Питання-відповіді: Реєстратори розрахункових операцій. Акцизний податок.

1. Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку ІІІ групи
До Податкового кодексу України внесені зміни щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) суб'єктами господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за товари (послуги).
Так, з 01.07.2015 р. при продажу товарів, наданні послуг (в тому числі в мережі Інтернет), для категорії платників, що сплачують єдиний податок та знаходяться на ІІІ групі застосування РРО є обов’язковим. Для платників єдиного податку ІІ групи такі зміни настають з 01.01.2016 року.
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року  № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК.
Слід також відмітити, що згідно п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку ІІ і ІІІ (фізичні особи-підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібно роздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.
 
2. З 1 січня 2015 року можна реєструвати лише РРО, які створюють електронну контрольну стрічку.
 Відповідно до Закону України від 4 липня 2013 року № 406-VII з 1 січня 2015 року положення пункту 7 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» діють у наступній редакції:
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані подавати до органів доходів і зборів звітність, пов’язану із застосуванням РРО та РК, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
Суб’єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти), повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам’яті модемів, які до них приєднані.
Суб’єкти господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО.
Порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових та бездротових каналах зв’язку встановлюється органом доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Крім того, відповідно до п.8 Прикінцевих положень Закону № 265 з 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише РРО, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
 
3. З 1 січня 2015 року звіти по РРО подаються до контролюючого органу разом з копіями розрахункових документів
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Так, пункт 8 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 265 доповнено абзацами другим та третім, а саме: «З 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише реєстраторів розрахункових операцій, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Дозволяється до 1 січня 2016 року використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до фіскальних органів по дротових або бездротових каналах зв'язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам'яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів».
Таким чином, користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 року електронних контрольно-касових апаратів, що подають до органів фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z-звіти), встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.
 
4. При обміні валюти необхідно застосовувати  РРО
Відповідно до законодавчих нововведень РРО мають застосовуватись при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, а також операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу, в тому числі із застосуванням ПТКС (з обов’язковим дотриманням вимог статті 3 цього Закону). Тобто, з 1 січня 2015 року при використанні суб’єктами господарювання ПТКС повинні забезпечити видачу покупцеві розрахункового документу встановленої форми (фіскального чеку).  
Це передбачено пунктом 2 статті 9 Закону № 265, який після внесених у грудні минулого року змін викладено у такій редакції: « при виконанні усіх банківських послуг, крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу».
Нагадуємо, що Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Податкового кодексу України і, зокрема, Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
 
5. Щодо застосування реєстратори розрахункових операцій платниками єдиного податку
Законом України від 28.12.14 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» передбачено застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої та третьої групи.
При цьому, застосування РРО розпочинається:
- платниками єдиного податку третьої групи – з 01 липня 2015 року;
- платниками єдиного податку другої групи – з 01 січня 2016 року.
Платники єдиного податку - фізичні особи другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.
Платники єдиного податку другої і третьої груп (крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі), які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року почали застосовувати у власній господарській діяльності РРО, з дати такого застосування до 1 січня 2017 року звільняються від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування таких РРО.
 
6. Чи застосовують ФОП платники ЄП при здійсненні діяльності РРО?
Відповідь: Платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій. Це визначено п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.
Вимоги стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій набирають чинності:
- для платників єдиного податку третьої групи - з 01.07.2015;
- для платників єдиного податку другої групи - з 01.01.2016 (абз. 5 п. 1 розд. ІІ «Перехідні положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»).
 
7. Чи зобов’язані банківські установи застосовувати РРО при виконанні банківських послуг
Відповідь: Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні усіх банківських послуг, крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу.
Відповідна норма визначена п. 2 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95 – ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
 
8. Чи мають право СГ з 01 січня 2015 року використовувати РРО, які створюють контрольну стрічку виключно в друкованому вигляді
Відповідь: Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Податкового кодексу України і, зокрема, Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).
Так, відповідно до п. 8 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 265 з 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише реєстраторів розрахункових операцій, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
  Дозволяється до 1 січня 2016 року використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів ДФС України по дротових або бездротових каналах зв’язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам’яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів.
Таким чином, користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 електронних контрольно-касових апаратів, що подають до фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій
(Z – звіти), встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 109.12).
 
9. Яким чином здійснюється скасування реєстрації касового апарату?
Відповідь: Відповідно до глави 4 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 року № 417 заяву про скасування реєстрації суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів за місцем реєстрації реєстратора розрахункових операції.
Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування, з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає органу доходів і зборів реєстраційне посвідчення.
Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких органом доходів і зборів прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.
У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу внутрішніх справ.
У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою № 6-РРО: поштою або безпосередньо в органі доходів і зборів.
Посадова особа органу доходів і зборів протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО та реєстраційного посвідчення або прийняття рішення органу доходів і зборів про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.
У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням органу доходів і зборів, копія довідки про скасування реєстрації направляється ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО.
ЦСО, включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді, органом доходів і зборів може бути надіслано повідомлення про скасування реєстрації РРО в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку.
Орган доходів і зборів за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у підпунктах 4 - 10 пункту 1 цієї глави, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишилися актуальними.
Орган доходів і зборів за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених підпунктами 2 та 3 пункту 1 цієї глави, попереджає суб’єкта господарювання за місяць до настання строку про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.
Скасування реєстрації РРО проводиться органом доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.
Документи, визначені у цій главі, можуть бути подані та отримані відповідальною особою суб’єкта господарювання або самим суб’єктом господарювання - фізичною особою - підприємцем, а також через уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та належним чином оформленої довіреності на проведення скасування реєстрації РРО.
 
10. Яким чином підприємство веде касову книгу в електронному вигляді?
Відповідь: Згідно з пунктом 4.4 глави 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп’ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги («Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира»), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.
Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.
У разі роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» у кінці місяця має автоматично роздруковуватися загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року - їх загальна кількість за рік.
Після роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» і «Звіту касира» касир зобов’язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати їх і передати «Звіт касира» разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у «Вкладному аркуші касової книги».
«Вкладний аркуш касової книги» протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) «Вкладний аркуш касової книги» формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства - юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи).
Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України.
 
11. Чи звільняються СГ до 01.07.2015 року від санкцій за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій?
Відповідь: Відповідно до п. 9 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» тимчасово до 1 липня  2015 року суб’єкти господарювання звільняються від санкцій за порушення вимог цього Закону при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку; при виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти у разі, якщо ці операції виконуються у касах уповноважених банків з оформленням розрахункових документів відповідно до нормативних актів Національного банку України, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу; при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції).
 
12. Який порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій?
Відповідь: Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій що застосовується для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходів України від 28.08.13р. №417  згідно якого:
Першим кроком суб'єктів господарювання, які мають намір використовувати реєстратори розрахункових операцій, є вивчення документації щодо застосування певних видів реєстраторів, моделей та їх класифікацій у конкретних сферах діяльності, а потім вже їх придбання.
Другим кроком, обрання  центра сервісного обслуговування та укладання із ними договір.
Третім кроком, звернутися до податкової місцезнаходженням (місцем проживання) суб'єкта господарювання та подати:
- заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО;
- копію документа, що підтверджує факт придбання або безоплатного отримання РРО;
- копію документа на право власності або права перебування (оренди) в приміщенні, де будуть використовувати касовий апарат;
- копію договору із ЦСО (центру сервісного обслуговування);
- отримати довідку про резервування фіскального номера РРО за формою №2-РРО.
  Четвертим кроком, протягом 5 робочих днів із моменту видачі довідки про резервування фіскального номера РРО звернутися до ЦСО, аби касовий апарат опломбували та ввели в експлуатацію.
   П’ятим кроком, копію згаданої довідки та акт до закінчення вищезазначеного п’ятиденного строку подати до податкової для завершення реєстрації РРО й отримання посвідчення.
 
13. Чи необхідно у фіскальному касовому чеку окремо відображати акцизний податок (5%), у зв’язку зі змінами до Податкового кодексу України з 01.01. 2015 року?
Відповідь: Вимогами щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199, визначено формат та розрядність даних, що зберігається у фіскальній пам’яті реєстратора розрахункових операцій, у якому передбачено відображення не менше 6 груп з оподаткування товарів (послуг).
Враховуючи п.п. 3.5 п. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за № 105/5296, рядок 9 розрахункового документа (назва податку, літерне позначення ставки податку, ставка податку у відсотках, сума податку) може повторюватися відповідно до кількості податкових груп, тобто не менше 6.
Таким чином, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатись у фіскальному чеку як окрема податкова група.
 
14. Які операції підпадають під об’єкт оподаткування акцизним податком?
Відповідь: Відповідно до статті 213 розділу VI  Податкового кодексу України об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з:
- реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);
- реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу;
- ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України;
- реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними,  підакцизних товарів (продукції), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;
- реалізації, або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законодавством, відповідно до пункту 213.3 ст. 213 Податкового кодексу України;
- обсяги та вартість витрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат з урахуванням п. 214.6 ст. 214 Податкового кодексу України;
- реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;
- оптового постачання електричної енергії;
- переобладнання ввезеного на митну територію країни транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль.
 
15.Хто сплачує акцизний податок у розмірі 5% з реалізації у роздрібній мережі підакцизних товарів?
Відповідь: Відповідно до п.п. 212.1.11 ст. 212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
При цьому платниками такого податку є суб’єкти роздрібної торгівлі, які реалізовують безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування, наступні підакцизні товари: пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України, зокрема нафтопродукти, насамперед бензин та дизельне пальне, паливо моторне альтернативне, біодизель, скріплений газ, тощо (зазначені у п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ)
Водночас їх реєстрація як платників податку здійснюється контролюючими органами безпосередньо за місцезнаходженням не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність, тобто шляхом подання декларації з акцизного податку (п.п. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України). Звертаємо увагу платників акцизного податку, які мають діючу ( у т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно законодавства, про необхідність подавати податкові декларації за кожний період незалежно від того, чи проводили такі платники  діяльність у звітному періоді.
В свою чергу акцизний податок така особа сплачує до бюджету за місцем здійснення реалізації таких товарів (п. 222.3 ст. 222 Податкового кодексу України).
 
16. За якими цінами здійснюється продаж тютюнових виробів у роздрібній мережі з 01.01.2015 року?
Відповідь: Відповідно до п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України максимальні роздрібні ціни – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.
Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
При цьому, згідно з п.п.221.3 ст.221 Податкового кодексу України за наявності у місці торгівлі тютюнових виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.
Акцизний податок за ставкою 5% сплачується починаючи з 1 січня 2015 року незалежно від наявності прийнятих місцевими радами рішень, оскільки Податковим кодексом України передбачено єдину ставку – 5 відсотків.
Базою оподаткування є вартість (з урахуванням податку на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п.213.1.9 ст.213 Податкового кодексу України.
Згідно з п.п. 213.1.9 ст. 213 Податкового кодексу України об’єктами оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Отже, продаж тютюнових виробів у роздрібній мережі з 01.01.2015 року здійснюється за цінами, не вище за максимальні роздрібні ціни, встановлені виробниками або імпортерами товарів, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Тобто, до максимальної роздрібної ціни (100 відс.) додається акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами – 5 відсотків. Вартість тютюнових виробів, вище за яку не дозволено їх реалізацію, можна отримати помноживши максимальну роздрібну ціну (вказану на пачці) на 1,05.
 
17. Які алкогольні напої вироблені в Україні та імпортовані підлягають маркуванню марками акцизного податку?
Відповідь: Відповідно до пункту 226.1 статті 226 Податкового кодексу України  у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. 
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Марки акцизного податку для вироблених в Україні алкогольних напоїв і тютюнових виробів відрізняються від марок для ввезених на митну територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів дизайном та кольором.
Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об’ємних одиниць. 
Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об’ємних одиниць не здійснюється.
Відповідно до пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» не підлягають також маркуванню: 
- алкогольні напої і тютюнові вироби, які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому переміщення алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що спрямовуються виробниками до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється під митним контролем із застосуванням заходів гарантування доставки; 
 алкогольні напої і тютюнові вироби, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі; 
 еталонні (моніторингові) чи тестові зразки тютюнових виробів, які не призначені для продажу вроздріб і ввозяться на митну територію України акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на право виробництва відповідної продукції, для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустації, вивчення фізико-хімічних показників тютюнових виробів, дизайну упаковки).
Необхідність маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, передбачена також нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Враховуючи наведене, маркуванню підлягають усі алкогольні напої, які реалізуються в Україні, з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об’ємних одиниць.
 
18. Які алкогольні напої та тютюнові вироби вважаються немаркованими, та яка передбачена відповідальність до суб’єкта господарювання за зберігання, транспортування, продаж таких товарів?
Відповідь: Згідно з пунктом  226.9 статті  226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані:
алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;
алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону (п. 228.9 ст. 228 Податкового кодексу України).
Також, відповідальність передбачена відповідно до статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення роздрібна або оптова, включаючи імпорт або експорт, торгівля спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів.
Відповідно до статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
 
19. Про відповідальність, передбачену за не проведення чи проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) через РРО
Відповідь: відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95–ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту:
проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;
невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті до суб'єктів господарювання за рішенням відповідних органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
вчинене вперше - 1 гривня;
вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);
за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
 
20. Щодо використання РРО при реалізації продукції власного виробництва
Відповідь: підпунктом 1  ст. 9 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.
Відповідно до п.9 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону №265 тимчасово, до 01.07.2015 року, суб’єкти господарювання звільняються від санкцій за порушення вимог цього Закону при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.
Дозволяється до 01.01.2016 року використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 01.01.2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до контролюючих органів дротовим або бездротовими каналами зв’язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам’яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів.
 
21. У разі придбання касових апаратів до 1 липня підприємці-спрощенці 2 та 3 груп звільняються від перевірок
Відповідь: для платників 2 та 3 груп спрощеної системи оподаткування, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платників єдиного податку 1 групи, передбачено звільнення від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО до 1 січня 2017 року. Такі зміни передбачені Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».
Як відомо, починаючи з 1 липня 2015 року фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку третьої групи зобов‘язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій. А з 1 січня 2016 року РРО застосовуватимуть всі платники єдиного податку, крім платників  першої групи та платників другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі.

ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві