Щодо оподаткування податком на додану вартість
1. Чи обкладаються ПДВ операції ломбарду з реалізації заставленого майна ФО?
Відповідь: Відповідно до ст.19 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2654) за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Таке майно може бути реалізоване в порядку, передбаченому Законом №2654-XII.
Згідно з пп.„а” п.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до п.197.12 ст.197 р.V ПКУ звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб’єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.
З урахуванням викладеного, операції платника ПДВ – ломбарду з постачання заставленого майна звільняється від оподаткування ПДВ, за умови, що таке майно, на яке було звернено стягнення, передане у заставу (іпотеку), особами, які не є платниками ПДВ.
2. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з продажу торгової марки резиденту/нерезиденту
Питання, пов’язані із поняттям права інтелектуальної власності, регулюються Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року №435 - IV (далі - ЦКУ).
Відповідно до ст.420 ЦКУ торговельні марки (знаки для товарів і послуг) належать до об’єктів права інтелектуальної власності. При цьому, відповідно до положень ЦКУ спосіб набуття права інтелектуальної власності на об’єкт такого права залежить від об’єкта цього права, а також одним із майнових прав інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності з правом на використання цього об’єкта є виключне право дозволяти використання об’єкта (видавати ліцензії).
Підпунктом 14.1.225 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі за отримання об’єктів власності, визначених в абзаці першому цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або, якщо умови користування такими об’єктами власності надають право користувачу продати або здійснити відчуження в інший спосіб такого об’єкта власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України.
Згідно з пп.196.1.6 п.196.1 ст.196 ПКУ не є об’єктом оподаткування операції з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.
Тобто, якщо покупець придбаває право на використання об’єкта права інтелектуальної власності без одержання права власності на нього, то винагорода (платежі) за таке використання не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Якщо об’єкти права інтелектуальної власності передаються у володіння або розпорядження чи власність, то така операція є об’єктом оподаткування для особи, яка передає об’єкт такого права, оскільки відповідно до п.185.1 ст.185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків, зокрема, з постачання товарів та послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України.
3. Який порядок оподаткування ПДВ операції за договором товарного кредиту?
Відповідь: Відповідно до пп.14.1.245 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) товарний кредит - товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.
Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту (пп.«а» п.185.1 ст.185 ПКУ).
Якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об’єктом оподаткування згідно із ст.185 ПКУ, під забезпечення боргових зобов’язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому п.188.1 ст.188 ПКУ, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - така договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя (п.189.7 ст.189 ПКУ).
У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов’язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору (п.187.3 ст.187 ПКУ).
Таким чином, якщо сторони укладають договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент, то незалежно від наявності боргового інструменту та форми розрахунків за такі товари база оподаткування ПДВ у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором.
4. Які операції підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ?
Відповідь:Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування
лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
5. Який порядок оподаткування ПДВ відсотків, що сплачуються нерезиденту за товарним кредитом?
Відповідь: Відповідно до пп.14.1.245 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) товарний кредит - товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.
Згідно із п.190.1 ст.190 ПКУ базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до р.III Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі - МКУ), з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення. У разі якщо митна декларація не подавалась, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діяв на день визначення податкових зобов’язань.
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п.201.12 ст.201 ПКУ).
Визначення митної вартості товару здійснюється відповідно до р.ІІІ МКУ.
З метою обчислення ПДВ базою оподаткування імпортованого товару (в т.ч. наданого нерезидентом на умовах товарного кредиту) є договірна (контрактна) вартість такого товару, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При цьому, сплата резидентом - платником ПДВ нерезиденту відсотків за товари, надані ним на умовах товарного кредиту, не змінює базу оподаткування ПДВ. Сплачений при імпорті таких товарів ПДВ, обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови виконання вимог п.198.3 ст.198 ПКУ.
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві