Консультує ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві:
1. Чи необхідно відображати у податковій накладній акцизний податок?
Відповідь: Податкові зобов’язання зі сплати 5 % акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) кінцевим споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків, під час здійснення розрахункових операцій.
Що стосується заповнення податкової накладної, то у ній відображається окремо вартість товару, що постачається (без урахування ПДВ), яка є базою оподаткування ПДВ, та сума ПДВ, що нараховується на вартість такого товару.
Відображення у податковій накладній суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не передбачається.
Роз’яснення надано листом Державної фіскальної служби України від 17.09.2015 р. № 19911/6/99-99-19-03-03-15
2. Які зміни відбулися у процедурі проведення державної реєстрації припинення державних підприємств?
Відповідь: З 30 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 03.09.2015 р № 667-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Зміни в Законі № 755 щодо процедури проведення державної реєстрації припинення державних підприємств, установ, організацій
А саме, внесено зміни до ч. 2 ст. 35 Закону № 755, які дають право державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів державних підприємств, установ і організацій, пов'язаних із зміною органу, до сфери управління якого вони належать, після внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців запису про рішення засновників про припинення відповідної юридичної особи.
Крім того, змінами встановлюється, що передавальний акт або розподільчий баланс юридичної особи, що припиняється внаслідок злиття, приєднання, поділу або перетворення, може затверджуватися засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, до повноважень якого належить прийняття рішення про припинення юридичної особи.
3. Як фізичні особи повинні сплачувати земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності?
Відповідь: Відповідно до пункту 57.5 статті 57 Податкового кодексу України (Кодекс) фізичні особи - платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені Кодексом, через установи банків та поштові відділення.
У разі коли зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Пунктом 287.5 статті 287 Кодексу встановлено, що фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статті 46 Кодексу.
Форму квитанції про прийняття податків і зборів, що може використовуватись фізичними особами у сільській (селищній) місцевості для сплати податків і зборів, у тому числі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, через каси сільських (селищних) рад, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 року № 714 «Про затвердження форми Квитанції про прийняття податків і зборів».
4. Чи потрібно сплачувати акцизний податок при здійсненні продажу безалкогольного пива?
Відповідь: Відповідно до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Кодексу на пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно з УКТ ЗЕД, встановлені ставки акцизного податку.
В свою чергу безалкогольне пиво відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202 (статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), на яке ставки акцизного податку Кодексом не встановлено та такі товари не віднесено до підакцизних.
Отже, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі товарів, які не належать до підакцизних, зокрема, пива безалкогольного, акцизним податком не оподатковуються.
5. Чи включається акцизний податок при роздрібному продажу алкогольних напоїв до бази оподаткування ПДВ таких операцій?
Відповідь: Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (Кодекс) з метою обкладання ПДВ базу оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначають з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у т. ч. компонентів крові і вироблених із них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)).
Відповідно до підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 Кодексу базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.
Отже, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг з ПДВ включає загальнодержавні податки та збори, у т. ч. акцизний податок (пункту 188.1 Кодексу). Водночас базою оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу підакцизних товарів є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів.
З метою забезпечення єдиного підходу до застосування зазначених норм Кодексу та з урахуванням положень пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Кодексу слід зазначити,
якщо суб'єкти господарювання, що здійснюють роздрібний продаж підакцизних товарів, зареєстровані платниками ПДВ, то фактична роздрібна ціна (ФРЦ) обчислюється таким чином:
ФРЦ = (РЦ : 100 х 120) : 100 х 105, де
РЦ - роздрібна ціна без ПДВ.
Сума податкового зобов'язання з акцизного податку з роздрібних продажів за реалізовані підакцизні товари (ПЗа) становитиме:
ПЗа = ФРЦ : 105 х 5.
Сума податкового зобов'язання з ПДВ (ПЗпдв) складатиме:
ПЗпдв = (ФРЦ - Пза) : 120 х 20;
не зареєстровані платниками ПДВ:
ФРЦ = РЦ : 100 х 105;
сума податкового зобов'язання з акцизного податку з роздрібних продажів складатиме: ПЗа = ФРЦ : 105 х 5.
Таким чином, до бази оподаткування ПДВ не включається сума акцизного податку, нарахована при реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
6. Чи необхідно застосовувати РРО при продажу подарункових сертифікатів?
Відповідь: Суб'єкти господарювання, які зобов’язані використовувати РРО у своїй діяльності відповідно до статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з урахуванням винятків, передбачених статтею 9 Закону №265, здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, та видавати особі, яка отримує або повертає товар, в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
При продажу сертифікатів за допомогою РРО оформляється фіскальний касовий чек. Форма і зміст такого чека встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614.
Згідно з пунктом 3.2 Положення № 614 у фіскальному касовому чеку, крім інших обов'язкових реквізитів, вказується, зокрема:
– найменування товару, в даному випадку «Подарунковий сертифікат»;
– кількість проданих сертифікатів;
– номінальна вартість сертифікатів;
– літерне позначення ставки ПДВ і сума ПДВ;
– форма оплати: готівка або безготівкові кошти.
Отже, ті суб'єкти господарювання, які здійснюють продаж подарункових сертифікатів також зобов'язані використовувати РРО відповідно до статті 3 Закону № 265 з урахуванням винятків, передбачених статтею 9 цього Закону.
7. Які терміни сплати грошового зобов’язання (основного платежу, штрафу), визначеного у податковому повідомленні – рішенні
Відповідь: Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 Податкового кодексу України (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
– невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
– завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
– заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Такий порядок встановлено пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
8. Затверджено форму Податкової декларації екологічного податку
ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві інформує, що 25 вересня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.08.2015 року № 715 "Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку".
Згідно з п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України встановлено, що до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Таким чином, Податкова декларація екологічного податку за III квартал 2015 року подається за формою, затвердженою наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1010 "Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку", а за IV квартал 2015 року та наступні податкові періоди - за новою формою, затвердженою Наказом № 715.
Відповідно до п. 250.1 ст. 250 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для екологічного податку дорівнює календарному кварталу.
Податкові декларації екологічного податку за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, подаються платниками екологічного податку протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу до контролюючих органів (п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України).
З даним роз’ясненням можна ознайомитися в листі ДФС України від 01.10.2015 року №36262/7/99-99-15-04-01-17 "Про подання Податкової декларації екологічного податку" за наступним посиланням http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/listi-dps/217676.html
9. За порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з 1 жовтня застосовуються штрафні санкції
Платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання, а з порушенням терміну не пізніше 180 календарних днів від дати їх складання (п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (ПКУ)).
Згідно з пунктом 35 підрозділу 2 ПКУ, при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/ розрахунків коригування, складених до 1 жовтня 2015 року, не застосовуються штрафні санкції, визначені пунктом 120¹.1 статті 120¹ ПКУ.
З 1 жовтня 2015 штрафи за порушення платниками податку термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, визначені пунктом 120¹.1 статті 120¹ ПКУ, застосовуються у таких розмірах:
- 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 1 до 15 календарних днів;
- 20 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів;
- 50 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації постачальником протягом 180 календарних днів та втратою права покупця на формування податкового кредиту.
10. Звітувати за забруднення навколишнього середовища за новою формою необхідно вже за ІV квартал
ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві звертає увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 17.08.2015 р. № 715 затверджено нову форму Податкової декларації екологічного податку та 9 додатків до неї. В новій формі звітності передбачене місце для зазначення кодів забруднюючих речовин та відходів. З цією метою затверджено кодифікатори забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення та скидаються у водні об’єкти, а також відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (додатки 7, 8, та 9).
Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, а саме з 25 вересня поточного року.
Нагадаємо, що відповідно до п.46.6 Податкового кодексу України до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набувають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Звітувати ж за новою формою декларації платникам необхідно за результатами діяльності в ІV кварталі 2015 року.
ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві