Погашення податкового боргу платника податків

 1.  Яке майно ФОП не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?

Відповідь: Відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: 

• майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави; 
• майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління; 
• майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження; 
• кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;
• майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України; 
• майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;
• кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

2.  Чи дозволяється уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам?

Відповідь: Згідно з п. 87.7 ст.87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення цього пункту не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.

3. Яка дата вважаєтья датою погашення податкового боргу?

Відповідь: Згідно з п.п.14.1.152 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Тобто, датою погашення податкового боргу є день зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
     При цьому, оскільки нарахування пені закінчується у день погашення податкового боргу, то датою погашення податкового боргу згідно з п.2.3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.10 № 953, є 

• день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань; 
• день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідного бюджету перед таким платником податків; 
• день прийняття рішення про скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

     У разі погашення суми податкового боргу (його частини) іншим шляхом, зокрема, розстрочення (відстрочення) сум платежів, подання платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від’ємним значенням суми податкових зобов’язань тощо, нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах, тобто датою погашення податкового боргу у цьому випадку є дата фактичного здійснення такого погашення, зафіксована у відповідних документах.

 4. Чи може бути джерелом погашення податкового боргу депозитні владнення платника?

Відповідь: Відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
     Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п.87.2 ст.87 ПКУ).
     Перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, визначені у п.87.3 ст.87 ПКУ.
     Згідно з п.87.3 ст.87 не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема:

• кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих на користь такого платника податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості, отримані від замовників морських, річкових суден та інших плавучих засобів, які зараховуються на окремі рахунки цих підприємств, відкриті відповідно до статті 1 Закону України ”Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні”;
• кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.
       

Таким чином, ПКУ не передбачено обмежень щодо використання депозитних вкладень (коштів) платника податків, як джерела погашення податкового боргу.

 5. Чи може стягнення дебіторської заборгованості належати до основних джерел погашення податкового боргу відповідно до ПКУ?

Відповідь: Згідно з п.87.5 ст.87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) у разі якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи.
     Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, до надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості. Контролюючий орган повідомляє платника податків про таке надходження коштів в п’ятиденний термін з дня отримання відповідного документа.

 6. Що є джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків відповідно до ПКУ?

Відповідь: Згідно з п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
     Сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
     Згідно з п. 87.8 ПКУ додатково до джерел, визначених у пункті 87.1 цієї статті, джерелом погашення податкового боргу банків, небанківських фінансових установ, у тому числі страхових організацій, можуть бути кошти, незалежно від джерел їх походження та без застосування обмежень, визначених у підпунктах 87.3.4 та 87.3.8 пункту 87.3 цієї статті, у сумі, яка не перевищує суму їх власного капіталу (без урахування страхових та прирівняних до них обов’язкових резервів, сформованих відповідно до закону). Визначення розміру власного капіталу здійснюється відповідно до законодавства України.

 7. Що є джерелами погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення відповідно до ПКУ?

Відповідь: Згідно з п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом (п.87.3 ст.87 ПКУ), а також іншими законодавчими актами.
     Згідно з п.87.5 ст.87 ПКУ у разі якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи.
     Відповідно до п.87.6 ст.87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з цим Кодексом.

 8.  Коли податкові вимоги, податкові повідомлення вважаються відкликаними?

Відповідь: Згідно з ст.60 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 –VI (далі – ПКУ) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

• сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі);
• контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов’язання або податкову вимогу (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги);
• контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання або податкового боргу);
• рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду);
• рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання або податкового боргу).

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві