Податок на доходи фізичних осіб
1. Хто вважається ФО - резидентом України в розумінні Податкового кодексу України?
Відповідь: Відповідно до пп. «в» пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого ПКУ або нормами міжнародних угод України.
Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого - четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.
У разі якщо у розділі IV ПКУ використовується термін «резидент» у відповідних відмінках, під цим терміном розуміється «фізична особа - резидент».
2. Яким чинм оподатковуються аліменти, у тому числі отриманні від батька - нерезидента?
Відповідь: Відповідно до пп.165.1.14 п. 165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, за винятком виплати аліментів нерезидентом незалежно від їх розміру, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із п. 170.11 ст. 170 розділу IV ПКУ, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Отже, платник податку, який отримує аліменти від нерезидента зобов’язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок до бюджету за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
3. Чи оподатковується відповідно до ПКУ безкоштовне харчування професійних спортсменів?
Відповідь: Постановою Кабінету Міністрів України від 6 лютого 1992 року № 63 ”Про впорядкування фінансування та матеріального забезпечення у галузі спорту” (п. 1) Міністерству України у справах молоді і спорту було надано право визначення (за погодження Міністерством фінансів України) норм витрат власних коштів, зокрема, на: організацію й проведення в Україні чемпіонатів і Кубків світу, Європи та України, інших спортивних заходів; утримання і спортивну підготовку штатних національних збірних команд, а також на їхню участь в Олімпійських іграх, чемпіонатах і Кубках світу, Європи, України, в інших змаганнях і спортивних заходах; виплату винагород спортсменам, тренерам та іншим спеціалістам за високі спортивні досягнення на Олімпійських іграх, чемпіонатах і Кубках світу, Європи, України, в інших міжнародних та комерційних змаганнях; матеріальне забезпечення команд - учасниць чемпіонатів України з футболу, хокею та інших ігрових видів спорту.
Відповідно до наказу Державного комітету України з фізичної культури і спорту від 06.05.98 № 917, розробленого на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 6 лютого 1992 року № 63 ”Про впорядкування фінансування та матеріального забезпечення у галузі спорту”, були затверджені Норми витрат на проведення спортивних змагань та навчально-тренувальних зборів (далі - Норми витрат) та Положення про порядок забезпечення додатковим спеціальним харчуванням окремих категорій спортсменів у межах України. Щорічно на підставі міжнародних календарів спортивних змагань наказами Мінсім’їмолодьспорту України затверджується всеукраїнський календар спортивних заходів на відповідний рік. Учасниками спортивних заходів вважаються спортсмени, тренери, судді та інші учасники, які згідно з Положенням або списковим складом учасників навчально-тренувального збору, включені до затвердженого відповідним наказом списку осіб, що беруть участь у спортивному заході.
На учасників офіційних спортивних заходів та пов’язаних з ними навчально-тренувальних зборів, можуть поширюватись положення пп. 164.2.17 ”б” та ”г” п. 164.2 ст.164 та пп. 165.1.1, пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ в частині забезпечення безоплатним харчуванням (в т. ч. замість добових), медико-відновлювальними засобами та спортивним одягом у межах Норм витрат.
Отже, витрати на харчування спортсменів, які не перевищують встановлені Постановою норми витрат, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Якщо витрати на харчування спортсменів перевищують встановлені Постановою норми, то сума перевищення буде вважатися як додаткове благо платника податку і оподатковуватися за ставкою визначеною п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.
4. Чи оподатковується ПДФО підйомна допомога, що виплачується військовослужбовцям при переїзді до нового місця військової служби в інший населений пункт?
Відповідь: Згідно з п.3 ст.9 прим.1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII ”Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв’язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв’язку з передислокацією військової частини їм виплачується, зокрема, підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім’ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом ІV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), в якому не передбачено звільнення від обкладання податком на доходів фізичних осіб грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (пп.165.1.10 п.165.1 ст.165 ПКУ).
Відповідно до п.168.5 ст.168 ПКУ суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Тобто, підйомна допомога, яка виплачується військовослужбовцям при переїзді до нового місця військової служби в інший населений пункт, включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу і підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 15% та/або 17%.
При цьому, якщо підйомна допомога військовослужбовцям здійснюється за рахунок фонду грошового забезпечення, то сума даної допомоги підлягає компенсації в розмірі утриманого податку на доходи фізичних осіб.
5. В який термін податковий агент повинен перерахувати до бюджету ПДФО у разі нарахування оподатковуваного доходу, але не виплаченого платнику податку?
Відповідь: Відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
6. Який термін повернення ПДФО платнику податку внаслідок застосування права на податкову знижку?
Відповідь: Відповідно до п. 179.8 ст.179 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
7. Які документи подаються батьками, які утримують двох чи більше дітей віком до 18 років, для отримання ПСП?
Відповідь: Відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), будь – який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунок на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно із ст. 1 розділу ХІХ ПКУ до 31 грудня 2014 року для цілей застосування пп. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відсотків суми пільги, яка визначена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну таку дитину.
Згідно із ст. 2 Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 (далі – Порядок), платник податку подає роботодавцю заяву про обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за встановленою Державною податковою службою формою.
Згідно із п. 3 ст. 5 Порядку для застосування пільги з підстав, передбачених у пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, платник податку, який має двоє чи більше дітей віком до 18 років, крім заяви подає:
копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;
копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник).
8. Яким чином сплачується ПДФО при наданні нерухомості в оренду на території України, що належить ФО-нерезиденту ?
Відповідь: Відповідно до пп.170.1.3 п.170.1 ст.170 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 - VІ (далі – ПКУ) нерухомість, що належить фізичній особі - нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.
Доходи, зазначені у пп.170.1.3 п.170.3 ст.170, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.
9. Чи підлягає оподаткуванню ПДФО цільова благодійна допомога, надана дитячому будинку сімейного типу?
Відповідь: Відповідно до п.п. “б” п.п.170.7.4 п.170.7 ст.170 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами - юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості): будинку маляти, будинку дитини, будинку-інтернату, школі-інтернату (у тому числі спеціальній, санаторній або для сиріт), дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї, школі соціальної реабілітації, притулку для неповнолітніх; приймальнику-розподільнику системи Міністерства внутрішніх справ України для розподілу благодійної допомоги між особами, які не досягли вісімнадцятирічного віку та перебувають у цих закладах;
Благодійна допомога, отримана дитячими будинками сімейного типу або прийомними сім’ями, звільняється від оподаткування, якщо її сума (вартість) не перевищує триста тисяч гривень протягом звітного податкового року під час дії договору державної опіки (п.п. “ж” п.п.170.7.4 п.170.7 ст.170 ПКУ).
Згідно з п.п.170.7.5 п.170.5 ст.170 ПКУ набувач цільової благодійної допомоги у вигляді коштів має право на її використання протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, але не більше 12 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги, за винятком отримання благодійної допомоги у вигляді ендавменту. Термін ”ендавмент” означає суму коштів або цінних паперів, які вносяться благодійником у банк або небанківську фінансову установу, завдяки чому набувач благодійної допомоги отримує право на використання процентів або дивідендів, нарахованих на суму такого ендавменту.
10. Хто відноситься до членів сім’ї першого ступеня споріднення?
Відповідь: Відповідно до пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндорходів у м. Києві