Чому пластик шкідливий для здоров’я й довкілля?

10 грудня почав діяти закон, який обмежує використання пластикових пакетів. З обігу їх прибиратимуть поступово, однак уже тепер пакети треба купувати.

Попри те, що науковці досі не можуть повною мірою оцінити всі аспекти, наслідки та масштаб негативного впливу пластикових відходів, уже зрозуміло, що їхнє накопичення завдає непоправної глобальної шкоди екології та здоров’ю.

Варто розуміти, що для повного розкладання поліетиленового пакетика потрібно від 200 до 400 років. Але й тоді він не є безпечним, адже разом із водою і продуктами харчування в організм людини потрапляє мікропластик та/або компоненти розпаду пластику, які мають токсичну дію, впливають на всі системи організму.

Повністю відмовитися від пластику в глобальних масштабах неможливо, проте в побуті максимально його обмежити можна. Саме побутовий пластик забруднює довкілля найбільше. Наприклад, «сміттєвий острів» у Тихому океані завбільшки з територію України на 90 % складається з побутового пластику.

Використання пластику в Україні

Для побутових потреб середньостатистичний українець використовує майже 500 поліетиленових пакетів на рік. У країнах ЄС цей показник більш ніж вп’ятеро нижчий — 90. Із 40 тисяч тонн пластику в Україні на переробку йде лише 6 %. У Європі рівень утилізації сягає 70 %. 83 % сміття, яке виявили природоохоронці в Чорному морі, — це побутовий пластик. Саме через пластик Чорне море вдвічі брудніше за Середземне.

Вплив на зміни клімату

Виробництво пластику спричиняэ глобальні зміни клімату, адже більшість пластикових пакетів виготовляють із поліетилену, що отримується при переробленні сирої нафти та природного газу.

Насамперед зміни клімату полягають у глобальному потеплінні. Збільшення температури повітря призводить до негативного впливу на середовище нашого проживання, сприяє загостренню хронічних захворювань, виникнення серцево-судиних та психічних порушень.

Виготовлення і використання одноразових пластикових продуктових пакетів призводить до витрачання енергії та виснаження невідновлюваних ресурсів. Зокрема, потрапляючи в довікілля, пластик розпадається на крихітні мікроскопічні шматочки, які осідають у ґрунтах або забруднюють воду та грунти.

Вплив на організм людини

У виробництві поліетилену використовується надзвичайно токсичний свинець. Продукти, що лежать у пакеті, швидше псуються, на них розвивається пліснява. При заморожуванні поліетилену з нього виділяються токсини. Небезпечно також розігрівати напівфабрикати в пакованні: доведено, що під дією високої температури з пластику виділяється токсичний газ формальдегід.

Для з’єднання швів паковання нерідко застосовують клей, який також може згубно впливати на продукти, які потім вживає людина. Крім того, збільшення виробництва і використання пластику за останні 20 років викликало ріст ендокринологічних та онкологічних захворювань від хімічних речовин (ендокринних руйнівників), що містяться в ньому. До основних ендокринних руйнівників відносять стійкі органічні забруднювачі, більшість із яких наявні в пластику або в продуктах його розпаду. Наукові дослідження виявили, що з дією цих речовин пов’язані збільшення кількості вроджених дефектів, раннє статеве дозрівання, безпліддя, проблеми репродуктивного здоров’я, онкологія, ожиріння й неповедінкові порушення.

Моніторингові спостереження за ґрунтами

Моніторингові дослідження ґрунтів у зоні впливу полігонів твердих побутових відходів, за даними Центрів контролю та профілактики хвороб МОЗ України, вказують на значні забруднення шкідливими хімічними речовинами в т.ч. і від розпаду пластику.

Наприклад, кількість проб із перевищенням шкідливих хімічних речовин у ґрунтах за 2017–2020 роки становить від 2,3 до 6,1 %, а токсичних хімічних речовин — від 1,5 до 9,5 %.

Зменшити шкідливий вплив пластику на здоров’я й довкілля може кожен із нас. Наприклад, уникати використання пакетиків там, де можна обійтися без них, або завжди носити із собою багаторазові сумки з тканини. Такі продукти, як крупи, макарони можна купувати на вагу, зважувати в мішечках із тканини, а зберігати — у скляному посуді. Харчова плівка не підлягає переробці, її краще замінити фольгою або багаторазовими пластиковими боксами. Краще відмовитися від пластикового одноразового посуду, а стаканчики для кави замінити на багаторазові.

Джерело: МОЗ