Про електрону звітність з ПДВ:

1. Чи впливає система електронного адміністрування на загальні принципи справляння ПДВ?
Відповідь: Система електронного адміністрування ПДВ не вносить кардинальних змін до загальних принципів справляння ПДВ, затверджених Податковим кодексом України. Норми Податкового кодексу України, які визначають коло платників ПДВ, об’єкт оподаткування, принципи формування податкових зобов’язань та податкового кредиту, залишаються незмінними.
З урахуванням змін, внесених Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» до Податкового кодексу України, система електронного адміністрування ПДВ впроваджується поетапно (п. 35 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України):
- в тестовому режимі з 1 січня до 1 липня 2015 р. (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду);
- на постійній основі - з 1 липня 2015 р.  
Перш за все, система електронного адміністрування ПДВ забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку:
- сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунках коригування до них;
сум податку, сплачених платниками при ввезенні товарів на митну територію України;
сум поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ;
суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні в єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
Для кожного платника податку Казначейством відкрито один електронний рахунок.
Відкриття та обслуговування електронних рахунків Казначейством здійснюється на безоплатній основі. Інформація про рух коштів на електронних рахунках платникам податку надається ДФС України за відповідним запитом платника на безоплатній основі без обмеження у часі та кількості запитів.
 
2. Чи можливе поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел?
Відповідь: Поповнення електронного рахунка платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, не передбачено.
Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.
З 1 липня 2015 року (або з дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення перехідного періоду) на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Податкового кодексу України та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування.
 
3. Чи існують протягом дії тестового режиму системи електронного адміністрування ПДВ обмеження щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування?
Відповідь: Протягом дії тестового режиму системи електронного адміністрування ПДВ відсутні обмеження щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування.
Тобто реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН протягом тестового режиму здійснюється незалежно від наявності "вхідних" податкових накладних, сплати ПДВ під час розмитнення товарів, а також без поповнення рахунка в системі електронного адміністрування ПДВ (абзац другий п. 35 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України).
Термін реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН не змінився та становить 15 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
 
4. Яка відповідальність передбачена за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних?
Відповідь: Пунктом 120¹.1 ст. 120¹ Податкового кодексу України (з урахуванням внесених змін) передбачені штрафи за порушення платниками податку термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у таких розмірах:
10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН застосовуються у разі, якщо такі накладні та розрахунки коригування підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ.
Пунктом 120¹.2 ст. 120¹ Податкового кодексу України визначено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладання штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до п. 35 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України норми абзацу другого п.120¹.1 ст.120¹ Податкового кодексу України не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених у період з 1 лютого до 1 липня 2015 року. 
 
5.Що необхідно для забезпечення накладання електронного цифрового підпису платнику ПДВ?
Відповідь: Починаючи з першого звітного періоду 2015 р. (січень/І квартал) податкова звітність з ПДВ подається до контролюючого органу всіма платниками податку виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Таким чином, для забезпечення накладання електронного цифрового підпису платникам ПДВ необхідно мати посилені сертифікати відкритих ключів, які можна отримати в Акредитованому центрі сертифікації ключів (АЦСК) Інформаційно – довідкового департаменту ДФС або в будь – якому з його відокремлених пунктів реєстрації користувачів (адреси таких пунктів розміщено на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС: http://www.acskidd.gov.ua), або в інших АЦСК.
Платники ПДВ, які на сьогодні подають податкову звітність в електронному вигляді та вже мають посилені сертифікати, можуть продовжувати їх використання (з урахуванням їх строку чинності).
 
6. Який порядок заповнення граф 5.1 та 5.2 податкової накладної/розрахунку коригування у разі постачання товарів/послуг, одиниці виміру яких відсутні у Класифікаторі системи позначень одиниць вимірювання та обліку?
Відповідь: Відповідно до п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 22.09.2014 р. № 957 (у редакції наказу Мінфіну України від 14.11.2014 р. № 1129), графи 5.1, 5.2 податкової накладної заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної:
- у графі 5.1 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО;
-  у графі 5.2 – код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.
На даний час КСПОВО затверджено наказом Держстандарту України від 09.01.97 р. № 8 (зі змінами та доповненнями).
Таким чином, у графі 5.1 податкової накладної/розрахунку коригування зазначається українська скорочена форма запису назв одиниці виміру товару/послуги, зазначеної у блоці «Умовне позначення, українське» таблиці КСПОВО, а у графі 5.2 – код, що відповідає такому умовному позначенню, зазначеному у блоці «Код» таблиці КСПОВО.
При цьому існують випадки, коли платники податку постачають товари/послуги, одиниці виміру яких відсутні у КСПОВО (найчастіше це стосується одиниці виміру «послуга»). В такому випадку в податковій накладній/розрахунку коригування:
- в графі 5.1 зазначається одиниця виміру (відсутня у КСПОВО), яка відповідає одиниці виміру товару/послуги, що постачається;
- графа 5.2 не заповнюється.

ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС  у м. Києві