Податкова консультація:
1. Чи зберігається реєстрація платника ЄП у ФОП - платників ЄП третьої або п’ятої груп, які перебували на обліку в контролюючих органах з 01.01.2015 ?
Відповідь: Відповідно до п. 4 підрозд. 8 розд. XIX. «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої та п’ятої груп, які перебували на обліку в контролюючих органах до 1 січня 2015 року, з 1 січня 2015року вважаються платниками єдиного податку третьої групи відповідно до норм гл. 1 розд. XIV ПКУ.
Згідно з п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
1) 2 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
2) 4 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному п.п 2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ.
2. Чи повинна ФОП –платник ЄП, яка у 2014 році перевищила обсяг доходу для відповідної групи, сплачувати з суми перевищення, сплачувати збільшену ставку ЄП, якщо обсяг доходу з 2015 року для такої групи збільшено?
Відповідь: Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), редакція якого діяла до 01.01.2015, для фізичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, як один з критеріїв перебування у відповідній групі платників єдиного податку, встановлений граничний обсяг доходу:
для першої групи – 150000 гривень (п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 ПКУ);
для другої групи – 1000000 гривень (п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ);
для третьої групи – 3000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ);
для п’ятої групи – 20000000 гривень (п.п. 5 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ, редакція якого діяла до 01.01. 2015, до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2, 3 і 5 п. 291.4 ст. 291 ПКУ для платників єдиного податку першої - третьої і п’ятої груп ставка єдиного податку встановлюється у розмірі 15 відсотків.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01. 2015, внесено зміни до гл. 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ щодо умов перебування на спрощеній системі оподаткування обліку і звітності.
Платники єдиного податку, які перевищили обсяги доходів у податковому (звітному) періоді, визначені у п.п. 1, 2, 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, які діяли до 1 січня 2015 року, до суми перевищення обсягу доходу застосовують ставку у розмірі 15 відсотків, при цьому такі платники, враховуючи зміни у законодавстві щодо збільшення максимального розміру обсягу доходу у відповідній групі з 2015 року, не зобов’язані з наступного календарного кварталу за заявою переходити на іншу групу платника єдиного податку чи відмовлятися від застосування спрощеної системи оподаткування, якщо зазначена категорія платників 2015року.
3. Чи необхідно ФОП-платникам ЄП третьої групи подавати заяву для внесення відомостей про види діяльності до реєстру платників ЄП з 01.01.2015?
Відповідь: Відповідно до п.п. 8 п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), редакція якого діяла до 01.01.2015,до реєстру платників єдиного податку вносились види господарської діяльності фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої та другої груп.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01. 2015, внесено зміни до гл. 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.
Зокрема, зменшено кількість груп платників єдиного податку із збільшенням існуючого максимального розміру доходу: фізичні особи-підприємці реєструються платниками єдиного податку першої, другої та третьої груп. Платники єдиного податку третьої та п’ятої груп, які перебували на обліку в контролюючих органах до 1 січня 2015 року, відповідно до норм до гл. 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ з 1 січня2015року вважаються платниками єдиного податку третьої групи.
Також з 01.01. 2015 згідно з п.п. 8 п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вноситься інформація про види господарської діяльності незалежно від групи платників єдиного податку.
З огляду на зазначене, інформація в реєстрі платників єдиного податку стосовно ставки єдиного податку, групи та видів господарської діяльності для платників третьої групи буде приведена у відповідність до норм ПКУ централізовано в автоматичному режимі.
Разом з цим, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які були зареєстровані та внесені до реєстру платників єдиного податку до 31.12.2014 року не зобов’язані подавати заяву щодо внесення до реєстру платників єдиного податку відомостей про види господарської діяльності.
4. Чи зберігається реєстрація платника ЄП у ЮО –платників ЄП четвертої та шостої груп, які перебували на обліку в контролюючих органах до 01.01.2015 року?
Відповідь: Відповідно до п. 4 підрозд. 8 розд. XIX. «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) юридичні особи – платники єдиного податку четвертої та шостої груп, які перебували на обліку в контролюючих органах до 1 січня 2015 року, з 1 січня2015року вважаються платниками єдиного податку третьої групи відповідно до норм гл. 1 розд. XIV ПКУ.
Згідно з п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
1) 2 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
2) 4 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
5.Чи потрібно у фіскальному касовому чеку окремо відображати акцизний податок (А 3,%), у зв’язку із змінами ПКУ з 01.01.2015 року?
Відповідь: Вимогами щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199, визначено формат та розрядність даних, що зберігається у фіскальній пам’яті реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), у якому передбачено відображення не менше 6 груп з оподаткування товарів (послуг).
Враховуючи п.п. 3.5 п. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 105/5296, рядок 9 розрахункового документа (назва податку, літерне позначення ставки податку, ставка податку у відсотках, сума податку) може повторюватися відповідно до кількості податкових груп, тобто не менше 6.
Таким чином, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатись у фіскальному чеку як окрема податкова група.
6.Які пільги щодо сплати земельного податку встановлені для ЮО з 01.01.2015 року?
Відповідь: Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до ст. 282 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п.п. 282.1.1 п. 282.1 ст. 282 ПКУ від сплати податку звільняються санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів.
Згідно з п.п. 282.1.2 п. 282.1 ст. 282 ПКУ звільняються від сплати податку громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.
Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством).
За переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, від сплати земельного податку звільняються бази олімпійської та паралімпійської підготовки (п.п. 282.1.3 п. 282.1 ст. 282 ПКУ).
Крім того, протягом дії ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів (угод) України з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), але не пізніше 1 січня 2018 року, резиденти - суб’єкти космічної діяльності, які отримали ліцензію на право її здійснення та беруть участь у реалізації таких договорів (угод), за земельні ділянки виробничого призначення згідно з переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України, звільняються від сплати земельного податку (підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
7. Чи має право на застосування пільги платник земельного податку , якщо рішення про її надання прийнято органом місцевого самоврядування у поточному році?
Відповідь: Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, плату за землю віднесено до місцевих податків та включено до складу податку на майно.
Відповідно до п. 12.3 ст. 12 ПКУ сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.
Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 ПКУ.
Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії (п. 30 ст. 30 ПКУ).
Згідно з п. 284.1 ст. 284 ПКУ органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).
Отже, якщо рішення про надання пільги щодо земельного податку прийнято органом місцевого самоврядування у поточному році, то платник податку звільняється від сплати земельного податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право.
8. За якими цінами здійснюється продаж тютюнових виробів у роздрібній мережі з 2015 року?
Відповідь:Відповідно до п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (далі - ПКУ) максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.
Максимальні роздрібні ціни (далі – МРЦ) на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ, не може здійснюватися за цінами, вищими за МРЦ, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
При цьому, згідно з п. 221.3 ст. 221 ПКУ за наявності у місці торгівлі тютюнових виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні МРЦ. продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.
Відповідно до п.п. 215.3.10 п.215.3 ст. 215 ПКУ для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до п.п. 213.1.9 п.213.1 ст. 213 ПКУ. ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.
Разом з тим п.п. 12.3.5 п.12.3 ст. 12 ПКУ передбачено, що у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ. такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок.
Акцизний податок за ставкою 5 відс. сплачується починаючи з 1 січня 2015року незалежно від наявності прийнятих місцевими радами рішень, оскільки Кодексом передбачено єдину ставку – 5 відсотків.
Базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п.213.1 ст. 213 ПКУ (п.п.214.1.4 ст.214 ПКУ).
Згідно з п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктами оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 14.1.106 п.14.1 ст. 14 ПКУ). За порушення цієї норми ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено відповідальність.
Отже, продаж тютюнових виробів у роздрібній мережі з 01.01. 2015 року здійснюється за цінами, не вище за МРЦ встановлені виробниками або імпортерами товарів, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Тобто, до МРЦ (100 відс.) додається акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами – 5 відсотків. Вартість тютюнових виробів, вище за яку не дозволено їх реалізацію, можна отримати помноживши МРЦ (вказану на пачці) на 1,05.
9.Хто є платниками екологічного податку з 2015 року?
Відповідь: Відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);
утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
При цьому розміщення відходів - постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
10. Які встановлені ставки екологічного податку з 01.01.2015 року?
Відповідь: Статтями 243, 245-248 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлені ставки екологічного податку:
за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);
за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);
за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);
за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ);
за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ).
Кабінет Міністрів України щорічно до 1 червня вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, із екологічного податку (п. 4 розд. XIX «Прикінцеві положення» ПКУ).
Водночас відповідно до п. 2 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для виробників електроенергії на теплоелектроцентралях та ТЕС за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли:
з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2015 року включно ставки екологічного податку становлять 75 відсотків від ставок, передбачених ст.ст. 243, 245, 246 ПКУ;
з 1 січня 2016 року ставки екологічного податку становлять 100 відсотків від ставок, передбачених ст.ст. 243, 245 і 246 ПКУ.
11. Чи справляється з 01.01.2015 екологічний податок за викиди в атмосферн повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення?
Відповідь: Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, припинено оподаткування викидів забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення екологічним податком.
Зокрема, з розділу VIII «Екологічний податок» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) виключено відповідні норми щодо визначення платників, податкових агентів, об’єкта та бази оподаткування, ставок, порядків обчислення, подання податкової звітності та сплати податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.
Поряд з цим, п.п. 37.3.4 п. 37.3 ст. 37 ПКУ передбачено, що підставою для припинення податкового обов’язку є, зокрема скасування податкового обов’язку у передбачений законодавством спосіб.
Оскільки звітним податковим періодом для екологічного податку є квартал, то платники екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення востаннє визначають податкові зобов’язання за IV квартал 2014 року у податковій декларації екологічного податку.
За наступні податкові періоди зазначені особи не подають податкові декларації екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення. При цьому заяву про відсутність в 2015 році об’єкта обчислення екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення подавати не потрібно.
12.Чи оподатковуються військовим збором, доходи, які не підлягали оподаткуванню військовим збором та нараховані до 01 січня 2015 року, а виплачені після 01 січня 2015 року?
Відповідь: З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон № 71), яким, зокрема змінено об’єкт оподаткування військовим збором.
Так, п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента (нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту (п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідних положень ПКУ).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, статтею 58 Конституції України закріплено один з найважливіших принципів права – закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті стосунки, які виникли після набуття чинності законів і інших нормативно-правових актів.
Оскільки податковий агент зобов’язаний утримувати військовий збір при нарахуванні доходів, визначених у п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України, як об’єкт оподаткування збором, то доходи, які до 01.01. 2015 не оподатковувались, але при цьому нараховані до 01.01. 2015, а виплачені після 01.01. 2015не підлягають оподаткуванню військовим збором.
ДПІ у Печерскому районні ГУ ДФС у м. Києві