно до чинного законодавства.
Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).
Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Звернення оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями.
2. З якими проблемами можна звертатись на сервіс «Пульс»?
Відповідь: Сервіс «Пульс» - гаряча телефонна лінія, за якою по телефону: (044)284-00-07 громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників податкової та митниць, про можливі корупційні дії з їхнього боку, а також проблеми, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
3. Які терміни та порядок розгляду звернень громадян?
Відповідь: Згідно зі ст. 20 Закону України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» звернення громадян розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Порядок розгляду звернень визначено р. IV Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян в органах державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 18.06.08 року №395, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25 червня 2008 р. за № 554/15245.
Звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду з урахуванням положень Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.98 року №1893.
Посадові особи контролюючих органів при розгляді звернень громадян зобов’язані з’ясовувати їх суть, у разі потреби вимагати у виконавців матеріали їх перевірки, направляти працівників на місця для перевірки викладених у зверненнях обставин, застосовувати інші заходи для об’єктивного вирішення поставлених авторами звернень питань, приймати рішення про усунення причин і умов, які спонукають авторів скаржитись.
Якщо питання, порушене в одержаному контролюючому органі зверненні, не входить до його компетенції, воно в строк не більше п’яти календарних днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що
повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі, якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом чи його посадовою особою, воно в той самий термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян на розгляд тим органам чи посадовим особам, дії або рішення яких оскаржуються.
Звернення, оформлене без дотримання вимог, передбачених пунктом 6 розділу II Інструкції, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями в строк не пізніше як через десять календарних днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених пунктом 1 цього розділу. Копія такого звернення залишається у провадженні того контролюючого органу, до якого звернувся заявник.
Не підлягають розгляду анонімні звернення; повторні звернення від одного й того самого громадянина з одного й того самого питання, якщо перше цим органом вирішено по суті, а також скарги, подані з порушенням термінів, передбачених ст. 17 Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.
4. Які дані про себе необхідно повідомити, аби залишити своє звернення?
Відповідь: При наданні інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по-батькові (посаду, назву суб’єкта господарювання), місце проживання (адресу юридичної особи), та обов’язково зазначили назву органу податкової або митниці, з яким пов’язана подія, коли відбулась подія, прізвище, ім’я, по-батькові працівника відповідного відомства, в роботі якого вбачаються протиправні або корупційні дії, та суть проблеми.
5. Які звернення не підлягають розгляду та вирішенню?
Відповідь: Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 Закону України «Про звернення громадян», та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення
6. В якому віконці і за яким контактним телефоном можна отримати податкову консультацію?
Відповідь: Платники Печерського району можуть отримати податкову консультацію в Центрі обслуговування платників, за адресою: вул. Лєскова, 4, тел. 201-89-00; віконце №10.
7. Які форми реєстраційних документів Міністерством фінансів України було оновлено?
Відповідь: Відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 462 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів», що набрав чинності з 6 червня 2014 року Мінфін оновив такі форми реєстраційних документів:
- Довідка про взяття на облік платника податків (форма №4-ОПП);
- Довідка про зняття з обліку платника податків (форма №12-ОПП);
- Заява для юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів (форма №1-ОПП);
- Заява про реєстрацію постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку на прибуток (форма №1-РПП);
- Реєстраційна заява для самозайнятих осіб (форма №5-ОПП);
- Заява про ліквідацію або реорганізацію платника податку (форма №8-ОПП);
- Довідка про відсутність заборгованості з податків і зборів (форма №22-ОПП).
Також запроваджено спрощену процедуру перереєстрації кримських платників податків, а саме:
1) прийом заяв та документів від кримських платників податків, а також постановка їх на облік здійснюються не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей з Єдиного державного реєстру або заяв від платників податків;
2) платників податків, які змінили місцезнаходження/місце проживання до набрання чинності зазначеного наказу і не були взяті на облік за новим місцезнаходженням, відповідні контролюючі органи ставлять на облік протягом двох днів після набрання наказом чинності.
8. Як відбувається перереєстрація суб’єктів господарювання в органах доходів і зборів у разі зміни місцезнаходження /місця проживання з території АР Крим та м. Севастополя на місцезнаходження/місце проживання в областях та м. Києві?
Відповідь: Відповідно до пункту 1 наказу Міністерстві юстиції України від 14.03.2014 № 525/5 «Про проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб – підприємців» проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є Автономна Республіка Крим та місто Севастополь, здійснюється державними реєстраторами юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції в областях та місті Києві (далі - державні реєстратори).
У разі зміни місцезнаходження / місця проживання платників з території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на місцезнаходження/місце проживання в областях та місті Києві й отримання контролюючими органами відомостей про проведення реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі – Єдиний державний реєстр) щодо таких змін або заяв і документів про проведення зазначених змін в установленому порядку платниками, для яких законом встановлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру, облік таких платників здійснюються з урахуванням такого:
- контролюючі органи в областях та місті Києві за новим місцезнаходженням/місцем проживання платників податків здійснюють обробку відомостей із Єдиного державного реєстру або приймання заяв і документів від платників податків, а також взяття на облік платників за основним місцем обліку (стан «0») не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей з Єдиного державного реєстру чи заяв від платників. Доопрацьоване програмне забезпечення ІС «Податковий блок» введене в експлуатацію;
- стосовно платників, які змінили місцезнаходження/місце проживання до впровадження нової програмної функції та не були взяті на облік як платники за новим місцезнаходженням/місцем проживання, процедури щодо взяття на обік за новим місцезнаходженням/місцем проживання в областях та місті Києві будуть проведені автоматично (неосновне місце обліку зі станами»50», «56» чи «17» буде змінене на основне місце обліку зі станом «0»);
- після взяття на обліку платники сплачують податки, збори, єдиний внесок, подають декларації (звіти, розрахунки) та виконують інші обов’язки платників за новим місцем знаходженням/місцем проживання в областях та місті Києві.
Крім того, з інформацією щодо перереєстрації суб’єктів господарювання рекомендуємо ознайомитись на сайті Державної реєстраційної служби України за адресою: http://www.drsu.gov.ua/show/1035.
9. Чи передаються облікові справи суб’єктів господарювання з АР Крим та міста Севастополя у разі зміни місцезнаходження/місця проживання на місцезнаходження/місце проживання в областях та місті Києві?
Відповідь: В умовах дестабілізації ситуації в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі запроваджено новий механізм, який дозволяє перереєструвати свій бізнес на територію будь-якої області чи міста Києва і сплачувати податки.
Для зміни свого місцезнаходження або місця проживання юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя, звертаються до державного реєстратора реєстраційної служби України в областях та місті Києві. У свою чергу органи доходів і зборів після отримання відомостей з Єдиного державного реєстру щодо внесених змін беруть на облік таких платників, незалежно від того, отримано облікову справу чи ні.
Після взяття на облік органи доходів і зборів в областях та м. Києві формують облікову справу платника податків, до якої включають роздруковану облікову картку платника податків (повні реєстраційні відомості) з Єдиного банку даних юридичних осіб чи Реєстру самозайнятих осіб на дату взяття на облік платника за новим місцезнаходженням (місцем проживання). Також, органи доходів і зборів в областях та м. Києві вживають заходи щодо отримання облікової справи платника з органу доходів і зборів в АР Крим або м. Севастополя за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) платника.
10. Які відбулися зміни в процедурі переведення платників податків з одного контролюючого органу до іншого у зв'язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) такого платника ?
Відповідь: Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 року № 462 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів», яким змінено порядок переведення платника податків (зміна основного місця обліку) проводиться контролюючими органами протягом місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження (місце проживання) платника податків, пов'язану зі зміною адміністративно-територіальної одиниці.
При цьому, якщо до дати спливу одного місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) не здійснив взяття такого платника на облік (основне місце обліку), то взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично у день спливу такого строку.
Відповідно до частини восьмої статті 45 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб'єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
У такому випадку контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням одночасно із зняттям з обліку юридичної особи - платника податків за основним місцем обліку здійснює взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VII Порядку обліку без подання заяви платником податків. До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) 3 ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.
Після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до:
- закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов'язань за її результатами, якщо перевірка була розпочата або призначена та контролюючий орган вже повідомив платника податків про її проведення;
- повернення надміру сплачених платежів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, або їх відшкодування платнику податків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, у разі якщо до кінця бюджетного року спливає строк повернення або відшкодування і відповідно висновки щодо відшкодування виконані в повному обсязі;
- закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов'язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом.
11. Які зміни відбулися в процедурі зняття з обліку платника єдиного внеску для фізичних осіб –підприємців, при припиненні діяльності?
Відповідь: Згідно з листом Міністерства доходів і зборів України № 16051/7/99-99-18-02-01-17 від 07.07.14 законом № 1258 були внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), а саме:
зняття з обліку платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців, – на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку;
у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем;
останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
З урахуванням змін, внесених до Закону № 2464, процедури зняття з обліку платника єдиного внеску в органі доходів і зборів розпочинаються у разі надходження від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.
Змінами передбачено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Платник єдиного внеску (фізична особа – підприємець) знімається з обліку після проведення перевірки (у разі її проведення) та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску.
До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску після підписання обхідного листа керівником органу доходів і зборів та закриття карток особових рахунків.
Також слід зазначити, що на офіційному веб-порталі Міндоходів функціонує сервіс «Реєстр страхувальників», який дає змогу отримати дані з реєстру страхувальників, у тому числі і про зняття з обліку
12. Чи застосовуються штрафні санкції у разі порушення підприємством строків зберігання документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків?
Відповідь: Необхідність зберігання документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків - це вимога Податкового кодексу України.
В пункті 44.3 статті 44 Податкового кодексу зазначається, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті (первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством), а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого Податковим кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Отже, відповідно до пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу до такого платника застосовуються штрафні санкції в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
13. З якими ризиками стикаються працівники, які погоджуються на отримання зарплати «в конвертах»?
Відповідь: Працівники, які погоджуються на заробітну плату «в конвертах», стикаються з наступними проблемами:- відмова у виплаті належної заробітної плати через виникнення конфлікту з роботодавцем;- відмова в оплаті щорічної відпустки або компенсації за неї;- неможливість отримання повної або часткової компенсації за лікарняним листком;- втрата права на соціальне забезпечення в разі безробіття, народження дитини тощо;- низька пенсія через те, що пенсійні відрахування були здійснені не в повному обсязі;- позбавлення соціального захисту в разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
14. Яку відповідальність за законом несе роботодавець, що порушує трудове законодавство і використовує не задекларовану працю?
Відповідь: Для роботодавців-порушників українське законодавство передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність. Згідно з Кодексом законів про адміністративні правопорушення, в разі порушення трудового законодавства, в тому числі відмови укласти трудовий договір з працівником, на роботодавця накладається штраф у розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
15. Чи необхідно ФО, яка здає в оренду особисте майно, реєструватись ФОП?
Відповідь: Відповідно до ст. 319 та ст. 320 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.
Таким чином, здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм п. 170.1 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України без реєстрації орендодавця як фізичною особою - підприємцем.
16. Чи має право ФО – іноземець, яка має постійне місце проживання в Україні, здавати нерухоме майно в оренду самостійно?
Відповідь: Відповідно до пп. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України нерухомість, що належить фізичній особі - нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.
Враховуючи вищевикладене, незалежно від того, що фізична особа – нерезидент має постійне місце проживання в України, здавання в оренду нерухомого майна здійснюється через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів.
17. Яка дата вважається датою погашення податкового боргу?
Відповідь: Згідно з підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Тобто, датою погашення податкового боргу є день зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
При цьому, оскільки нарахування пені закінчується у день погашення податкового боргу, то датою погашення податкового боргу згідно з п.2.3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.10 № 953, є день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань;
день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідного бюджету перед таким платником податків;
день прийняття рішення про скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
У разі погашення суми податкового боргу (його частини) іншим шляхом, зокрема, розстрочення (відстрочення) сум платежів, подання платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від’ємним значенням суми податкових зобов’язань тощо, нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах, тобто датою погашення податкового боргу у цьому випадку є дата фактичного здійснення такого погашення, зафіксована у відповідних документах.
18. В які строки надсилається податкова вимога і які відомості вона повинна містити?
Відповідь: Відповідно до пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПКУ).
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків (пункт 59.1 статті 59 ПКУ).
19. Хто з числа ФО є платниками: земельного податку, орендної плати за землю державної та комунальної власності?
Відповідь: Відповідно до пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно зі ст.269, 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
Платниками земельного податку з числа фізичних осіб є власники земельних ділянок, землекористувачі, власники земельних часток (паїв) та власники будівель, споруд (їх частин), нежилих приміщень (їх частин) у багатоквартирних жилих будинках, а платниками орендної плати за землі державної або комунальної власності - фізичні особи, що уклали з відповідним органом місцевого самоврядування (сільською, селищною, міською радою) або органом виконавчої влади договір оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.
При цьому, якщо у договорі оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності визначено, що орендарем є фізична особа – підприємець і земельна ділянка надана для провадження підприємницької діяльності, то на облік у органі доходів і зборів як платник орендної плати за землі державної або комунальної власності береться фізична особа – підприємець.
20. Хто має право подати звернення і до яких органів?
Відповідь: Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.
Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві