«Арсенальна» – найглибша станція метро у світі

Метро в Києві хотіли побудувати ще наприкінці XIX, потім на початку XX століття, але Перша світова війна, а пізніше – Друга світова, завадили цим намірам.

Однак, навесні 1945 року було затверджено план післявоєнної реконструкції Києва і тоді зʼявився проєкт метро з трьома лініями, якими ми користуємося і донині.

Так, шостого листопада 1960 року в Києві відкрили першу чергу метро з пʼяти станцій сучасної червоної гілки – «Дніпро», «Арсенальна», «Хрещатик», «Університет» і «Вокзальна».

Окремої уваги заслуговує станція метро «Арсенальна». Вона вважається найглибшою у світі, розташована в історичній частині міста – на Печерську. Неподалік станції знаходяться важливі культурні, сакральні, туристичні й історичні об’єкти, такі як Маріїнський палац, будівля Верховної Ради України, Парк Слави, Мистецький Арсенал, Києво-Печерська лавра та багато інших.

Історичний екскурс

Тож, у 1949 році почали пробивати тунелі метро від сучасної станції «Дніпро». Тут же було й перше депо. Перша «збійка» тунелів відбулася в 1951-му між станціями «Дніпро» та «Арсенальна».

Через особливості рельєфу будівельники зіштовхнулися з певними  труднощами: підземні води й важкопрохідні ґрунти спонукали прокладати тунелі для перших станцій на великій глибині. Так побудували найглибшу в світі станцію «Арсенальна» – 105,5 метри.

Її зводили за лондонським типом – із підземним вестибюлем. Його споруджували на поверхні й потім чотири місяці поступово опускали під землю на 50-метрову глибину.

Остання «збійка» тунелів відбулася у 1959-му між станціями «Університет» і «Вокзальна». А вже наступного року пройшло офіційне відкриття столичної підземки.

Перший машиніст, ​​який 6 листопада 1960 дав старт київському метро, – киянин Іван Виноградов.

Церемонію відкриття провели на «Хрещатику». Потім поїзд разом із партійним начальством рушив через «Арсенальну» до «Дніпра», а звідти назад до «Вокзальної».

Цікаво, що після відкриття метрополітен тиждень працював в екскурсійному режимі. Групи від підприємств і навчальних закладів могли безкоштовно оглядати станції й кататися у вагонах. 

До речі, перші голоси метро – жіночі, адже тоді ще не було системи звукозапису, як зараз, тому оголошення проговорювалися в рацію.

Цікаві факти

Станція метро «Арсенальна» з 1986 року має статус «пам'ятка архітектури місцевого значення» (охоронний номер 187).

Уперше в історії світового метробудування на поверхні була збудована споруда вагою 3000 т, яку очевидці назвали гігантською «склянкою». Упродовж 4 місяців будівельники поступово опускали вестибюль-«склянку» під землю на 50-метрову глибину.

Під час будівництва станції метро «Арсенальна» було використано спеціальну заморозку ґрунту. Для цього вирили близько 400 свердловин навколо конструкції «склянка» і наповнили їх азотом. Це стримувало землю від зсувів та обвалів.

У торці середнього залу станції був розташований художній барельєф, присвячений січневому повстанню робітників заводу «Арсенал» у 1918 році, який на початку 1990-х був демонтований і не зберігся. Водночас наземний вестибюль станції розташований на Арсенальній площі.

Станція «Арсенальна» – єдина в Східній Європі двосклепна станція глибокого закладення. Подібні архітектурні рішення розповсюджені у Великобританії, їх ще називають «англійськими». При виході із потяга одразу помітна відмінність від інших станцій – товстезні пілони, через які до незвично компактної зали ведуть два вузьких проходи.

Двомаршевий ескалатор має довжину 55,8 та 46,6 м та є найглибшим і найстарішим спуском у Києві серед усіх 7 подвійних ескалаторів столиці.

Спуск до платформ на обох ескалаторах складає 5 хвилин – більше, ніж поїздка з сусідньої станції. 

Станція закладена у максимальній близькості до урядових установ – Адміністрації Президента та Кабміну.

Отож, найглибша станція метро у світі розташована в Печерському районі. Сьогодні ми настільки звикли до зручності пересування підземкою, що не уявляємо логістику Києва без метрополітену. Але варто пам’ятати, що саме завдяки важкій праці, наполегливості та завзяттю наших співвітчизників, які немало сил та здоров’я вклали у будівництво метро, ми маємо можливість швидко і комфортно дістатися з однієї до іншої точки столиці.

За матеріалами «Українське радіо», «Бабель»