Корекційно-розвивальна робота в умовах інклюзії з дітьми молодшого шкільного віку, які мають труднощі під час навчання

Консультують фахівці Інклюзивно-ресурсного центру № 6 Печерського району м. Києва.

Останнім часом все частіше до Інклюзивно-ресурсного центру № 6 Печерського району м. Києва звертаються батьки із дітьми молодшого шкільного віку, в яких виникають суттєві труднощі під час опанування навичок читання, письма, формування математичних навичок. Це можна охарактеризувати як навчальні труднощі, що виникають в силу різних обставин.

Сьогодні навчання дітей відбувається у незвичних для них умовах воєнного стану, дистанційного навчання, частих переривань освітнього процесу через небезпеку, повітряні тривоги, перебування за кордоном, паралельне навчання в закордонних закладах освіти та в українській школі. Це виклик не тільки для дітей, сімей, а й для вчителів. У непрості часи війни діти переживають стрес і тривогу. Їх відчуття підсилені тим, що вони не завжди розуміють, що відбувається. Нинішня ситуація могла позначитись на поведінці учнів, на їх здатності засвоювати матеріал. Стрес міг вплинути на увагу.

Практика показує, що за останні роки збільшується кількість дітей, у яких виникають значні труднощі під час засвоєння навчальної програми і виникає небажання вчитись. Учні відчувають труднощі в навчанні, що значною мірою ускладнює роботу вчителя. Причинами неуспішності учнів також є слабкий розвиток мислення, низький рівень навичок, негативне ставлення до навчання, прогалини в знаннях, слабке здоров’я, швидка втомлюваність, слабка воля, часто недисциплінованість. Як наслідок – виникають особливі освітні потреби, а саме, навчальні труднощі.

Державний стандарт початкової загальної освіти розроблений відповідно до пізнавальних можливостей дітей молодшого шкільного віку і передбачає всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися, повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, умінь і навичок здорового способу життя. Поряд із функціональною підготовкою за роки початкової освіти діти мають набути достатній особистий досвід культури спілкування і співпраці у різних видах діяльності, самовираження у творчих видах завдань.

Для розв’язання проблеми відставання та неуспішності учнів з особливими освітніми потребами пропонуємо вчителям використовувати у своїй практиці наступні методи і прийоми корекційної роботи.

Корекційно-розвивальна робота – це система заходів, що дозволяють вирішувати завдання своєчасної допомоги дітям, які зазнають труднощів у навчанні і шкільній адаптації.

Основне завдання корекційно-розвивальної роботи – підвищення загального рівня розвитку дитини; розвиток недостатньо сформованих вмінь та навичок, підготовка дитини до адекватного сприйняття навчального матеріалу.

Методи і прийоми корекційно-розвивальної роботи узгоджуються з ідеями і принципами педагогічної підтримки.

Предметом педагогічної підтримки є процес сумісного з дитиною визначення її власних інтересів, цілей, можливостей і шляхів подолання проблем, що заважають їй зберегти власну людську гідність і самостійно досягати очікуваних результатів у навчанні, самовихованні, спілкуванні, житті в цілому.

Здійснення такої педагогічної підтримки базується на принципах:

     • згода дитини на допомогу і підтримку;

     • опора на наявні сили і потенційні можливості особистості;

     • віра у ці можливості;

     • орієнтація на здатність дитини самостійно переборювати труднощі, долати перешкоди;

     • співробітництво;

     • конфіденційність;

     • доброзичливість;

     • безпека, захист здоров’я, прав, людської гідності;

     • реалізація принципу «не нашкодь».

Найкращим методом допомоги дітям з труднощами у навчанні є використання розвивальних ігор. Розрізняють дві форми ігротерапії: індивідуальну і групову. Якщо у дитини проблеми зі спілкуванням, тоді групова терапія більш корисна, ніж індивідуальна.

З метою зацікавлення дітей, активізації їхньої діяльності на уроці вчителю доцільно використовувати інтерактивні методи навчання. А саме:

     - робота в парах (складання діалогів, загадок; взаємоперевірка письмових робіт; характеристика дійових осіб);

     - робота в групах (дослідження; повідомлення; складання за допомогою опорних слів речень, невеличких віршиків; прислів’їв);

     - інсценізація (байки; казки; гумористичні вірші; уривки з прозових творів).

Для того щоб учням було цікаво на уроках, намагайтеся проводити їх в нетрадиційній формі. У своїй практиці використовуйте нестандартні уроки, як-от: урок-гра; урок-подорож; урок-казка; урок-змагання; урок-свято; інтегровані уроки.

Усе це позитивно впливатиме на якість знань учнів з особливими освітніми потребами. Пам’ятайте, слабкі діти не повинні знати, що вони слабкі. Ставлення до них повинно бути таким, як і до решти учнів.

Узагальнюючи особливості роботи з учнями з особливими освітніми потребами, необхідно зазначити, що вона вимагає:

     • постійного вивчення учнів;

     • формування в них уміння вчитися;

     • зосередження уваги не на помилках, а на успіхах і перемогах, навіть незначних;

     • залучення батьків до співпраці;

     • створення доброзичливої атмосфери творчої співпраці між учителями й учнями.

Отже, система навчально-корекційних засобів у школі повинна бути спрямована в першу чергу на врахування особливостей розвитку кожного учня, при цьому слід опиратися на ті сторони пізнавальної діяльності, які в конкретної дитини розвинені найкраще. А однією з важливих умов успішного навчання дітей у школі є використання в навчальному процесі інтерактивних форм роботи, інноваційних технологій викладання, елементів передового педагогічного досвіду, ігрових ситуацій як засобу активізації мислення й пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.