Реалізація права на об’єднання громадян
Стаття 1 Конституції України визначає, що Україна є суверенною, незалежною, демократичною, соціальною та правовою державою. Це ознаки країни, в якій панує закон, шанобливе ставлення до нього, де найвищою соціальною цінністю є людина, її життя, здоров’я, честь та гідність, де реально існує громадянське суспільство й реальна можливість реалізації своїх прав. Тому ми чітко повинні розуміти, що маємо гарантії в розвитку своєї особистості та Українського суспільства в цілому.
Усі громадяни рівні перед законом та мають однаковий обсяг невід’ємних прав у всіх сферах спільного людського існування, що відображається в загальнодержавній політиці країни. Держава сприяє розвитку політичної та громадської активності, творчої ініціативи громадян. Загальна декларація прав людини, Конституція України, Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод гарантує невід’ємне право на свободу об’єднань громадян, заборона діяльності яких здійснюється лише в судовому порядку. Адже, об’єднавшись, громадяни можуть ефективніше захищати та задовольняти свої законні соціальні, економічні, творчі, науково-культурні та інші спільні інтереси. Тому кожен громадянин повинен знати, як реалізувати право на свободу об’єднань. Це можна продемонструвати на прикладі створення громадської організації.
Насамперед, треба розуміти, що вищезазначена можливість – це право, а не обов’язок: ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання чи обмежений у правах за належність чи неналежність до громадської організації.
Порядок створення громадської організації регламентується такими нормативно-правовими актами:
- Законом України «Про об’єднання громадян» (далі – Закон);
- Законом України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб – підприємців»
- Положенням про Державну реєстраційну службу України, затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №2460-XII
- Положенням про порядок легалізації об’єднань громадян, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 140 (далі – Положення).
Відповідно до Закону громадська організація - це об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.
Як зазначалося раніше, держава сприяє активній громадській самоорганізації та не втручається в діяльність об’єднань громадян. Проте законодавством передбачається ряд обмежень, які унеможливлюють створення громадських організацій, діяльність яких спрямована на зміну шляхом насильства конституційного ладу і в будь-якій протизаконній формі територіальної цілісності держави, підрив безпеки держави у формі ведення діяльності на користь іноземних держав, пропаганду війни, насильства чи жорстокості, фашизму та неофашизму, розпалювання національної та релігійної ворожнечі, створення незаконних воєнізованих формувань та обмеження загальновизнаних прав людини.
Кожна громадська організація при здійсненні своїх прав та обов’язків керується основними засадами, принципами діяльності, визначеними Конституцією України та Законом України «Про об’єднання громадян», та функціонує на основі добровільності, рівноправності їх членів, самоврядування, законності та гласності.