Сеанс телефонного зв’язку “гаряча лінія” з Першим заступником ДПІ

Нещодавно в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відбувся новий сеанс телефонного зв’язку “гаряча лінія” на тему: «Трансфертне ціноутворення». На питання платників відповідала  Перший заступник начальника Раїса Синицина.

До Вашої уваги найбільш актуальні питання-відповіді того дня:

1. Що таке трансфертне ціноутворення?

Відповідь: Закон України від 04.07.2013 року №408 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» (1 вересня 2013 року набрав чинності).

Відповідно до Закону № 408 , операції будуть контролюватися за умови, що їх загальний річний обсяг з кожним контрагентом складе не менш 50 млн. грн. (без ПДВ).

Контрольованими операціями є господарські операції, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - резидентами, які:

- задекларували від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній звітний рік;

- застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок  звітного року;

- сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова, станом на початок звітного року;

- не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість станом на початок звітного року.

Крім того, на контролі перебуватимуть операції між особами, якщо хоча б одна з них зареєстрована в країні з нижчою на 5 і більше відсотків ставкою податку на прибуток, ніж в Україні.

 2. Які методи будуть використовуватися для контролю за трансфертним ціноутворенням ?

Відповідь: Для контролю за трансфертним ціноутворенням використовуватимуться 5 методів із наступною пріоритетністю їх застосування:

• порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу);
• ціни перепродажу;
• витрати плюс;
• чистого прибутку;
• розподілення прибутку.

Платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, подаватимуть звіт про контрольовані операції Міндоходів, до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

3. Порядок узгодження цін у контрольованих операціях великими платниками податків

Відповідь: Порядок узгодження цін у контрольованих операціях визначено п.39.6 ст.39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.

Відповідно до пп.39.6.1 п.39.6 ст.39 ПКУ великий платник податків має право звернутися до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, із заявою про узгодження цін у контрольованих операціях.

Узгодження цін у контрольованих операціях є процедурою між великим платником (платниками) податків та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, під час якої узгоджується порядок визначення цін у контрольованих операціях на обмежений строк на підставі договору.

Згідно з пп.39.6.1.1 пп.39.6.1 п.39.6 ст.39 ПКУ предметом узгодження можуть бути:

• види та/або перелік товарів (робіт, послуг), що є предметом контрольованих операцій;
• ціни товарів (робіт, послуг) у контрольованих операціях та/або перелік методів визначення ціни у контрольованих операціях;
• перелік джерел інформації, які передбачається використати для визначення цін у контрольованих операціях;
• строк, на який узгоджуються ціни у контрольованих операціях;
• допустиме відхилення від встановленого рівня економічних умов здійснення контрольованих операцій;
• порядок, строки подання та перелік документів, які підтверджують дотримання узгоджених цін у контрольованих операціях.

Інші умови узгодження цін у контрольованих операціях визначаються за згодою сторін (пп. 39.6.1.2 пп.39.6.1 п.39.6 ст.39 ПКУ).

За результатами узгодження цін у контрольованих операціях укладається договір, який підписується керівником великого платника (платників) податків або його уповноваженою особою та керівником (заступником керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пп.39.6.2 п.39.6 ст.39 ПКУ).

Договір, укладений за результатами узгодження цін у контрольованих операціях між великим платником (платниками) податків та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, має односторонній характер (пп.39.6.2.1 пп.39.6.2 п.39.6 ст.39 ПКУ).

У разі якщо предметом узгодження є порядок визначення ціни у контрольованій зовнішньоекономічній операції, великий платник (платники) податків чи центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, мають право залучати до процедури узгодження цін державний орган, уповноважений справляти податки і збори в державі, яка є стороною контрольованої зовнішньоекономічної операції (за умови наявності міжнародного договору (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування між Україною і такою державою). Договір, укладений за результатами такого взаємного узгодження, має двосторонній характер (пп.39.6.2.2 пп.39.6.2 п.39.6 ст.39 ПКУ).

У разі залучення до процедури узгодження цін двох і більше державних органів, уповноважених справляти податки і збори в державах, які є сторонами контрольованої зовнішньоекономічної операції (за умови наявності міжнародних договорів (конвенцій) про уникнення подвійного оподаткування між Україною і такими державами), договір, укладений за результатами такого узгодження, має багатосторонній характер (пп.39.6.2.3 пп.39.6.2 п.39.6 ст.39 ПКУ).

Порядок і процедура узгодження цін у контрольованих операціях, за результатами якої укладаються договори, що мають двосторонній та багатосторонній характер, затверджуються Кабінетом Міністрів України (пп.39.6.2.4 пп.39.6.2 п.39.6 ст.39 ПКУ).

 4. Які джерела інформації, що використовуються для визначення ціни в контрольованих операціях

Відповідь: Джерела інформації, що використовуються для визначення ціни в контрольованих операціях встановлено пп.39.5.3 п.39.5 ст.39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.

Під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, використовує офіційно визнані джерела інформації про ринкові ціни, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України (пп.39.5.3.1 пп.39.5.3 п.39.5 ст.39 ПКУ).

Відповідно до пп.39.5.3.2 пп.39.5.3 п.39.5 ст.39 ПКУ у разі відсутності або недостатності відповідної інформації у зазначених джерелах може бути використана така інформація:

а) ціни, що склалися за результатами публічних торгів (аукціонів), тендерів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування;

б) статистичні дані державних органів і установ;

в) довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань (у тому числі інтернет-видань) і публікацій (у тому числі електронних) та інших банків даних, звіти і довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном, інформаційні програми, що використовуються з метою трансфертного ціноутворення, інші публічні інформаційні джерела, що є загальнодоступними;

г) відомості про ціни, діапазон цін та котирування, оприлюднені в засобах масової інформації;

ґ) відомості, отримані з бухгалтерської та статистичної звітності платників податків, оприлюднені в засобах масової інформації, у тому числі на офіційних веб-сайтах в інтернеті;

д) результати незалежної оцінки майна та майнових прав, проведеної відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»;

е) інформація про інші контрольовані операції, здійснені платником податків.

Згідно з пп.39.5.3.3 пп.39.5.3 п.39.5 ст.39 ПКУ якщо платник податків з метою визначення ціни контрольованої операції за методами, визначеними п.39.3 ст.39 ПКУ, використав джерела інформації, встановлені пп.39.5.3.1 пп.39.5.3 п.39.5 ст.39 ПКУ, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, зобов’язаний використовувати ті самі джерела інформації, якщо не доведено, що платник податків мав використати інші офіційні джерела інформації.

Для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами операцій, що не є контрольованими, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, не має права використовувати інформацію, доступ до якої обмежено відповідно до законодавства (пп.39.5.3.4 пп.39.5.3 п.39.5 ПКУ).

У разі якщо в період проведення перевірки платника податків щодо повноти нарахування ним податкових зобов’язань за результатами здійснення контрольованих операцій до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надійшла інформація про зіставні операції, здійснені таким платником з особами, які не є пов’язаними, така інформація використовується виключно для визначення ринкового діапазону звичайних цін (пп.39.5.3.5 пп.39.5.3 п.39.5 ст.39 ПКУ).

5. Які особи вважаються пов’язаними між собою

Відповідь: Відповідно до ч.16 ст.58 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI зі змінами та доповненнями для цілей МКУ особи вважаються пов’язаними між собою у випадках, зазначених у ст.15 Угоди про застосування ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі — Угода).

Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб’ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов’язаними для цілей МКУ, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у ст.15 Угоди (ч.17 ст.58 МКУ).

Згідно з п.4 ст.15 Угоди для цілей цієї Угоди особи вважаються пов’язаними між собою, тільки якщо:

a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;

b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу;

c) вони є роботодавцем і працівником;

d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;

f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;

g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;

h) вони є членами однієї й тієї самої сім’ї.

Особи, які пов’язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб’ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов’язаними для цілей Угоди, якщо вони підпадають під критерії пункту 4 (п.5 ст.15 Угоди).

 6. Чи нараховується штраф у випадку самостійного коригування податкових зобов’язань у зв’язку з коригуванням ціни контрольованої операції?

Відповідь:Відповідно до положень п.п.39.5.4.3 п.п.39.5.4 п.39.5 ст.39 Податкового кодексу України самостійне коригування проводиться в податковій декларації або шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків у порядку, визначеному ст.50 ПКУ. У разі здійснення самостійного коригування в уточнюючих розрахунках на суму заниженого зобов’язання нараховується штраф у розмірі 3 відсотки.

Крім того, на суму податкового боргу нараховується пеня за кожний день прострочення з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Нацбанку (п.п.129.1.1 п. 129.1 ст.129 ПКУ).

У разі, якщо платник здійснює самостійне коригування податкових зобов’язань у зв’язку з коригування ціни контрольованої операції, проведеної у звітному періоді, у податковій декларації за цей звітний період, яку платник подав з урахуванням коригувань до контролюючого органу до закінчення встановленого ПКУ граничного терміну для подання декларації, штрафні санкції, передбачені ст.50 ПКУ, не застосовуються.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві