Питання-відповіді щодо податкового законодавста
1. Які нові критерії для зниження ставки єдиного внеску?
Відповідь: З 13.03.2015 р. набрав чинності Закон України від 02.03.2015 р. № 219 – VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці».
У 2015 році понижуючий коефіцієнт 0,4 (у 2016 році – 0,6) застосовується до ставки ЄСВ у разі виконання платником одночасно таких умов:
- база нарахування ЄСВ із розрахунку на одну застраховану особу у звітному місяці збільшилась на 20 % і більше порівняно із середньомісячною базою нарахування ЄСВ платника за 2014 рік;
- після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці становитиме не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;
- кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховано виплати, не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік. Ця умова не стосується осіб – підприємців і фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.
Коефіцієнт застосовується при нарахуванні зарплати фізичним особам як за основним, так і не за основним місцем роботи. При розрахунку коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності з ЄСВ. У разі застосування коефіцієнта необхідно зазначити про це у звіті.
Платник ЄСВ, який застосував коефіцієнт і не сплатив нарахований ЄСВ у встановлені строки, втрачає право у майбутньому застосовувати коефіцієнт до повної сплати виниклої заборгованості.
2. Які роботодавці мають право на зниження ставки єдиного внеску?
Відповідь: На зниження ставки єдиного внеску мають право такі роботодавці:
- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за цивільно – правовими договорами (крім цивільно – правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
- фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Реєстру).
Застосування понижуючого коефіцієнта можливе тільки до ставок єдиного внеску, визначених частиною п’ятою ст. 8 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Тобто, роботодавці застосовують понижуючий коефіцієнт до розміру єдиного внеску, який визначається відповідно до класів професійного виробництва (від 36,76% - для І класу до 49,7% - для 67 класу) таких роботодавців.
3. Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не отримувала доходів за рік. Чи може такий платник самостійно визначити базу нарахування єдиного соціального внеску?
Відповідь: Платниками єдиного внеску відповідно до п. 4-5 частини першої ст. 4 Закону №2464 є фізичні особи – підприємці та особи, які проводять незалежну професійну діяльність.
Абзацом першим п. 2 частини першої ст. 7 Закону №2464 встановлено, що базою нарахування єдиного внеску для осіб, зазначених у п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладанню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Згідно з абзацом другим п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 у разі якщо особами, зазначеними у п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 частини першої ст. 4 вищевказаного Закону, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники мають право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої зазначеним Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Отже, самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов’язком таких платників.
Застосувати зазначену норму особи, визначені п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ, матимуть можливість при нарахуванні єдиного внеску за 2015 р.
Самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, було запроваджено з метою захисту прав таких осіб на зарахування до страхового стажу тих місяців, у яких не було отримано доходу (прибутку).
4. Чи нараховується єдиний внесок на суму авансу?
Відповідно до Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного соціального внеску є роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з підприємцем якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).
Роботодавців під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) зобов’язані, на суми якої (якого) нараховується ЄСВ, одночасно з виданням зазначених сум сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у встановленому розмірі (абзац другий частини восьмої статті 9 Закону № 2464).
Платники ЄСВ, крім платників – гірничих підприємств, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, а гірничі підприємства – не пізніше 28 числа наступного місяця (абзац перший частини восьмої статті 9 Закону №2464).
При цьому, за виплати авансу єдиний внесок сплачується лише в частині нарахувань, в частині утримань ЄСВ сплачується не пізніше 20 числа (для гірничих підприємств – не пізніше 28 числа) місяця, наступного за звітним місяцем.
Отже, враховуючи зазначене, сума заробітної плати за першу половину місяця (аванс) є базою нарахування ЄСВ.
5. Чи дозволяється передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам?
Відповідь: Передачу платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонено, крім наступних випадків, передбачених законодавством, а саме:
- у разі ліквідації юридичної особи – платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є: ліквідаційна комісія – щодо юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується; та юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується;
- у разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є: засновники або учасники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов’язаннями; та юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов’язання зі сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов’язки.
Водночас згідно з п. 87.7 ст. 87 Податкового кодексу України забороняється будь – яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення цього пункту не поширюється на випадки, коди гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено Податковим кодексом України.
6. Як з 01.01.2015 року здійснювати нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід) фізичним особам, які працюють за сумісництвом (неосновне місце роботи)?
Відповідь: Законом України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено, що основне місце роботи – це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.
Відповідно до ст. 48 КЗпП трудова книжка – це основний документ про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п’ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.
Згідно з Положенням № 43 сумісництвом вважається виконання працівником крім своєї основної іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Робота за сумісництвом у трудовій книжці зазначається окремим рядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом відповідно до Інструкції № 58.
Оскільки трудова книжка є основним документом про трудову діяльність, а період роботи за сумісництвом вноситься до неї за бажанням працівника, то його основним місцем роботи вважається місце роботи, де такий працівник працює на підставі укладеного трудового договору та де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої заноситься відповідний запис про роботу.
Враховуючи зазначене, для сумісників базою нарахування єдиного внеску є фактично нарахована заробітна плата незалежно від її розміру. При цьому роботодавець має право отримати від такого працівника (сумісника) підтвердження про місце основної роботи.
7. Які передбачені штрафні санкції за несплату єдиного внеску та неподання звітності з єдиного внеску?
Відповідь: У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464-VI, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Законом № 2464-VI).
Крім того, на суму недоїмки нараховується пеня із розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
За неподання, несвоєчасне подання, подання за не встановленою формою звітності з єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.
Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом календарного року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом (крім порушень, вчинених до 01.01.2015 р.).
Отже, за порушення, що мали місце до 01.01.2015 р., штрафні санкції відповідно до п. 4 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464-VI не застосовуються.
До порушень, що виникли з 01.01.2015 р., застосовуються штрафні санкції, визначені п. 7 частини одинадцятої вищезазначеної статті.
Порушення, вчинені до 01.01.2015 р., не можуть вважаться однотипними з порушеннями, вчиненими після 01.01.2015 р.
Повторним вважається порушення, вчинене платником єдиного внеску в межах року.
Рішення фіскального органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою та дванадцятою ст. 25 Закону № 2464-VI, є виконавчим документом.
У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом 10 робочих днів, а також не повідомив у цей строк фіскальний орган про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
8. Який день вважається днем сплати єдиного соціального внеску?
Відповідь: Порядок обчислення і сплати єдиного внеску регламентовано Законом України від від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці».
Днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум ЄCВ з рахунку платника на відповідні рахунки органу ДФС - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу ДФС;
2) у разі сплати ЄСВ готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
3) у разі сплати ЄСВ в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Звертаємо увагу, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати
єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
9. Що є доходом для ЮО – платника ЄП третьої групи?
Відповідь: відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями доходом юридичної особи - платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Згідно із п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 107 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.
10. Як перейти на спрощену систему оподаткування платникам ЄП І-ІІІ груп?
Відповідь: відповідно до статті 298 Податкового кодексу України обрання або перехід на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до п.п. 298.1.1 - 298.1.4 ст. 298 Податкового кодексу України.
Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Заява подається за вибором платника податків в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».
Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених гл. 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV Податкового кодексу України.
При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи - підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.
11. Платники транспортного податку отримають повідомлення-рішення про сплату податку до 1 липня?
Відповідь: Згідно з статтею 267 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (роком).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.
Транспортний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
12. Хто є платниками рентної плати за використання води?
Відповідь: суб'єкти господарювання, які використовують воду для господарсько-питних потреб, є платниками рентної плати за спеціальне використання води.
Не сплачують рентну плату тільки ті водокористувачі, зокрема, юридичні особи, фізичні особи - підприємці, платники єдиного податку, що використовують воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб. А саме: використовують воду в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
Водокористувач, який має дозвіл на спеціальне водокористування та використовує воду, у т. ч. і для господарських потреб, є платником рентної плати.
Дана норма роз’яснена листом ДФС України від 03.03.2015 р. № 4466/6/99-99-15-04-01-15.
13. Коли завершує діяти положення щодо безспірного стягнення за рішенням керівника контролюючого органу (без звернення до суду) безготівкових та готівкових коштів платника податків-боржника?
Відповідь: Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” запроваджено положення щодо безспірного стягнення за рішенням керівника контролюючого органу (без звернення до суду) безготівкових та готівкових коштів платника податків-боржника.
Таке положення запроваджено на 6 місяців 2015 року, дія якого завершується 1 липня поточного року.
При цьому, обов’язковою умовою є те, що сума податкового боргу повинна становити 5 млн.грн. і більше, а такий податковий борг виник в результаті несплати узгодженої суми грошових зобов’язань, самостійно визначеної таким платником податків у податкових деклараціях.
Також умовою є відсутність у держави зустрічних платіжних вимог перед таким платником податків за помилково та/або надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями.
Рішення керівника контролюючого органу на стягнення: безготівкових коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків-боржника, виконуються банками, а готівкових – працівниками органу ДФС шляхом пред’явлення такого рішення платнику податків для забезпечення вилучення наявних у такого платника податків коштів у рахунок погашення податкового боргу.
14. Яка відповідальність, яка передбачена за зберігання, продаж немаркованих тютюнових виробів?
Відповідь: Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи (п. 228.9 ст. 228 Податкового кодексу України).
Відповідно до ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х роздрібна або оптова, включаючи імпорт або експорт, торгівля спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору – тягне за собою накладання штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств – виробників, імпортерів і продавців цих товарів – тягне за собою накладання штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів (ст. 164 прим. 5 КУпАП).
Відповідно до ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку – 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 гривень.
15. Сума допомоги по вагітності та пологах не оподатковується військовим збором?
Відповідь: Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено п.п. 164.2.1 – 164.2.19 п. 164.2 та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Податкового кодексу України, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.
Згідно з п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Сума соціальної допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, така сума не підлягає оподаткуванню військовим збором.
16. Який документ підтверджує здійснення суб’єктом господарювання діяльність на території проведення АТО для звільнення від нарахування пені за порушення строків розрахунків експортно-імпортних операцій в сфері ЗЕД?
Відповідь: Відповідно до ст. 4 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями (далі – Закон 185) порушення резидентами, крім суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених ст. 1 і 2 Закону 185 або встановлених Національним банком України відповідно до ст. 1 і 2 Закону 185, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Якщо перевищення строків, зазначених у ст. 1 і 2 Закону 185, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (абз. 6 ст. 6 Закону 185).
Відповідно до ст. 10 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» із змінами та доповненнями (далі – Закон 1669) протягом терміну дії Закону 1669 єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 114 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України
17. Яка відповідальність, що застосовується до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції без застосування РРО
Відповідь: суб’єкти господарювання, які здійснюють прийом готівки через касу (виписують касові ордери, видають оформлену в установленому порядку квитанцію) звільняються від штрафних санкцій за порушення вимог Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у період до 01.07.2015 року.
Починаючи з 01.07.2015 року до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у разі встановлення протягом календарного року факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції вчинене вперше - 1 гривня;
- вчинене вдруге – 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);
- за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
- у разі порушення встановленого у пункті 1 статті 9 Закону №265 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою (за наявності) у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів - десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
18. З 1 липня 2015 року використання РРО обов’язкове?
Відповідь: з 1 липня 2015 року стане обов’язковим використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) фізичними особами-підприємцями третьої групи, а з 1 січня 2016 року – фізичними особами-підприємцями другої групи.
При цьому, згідно з п. 296.10 ст.296 Податкового кодексу України платники єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) при здійсненні діяльності на ринках, при продажі товарів дрібнооптової торгівлі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують РРО.
Варто зазначити, що підприємці – платники єдиного податку другої і третьої груп, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почнуть застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, з дати початку застосування РРО до 1 січня 2017 року звільняються від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО відповідно до норм Податкового кодексу України.
Відповідно до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій від 28.08.2013 р. № 417 для реєстрації РРО суб’єкт господарювання подає до податкової інспекції:
- заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО;
- копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, чи іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО, копія техпаспорту РРО;
- копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
- копію договору суб’єкта господарювання з Центром сервісного обслуговування (ЦСО) про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Державна фіскальна служба не штрафуватиме платників податків, які не встигнуть до 1 липня встановити касові апарати, але до цього терміну треба мати договори на його придбання.
19. Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу (наданні) товарів (послуг) через мережу Інтернет
Відповідь: Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.
Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) і, зокрема, Закону №265.
Зокрема, суттєві зміни було внесено у правила розрахунків за товари (послуги), реалізовані через мережу Інтернет.
Так, пунктом 2 статті 3 Закону №265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Одночасно із Закону №265 виключено пункт 13 статті 9 щодо звільнення від застосування РРО та РК при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції), тобто мережі Інтернет.
Тобто, суб’єкти господарювання при продажі товарів у мережі Інтернет, у тому числі фізичні особи-підприємці платники єдиного податку 2 та 3 груп (починаючи із визначеного Кодексом для кожної групи терміну), повинні застосовувати РРО та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми.
Такі зміни викликані значним поширенням продажу товарів (послуг), замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, що запровадить захист прав споживачів у разі отримання недоброякісного товару (послуги), створить можливості звернення до судових органів для захисту прав, сприятиме зменшенню обігу контрафактних та контрабандних товарів.
Наведемо кілька прикладів розрахунків за реалізовані (надані) товари (послуги) у мережі Інтернет.
Приклад 1.
Громадянином у інтернет-магазині було замовлено кондиціонер для власних потреб. За умовами договору доставку товару забезпечує продавець.
У цьому випадку, відповідно до вимог Закону №265 інтернет-магазин зобов’язаний забезпечити видачу покупцеві розрахункових документів (чеків), які підтверджують сплату громадянином коштів за реалізований йому інтернет-магазином кондиціонер. При цьому, є два способи видачі громадянину такого розрахункового документу (чеку).
Перший спосіб передбачає видачу громадянину розрахункового документу (чеку) за допомогою кур’єрської служби, яка може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею інтернет-магазину.
Інший спосіб видачі громадянину розрахункового документу (чеку) – пробиття його через зареєстрований на інтернет-магазин портативний РРО при передачі громадянину придбаного кондиціонеру та сплаті ним коштів за його придбання.
Приклад 2.
Громадянином у розробника замовлено комп’ютерну програму. За умовами договору доставка та установка такої програми здійснюється через мережу Інтернет. Також через Інтернет у безготівковій формі проводиться сплата коштів за її отримання (шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок).
У цьому випадку, враховуючи що розрахунки здійснювались у безготівковій формі (наприклад, за допомогою платіжних карт MasterCard, Visa), РРО не застосовується.
20. Як оподатковується ПДФО вартості путівки на сімейний відпочинок, отриманої від професійної спілки?
Відповідь: згідно з п.165.1.35 статті 165 Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або зі знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку – члена профспілки.
Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо.
Отже, сімейна профспілкова путівка, до якої включається і вартість оздоровлення члена сім’ї, вік якого старше 18 років, оподатковується ПДФО як додаткове благо у розмірі отриманого доходу на оздоровлення такого члена сім’ї.
21. Як заповнюється у звіті щодо сум нарахованого ЄВ на паперовому носії графа «головний бухгалтер», якщо штатним розкладом не передбачено такої посади?
Відповідь: Для всіх таблиць додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905 (далі – Порядок № 435) в реквізиті «Головний бухгалтер» для юридичних осіб - за наявності даної посади зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (за довідкою Державної фіскальної служби України з Державного реєстру фізичних осіб), підпис та прізвище з ініціалами головного бухгалтера, а для фізичних осіб даний реквізит незаповнюється.
Відповідно до абз. першого п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст.48 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Таким чином, у разі коли штатним розкладом не передбачено посаду головного бухгалтера, а ведення бухгалтерського обліку та подання звітності здійснюється безпосередньо керівником, то така звітність на паперовому носії підписується лише у графі «керівник», а у графі «головний бухгалтер» проставляються прочерки.
22. Запроваджуються нові марки акцизного податку
Відповідь: згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року № 296 «Деякі питання запровадження марок акцизного податку нового зразка для алкогольних напоїв і тютюнових виробів» з 1 липня 2015 року запроваджуються марки акцизного податку нового зразка для алкогольних напоїв і тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва.
Марки за новими зразками, затвердженими Постановою № 296, будуть виготовлені Державною фіскальною службою України до 25 червня 2015 р. І продаватимуться в становленному порядку.
23. Які підприємці звільняються від проведення перевірок з РРО?
Відповідь: платники єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці), крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, з дати початку застосування реєстраторів розрахункових операцій до 1 січня 2017 року звільняються від проведення відповідно до норм Податкового кодексу України перевірок з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Такі зміни передбачені Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи». Як відомо, починаючи з 1 липня 2015 року фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку третьої групи зобов‘язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій. А з 1 січня 2016 року РРО застосовуватимуть платники єдиного податку другої групи.
24. Щодо оподаткування військовим збором доходів ФО від операцій з валютними цінностями
Відповідь: Відповідно до п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодексу) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Згідно з п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу платниками збору є особи, визначені
п. 162.1 ст. 162 Кодексу, а саме фізичні особи – резиденти та фізичні особи – нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу), зокрема, для фізичних осіб – резидентів – це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; фізичних осіб – нерезидентів – загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені у п.п. 164.2.1 – 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.
Крім того, доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено ст. 165 Кодексу.
Так, п.п. 165.1.51 п. 165.1 ст. 165 Кодексу встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами розділу IV Кодексу.
Разом з цим Законом України від 02 березня 2015 року № 211-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України», який набрав чинності з 13 березня 2015 року, п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу доповнено п.п. 1.7, відповідного до якого звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених, зокрема, у п.п. 165.1.51 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
При цьому у п. 1 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93 (далі – Декрет) наведено визначення терміну «валютні цінності».
Декретом також встановлено, що валютні операції - це операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України (абз. другий п. 2 ст. 1).
Статтею 2 Декрету передбачено, що резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валютних цінностей, що знаходяться на території України. Резиденти мають право бути власниками також валютних цінностей, що знаходяться за межами України, крім випадків, передбачених законодавчими актами України. Також, резиденти та нерезиденти мають право здійснювати валютні операції.
Ставка збору – 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відсотка (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Враховуючи викладене, оскільки доходи, отримані платником податку від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, не підпадають під звільнення від оподаткування військовим збором, то такий дохід оподатковується збором на загальних підставах.
25. Яким чином здійснюється перерахунок сум доходів та наданих ПСП найманим працівникам?
Відповідь: Порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг встановлений п. 169.4 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі – ПКУ).
Відповідно до пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.
Згідно із пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 ПКУ роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу другого пункту 167.1 статті 167 ПКУ (застосування розміру ставки), перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:
- за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
- під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених пп. 169.2.3 п.169.2 ст.169 ПКУ (обмеження щодо застосування ПСП);
- під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
Відповідно до пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.
Згідно із пп. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.
Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається платником податку до складу податкового зобов’язання за наслідками звітного податкового року та сплачується ним самостійно.
26. Сума доходів нерезидента, з якої утримується та сплачується податок на прибуток, за договором, що укладено в іноземній валюті, визначається виходячи з офіційного курсу НБУ на дату виплати таких доходів
Відповідь: Податковим кодексом України встановлено, що резидент або постійне представництво нерезидента, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 цього Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Наведені положення викладено у підпункті 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу.
Оскільки податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, сплачується до бюджету під час виплати таких доходів на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України), то сума доходів, з якої утримується та сплачується податок, визначається виходячи з офіційного курсу Національного банку України на дату виплати таких доходів.
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 102 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України
27. Щодо нової нормативної грошової оцінки столичних земель
Відповідь: відповідно до п.п.271.2. ст. 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Так, рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 року № 23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» у складі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва затверджено:
- схеми економіко-планувального зонування міста Києва;
- нормативну грошову оцінку земель міста Києва;
- схеми впливу локальних факторів, що характеризують місце розташування земельних ділянок у місті Києві;
- нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення в межах міста Києва.
Водночас, з метою економічного регулювання земельних відносин, визначення розмірів і встановлення порядку плати за землю в місті Києві введення в дію вищевказаного рішення столичної міськради передбачено з 01.07.2015 року (рішення Киїради № 565/565 від 10 грудня 2014 року).
Відповідно до п.п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Враховуючи вищенаведене, всім платникам земельного податку (орендної плати), що сплачують земельний податок (орендну плату) на території м. Києва, необхідно терміново звернутися до відповідних органів місцевого самоврядування та отримати до 01.07.2015 року новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Звертаємо увагу на те, що отримати інформацію стосовно нової нормативної грошової оцінки земель в м. Києві (в т.ч. отримання довідок про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок) можна в Департаменті земельних ресурсів КМДА (вул. Хрещатик, 32а, кімн. 211, понеділок-вівторок 14.00-17.30, четвер-п’ятниця 09.30-12.30, тел. 202-79-87, 279-44-69).
Одночасно повідомляємо, що після отримання нового витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, у разі збільшення або зменшення та нормативної грошової оцінки земельної ділянки та у відповідності до ст. 50 Податкового кодексу України платник повинен подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та провести коригування податкових зобов’язань з 01.0.2015 року.
28. Щодо строків надання податкових консультацій контролюючими органами
Відповідь: Відповідно до п.52.1 ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі.
Консультації надаються контролюючими органами. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов’язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет - ресурсів (п.52.6 ст. 52 ПКУ).
29. На яку адресу надсилати звітність в електронному вигляді?
Відповідь:При укладанні договору про забезпечення електронного документо обігу з ДПІ засобами телекомунікаційного зв'язку в пункті 2.4 Інструкції № 233 (додаток 1 до договору) зазначається електронна адреса, на яку надсилається звітність в електронному вигляді.
У зв'язку із поетапним упровадженням централізованої системи електронної звітності на сайті ДФС України в рубриці «Платникам податків про електронну звітність» - «Повідомлення» оприлюднено електронну адресу надсилання платниками податків податкової звітності в електронному вигляді.
30. Який термін реєстрації та правила визначення дати реєстрації платником ПДВ?
Відповідь: Відповідно до пункту 183.9 статті 183 Податкового кодексу України у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку:
з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;
з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;
з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування або зміни ставки єдиного податку;
з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в пунктом 183.4, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;
з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в пунктом 183.4, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.
Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.
ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві