Декларація про відходи подається один раз на рік до 20 лютого року, що настає за звітним.
Усі підприємства, незалежно від форм власності, є утворювачами відходів. Навіть, якщо підприємство не займається виробництвом в будь-якому випадку в офісі утворюється макулатура, побутове сміття, неремонтопридатна офісна техніка (відпрацьовані комп’ютери, мишки, клавіатура, факси, телефони), батарейки, відпрацьовані освітлювальні прилади.
З чого розпочати організацію роботи у сфері поводження з відходами?
Перш за все, потрібно провести інвентаризацію відходів з підготовкою звіту з інвентаризації відходів, який включає: виявлення відходів, що утворюються на підприємстві, ідентифікацію відходів відповідно до Державного класифікатора відходів ДК 005–96, розрахунок показника загального утворення відходів, аналіз складу і властивостей відходів, розрахунок нормативно-допустимих обсягів утворення відходів, визначення оптимальних шляхів поводження з відходами. Саме показник загального утворення відходів визначає необхідність подання декларації.
Згідно із Законом України від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» декларація про відходи – документ, який подають суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких показник загального утворення відходів в межах від 50 до 1000.
Критерієм, за яким визначається необхідність подання декларації про відходи, є показник загального утворення відходів, який розраховується за формулою:
Пзув = 5000 х М1 + 500 х М2 + 50 х М3 + 1 х М4, де М1, М2, М3, М4 — маса в тоннах відходів 1, 2, 3 та 4 класів небезпеки відповідно, утворених за попередній рік.
Тобто, щоб розрахувати показник загального утворення відходів, підприємству потрібно підняти інформацію про утворення відходів за рік, що минув. Ця інформація міститься в актах здачі відходів на утилізацію чи видалення, формі первинного обліку відходів № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари», звіті статистичного спостереження № 1-відходи (річна) «Утворення та поводження з відходами».
Підрахунок обсягів утворення відходів слід провести за класами небезпеки відходів (для кожного класу небезпеки окремо).
Згідно з постановою КМУ № 118 від 18 лютого 2016 року подати Декларацію про відходи можливо одним з наведених нижче способів:
1. Через Департамент (Центр) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської державної ради (Київської міської державної адміністрації), за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 19 б;
2. Через єдину електронну систему здійснення дозвільних процедур у сфері поводження з відходами, порядок функціонування якої визначається Міністерством екології та природних ресурсів України.
Звичайно подавати Декларацію про відходи онлайн зручніше, адже це економить Ваш час, крім того, електронний калькулятор сам розраховує показник загального утворення відходів, після того як ви введете всю необхідну інформацію по відходах. Проте, подати Декларацію про відходи в електронному вигляді можливо лише за умови наявності електронного цифрового підпису.
Форма Декларації про відходи затверджена Постановою Кабінету Міністрів № 118 від 18 лютого 2016 року «Про затвердження Порядку подання декларації про відходи та її форми».
Достовірність відомостей наведених у Декларації підтверджує керівник підприємства проставляючи свій підпис та печатку, дату заповнення.
Важливо знати!
Єдиного документа, який встановлював би клас небезпеки для кожного найменування відходу, в Україні не прийнято. Визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпеки відходів для навколишнього природного середовища та здоров’я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища повністю покладено на суб’єктів господарської діяльності (згідно з п. «в» ст. 17).
Загалом відходи сфер виробництва і сфери споживання залежно від фізичних, хімічних і біологічних характеристик усієї маси відходу або окремих його інгредієнтів поділяються на чотири класи небезпеки:
I-й клас — речовини (відходи) надзвичайно небезпечні;
II-й клас — речовини (відходи) високо небезпечні;
III-й клас — речовини (відходи) помірно небезпечні;
IV-й клас — речовини (відходи) мало небезпечні.
Єдиним документом, за яким можливо було б визначити клас небезпеки відходу, був ДСанПіН 2.2.7.029–99 «Гігієнічні вимоги поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення» (розділ 5), проте зазначений документ втратив чинність (згідно з рішенням Державної служби України з питань регуляторної політики тарозвитку підприємництва від 15 липня 2014 року № 33).
Небезпечні відходи повинні передаватися на утилізацію та/або видалення виключно компаніям, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами. Повний перелік ліцензіатів опубліковано на офіційному сайті Міністерства екології та природних ресурсів України.
Законодавча база:
Закон України «Про адміністративні послуги»;
Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 07.07.2008 року № 342 «
Про затвердження типової форми первинної облікової документації;