Портал в режимі тестування та наповнення
Меню
  • Доступність
  • A-
    A+
  • Стара версія
Печерська районна в місті Києві державна адміністрація
офіційний вебпортал

Про єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування.

Опубліковано 03 вересня 2015 року о 14:12

Питання-відповіді:

1. Який строк давності щодо нарахування ЄСВ?
Відповідь: Згідно з ч. 16 ст. 25 Закону про ЄСВ, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Це означає, що орган ДФСУ може донарахувати суми ЄСВ, застосовувати штрафні санкції за порушення порядку нарахування та сплати ЄСВ, стягувати недоїмки та штрафні санкції за весь період існування СГД, починаючи з дати його взяття на облік як платника ЄСВ.
Це також означає, що платник ЄСВ зобов'язаний і має можливість виправити помилки щодо ЄСВ за звітний період будь-якої давності, і за такі допущені і навіть самостійно виправлені помилки він буде нести фінансову відповідальність, передбачену ст. 25 Закону про ЄСВ.
 
2. Яка відповідальність передбачена за порушення норм Закону про ЄСВ?
Відповідь:  Закон про ЄСВ встановлює, як мінімум, два види відповідальності за його порушення: адміністративну (за ст. 26 Закону про ЄСВ) і фінансову (за ст. 25 Закону про ЄСВ).
Адміністративна відповідальність встановлена ст. 165-1 КУпАП і передбачає:
за порушення порядку нарахування ЄСВ, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо ЄСВ або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених Законом про ЄСВ, — накладення штрафу на посадових осіб від 20 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — н. м. д. г.). Оскільки н. м. д. г. становить 17 грн, то розмір штрафу становитиме 340 — 510 грн. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 30 до 40 н. м. д. г. (510 — 680 грн);
за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує 300 н. м. д. г. (тобто 5100 грн), — накладення штрафу на посадових осіб від 25 до 50 н. м. д. г. (425 — 850 грн); за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ у сумі більше 300 н. м. д. г. — накладення штрафу на посадових осіб від 50 до 100 н. м. д. г. (850 — 1700 грн). Якщо ж зазначені дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, це тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 100 до 300 н. м. д. г. (1700 — 5100 грн).
Фінансова відповідальність, встановлена ч. 10 та ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, з 01.01.2015 р. передбачає:
на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (зверніть увагу, що строки давності та розмір самої пені сумою такої недоплати не обмежено);
у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону про держреєстрацію, накладається штраф у розмірі 10 н. м. д. г. (170 грн);
за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;
за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого ЄСВ;
за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ, накладається штраф у розмірі від 8 до 15 н. м. д. г. (136 — 255 грн);
за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум;
за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 н. м. д. г. (170 грн) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. Ті самі дії, вчинені платником ЄСВ, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 н. м. д. г. (1020 грн) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом. Підприємство змінило місцезнаходження.

3. Чи має право на понижуючий коефіцієнт з ЄСВ новостворене підприємство?

Відповідь: Для розрахунку понижуючого коефіцієнта з ЄСВ у 2015 році потрібні показники за 2014 рік, які визначаються на підставі відповідних звітів з ЄСВ за цей період. Також платникам ЄСВ для розрахунку понижуючого коефіцієнта необхідно здійснювати порівняння із середньомісячними показниками за 2014 рік.
Отже, застосовувати понижуючий коефіцієнт з ЄСВ можуть лише ті платники, які вели фінансово-господарську діяльність і нараховували заробітну плату у 2014 році (незалежно від кількості місяців).
Оскільки у платників ЄСВ, що почали вести фінансово-господарську діяльність з 2015 року, відсутні необхідні показники 2014 року для розрахунку коефіцієнта, то до розміру ЄСВ такими платниками не може застосовуватися понижуючий коефіцієнт.

4. Який порядок розрахунку лікарняних та декретних виплат працівникам з липня 2015 року?

Відповідь: з 04.07.2015 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 439, згідно з якою оновлено порядок розрахунку лікарняних та декретних виплат працівникам.
Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований ЄСВ / або обов'язкові страхові внески, на кількість календарних днів зайнятості (вважається період перебування працівника у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, здійснення підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) в такому розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (в даному випадку слід розуміти тимчасову непрацездатність (перебування працівника "на лікарняному"), відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати).
Сума страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.
 При цьому сума денної виплати встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством.

5. Як відобразити у звіті з ЄСВ виплати мобілізованому працівнику у разі отримання компенсації з бюджету?

Відповідь: з 17 березня 2015 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року №105, яка регулює порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Так, з березня 2015 року, за умови подання органам соціального захисту населення Звітів про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, підприємствам надаються компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку мобілізованих працівників, які звільняються від сплати єдиного внеску.
Такий дохід відображається у таблиці 1 до Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів тільки у рядку 1.1 з перенесенням у рядок 1.
У таблиці 6 до Звіту з єдиного внеску інформація про таких осіб відображається з обов’язковим зазначенням реквізитів:
- 11 «Місяць та рік, за який проведено нарахування»;
- 15 «Кількість календарних днів перебування у трудових/ цивільно - правових відносинах протягом звітного місяця»;
- 17 «Загальна сума нарахованої заробітної плати/ доходу (усього с початку звітного місяця)»;
Реквізити 18 та 19 у таблиці 6 до звіту не заповнюються.
Детальне роз‘яснення щодо відображення у Звіті з єдиного внеску виплат мобілізованим працівникам надано листом ДФС України від 13 травня 2015 року № 16781/7/99-99-17-03-07-17.

6. Як нараховується єдиний внесок у разі тимчасової непрацездатності працівника?

Відповідь: обов'язок нарахування єдиного внеску з мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи передбачено у разі, коли працівник працював неповний місяць (перебував на лікарняному, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами). Такий порядок нарахування ЄСВ передбачає Закон України від 8 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".
Також повідомляємо, що для працівника, який перебував на лікарняному повний місяць, у якому сума нарахованого лікарняного менше за мінімальний розмір заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої відповідно до статті 8 Закону № 2464.
Для працівника, який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував на лікарняному, де загальна сума нарахованого доходу (сукупна сума заробітної плати за відпрацьований час та лікарняного) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), виникає необхідність донарахування до мінімальної заробітної плати сума єдиного внеску розраховується таким чином:
- єдиний внесок на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності розраховується як добуток суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та ставки єдиного внеску, встановленої відповідно до ст. 8 Закону № 2464;
- єдиний внесок на суму нарахованої заробітної плати розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), зменшеної на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності за цей місяць, та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
Варто зауважити, що у випадку, коли у працівника, в якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, єдиний внесок у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (сума лікарняних буде визначена після надання листка непрацездатності).
Якщо після розподілу лікарняного (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, виникає потреба за минулий місяць (місяці) донарахувати єдиний внесок виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

7. Як сплатити ЄСВ у разі зміни місцезнаходження?

Відповідь:  відповідно до пункту 4 частини 1 статті 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язаний подавати звітність до фіскального органу за основним місцем обліку у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктом 7 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року  № 435, якщо страхувальник із числа страхувальників, зазначених у пункті 1, 2, 4 цього розділу, у звітному періоді змінює місцезнаходження, місце реєстрації або місце проживання (поза межами територіального обслуговування фіскального органу, в якому він перебував на обліку), звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до фіскального органу за новим місцем взяття на облік.
Таким чином, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується за новим місцем взяття на облік.

8. Чи будь-який працедавець має право застосовувати коефіцієнт до ставки ЄСВ з 01.01.2015 р.?

Відповідь: Згідно з п. 3 розділу ІІ Закону №77 з 01.01.2015 р. деякі роботодавці отримали право застосовувати при нарахуванні ЄСВ зменшувальний коефіцієнт 0,4 до встановленої їм згідно з класом професійного ризику ставки ЄСВ. Наприклад, якщо така ставка ЄСВ становить 36,77%, то коефіцієнт 0,4 зменшить її до розміру 14,708%, що більш ніж уполовину зменшує навантаження на роботодавця.
Але щоб застосувати такий коефіцієнт, роботодавцю треба відповідати певним вимогам. По-перше, такий коефіцієнт може бути застосовано до зарплати (або іншого доходу, в т. ч. винагороди за договорами цивільно-правового характеру) працівника тільки за його основним місцем роботи (тобто місцем роботи, де зберігається його трудова книжка) (див. ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).
По-друге, роботодавець має відповідати одночасно умовам, встановленим п. 3 р. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №77:
1) загальна база нарахування ЄСВ за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), у 2,5 рази або більше має перевищувати загальну середньомісячну базу нарахування ЄСВ платника за 2014 рік. Якщо ця умова не виконується, то платник замість коефіцієнта 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування ЄСВ платника за 2014 рік на загальну базу нарахування ЄСВ за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бути менше 0,4);
2) середня заробітна плата по підприємству має збільшитися мінімум на 30% порівняно з середньою заробітною платою за 2014 рік;
3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта має становити не менше ніж 700 гривень;
4) середня заробітна плата по підприємству має становити не менше ніж 3 мінімальні заробітні плати (в січні — листопаді 2015 р. це 3654 грн, а в грудні 2015 р. — 4134 грн).
 
9. Хто має пільги з ЄСВ?
Відповідь: ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Вони звільняються від сплати за себе ЕСВ згідно з частиною 4 ст. 4 Закону про ЄСВ. Незважаючи на це, такі ФОП сплачують ЄСВ за найманих працівників та осіб, які виконують роботи або надають послуги згідно з договорами цивільно-правового характеру (якщо такі договори виконуються не в рамках підприємницької діяльності таких осіб) на загальних підставах. Також такі ФОП можуть бути платниками ЄСВ за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (на підставі договору, укладеного з ДПІ за місцем проживання/реєстрації).
По-друге, на період до 1 січня 2023 року звільняються від сплати ЄСВ роботодавці, які є підприємствами суднобудівної промисловості (клас 30.11 група 30.1 розділ 30, клас 33.15 група 33.1 розділ 33 КВЕД ДК 009:2010), на суму оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, що здійснюється за рахунок Фонду соціального страхування України (пункт 1 частини 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).
По-третє, звільняються від сплати ЄСВ застраховані особи, зазначені у пунктах 10, 12, 13 та 14 частини 1 ст. 4 Закону про ЄСВ. Це такі особи, як: батьки — вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства; особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту; особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу при народженні дитини; один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства. І це логічно, адже зазначені особи, як правило, не працюють, а отже, не мають доходу, на який нараховується або з якого утримується ЄСВ.
Нарахування та сплата ЄСВ за таких платників здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому КМУ (Постанова КМУ від 02.03.2011 р. №178), виходячи зі ставки 33,2 відсотка суми грошового забезпечення, допомоги або компенсації, відповідними органами, які здійснюють виплату таких доходів. Але місячна сума такого ЄСВ не може бути меншою за мінімальний страховий внесок за кожну таку особу (пункт 1 частини 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).
 
10. Чи можуть проводитися щодо ЄСВ планові або позапланові перевірки?
Відповідь: Пунктом 2 ч. 1 ст. 13 Закону про ЄСВ передбачено, що органи ДФСУ можуть проводити документальні та камеральні перевірки. І що проводяться такі перевірки у порядку, встановленому ПКУ, а саме гл. 8 р. ІІ ПКУ (в частині, яка регулює саме документальні та камеральні перевірки).
Згідно з пп. 75.1.1 ПКУ, камеральна перевірка проводиться у приміщенні органу ДФСУ виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. У випадку перевірки щодо ЄСВ під податковою декларацією слід розуміти звітність з ЄСВ, яка подається до органів ДФСУ. Отже, під час камеральної перевірки здійснюється перевірка звітності з ЄСВ на правильність і повноту її складання, відповідність розрахунку показників формулам, які встановлені порядком складання відповідних форм звітності. Згода платника ЄСВ на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Слід зазначити, що строки проведення камеральної перевірки звітності з ЄСВ чітко не встановлені (але в середньому вони становлять 30 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої звітності за певний звітний період).
Документальна перевірка визначена в пп. 75.1.2 ПКУ. Якщо проводиться документальна перевірка з ЄСВ, то це перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати ЄСВ, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі звітності з ЄСВ, що подається до органу ДФСУ, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою ЄСВ, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом ДФСУ документів та іншої інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників ЄСВ (так само, як і платників податків) визначається залежно від ступеня ризику в їх діяльності, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарні роки, середнім — не частіше ніж раз на два календарні роки, високим — не частіше одного разу на календарний рік.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу ДФСУ і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених у п. 78.1 ПКУ.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника ЄСВ. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Строки проведення документальної перевірки встановлено ст. 82 ПКУ.
Так, тривалість документальних планових перевірок не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва — 10 робочих днів, інших платників податків — 20 робочих днів. Продовження строків проведення таких перевірок можливе за рішенням керівника органу ДФСУ не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва — не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків — не більш як на 10 робочих днів.
А тривалість документальних позапланових перевірок не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва — 5 робочих днів, для фізичних осіб — підприємців, які не мають найманих працівників (за наявності певних умов), — 3 робочі дні, інших платників податків — 10 робочих днів. Продовження строків проведення цих перевірок можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва — не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків — не більш як на 5 робочих днів.
 
11. Який строк давності щодо нарахування ЄСВ?
Відповідь: Згідно з ч. 16 ст. 25 Закону про ЄСВ, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Це означає, що орган ДФСУ може донарахувати суми ЄСВ, застосовувати штрафні санкції за порушення порядку нарахування та сплати ЄСВ, стягувати недоїмки та штрафні санкції за весь період існування СГД, починаючи з дати його взяття на облік як платника ЄСВ.
Це також означає, що платник ЄСВ зобов'язаний і має можливість виправити помилки щодо ЄСВ за звітний період будь-якої давності, і за такі допущені і навіть самостійно виправлені помилки він буде нести фінансову відповідальність, передбачену ст. 25 Закону про ЄСВ.
 
12. Яка відповідальність передбачена за порушення норм Закону про ЄСВ?
Відповідь:  Закон про ЄСВ встановлює, як мінімум, два види відповідальності за його порушення: адміністративну (за ст. 26 Закону про ЄСВ) і фінансову (за ст. 25 Закону про ЄСВ).
Адміністративна відповідальність встановлена ст. 165-1 КУпАП і передбачає:
— за порушення порядку нарахування ЄСВ, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо ЄСВ або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених Законом про ЄСВ, — накладення штрафу на посадових осіб від 20 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — н. м. д. г.). Оскільки н. м. д. г. становить 17 грн, то розмір штрафу становитиме 340 — 510 грн. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 30 до 40 н. м. д. г. (510 — 680 грн);
— за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує 300 н. м. д. г. (тобто 5100 грн), — накладення штрафу на посадових осіб від 25 до 50 н. м. д. г. (425 — 850 грн); за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ у сумі більше 300 н. м. д. г. — накладення штрафу на посадових осіб від 50 до 100 н. м. д. г. (850 — 1700 грн). Якщо ж зазначені дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, це тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 100 до 300 н. м. д. г. (1700 — 5100 грн).
Фінансова відповідальність, встановлена ч. 10 та ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, з 01.01.2015 р. передбачає:
— на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (зверніть увагу, що строки давності та розмір самої пені сумою такої недоплати не обмежено);
— у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону про держреєстрацію, накладається штраф у розмірі 10 н. м. д. г. (170 грн);
— за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;
— за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого ЄСВ;
— за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ, накладається штраф у розмірі від 8 до 15 н. м. д. г. (136 — 255 грн);
— за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум;
— за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 н. м. д. г. (170 грн) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. Ті самі дії, вчинені платником ЄСВ, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 н. м. д. г. (1020 грн) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом. Підприємство змінило місцезнаходження.
 
13. Як справляється ЄСВ із нарахованої зарплати працівникам, які від Фонду зайнятості виконують громадські роботи: з фактичної чи мінімальної?
Відповідь: З працівниками, залученими до виконання громадських робіт, укладаються строкові трудові договори. Якщо строк договору перевищує місяць, а нарахований працівнику за місяць дохід (заробітна плата) — база нарахування ЄСВ (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, то ЄСВ нараховується від мінімальної зарплати. В місяці початку та закінчення договору ЄСВ нараховується від фактичної зарплати.
 
14. Як буде перевірятись правильність визначення понижуючого коефіцієнта? Яка відповідальність за похибки в обчисленні?
Відповідь: Правильність визначення понижуючого коефіцієнта буде перевірятися під час перевірок платників податків. Похибки в обчислені коефіцієнта призведуть до заниження сум ЄСВ, відповідальність за що передбачена ст. 25 Закону про ЄСВ.
 
15. Чи має сплачувати ЄСВ за себе у період відпустки підприємець, що перебуває на спрощеній системі оподаткування на 2-ій групі, найманих  працівників не має, знаходиться у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами?
Відповідь: Платниками ЄСВ є, зокрема, фізичні особи — підприємці, в т. ч. ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ).
Обов’язки платників ЄСВ в осіб, зазначених у п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, виникають з початку провадження відповідної діяльності (ч. 4 ст. 5 Закону про ЄСВ). Оскільки в період перебування жінки-підприємця у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами провадження нею підприємницької діяльності не припиняється, то немає підстав для несплати ЄСВ.

 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві


Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux