ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

1.  За якою датою визнаються доходи, отримані у вигляді ліцензійних платежів?

Відповідь:  Відповідно до п. 137.11 ст. 137 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями датою отримання доходів у вигляді орендних/лізингових платежів (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу) за майно, що передано платником податку в оренду/лізинг, ліцензійних платежів (у тому числі роялті) за користування об’єктами інтелектуальної власності є дата нарахування таких доходів, яка встановлена відповідно до умов укладених договорів.

2. Як оподатковується сума безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку від іншої особи, у тому числі і від нерезидента?

Відповідь:   Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) доходи, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті, та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Згідно з пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПКУ інші доходи включають, зокрема, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п. 137.10 ст. 137 ПКУ суми безповоротної фінансової допомоги вважаються доходами за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

З урахуванням викладеного, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді від іншої особи, у тому числі і від нерезидента, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, включаються до складу доходів, що враховується при обчисленні об’єкта оподаткування.

У випадку отримання безповоротної фінансової допомоги в іноземній валюті доходи перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату надходження коштів на банківський рахунок платника податку.

3.  Чи враховуються при визначенні об’єкта оподаткування витрати, пов’язані з участю у виставках та ярмарках?

Відповідь:Визначення таких понять, як «виставка» та «ярмарок», наведено в Концепції розвитку виставково-ярмаркової діяльності, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року № 1065.

Виставка - захід, пов’язаний з демонстрацією продукції, товарів та послуг, який сприяє просуванню їх на внутрішній та зовнішній ринок з урахуванням його кон’юнктури, створенню умов для проведення ділових переговорів з метою укладення договорів про постачання або протоколів про наміри, утворення спільних підприємств, отримання інвестицій.

Ярмарок - захід, безпосередньо пов’язаний з роздрібною або оптовою торгівлею, що проводиться регулярно в певному місці та у визначений строк.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, до яких відносяться і витрати на збут, визначені пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПКУ.

З урахуванням викладеного, оскільки виставки та ярмарки є заходами безпосередньо пов’язаними з просуванням та реалізацією товарів (робіт, послуг), то витрати, понесені платником податку у зв’язку з участю у виставках та ярмарках, враховуються при визначенні об’єкта оподаткування як витрати на збут. Такі витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ст. 138 ПКУ).

4.  За яких умов матеріальні активи відносяться до складу ОЗ?

Відповідь:   Відповідно пп.14.1.138 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI основні засоби - це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Отже, в цілях оподаткування матеріальні активи вважаються основними засобами, якщо:

• такі активи призначаються для використання у господарській діяльності платника податку;
• їх вартість перевищує 2500 гривень;
• очікуваний строк корисного використання (експлуатації) таких активів з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

5. Як відображається операція з ліквідації ОЗ за рішенням платника податку?

Відповідь:  Відповідно до п. 146.16 ст.146 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI у разі ліквідації основних засобів за рішенням платника податку або в разі якщо з незалежних від платника податку обставин основні засоби (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації, або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних засобів внаслідок загрози чи неминучості їх заміни, руйнування або ліквідації, платник податку у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує витрати на суму вартості, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації окремого об’єкта основних засобів.