Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій

  1. Яке визначення має термін «касса»?

 Відповідь:Відповідно до п.1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 із змінами і доповненнями, каса – це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Відповідно до п. 1.7 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 27.12.06 № 1196, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.04.07 за № 310/13577, каса багажна - це окреме спеціально обладнане приміщення для оформлення перевезення багажу та вантажобагажу; каса квиткова - це спеціально обладнане приміщення для оформлення проїзду пасажирів та повернення платежів за невикористані проїзні документи.

  2. Що означає «первинна реєстрація РРО»?

 Відповідь: Відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
     Державний реєстр РРО – це офіційний документ, у якому викладено перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, що відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, який затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 02.08.2013 N 317.
     Державний реєстр РРО складається з двох частин. До першої частини Реєстру внесено інформацію про РРО, дозволені до первинної реєстрації.

     Первинна реєстрація РРО – реєстрація РРО уповноваженими державними органами вперше щодо цього РРО. Тобто первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО які не експлуатувалися (нові) та внесені до першої частини Державного реєстру РРО.
     Інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, тобто перелік моделей (модифікацій) РРО які використовувались, містить друга частина Реєстру.

 3. Чи потрібно застосовувати РРО при поверненні коштів, наданих працівникові, як безвідсоткова позика?

 Відповідь:   Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі - Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

     Розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст.2 Закону).

     Таким чином, операція повернення коштів, наданих працівникові у вигляді безвідсоткової позики, не належить до операцій з продажу товарів (послуг), не є розрахунковою операцією і тому не потребує застосування РРО.

 4. Яким чином здійснюється реєстрація РРО та взяття його на облік органом доходів і зборів?

 Відповідь:   Відповідно до глави 2 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (далі – Порядок) для реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів:

•      заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО (додаток 1) (далі - реєстраційна заява);
•      копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
•      копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
•      копію договору суб’єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.

     Реєстраційна заява має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою - підприємцем із зазначенням дати подання. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов’язковому заповненню.

     Копії документів засвідчуються підписом керівника суб’єкта господарювання або особистим підписом фізичної особи - підприємця.

     У разі подання реєстраційної заяви в паперовому вигляді суб’єктом господарювання пред’являються оригінали відповідних документів.

     При поданні реєстраційної заяви в електронному вигляді оригінали таких документів пред’являються органу доходів і зборів разом із довідкою ЦСО про опломбування РРО та актом введення в експлуатацію.

     Оригінали документів, крім реєстраційної заяви, повертаються суб’єкту господарювання, копії залишаються в органі доходів і зборів.

     Суб’єкти господарювання, включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати реєстраційні заяви в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку з дотримання вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис».
     Порядок та строки розгляду органами доходів і зборів реєстраційних заяв, поданих в електронному вигляді, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовому вигляді.

     До заяви про реєстрацію РРО додаються скановані копії документів, визначені пунктом 4 цієї глави.

     У разі подання заяви в електронному вигляді суб’єкт господарювання може отримати довідку про резервування фіскального номера РРО та копію реєстраційного посвідчення засобами телекомунікаційного зв’язку на адресу своєї електронної пошти. Для цього в реєстраційній заяві суб’єкт господарювання зазначає спосіб отримання таких документів: в електронному вигляді на електронну пошту, адресу якої зазначено в заяві, або безпосередньо в органі доходів і зборів.

     У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня надходження документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі Міндоходів та видає суб’єкту господарювання довідку про резервування фіскального номера РРО за формою № 2-РРО (додаток 2) (далі - довідка про резервування фіскального номера).

     Довідка про резервування фіскального номера дійсна протягом п’яти робочих днів з дати її видачі/надсилання на адресу електронної пошти суб’єкта господарювання.
     Датою резервування фіскального номера РРО, яка зазначається в довідці про резервування фіскального номера, є дата, що відповідає даті формування фіскального номера РРО в інформаційній системі Міндоходів.

     Органом доходів і зборів довідка про резервування фіскального номера може бути надіслана в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку на електронну адресу ЦСО, зазначену в реєстраційній заяві, у разі включення такого ЦСО до системи подання податкових документів в електронному вигляді.

     Протягом п’яти робочих днів з дати видачі/надсилання на адресу електронної пошти довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи: занесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізацію та опломбування РРО в ЦСО.

     Для завершення процедури реєстрації РРО суб’єкт господарювання до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера надає до органу доходів і зборів копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО. У разі ненадання або несвоєчасного надання зазначених документів довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною.

     Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа органу доходів і зборів не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи Міндоходів та надає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за формою № 3-РРО (додаток 3) (далі - реєстраційне посвідчення), що засвідчує реєстрацію РРО в органі доходів і зборів.

     Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні, є дата, що відповідає даті внесення даних до інформаційної системи Міндоходів.
     Органом доходів і зборів за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО, а також найменування органу доходів і зборів за адресою такої господарської одиниці та дати початку обліку РРО у цьому органі.

     У реєстраційній заяві указується спосіб отримання реєстраційного посвідчення: поштою або безпосередньо в органі доходів і зборів.

     Якщо суб’єктом господарювання обрано спосіб отримання реєстраційного посвідчення поштою, то оплату вартості поштових послуг суб’єкт господарювання має здійснити до отримання реєстраційного посвідчення шляхом подання до органу доходів і зборів поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв’язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

     Документи, визначені цією главою, можуть бути подані та отримані відповідальною особою суб’єкта господарювання або суб’єктом господарювання - фізичною особою - підприємцем, а також через уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та належним чином оформленої довіреності на проведення реєстрації РРО.

     Якщо орган доходів і зборів або пошта не може вручити суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення у зв’язку з незнаходженням посадових осіб суб’єкта господарювання, відмовою прийняти таке реєстраційне посвідчення, відсутністю за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання, то орган доходів і зборів оформляє довідку, у якій зазначає причину неможливості вручення реєстраційного посвідчення. Така довідка разом з реєстраційним посвідченням зберігається в реєстраційній частині облікової справи суб’єкта господарювання. У цьому разі суб’єкт господарювання може отримати реєстраційне посвідчення в органі доходів і зборів до скасування реєстрації РРО згідно з цим Порядком.

     Реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.

     При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться напис «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках - назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися.

 5. Який порядок видачі коштів у разі скасування  помилково проведеної через РРО  суми розрахунку?

 Відповідь:  Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон) суб’єкти господарювання (далі - СГ), які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

     Згідно з п. 7 глави III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (далі – Порядок), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

     Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків:

•      дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача»;
•      забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

     Пунктом 8 глави III Порядку передбачено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги)
     Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності в суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.
     Пунктом 2 ст. 3 Закону передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Вимоги щодо змісту розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 із змінами і доповненнями.

 6. Який порядок обліку розмінної монети на місці проведення розрахунків?

 Відповідь:  Відповідно до п. 2.13 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2001 р. за № 40/10320 із змінами і доповненнями, підприємства (підприємці) під час здійснення розрахунків із споживачами за готівку зобов’язані приймати у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) без обмежень банкноти і монети (у тому числі розмінні, обігові, пам’ятні монети, зношені, значно зношені банкноти та монети) усіх номіналів, які випускає Національний банк України в обіг, що є дійсними платіжними засобами і не викликають сумніву в їх справжності та платіжності. У разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених та/або значно зношених банкнот підприємства (підприємці) зобов’язані не видавати таких банкнот на здачу та надалі здати їх разом з готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Крім того, підприємства (підприємці) мають забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі [за винятком тих номіналів монет (банкнот), випуск в обіг яких припинено Національним банком України].

     Згідно із п. 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (далі – Порядок) внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

     Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».
     Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства або залишена в скриньці РРО з попереднього дня, має проводитися через РРО за допомогою операції «службове внесення».
     Підтвердженням того, що відповідну суму внесено до РРО як розмінну монету, є Z-звіт, у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».

 7.Яким чином здійснюється виправлення в КОРО?

 Відповідь:   Відповідно до п. 13 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (далі – Порядок) виправлення записів у книзі обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО) можуть бути зроблені тільки тими особами, які здійснювали ці записи, або особами, які виконують їх обов’язки. Виправлення повинно засвідчуватись підписом відповідальної особи суб’єкта господарювання або суб’єкта господарювання - фізичної особи - підприємця.
     Зіпсовані аркуші книги ОРО та такі, на яких зроблено більше 5 виправлень, слід перекреслити по діагоналі з обох боків, зробити на них напис «Анульовано», проставити дату анулювання, засвідчити підписом відповідальної особи суб’єкта господарювання або суб’єкта господарювання - фізичної особи - підприємця. Усі дані з анульованого аркуша переносяться на новий аркуш книги ОРО, номер якого проставляється на анульованому аркуші (п. 14 глави 4 розділу II Порядку).

8. Які вимоги у разі використання КОРО, передбачені до СГ?

  Відповідь:     Відповідно до глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (далі – Порядок) використання книги обліку розрахункових операцій (далі – книги ОРО), зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає:

•      наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків;
•      здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни;
•      щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

     Використання книги ОРО, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), передбачає:

•      наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;
•      підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;
•      щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;
•      у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;
•      ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

 9. Яким чином здійснюється скасування реєстрації  КОРО?

Відповідь: Відповідно до розділу 3 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міндоходів від 28.08.2013 № 417, скасування книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО) на РРО здійснюється одночасно із скасуванням реєстрації РРО або за заявою суб’єкта господарювання (у разі викрадення, втрати, непридатності для користування тощо).
     Рішення про скасування реєстрації книги ОРО на РРО може бути прийнято керівником органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО, якщо порушено цілісність засобу контролю, встановленого на книгу ОРО на РРО, та/або виявлено факт опломбування книги ОРО на РРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у реєстраційній заяві.

     У разі прийняття рішення про скасування реєстрації книги ОРО на РРО посадова особа органу доходів і зборів не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення підстав вносить відповідні дані до інформаційної системи Міндоходів та здійснює запис на титульній сторінці книги ОРО на РРО (у разі її наявності) щодо скасування реєстрації книги ОРО, який засвідчує підписом та печаткою органу доходів і зборів.
     Заяву про скасування книги ОРО суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів за місцем реєстрації книги ОРО не пізніше двох робочих днів з дня виникнення підстави для скасування.

Посадова особа органу доходів і зборів не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви про скасування книги ОРО проводить скасування реєстрації книги ОРО шляхом внесення даних до інформаційної системи Міндоходів.

     У разі викрадення книги ОРО суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування книги ОРО надає до органу доходів і зборів копію відповідного документа органу внутрішніх справ.

     У разі скасування реєстрації книги ОРО на господарську одиницю посадова особа органу доходів і зборів здійснює запис на титульній сторінці книги ОРО (у разі її наявності) щодо скасування реєстрації, який засвідчує підписом та печаткою органу доходів і зборів.

10. Що таке товарний чек та які реквізити він повинен містити?

 Відповідь:   Порядок оформлення розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій за готівку в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі - Закон). При цьому законодавчо визначено випадки звільнення продавця від обов’язкового надання покупцю складених за встановленою формою фіскальних чеків, надрукованих реєстратором розрахункових операцій, або розрахункових квитанцій, заповнених вручну.

     В той же час пунктом 15 статті 3 Закону передбачено, що чеки, накладні та інші письмові документи, які засвідчують передачу права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні видаватись покупцю таких товарів (послуг) на його вимогу. Тобто такі документи видаються за вимогою покупця.

     Таким чином, оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом, є правомірним.

     Разом з тим, якщо форма та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, визначена підпунктом 3.2 пункту 3 наказу Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614 ”Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі - наказ), то форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавчо не визначена.      Таким чином, суб’єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми.

     Разом з тим, виходячи із змісту Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII ”Про захист прав споживачів”, а також визначення Законом України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” терміна розрахункові документи, до яких відносяться товарні чеки, вважаємо, що товарний чек повинен містити напис ”Товарний чек” та за змістом відповідати вимогам підпункту 3.2 пункту 3 наказу за виключенням зазначення в ньому фіскального номера реєстратора розрахункових операцій, напису ”Фіскальний чек”.

11.Які реквізити повинна містити  розрахункова квитанція?

   Відповідь:    Відповідно до підпункту 5.1 пункту 5 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 1 грудня 2000 року №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за №105/5296, (зі змінами та доповненнями) (далі – Положення) розрахункова квитанція - це розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проштамповування при реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) або при видачі коштів покупцеві у разі повернення товару, рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках. Форма №РК-1 розрахункової квитанції наведена в додатку 3 до Положення.
     Згідно з підпунктом 5.2 пункту 5 Положення розрахункова квитанція складається з двох частин - корінця та відривної частини.

     Підпунктом 5.3 пункту 5 Положення визначено, що відривна частина розрахункової квитанції повинна містити обов’язкові реквізити:

     - напис „РОЗРАХУНКОВА КВИТАНЦІЯ”, серію (чотири літери) та номер (шість цифр), нанесені при виготовленні бланка квитанції;

     - назву суб`єкта господарювання;

     - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ юридичної особи або ідентифікаційний номер за ДРФО фізичної особи, перед яким написані (надруковані) великі літери „ІД”;
     - для суб`єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно із Законом України „Про податок на додану вартість”; перед номером написані (надруковані) великі літери „ПН”; за наявності на розрахунковій квитанції податкового номера дозволяється не вказувати ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО);

     - назви окремих реквізитів, які стосуються даних про товар (послугу), а саме: написи „Найменування товару (послуги)”, „Вартість о. в.” (вартість одиниці виміру), „ПДВ (%)”, „Вартість”;
     - рядки для записування даних про товар (послугу) або про операцію виплати: найменування товару (послуги, назви операції виплати), вартості одиниці виміру товару (суми коштів по одній операції виплати), ставки ПДВ у відсотках, вартості товару (суми коштів по здійснених операціях виплати), а в разі продажу алкогольних напоїв або тютюнових виробів - найменування товару та його вартість;

     - напис „Сума розрахунку (грн., коп.)” та загальну вартість усіх товарів (послуг), оплачених за однією розрахунковою квитанцією (загальну суму виданих коштів);

     - напис „Розрахунок провів”, рядок для підпису особи, що здійснює розрахунки;
     - дату (день, місяць, рік) проведення розрахунків.

Згідно з підпунктом 5.4 пункту 5 Положення корінець розрахункової квитанції повинен містити обов’язкові реквізити:

     - серію та номер, які нанесені при виготовленні бланка квитанції та збігаються з серією та номером відривної частини;

     - напис „Сума розрахунку (грн., коп.), всього” та загальну суму отриманих за товар або послугу (виданих покупцеві) коштів;

     - напис „у т. ч. за ставкою ПДВ 20 %”, суму коштів, отриманих за товари чи послуги, продаж яких оподатковується ПДВ за ставкою 20 %, або суму виданих покупцеві коштів, якщо видана сума зменшує податкові зобов’язання платника ПДВ;

     - рядки для записування даних про товари (послуги), а в разі продажу алкогольних напоїв або тютюнових виробів - найменування товару та його вартість;

     - дату (день, місяць, рік) проведення розрахунків.

     Підпунктом 5.5 пункту 5 Положення визначено, що при виготовленні бланка розрахункової квитанції додатково до серії та номера можуть наноситися друкарським способом інші обов`язкові реквізити.

 12. Чи передбачено друкування дублікату  фіскального  касового чеку  у разі його втрати?

 Відповідь:    Згідно із п. 1, 2 та 3 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон №265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, видавати особі, яка отримує послугу розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції та застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

     Відповідно до п. 3.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614, фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги) та повинен містити порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції.

     При цьому, п. 9 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкт господарювання повинен забезпечити щоденне друкування на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.02 № 199 ”Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування” при формуванні Z-звіту виконуються наступні операції:
     - друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам’яті;
     - обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті;

     - друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність фіскального звітного чека.

     Враховуючи вищевикладене, друкування дублікату фіскального касового чеку у разі його втрати функціями реєстратора розрахункових операцій та нормами чинного законодавства не передбачено оскільки, при друкуванні Z-звіту відбувається обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та даний звіт містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки ПДВ і загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги).

 13. Які обов’язкові реквізити повинен містити  фіскальний звітний чек «Z-звіт»?

 Відповідь:     Відповідно до п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.02 № 199 ”Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування” чеки всіх звітів повинні містити такі загальні реквізити:

     - назву і адресу господарської одиниці;

     - індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери ”ПН”. У разі коли суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або ідентифікаційний номер згідно з ДРФО (для фізичних осіб), а замість літер ”ПН” - літери ”ІД”;

 - фіскальний номер реєстратора, перед яким друкуються великі літери ”ФН”;
- заводський номер реєстратора;

- логотип виробника.

 14. Які обов’язкові реквізити повинен містити  видатковий чек?

Відповідь:   Відповідно до ст.2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон) розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

     Згідно з п.4.1 та п.4.2 р.4 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, фіскальний касовий чек видачі коштів (далі - видатковий чек) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків у разі видачі коштів покупцеві при поверненні товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу, виплаті виграшів у державні лотереї та в інших випадках. Видатковий чек повинен містити обов’язкові реквізити:

• назву господарської одиниці;
•  адресу господарської одиниці;
•  для суб’єктів господарювання (далі – СГ), що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно із Законом України «Про податок на додану вартість»; перед номером друкуються великі літери «ПН»;
• для СГ, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за Державним реєстром фізичних осіб, перед яким друкуються великі літери «ІД»;
•  назву операції виплати;
•  суму коштів, яка видається за операцією виплати;
•  якщо операція виплати повторюється, - то кількість здійснених однотипних операцій виплати, суму коштів за цими операціями;
• літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої суми коштів, що видається;
• позначення форми виплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою виплати;
• загальну суму виданих коштів у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»;
•  для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку операціями виплати, на початку рядка - великі літери «ПДВ»;
• порядковий номер видаткового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;
• фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»;
• напис «ВИДАТКОВИЙ ЧЕК» та логотип виробника.

 15. Чи дозволяється виправляти записи  у розрахункових квитанціях  або використовувати пошкоджені?

 Відповідь:  Пунктом 8 глави 2 розділу IIІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 зі змінами та доповненнями визначено, що не дозволяється використовувати розрахункові квитанції повторно, виправляти записи у квитанціях, вилучати з розрахункової книжки корінці розрахункових квитанцій, порушувати кріплення книжки. У разі пошкодження розрахункової квитанції чи здійснення помилкового запису таку квитанцію слід анулювати, для чого на корінці та відривній частині зробити помітку «Анульовано», яку засвідчити підписом особи, яка здійснює розрахунки.

 16.Який строк  служби РРО?

Відповідь:   Відповідно до п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року №601 із змінами і доповненнями, строк служби — строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. Строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник цієї продукції.

     У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби апарата.

 17. На які види готівкових  розрахунків не поширюється  обмеження щодо граничних сум готівкових розрахунків?

Відповідь:   Відповідно до п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

     Обмеження, установлене в абзаці першому цього пункту, стосується також розрахунків під час оплати за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівкових коштів, одержаних за допомогою електронного платіжного засобу.
     Обмеження не поширюються на:

1) розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами;
2) добровільні пожертвування та благодійну допомогу;

3) використання коштів, виданих на відрядження.

 18. Які терміни видачі готівкових коштів під звіт?

 Відповідь: Відповідно до п.2.11 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.
     Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.
     Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

 19. В які строки  підзвітна особа надає Звіт про використання коштів виданих  на відрядження або під звіт ?

Відповідь: Відповідно до п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-IV із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

• завершує таке відрядження;
• завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи,
• що видала кошти під звіт.

     Згідно із п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ дія цього пункту поширюється також на витрати, пов’язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, що були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей:
     а) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа – платник податку отримав готівку з застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження;

     б) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа – платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).
     Форма Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 24.12.2013 № 845 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання».

20.Чи допускаються виправлення у касовій книзі?

Відповідь: Відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, (зі змінами та доповненнями) виправлення в касовій книзі, як правило, не допускаються. Якщо виправлення зроблені, то вони засвідчуються підписами касира, а також головного бухгалтера або особи, що його заміщує.

21.Чи необхідно банку або ФОП вести касову кта встановлювати ліміт каси?

Відповідь:   Відповідно до підпункту 2.7 пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320, (зі змінами та доповненнями) виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.

Банкам і підприємцям ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) не встановлюються.
     Підпунктом 4.2 пункту 4 Положення, зокрема, визначено, що відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок та веденням книг обліку розрахункових операцій, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.

22. Чи передбачено щоденне підсумовування  операції за день у касовій книзі7

Відповідь:   Відповідно до п. 4.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року N 637 із змінами та доповненнями (далі - Положення), записи у касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутністю руху готівки в касі потягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитись.
     Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, яка видана за видатковими відомостями на виплати, пов’язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат (згідно з пунктом 2.10 Положення), а закриття вищезазначених документів та виписка відповідних видаткових касових ордерів здійснюються в порядку, визначеному в пункті 3.9 Положення.
     Згідно з пунктом 2.10 Положення готівка, яка видана за видатковими відомостями на виплати, пов’язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі, після закінчення встановлених строків виплат, касир зобов’язаний:

•      у видатковій відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, поставити відбиток штампа або зробити напис ”Депоновано”;
• скласти реєстр депонованих сум;
•      у кінці видаткової відомості зазначити фактично виплачену суму та недоодержану суму виплат, яка підлягає депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за видатковою відомістю і засвідчити напис своїм підписом. Якщо готівкові кошти видавалися не касиром, а іншою особою, то на відомості додатково робиться напис ”Готівку за відомістю видав (підпис)”;
•      здійснити відповідний запис у касовій книзі згідно з виписаним бухгалтерією видатковим касовим ордером на фактично видану суму за видатковою відомістю.

     Бухгалтер робить перевірку записів, зроблених касирами у видаткових відомостях, та здійснює підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми, що підлягають здаванню в банк, оформляються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера.

23. Як оформити факт нестачі (надлишок) готівкових коштів  з каси підприємства?

 Відповідь: Відповідно до вимог глави 4 «Порядок ведення касової книги та обов’язки касира» Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за №40/10320) із змінами і доповненнями (далі – Положення), керівники підприємства мають забезпечити належне облаштування каси підприємства та надійне зберігання готівкових коштів у ній.
     З метою контролю за схоронністю готівкових коштів на підприємствах проводяться інвентаризації кас. Для проведення інвентаризації каси, що має здійснюватися згідно з наказом керівника, призначається комісія, яка після закінчення інвентаризації каси складає акт про результати інвентаризації наявних коштів згідно з додаток 7 Положення.
Комісія перевіряє наявність коштів шляхом повного перерахування всіх готівкових коштів, що є в касі, цінних паперів, чекових книжок тощо. Акт складається в двох примірниках і підписується членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальною особою.
Один примірник акта передається до бухгалтерії підприємства, другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Інвентаризація кас проводиться на кожному підприємстві у строки, що встановлені керівником, з покупюрним перерахуванням усіх готівкових коштів і перевіркою інших цінностей, що зберігаються в касі.      Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку за книгами обліку. Готівка, що зберігається в касі, але не підтверджена касовими документами, вважається надлишком готівки в касі. У разі застосування підприємством у розрахунках реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) звіряється сума наявної готівки на місці проведення касиром розрахунку із сумою, зазначеною в звіті РРО (в РК та КОРО). У разі виявлення під час інвентаризації нестачі або надлишку цінностей у касі в акті зазначається сума нестачі або надлишку і з’ясовуються обставини їх виникнення. Сума нестачі відшкодовується відповідно до законодавства України, а надлишок оприбутковується в касі та зараховується в дохід відповідного підприємства.

24. Які операції виконує касир підприємства (матеріально-відповідальна особа) після виплати заробітної плати?

Відповідь:   Відповідно до пункту 3.9 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за №40/10320 із змінами і доповненнями, після закінчення встановлених строків виплат, пов’язаних з оплатою праці за видатковими відомостями, касир зобов’язаний:
     - у видатковій відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, поставити відбиток штампа або зробити напис ”Депоновано”;

- скласти реєстр депонованих сум;

-   у кінці видаткової відомості зазначити фактично виплачену суму та недоодержану суму виплат, яка підлягає депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за видатковою відомістю і засвідчити напис своїм підписом. Якщо готівкові кошти видавалися не касиром, а іншою особою, то на відомості додатково робиться напис ”Готівку за відомістю видав (підпис)”;

 - здійснити відповідний запис у касовій книзі згідно з виписаним бухгалтерією видатковим касовим ордером на фактично видану суму за видатковою відомістю.
     Бухгалтер робить перевірку записів, зроблених касирами у видаткових відомостях, та здійснює підрахунок виданих і депонованих за ними сум.      Депоновані суми, що підлягають здаванню в банк, оформляються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера.

 25.Чи необхідно заповнювати  прибутковий касовий ордер від руки?

 Відповідь:  Згідно з п.3.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.05 р. за №40/10320 із змінами та доповненнями прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватися бухгалтером чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп’ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.

 26.  Який порядок виплат, пов’язаних з оплатою праці на підприємстві?

 Відповідь:   Відповідно до п.3.8 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за №40/10320 із змінами і доповненнями. (далі – Положення), виплати, пов’язані з оплатою праці, проводяться касиром підприємства або за видатковими касовими ордерами на кожного одержувача чи за видатковими відомостями.
     На титульній сторінці видаткової відомості робиться дозвільний напис про видачу готівки за підписами керівника і головного бухгалтера або осіб, уповноважених керівником, із зазначенням строків видачі готівки і суми (гривень - словами, копійок - цифрами).
     У централізованих бухгалтеріях, що обслуговують бюджетні установи, на загальну суму готівки, виданої для виплат, пов’язаних з оплатою праці, складається один видатковий касовий ордер, дата і номер якого проставляються на кожній видатковій відомості.
     Одноразові видачі готівки на виплати, пов’язані з оплатою праці, окремим особам проводяться, як правило, за видатковими касовими ордерами.
     Згідно з п.4.8 глави 4 Положення касир відповідно до законодавства України несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей. Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам.

 27.Який порядок видачі готівкових коштів з каси підприємства?

 Відповідь:  Відповідно до п.3.4 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13січня 2005 року за №40/10320 із змінами і доповненнями, видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.
     Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов’язковий.

27.    Чи потрібно реєструвати на кожний відокремлений підрозділ  касові гниги?

 Відповідь:   Відповідно до п. 4.2 глави 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 із змінами та доповненнями (далі – Положення), усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.
     Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).
     Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов’язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.

     Відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.

     Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи).
     Разом з тим, Положення не містить норми стосовно реєстрації підприємством (юридичною особою) касових книг для відокремлених підрозділів, що входять до його складу.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві