Декларування – конституційний обов’язок кожного громадянина! Питання-відповіді!!!
1.Хто вважається фізичною особою – резидентом України
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві звертає Вашу увагу, щовідповідно до пп. «в» пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається
резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого Податковим кодексом або нормами міжнародних угод України.
Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого - четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Податковим кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.
У разі якщо у розділі IV Податкового кодексу використовується термін «резидент» у відповідних відмінках, під цим терміном розуміється «фізична особа - резидент».
2. Порядок оформлення податкової декларації про майновий стан і доходи
Декларація складається з восьми розділів, що подаються на двох двосторонніх аркушах формату А4 та семи додатків до декларації, які подаються на одно - та двосторонніх аркушах формату А4 та містять розрахунки окремих видів доходів (витрат).
Декларація та додатки до неї заповнюються таким чином, щоб забезпечити вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками синього або чорного кольору). Заповнення олівцем не дозволяється.
У декларації та додатках до неї не повинно бути підчисток, помарок, виправлень, дописок і закреслень.
Показники у розділах ІІ – VIII декларації та додатках до неї проставляються у гривнях з копійками.
Достовірність даних декларації та додатків до неї підтверджується власноручним підписом фізичної особи – платника податку або особи, уповноваженої на заповнення декларації.
Платників Печерського району чекаємо в Центрі обслуговування платників, за адресою: вул. Лєскова, 4 телефон консультанта модератора: 201-89-04.
3. Оподаткування доходу від надання фізичною особою легкового автомобіля в оренду іншій фізичній особі
Відповідно до пп. 14.1.56 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.
Відповідно до глави 58 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ст. 762 глави 58 Цивільного кодексу за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:
а) податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;
б) платник податку – для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.
Враховуючи те, що орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець. При цьому, відповідно до п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені Податковим кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації.
Таким чином, фізична особа – орендодавець при отриманні доходу від фізичної особи - орендаря зобов’язана подати річну податкову декларацію та сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу, тобто за ставкою 15 відсотків. У разі якщо загальна сума доходу у звітному податковому місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення.
4. Оподаткування ПДФО сума доходу, отриманого ФО - резидентом від продажу ЮО інвестиційного активу
Відповідно до пп. 170.2.1 Податкового кодексу України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік. Згідно із пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу. Пунктом 170.2 ст. 170 Податкового кодексу встановлено, що платник податку, який проводить операції з інвестиційними активами, має право скористатися послугами професійного торговця цінними паперами, включаючи банк та укласти договір з таким торговцем про виконання ним функцій податкового агента. Відповідно до пп. 170.2.2 ст. 170 Податкового кодексу при застосуванні платником податку норм підпункту 170.2.9 ст. 170 Податкового кодексу податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об’єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів. Запровадження обов’язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в пп. 170.2.8 ст. 170 Податкового кодексу. Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка здійснює протягом звітного року продаж інвестиційного активу юридичній особі та отримує інвестиційний прибуток, повинна надати податкову декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку та сплати податок на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу (15% та/або 17%).
Якщо у Вас виникли будь –які питання Ви можете звернутись до Центру обслуговування платників, за адресою: вул. Лєскова, 4 телефон консультанта модератора: 201-89-04.
5. У разі несвоєчасної сплати фізичною особою податку на доходи фізичних осіб за результатами річної декларації про майновий стан і доходи передбачені штрафні санкції
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві нагадує, що відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Згідно із п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених Податковим кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до пп. 129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами нарахування пені розпочинається: від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні. Згідно із п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
6. Якщо протягом звітного року фізична особа отримала дохід від продажу нерухомого майна та при нотаріальному посвідченні договору податок на доходи фізичних осіб уже був сплачений подавати річну декларацію про майновий стан та доходи, не потрібно
Відповідно до пункту 179.2 статті 179 Податкового кодексу України обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи від операцій продажу чи обміну майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок.
7. Чи необхідно подавати декларацію про майновий стан та доходи спадкоємцю, який сплатив податок на доходи фізичних осіб до нотаріально оформлення об’єкту спадщини?
Відповідь: Відповідно до норм статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з Розділом IV Податкового кодексу.
Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими Розділом IV Податкового кодексу для оподаткування спадщини.
Згідно зі статтею 174 Податкового кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів.
Разом з тим, пунктом 179.2 статті 179 Податкового кодексу визначено, що відповідно до Розділу IV Податкового кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 Податкового кодексу.
Отже, враховуючи зазначене, фізичні особи – платники податку, які одержали дохід лише у вигляді об’єктів спадщини (подарунку) та сплатили податок на доходи з фізичних осіб до їх нотаріального оформлення, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації
8. Які документи, крім декларації про майновий стан та доходи, потрібно подати фізичній особі до державної податкової інспекції, щоб скористатися правом на нарахування податкової знижки щодо частини суми процентів, які сплачені за користування іпотечним кредитом
ДПІ у Печерському районі м.Києва звертає Вашу увагу, що відповідно до положень статті 166 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 Податкового кодексу.
Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (стаття 175 Податкового кодексу).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом.
Виходячи з норм Закону України від 5 червня 2003 року № 898 «Про іпотеку», кредитні договори платника податку, який бажає нарахувати податкову знижку на частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, повинні відповідати, зокрема, таким умовам: у кредитному договорі зазначено, що ціллю його надання є придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу; до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору; договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим.
Таким чином, платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки:
кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;
відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);
паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.
Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення контролюючим органом податкової перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту.
Водночас, згідно до пунктом 176.1 статті 176 Податкового кодексу платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Враховуючи зазначене вище, платник податку у зв’язку з використанням права на податкову знижку за іпотекою має пред’являти до контролюючого органу документи і відомості, пов’язані з використанням права на отримання такої знижки.
9. Які документи, крім декларації про майновий стан та доходи, потрібно подати фізичній особі до державної податкової інспекції, щоб скористатися правом на нарахування податкової знижки щодо суми коштів, сплачених за навчання
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у пункті 166.3 статті 166 Податкового кодексу України. До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу, тобто суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень), в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). Дана норма зазначена у підпункті 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 Податкового кодексу.
Оригінали зазначених у підпункті 166.2.1 документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом.
Разом з тим, згідно з нормами статті 176 Податкового кодексу на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Отже, фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, на вимогу контролюючого органу, крім декларації про майновий стан і доходи, надає: відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери; договір з навчальним закладом; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення);тощо.
Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до контролюючого органу копії зазначених документів.
10. Чи необхідно фізичній особі при поданні податкової декларації про майновий стан та доходи надавати довідку про отримані у звітному році доходи з метою використання права на податкову знижку?
Відповідь: Відповідно до норм статті 176 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Отже, враховуючи зазначене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог Податкового кодексу України, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.
При цьому, підпунктом «в» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу передбачено, що особи, які відповідно до Податкового кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.
11.За якою адресою необхідно фізичній особі подати річну податкову декларацію, якщо вона прописана в одному місці, а дохід отримує в іншому?
Відповідь: Відповідно до статті 67 Конституції України від 28.06.1996 року кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Згідно із статтею 29 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Пунктом 49.1 статтею 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до пункту 45.1 статті 45 ПКУ платник податків - фізична особа зобов'язана визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в органі державної податкової служби. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Згідно із пунктом 179.7 статтею 179 ПКУ фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована органом державної податкової служби, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати декларацію до органу державної податкової служби за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.
12.Чи необхідно фізичній особі подавати річну декларацію, якщо вона протягом звітного року отримувала доходи від декількох податкових агентів?
Відповідь: Згідно з підпунктом “є” пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI подавати податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року у строки, передбачені Кодексом для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.
13.Які об’єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою?
Відповідь: Згідно з підпунктом 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ наступні об'єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою:
а) вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення;
б) вартість власності, зазначеної в підпунктах "а", "б", "ґ" пункту 174.1, що успадковується особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах "а", "б" пункту 174.1, що успадковуються дитиною-інвалідом;
в) грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 - 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.
14.В яких випадках фізична особа звільняється від обов'язкового подання декларації, незалежно від видів отриманих доходів?
Відповідь: Згідно із пунктом 179.4 статті 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI платники податку звільняються від обов'язку подання податкової декларації в таких випадках:
а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:
- є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;
- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
б) в інших випадках, визначених розділом.
15.Чи варто поспішати подати декларацію до 1 травня бажаючим скористатися податковою знижкою?
Відповідь: Платник податку, який бажає скористатися правом на податкову знижку за підсумками звітного 2013 року, має право впродовж усього 2014 року подати річну податкову декларацію до податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання, за яким він береться на облік як платник податків в органі державної податкової служби) та зазначити в ній підстави, суми та підтверджуючі документи щодо податкової знижки. У разі, якщо платник податку до кінця 2014 року не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
16.Чи має право на податкову знижку фізична особа, яка скористалася в 2013 році умовами молодіжного житлового кредиту?
Відповідь: Згідно з підпунктом 166.3.1 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 Податкового кодексу.
Так, платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Тобто, повернення податку на доходи фізичних осіб може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.
Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.
17.Чи має право на податкову знижку мати студента, який фактично здійснював оплату за навчання, якщо студент працював і отримував заробітну плату?
Відповідь: Згідно з підпунктом 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.
Якщо студент протягом року одночасно навчався і працював, отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має сам студент за умови документального підтвердження понесених витрат на навчання, а не його батьки, так як він вже не перебуває на їх утриманні.
Водночас, якщо студент влаштувався на роботу лише після закінчення навчання у звітному році і до моменту свого працевлаштування не отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має той з батьків, який фактично здійснював оплату за навчання.
18.Чи можна включити в 2014 році до складу податкової знижки витрати, понесені фізичною особою на лікування?
Зазначена у пп.166.3.4 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України податкова знижка на суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення тощо, буде застосовуватися тільки після прийняття Закону про обов’язкове медичне страхування. За наслідками 2013 року вона не надаватиметься.
19.Чи передбачено пільги з оподаткування доходу фізичної особи, яка є інвалідом, від надання в оренду власного майна?
Відповідно до ст. 169 Податкового кодексу платники податку мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги.
Податкову соціальну пільгу не може бути застосовано до доходів платника податку інших, ніж заробітна плата (пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу).
Згідно з п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу.
Таким чином, доходи від надання в оренду власного майна фізичною особою, яка є інвалідом, оподатковуються на загальних підставах за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу, тобто 15 та/або 17%.
20.Як оподатковується спадщина, одержана у 2013 році дочкою, яка є громадянкою Росіі, від батька – громадянина України?
Оподаткування доходу, отриманого платником податку – нерезидентом у результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується пп. 174.2.3 Податкового кодексу, згідно з яким при отриманні будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, такий дохід оподатковується за ставками 15 та 17%.
21.Чи має право на податкову знижку фізична особа — підприємець, яка сплачує за навчання своєї дитини?
Згідно з п. 166.3 ст. 166 розділу IV Податкового Кодексу, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати. Разом з тим, відповідно до пп. 166.4.2 п. 166.4 статті 166 Податкового кодексу, загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 статті 164 Податкового кодексу. Згідно з пп. 14.1.48 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу заробітна плата з метою розділу IV цього Кодексу — основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму відповідно до закону.
Таким чином, фізична особа — підприємець не має права на податкову знижку щодо доходів, одержаних від підприємницької діяльності.
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві