10 міфів про НАТО
На початку червня Верховна Рада ухвалила зміни до деяких законодавчих актів України (щодо зовнішньополітичного курсу України) визначивши курс нашої держави на набуття членства в Організації Північноатлантичного договору (НАТО). У зв’язку з цим пропонуємо розглянути 10 міфів про НАТО, які найбільш поширені серед необізнаних громадян.
Міф 1: НАТО – АГРЕСИВНИЙ БЛОК
Завданням НАТО є колективна безпека та оборона, а не напад чи агресія. Про це йдеться в основоположному документі цієї організації – Вашингтонському договорі 1949 року. Альянс дотримується норм і мандату ООН. Ідея об’єднатися на постійній основі заради встановлення миру є логічним протиставленням викликам Другої світової війни і необхідності спільних дій союзників у боротьбі з фашизмом. Вона була закладена Президентом США Франком Рузвельтом і прем’єр-міністром Великобританії Вінстоном Черчіллем у серпні 1941 року під час підписання Атлантичної хартії.
Міф 2: НЕЙТРАЛІТЕТ – ГАРАНТІЯ БЕЗПЕКИ
Нові загрози у світі ставлять перед кожною державою проблему вибору: військовий нейтралітет чи участь у системі колективної безпеки. Забезпечення нейтралітету вимагає залучення значних фінансових ресурсів. У нейтральних країнах усе частіше простежується тенденція до перегляду свого статусу. Такі нейтральні Австрія, Швеція, Швейцарія та Фінляндія, хоча й не мають членства в Альянсі, беруть (як і Україна) участь у програмі НАТО «Партнерство заради миру».
Міф 3: ЧЛЕНСТВО ДОРОГО КОШТУЄ
Військовий компонент НАТО вимагає суттєвих капіталовкладень у рамках національного бюджету (близько 2% ВВП). Проте основні кошти витрачаються не на нарощування кількості озброєнь, а на їх якісне поліпшення і створення нормальних умов служби і життя для військовослужбовців та їх сімей.
Міф 4: НЕМАЄ ТАКОЇ НЕОБХІДНОСТІ
Змінилося сучасне розуміння безпеки: якщо спочатку НАТО створювали для протистояння соціалістичній системі, то тепер постало питання про боротьбу з міжнародним тероризмом. Проти цієї спільної загрози потрібні спільні дії.
Міф 5: ЧЛЕНСТВО ПОГІРШУЄ ІНВЕСТКЛІМАТ
Відомо, що будь-який інвестор, перед тим, як вкласти свої гроші в якусь країну, обов’язково перевірить стабільність її політичної та економічної системи. Оскільки ймовірність міждержавних війн у Європі практично дорівнює нулю, інвестор скоріш за все хоче знати: які гарантії в тому, що його компанію взагалі не націоналізують і не заборонять? Членство в НАТО є найкращою відповіддю на такі питання. Процедура вступу до Альянсу – це всеохоплююча експертиза політичної й економічної системи країни. Якщо держава проходить її та стає членом НАТО, це означає, що вона є стабільним та передбачуваним політичним та економічним партнером.
Міф 6: ЗАГРОЗА ВЛАСНОМУ СУВЕРЕНІТЕТУ
Такий сценарій є неможливим і нелогічним для членів НАТО. Усі без виключення рішення ухвалюються на основі спільної згоди. За цим принципом працює Рада Безпеки ООН, куди на постійній основі з правом вето входять лише п’ять членів організації. У цьому сенсі НАТО є більш демократичною організацією.
Міф 7: ТАНЦІ ПІД ДУДКУ США
США на сьогодні є однією з найсильніших у військовому й економічному сенсі країн світу. Саме на Сполучені Штати лягає найбільше навантаження військового та фінансового внеску до Альянсу. Американська присутність у Європі завжди відігравала роль страхового полісу для континенту. Думка США не завжди збігається з точкою зору європейців, але й самі європейці далеко не завжди виступають з єдиною позицією. Європейці стурбовані тим, що США, керуючись власними національними інтересами, не збираються миритися з існуванням загроз і викликів для своєї держави та її громадян по всьому світу. У свою чергу, американці розчаровані неспроможністю Європи діяти злагоджено та розвивати оборонний потенціал через неефективні інституції. Якщо уряди держав Європи та США будуть і надалі не чути один одного, то НАТО не зможе бути ефективною організацією.
Міф 8: ПЕРЕТВОРЕННЯ НА ВІЙСЬКОВУ БАЗУ
Стаття 17 Конституції України забороняє розміщення іноземних військових баз на нашій території. Нехтування цією нормою (без урахування позиції народу) може розцінюватися лише як спроба узурпації влади. Водночас варто зазначити: розміщення військових гарнізонів створює нові можливості для працевлаштування населення в місцях дислокації. Це відомо ще навіть з часів Радянського Союзу. Зокрема, для України згода на тимчасове перебування російської бази в Криму до 2042 року надала можливість розрахуватися за борги за постачання енергоносіїв.
Міф 9: «ГАРМАТНЕ М’ЯСО» В МИРОТВОРЧИХ ОПЕРАЦІЯХ
До участі у міжнародних миротворчих операціях уже сьогодні залучаються та й залучатимуться у майбутньому виключно професійні військові на добровільній основі. Майже всі члени НАТО мають професійні армії, в яких немає строкової служби. Щоб направити український військовий контингент до складу міжнародних миротворчих операцій, потрібно отримати підтримку Верховної Ради.
Міф 10: ЗОБОВ’ЯЗАННЯ УЧАСТІ У ВІЙСЬКОВИХ ОПЕРАЦІЯХ
Кожна країна-член НАТО самостійно вирішує: брати чи не брати участь у військовій операції Альянсу. Важливо також, що всі рішення в НАТО приймаються консенсусом. Жоден крок не може бути ухвалений у разі незгоди хоча б однієї країни-члена Альянсу.
За матеріалами газети «Вечірній Київ» (№22, 8 червня 2017 року)