Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» продовжує розкривати свої тисячолітні таємниці археологам!
Ще у 1951 році під час дослідження провалу у Митрополичому саду відомий археолог Володимир Богусевич знайшов залишки склоробної майстерні кінця XI – початку XII століття з горнами для виготовлення скла та рештки монастирських мурів XII ст.
Потім була пауза у багато десятиріч, і до справи долучилися вже сучасні науковці. У 2021 році начальник науково-дослідного відділу археології Заповідника, к.і.н. Сергій Тараненко виявив кордони розкопу від команди Богусевича та взявся далі вивчати те, що приховувала земля. І, власне, дослідив кілька об’єктів, що залишилися поза увагою у XX ст.
У Лаврі вже розпочались нові науково-дослідні роботи у Митрополичому саду. Торік тут знайшли двоярусну споруду, у якій, скоріш за все, проживали майстри цього виробничого комплексу. Першими з них були візантійці, які мали власні секрети з виготовлення скла. Майстерня, облаштована для оздоблення Успенського собору, спеціалізувалася на створенні смальти. З неї зокрема викладали дивовижні мозаїки.
Підмайстрами у візантійських склоробів були місцеві. Згодом іноземні фахівці поїхали, а наші хотіли продовжити справу і для цього переформатували майстерню.
За словами Сергія Тараненка, приїжджі майстри, вочевидь, не поділилися з давньоруськими своїми таємницями, зокрема формулою виготовлення скла. Адже, порівнюючи знайдені матеріали, дослідники помітили різницю.
Археологу вже вдалося розшукати те, що не знайшов Володимир Богусевич. За кілька років досліджень науковці зібрали понад 10 тисяч одиниць матеріалу. Їх вивчать разом з новими знахідками, які ще попереду.
«Цього року ми поставимо крапку в вивченні цього унікального склоробного комплексу, охопивши дослідження Богусевича та наші за три роки, і будемо проводити розширений аналіз. Ми робимо прочистку, промивку, беремо навіть найдрібніше скло для майбутнього вивчення, для порівняння того скла, яке було в Європі, а значить, було і в нас, бо ми мали те саме», – резюмує пан Тараненко.
Розкопки проводяться в межах науково-практичного семінару у співпраці з Київським столичним університетом імені Бориса Грінченка та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Усі предмети та колекції, знайдені під час проведення робіт, передадуть на постійне зберігання до відділу науково-фондової роботи Заповідника.
Джерело: Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»