На Печерську відкрили кімнату-музей видатному оперному співаку Дмитру Гнатюку

12 жовтня 2017 року в приміщені бібліотеки «Світогляд» за участі голови Печерської районної в місті Києві адміністрації Сергія Мартинчука відбулось урочисте відкриття кімнати-музею Герою України, Народному артисту України, видатному українському оперному співаку, режисеру, педагогу, виконавцю пісень «Києве мій», «Два кольори», «Чорнобривці» Дмитру Гнатюку. Фотозвіт

В урочистому заході взяли участь: син Дмитра Гнатюка, колеги, ректор,  викладачі та студенти Національної музичної академії України ім. П. Чайковського.

Гнатюк Дмитро Михайлович – видатний український оперний співак, режисер, педагог був нагороджений званням «Герой України» та багатьма іншими відзнаками за особисті заслуги перед Українською державою у розвитку музичної культури, збагачення національної скарбниці оперного та народного пісенного мистецтва та багаторічну плідну, творчу й громадсько-політичну діяльність.

У центрі історико-культурного Києва, поряд з Національним академічним театром ім. І. Франка, Національною музичною академією України ім. П. Чайковського, де й проживав Дмитро Гнатюк, а у сусідньому під’їзді Богдан Ступка відкрили музей-кімнату у бібліотеці «Світогляд» з автентичними речами, книжками, нотами, афішами, фотографіями та особистими речами Дмитра Михайловича.

Всі бажаючі можуть завітати до кімнати-музею видатного оперного співака Дмитра Гнатюка в бібліотеці «Світогляд» за адресою: вул. Станіславського, 3.

Вхід вільний!

Біографічна довідка
Героя України, Народного артиста України, видатного українського оперного співака, режисера, педагога
Гнатюк Дмитра Михайловича

(28 березня 1925 року - 29 квітня 2016 року)

Гнатюк Дмитро Михайлович народився 28 березня 1925 року в українському селі Старосілля (нині – село Мамаївці, Кіцманського району, Чернівецької області), що тоді входило до складу Королівства Румунія.

У Дмитра Михайловича з дитинства було престижне виховання, хоч виріс у селянській родині, закінчив румунську школу в часи коли Північна Буковина була під румунською окупацією, тоді українських шкіл не існувало.

Під час Другої світової війни й повторної румунської окупації Дмитро Гнатюк жив після евакуації в місті Нижня Салда, Свердловської області, де змушений був працювати металургом.

З 1945 року після звільнення Чернівецької області від румунських загарбників, стає артистом Чернівецького обласного музично-драматичного театру імені О. Кобилянської.

У 1951 році закінчив Київську консерваторію (клас І. С. Паторжинського).

Пізніше стає солістом Київського театру опери і балету (1951-1988), директором (1979-1980), режисером (1980-1988).

Водночас 1983-1993 рр. завідувачем кафедри оперної підготовки Київської консерваторії.

З 1988 року головний режисер Національної опери України ім. Т.Шевченка.

Зокрема, Дмитро Гнатюк виступав як концертний співак, гастролював за кордоном, а саме: Угорщина, США, Канада, Російська Федерація, Португалія, Німеччина.

Записав понад 15 платівок, 6 компакт-дисків. Всього у концертному репертуарі понад 85 творів національної та світової класики.

Режисер-постановник понад 20 вистав, зокрема «Князь Ігор» О. Бородіна (1975), «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (1978), «Золотий обруч» Б. Лятошинського (1989), «Мазепа» П. Чайковського (1991), «Війна і мир» С. Прокоф'єва (2003), «Севільський цирульник» Дж. Россіні.