ДПІ у Печерському районі консультує:
1. Адміністративна відповідальність за порушення ведення податкового обліку
Згідно з підпунктом 20.1.41 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом.
Частиною 1 статті 163 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Наразі неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 17 грн. (відповідно до п. 5 підр. 1 р. XX Податкового кодексу України цей розмір застосовується у випадках, коли норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.)
Проте дії, передбачені частинами першою і другою зазначеної статті, не вважаються порушенням платником податків встановленого порядку ведення податкового обліку, якщо платник податків досяг податкового компромісу відповідно до підрозділу 9 2розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
2. Нагадаємо, що сплатити податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна потрібно до 1 серпня 2015 року
Дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 Податкового кодексу України.
Так, кошти, які громадяни отримали від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначаються виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта згідно з законом. Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньо-ринкової вартості, визначеної згідно з законом (за вибором платника).
Дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 Податкового кодексу України.
Не підлягає оподатковуванню дохід від продажу (обміну) громадянином одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, та/або мопеда протягом звітного (податкового) року.
Однак, якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 % ( пункт167.2 статті 167 Податкового кодексу України).
Річна декларація про майновий стан і доходи відповідно до статті 179 розділу VI Податкового кодексу України подається за місцем реєстрації платника.
Нагадаємо, що сплатити податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна потрібно до 1 серпня 2015 року, за умови що такий податок не був сплачений у 2014 році.
3. Анулювати реєстрацію платника ПДВ можна через Інтернет
Відповідно до вимог, визначених наказами Міністерства фінансів України від 02.02.2015 року № 21 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» та № 22 «Про затвердження Змін до порядку обліку платників податків і зборів» до наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року № 1130 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" внесено зміни, якими передбачено, що анулювання реєстрації за ініціативою платника ПДВ може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "а" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України.
Так, для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ. Таку заяву платники ПДВ, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Отже, платники податку на додану вартість отримали можливість анулювати свою реєстрацію в якості платника ПДВ за допомогою електронного документообігу з органами фіскальної служби при умові укладення з відповідним контролюючим органом договору про визнання електронних документів.
4.Щодо підстав та порядку анулювання реєстрації платника ПДВ
Анулювання реєстрації за ініціативою платника ПДВ може бути здійснене на підставах, визначених у п. 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України та пункту 5.1 наказу Міністерства фінансів України від 02.02.2015 р. № 21.
Для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ.
Органи фіскальної служби здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру платників ПДВ, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.
Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою органу ДФС приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема:
1) затверджений ліквідаційний баланс, передавальний акт, розподільчий баланс (для платників ПДВ - юридичних осіб) та відомості (повідомлення, документи), якими підтверджується наявність у Єдиному державному реєстрі запису про прийняття рішення про припинення юридичної особи, заява або повідомлення платника ПДВ, уповноваженого органу чи особи про прийняття рішення про припинення платника ПДВ (для постійних представництв нерезидентів, договорів про спільну діяльність, договорів управління майном, угод про розподіл продукції), відомості (повідомлення, документи), якими підтверджується наявність у Єдиному державному реєстрі запису про прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (для фізичних осіб - підприємців)
2) заява про реєстрацію платника єдиного податку суб'єкта господарювання, який відповідає будь-якій із умов (підстава - підпункт "в" пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України):
- є платником єдиного податку за фіксованою ставкою відповідно до пункту 293.2 статті 293 розділу XIV Податкового кодексу України;
- є платником єдиного податку за ставкою, що не передбачає сплати податку на додану вартість відповідно до підпункту 2 пункту 293.3 статті 293 розділу XIV Податкового кодексу України, і не переходить у встановленому Податковим кодексом України порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;
- є фізичною особою - підприємцем, яка провадить діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння та для якої ставка єдиного податку має відповідати абзацу четвертому пункту 293.3 статті 293 розділу XIV Податкового кодексу України;
- є платником єдиного податку третьої групи та відповідно до підпункту 298.1.5 пункту 298.1 статті 298 розділу XIV Податкового кодексу України самостійно переходить на сплату єдиного податку, встановленого для першої або другої групи, чи обирає ставку єдиного податку, встановлену для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку;
Анулювання реєстрації здійснюється на дату:
- подання заяви платником ПДВ або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
- зазначену в судовому рішенні;
- припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник ПДВ;
- що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ.
При цьому датою анулювання реєстрації платника ПДВ визначається дата, що настала раніше.
У разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ останнім звітним періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
З дати анулювання реєстрації особи як платника ПДВ така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.
У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розділом V Податкового кодексу України, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.
Більш детально про умови та порядок реєстрації та анулювання платника ПДВ можна ознайомитись в наказі Міністерства фінансів України від 02.02.2015 року № 21 "Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість
5. Терміни розрахунків за експортно-імпортними операціями у сфері ЗЕД
Згідно зі ст. 1. Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 185) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (ст. 2 Закону № 185).
Разом з тим, відповідно до змін, внесених Законом України від 06 листопада 2012 року № 5480-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» до Закону № 185, які набрали чинності з 17.11.2012, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені ч. 1 ст. 1 та ст. 2 Закону № 185.
Зокрема, п. 1 постанови Правління Національного банку України від 03 березня 2015 року № 160 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (далі – постанова № 160) встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст. 1 та ст. 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Постанова набрала чинності з 04 березня 2015 року та діє до 03 червня 2015 року включно (п. 9 постанови № 160).
З урахуванням викладеного, починаючи з 04.03.2015 на період до трьох місяців розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), передбачені в ст. 1 та ст. 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
6. Розрахунок коригування до податкової накладної, що виписана покупцю – неплатнику ПДВ потрібно реєструвати в ЄРПН
Відповідно до п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженного Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 із змінами та доповненнями реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг) та залишаються у їх постачальника (продавця); складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України; складені в межах виконання угод про розподіл продукції; складені за операціями з постачання товарів (послуг), які звільнені від оподаткування) незалежно від суми податку на додану вартість, зазначеної в одній податковій накладній чи розрахунку коригування.
Розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації таким платником податку.
7. Чи існують підстави для скасування електронного цифрового підпису?
Відповідь: Регламентом Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту встановлений виключний перелік підстав скасування (відкликання) посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису.
Так, сертифікат автоматично скасовується Центром, без надання окремого повідомлення заявнику (підписувачу), у випадку не поновлення заблокованого сертифіката протягом 30 календарних днів або закінчення строку чинності сертифіката підписувача.
Сертифікат скасовується за письмовою заявою, без додаткового повідомлення, у випадку припинення діяльності суб’єкта господарювання – заявника, розірвання підписувачем трудового договору з юридичною особою – заявником, у разі компрометації особистого ключа, за заявою заявника або його уповноваженого представника.
Разом з тим, сертифікат ключа може бути достроково скасований Центром, з письмовим або електронним повідомленням заявника, у разі:
- набрання законної сили рішенням суду про скасування посиленого сертифіката ключа;
- смерті підписувача або оголошення його померлим за рішенням суду;
- визнання підписувача недієздатним за рішенням суду;
- надання заявником недостовірних даних, припинення (розірвання) договору з заявником.
Скасовані сертифікати поновленню не підлягають. Інформація про усі скасовані сертифікати автоматично заноситься до Списку відкликаних сертифікатів, який публікується на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД (http://www.acskidd.gov.ua/) та є доступним кожному користувачу.
8. В який строк необхідно отримати нові електронні ключі у разі зміни керівника підприємства?
Відповідь:Якщо у платника податків виникають зміни облікових даних, тобто змінюється керівництво (директор, головний бухгалтер або особа, уповноважена вести бухгалтерський облік), то у строк до моменту подання наступної електронної звітності потрібно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів на посадових осіб платника, які мають право підпису документів, та переукласти договір «Про визнання електронних документів». Якщо договір «Про визнання електронних документів» укладається в електронній формі, то посилений сертифікат платника податків та його посадових осіб імпортуються в базу сертифікатів разом з договором. Тому для імпортування в базу сертифікатів нового зазначений договір необхідно переукласти.
При цьому, перш за все, необхідно подати відомості про зміну керівника до Державного реєстратора за місцем своєї реєстрації, а відомості про зміну головного бухгалтера – до своєї податкової інспекції.
9. Що робити, коли при підписанні документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено»?
Відповідь: Необхідно перевірити:
1) який ключ ЕЦП використовується першим? (вірна послідовність підписів Бухгалтер-директор-електронна печатка);
2) якщо ключ обрано вірно, слід звернути увагу на правильність введення паролю, а саме регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи, які відрізняються за розташуванням на клавіатурі);
3) чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа? (у разі зміни ім’я файлу особистий ключ буде пошкоджено, тому необхідно звернутися до представництва АЦСК ІДД ДФС, в якому отримували послуги ЕЦП, подати заяву на скасування посиленого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідний йому посилений сертифікат відкритого ключа).
10. Відображення акцизного податку
Відповідно листа Державної фіскальної служби України від 30.01.2015 р. № 1811/6/99-99-22-07-03-15, зазначено наступне.
Вимогами щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199, визначено формат та розрядність даних, що зберігається у фіскальній пам’яті РРО, у якому передбачено відображення не менше 5 груп з оподаткування товарів (послуг).
Враховуючи підпункт 3.5 пункту 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 105/5296, рядок 9 розрахункового документа (назва податку, літерне позначення ставки податку, ставка податку у відсотках, сума податку) може повторюватися відповідно до кількості податкових груп, тобто не менше 6.
Отже, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатися у розрахунковому документі (фіскальному чеку) як окрема податкова група.
11. Який порядок сплати ПДВ до бюджету з 01.01.2015 року?
Відповідь: З урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», які набрали чинності 01.01.2015, система електронного адміністрування ПДВ запроваджується поетапно (п. 35 підр. 2 розд. ХХ ПКУ):
до 1 липня 2015року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України (далі – рішення ВРУ) про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до п. 7 Прикінцевих положень Закону № 71) – у тестовому режимі;
з 1 липня 2015 року – на постійній основі.
Пунктом 200 прим.1.6 ст. 200 прим.1 ПКУ визначено, що за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 ПКУ.
Згідно із п. 200.2 ст. 200 ПКУ для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, не пізніше останнього дня строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету.
Таким чином, сплата ПДВ до бюджету за грудень 2014 року, січень 2015 року та ІV квартал 2014 року здійснюється з поточних рахунків платників податку безпосередньо на бюджетні рахунки.
За звітні податкові періоди, починаючи з лютого місяця 2015 року та І кварталу 2015 року перерахування сум податку до бюджету здійснюється у порядку, визначеному п. 200.2 ст. 200 ПКУ, з рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ.
12.В якому вигляді повинна бути оформлена митна декларація (паперова чи електронна) для формування податкового кредиту при ввезенні товарів на митну територію України з 01.01.2015 року?
Відповідь: Відповідно до п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
При цьому для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ (п. 198.2 ст.1 98 ПКУ).
В свою чергу у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).
При цьому ч. 3 ст. 257 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) встановлено, що митна декларація та інші документи, подання яких контролюючим органам передбачено МКУ, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.
Тобто документом, що посвідчує право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України, є митна декларація, оформлена на паперовому носії або у вигляді електронного документа, що підтверджує сплату цього податку.
13. Який порядок оподаткування ПДВ з 01.01.2015 операції з постачання та імпорту відходів та брухту чорних та кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації?
Відповідь:З урахуванням змін, внесених до п. 23 підр. 2 р. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями пунктом 118 р. І Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» до 1 січня 2017 року продовжено режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД (п. 23 підр. 2 розд. ХХ ПКУ).
Разом з тим ПКУ встановлено, що переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів мають бути затверджені Кабінетом Міністрів України. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2014 року № 43 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15» діяла до 1 січня 2015 року. Таким чином, до затвердження Кабінетом Міністрів України нових переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів чи продовження дії попередніх оподаткування операцій з постачання таких відходів здійснюється за ставкою 20 відсотків.
14. У яких звітних податкових періодах формується податкових кредит на підставі податкових накладних, складених починаючи з 01.01.2015 року?
Відповідь:Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:
- ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної;
- для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;
- для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.
У січні 2015 року обов’язковій реєстрації в ЄРПН підлягали податкові накладні, у яких сума ПДВ перевищує 10 тис.грн., а також ті, що були складені при здійсненні операцій з постачання підакцизної та імпортованої продукції.
Податкові накладні, які складені постачальником товарів/послуг у січні 2015 року та які не підлягали обов’язковій реєстрації в ЄРПН (сума ПДВ не перевищує 10 тис.грн. та складені за операціями з постачання товарів, що не відносяться до підакцизної та імпортованої продукції), включаються до складу податкового кредиту покупця за січень 2015 року (за умови дотримання інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту). До складу податкового кредиту наступних звітних періодів такі податкові накладні не можуть бути включені.
Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання.
Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року, зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну їх реєстрації, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПКУ, але не більше ніж 180 календарних днів з дати їх складання, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому податкову накладну зареєстровано в ЄРПН.
Податкові накладні, не зареєстровані в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання, не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.
Якщо платник податку формує податковий кредит за касовим методом, отримана ним податкова накладна включається ним до складу податкового кредиту того звітного періоду, в якому відбулася оплата товару, при постачанні якого була складена така податкова накладна. Таким платникам податку надано право на формування податкового кредиту протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з їх банківських рахунків.
Вказане правило стосується податкових накладних, які були складені до 1 січня 2015 року (незалежно від того, складена така податкова накладна в електронному чи паперовому вигляді, зареєстрована в ЄРПН чи не зареєстрована у зв’язку з тим, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягала реєстрації в ЄРПН), а також податкових накладних, складених після 1 січня 2015 року.
При цьому якщо постачальник не зареєстрував податкову накладну, складену протягом січня 2015 року (за умови, що така податкова накладна підлягала обов’язковій реєстрації в ЄРПН), або податкову накладну, складену, починаючи з 1 лютого 2015 року, протягом 180 днів з дня її складання, покупець втрачає право на формування податкового кредиту, в тому числі і в тому випадку, якщо він застосовує касовий метод формування податкового кредиту.
15. Який порядок формування від’ємного значення суми, розрахованої згідно із пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України (у т.ч. задекларованої до 01.02.2015)?
Відповідь: Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:
- ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної;
- для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;
- для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.
У січні 2015 року обов’язковій реєстрації в ЄРПН підлягали податкові накладні, у яких сума ПДВ перевищує 10 тис.грн., а також ті, що були складені при здійсненні операцій з постачання підакцизної та імпортованої продукції.
Податкові накладні, які складені постачальником товарів/послуг у січні 2015 року та які не підлягали обов’язковій реєстрації в ЄРПН (сума ПДВ не перевищує 10 тис.грн. та складені за операціями з постачання товарів, що не відносяться до підакцизної та імпортованої продукції), включаються до складу податкового кредиту покупця за січень 2015 року (за умови дотримання інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту). До складу податкового кредиту наступних звітних періодів такі податкові накладні не можуть бути включені.
Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання.
Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року, зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну їх реєстрації, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПКУ, але не більше ніж 180 календарних днів з дати їх складання, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому податкову накладну зареєстровано в ЄРПН.
Податкові накладні, не зареєстровані в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання, не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.
Якщо платник податку формує податковий кредит за касовим методом, отримана ним податкова накладна включається ним до складу податкового кредиту того звітного періоду, в якому відбулася оплата товару, при постачанні якого була складена така податкова накладна. Таким платникам податку надано право на формування податкового кредиту протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з їх банківських рахунків.
Вказане правило стосується податкових накладних, які були складені до 1 січня 2015року (незалежно від того, складена така податкова накладна в електронному чи паперовому вигляді, зареєстрована в ЄРПН чи не зареєстрована у зв’язку з тим, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягала реєстрації в ЄРПН), а також податкових накладних, складених після 1 січня 2015 року.
При цьому якщо постачальник не зареєстрував податкову накладну, складену протягом січня 2015 року (за умови, що така податкова накладна підлягала обов’язковій реєстрації в ЄРПН), або податкову накладну, складену, починаючи з 1 лютого 2015 року, протягом 180 днів з дня її складання, покупець втрачає право на формування податкового кредиту, в тому числі і в тому випадку, якщо він застосовує касовий метод формування податкового кредиту.
16. Про оподаткування екологічним податком
Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 року № 1100.
Порядок встановлює правила визначення величини гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Термін ГДС у Водному кодексі визначено як маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом даного пункту водного об’єкта за одиницю часу. Одиниця виміру ГДС – співвідношення одиниці маси та одиниці обсягу зворотних вод за одиницю часу.
Також у статті 245 Податкового кодексу України ставки податку диференційовані за величиною гранично допустимої концентрації забруднюючої речовини. Термін ГДК у Водному кодексі визначено як встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається непридатною для конкретних цілей водокористування. Одиниця виміру ГДК – співвідношення одиниці маси одного виду забруднюючої речовини до одиниці обсягу зворотної води.
Використане у Порядку поняття „мінералізація” має одиницю виміру – співвідношення маси всіх видів забруднюючих одиниць у одиниці обсягу зворотної води і використовується для обчислення загального обсягу скидів забруднюючих речовин у водний об’єкт шляхом алгебраїчного множення величини обсягу зворотніх вод та величини показника „мінералізації”.
Пунктом 8 Порядку передбачено, що Кабінет Міністрів України затверджує перелік забруднюючих речовин, для яких нормується обсяг скидів. Зокрема, у пункті 245.1 статті 245 Кодексу для забруднюючих речовин Списку А „Забруднюючі речовини, що нормуються у всіх випадках скидання зворотних вод” Порядку затверджено окремі ставки екологічного податку.
Пунктом 245.2 статті 245 Кодексу визначено, що для забруднюючих речовин, які не увійшли до пункту 245.1 статті 245 Кодексу та на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовно безпечний рівень впливу, податкові зобов’язання обчислюються за ставками пункту 245.2 статті 245 Кодексу. При цьому розмір ставки визначається за концентрацією речовини у воді, вище якого вода вважається непридатною для конкретних цілей водокористування, а не за „мінералізацією” – фактичним вмістом забруднюючих речовин у зворотній воді, які за своїм хімічним складом можуть належати до забруднюючих речовин, що відносяться до будь-якого класу гранично допустимої концентрації.
Водночас пунктом 245.3 статті 245 Кодексу визначено, що для обчислення податкових зобов’язань з екологічного податку для забруднюючих речовин, на які не встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу, застосовуються ставки податку за найменшою величиною гранично допустимої концентрації, наведеної у пункті 245.2 статті 245 Кодексу.
Таким чином, податкове зобов’язання з екологічного податку обчислюється як алгебраїчний добуток загального у звітному (податковому) періоді обсягу зворотних вод на величину „мінералізації”, та встановленої у пункті 245.2 статті 245 Кодексу ставки екологічного податку, встановленої для забруднюючих речовин відповідної групи.
17. Розрахунки за формою № 1ДФ
Згідно з пунктом 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 року № 49, реквізити податкового розрахунку заповнюються наступним чином:
«Працювало у штаті» - проставляється найбільша з місячних за звітний період (на перше число місяця) облікова кількість штатних працівників облікового складу юридичної особи чи самозайнятої фізичної особи. Облікова кількість штатних працівників облікового складу юридичної особи чи самозайнятої фізичної особи визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 року за № 1442/11722;
«Працювало за цивільно-правовими договорами» - кількість працівників за цивільно-правовими договорами у звітному періоді.
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві, в т.ч. перебувають у відпустках для догляду за дитиною (підпункт 2.5.9 пункту 2.5 статті 2 Інструкції).
Не включаються до облікової кількості штатних працівників працівники, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств (підпункт 2.6.1 пункту 2.6 статті 2 Інструкції), тобто зовнішні сумісники.
Враховуючи викладене вище, оскільки у розрахунку за ф. № 1ДФ не передбачена окрема графа «зовнішні сумісники», то кількість зовнішніх сумісників може включатися до кількості працівників за цивільно-правовими договорами та відображатись в графі «за цивільно-правовими договорами».
18.В якому вигляді повинна бути оформлена митна декларація (паперова чи електронна) для формування податкового кредиту при ввезенні товарів на митну територію України з 01.01.2015 року?
Відповідь: Відповідно до п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
При цьому для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ (п. 198.2 ст.1 98 ПКУ).
В свою чергу у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).
При цьому ч. 3 ст. 257 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) встановлено, що митна декларація та інші документи, подання яких контролюючим органам передбачено МКУ, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.
Тобто документом, що посвідчує право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України, є митна декларація, оформлена на паперовому носії або у вигляді електронного документа, що підтверджує сплату цього податку.
19. Який порядок оподаткування ПДВ з 01.01.2015 операції з постачання та імпорту відходів та брухту чорних та кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації?
Відповідь:З урахуванням змін, внесених до п. 23 підр. 2 р. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) пунктом 118 р. І Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» до 1 січня 2017 року продовжено режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД (п. 23 підр. 2 розд. ХХ ПКУ).
Разом з тим ПКУ встановлено, що переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів мають бути затверджені Кабінетом Міністрів України. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2014 року № 43 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15» діяла до 1 січня 2015 року. Таким чином, до затвердження Кабінетом Міністрів України нових переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів чи продовження дії попередніх оподаткування операцій з постачання таких відходів здійснюється за ставкою 20 відсотків.
20. Які форми фінансової звітності повинні подаватися платниками податку на прибуток до контролюючих органів разом з податковою декларацією, починаючи з 01.01.2015
Відповідь: Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
У складі фінансової звітності платник податків має право зазначати тимчасові та постійні податкові різниці за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику.
Згідно з абз. 2 п. 1 підр. 4 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ суб’єкти господарювання – платники податку на прибуток подають фінансову звітність з урахуванням податкових різниць починаючи із звітних періодів 2014 року.
Частиною 2 cт. 11 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) визначено, що фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.
Для суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати (ч. 3 ст. 11 Закону № 996). Зокрема, наказом Мінфіну від 25.02.2000 № 39 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва».
Пунктом 16 підр. 4 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено критерії для платників податку, що мають право на застосування ставки 0 відсотків. З урахуванням ч. 7 ст. 11 Закону № 996 платники податку на прибуток, що мають право на застосування ставки 0 відсотків, зобов’язані складати та подавати до відповідних органів фінансову звітність, передбачену для суб’єктів малого підприємництва, один раз на рік.
Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року) (ч. 1 ст. 13 Закону № 996).
Тобто платники податку на прибуток (крім малих підприємств) подають разом з відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали квартальну фінансову звітність, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати.
До податкової декларації за рік такі платники подають річну фінансову звітність, яка включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.
Платники податку на прибуток – малі підприємства та юридичні особи, що мають право на застосування ставки 0 відсотків, подають разом з річною податковою декларацією скорочену за показниками фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.
ДПІ у Печерскому районні ГУ ДФС у м. Києві