Актуальні питання щодо застосування чинного законодавства

1. ЧиповиннаФО – власникоб’єктажитловоїнерухомості (частиниоб’єктажитловоїнерухомості), одназчастинякоїздаєтьсяворенду (однаізкімнатквартири, будинкутощо), сплачуватиподатокнанерухомемайно, відмінневідземельноїділянки, завсюплощуцьогооб’єкта?
Відповідь: Якщо фізична особа – власник об’єкта житлової нерухомості (частини об’єкта житлової нерухомості) здає в оренду його частину (одну із кімнат квартири, будинку тощо), то пільга із сплати податку, у вигляді зменшення бази оподаткування, на такий об’єкт не надається.
Відповідно до п.п. 265.2.1 п. 265.2 ст.265 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 265.3.1 п. 265.3 ст. 265 Податкового кодексу України).
Абзацами 1-5 п.п. 265.4.1 п. 265.4 ст. 265 Податкового кодексу України передбачено пільги зі сплати податку.
Проте, пільги із сплати податку не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності) (абзац шостий п.п. 265.4.1 п. 265.4 ст. 265 Податкового кодексу України).
Отже, якщо ФО – власник об’єкта житлової нерухомості (частини об’єкта житлової нерухомості) здає в оренду його частину (одну із кімнат квартири, будинку тощо), то пільга із сплати податку, у вигляді зменшення бази оподаткування, на такий об’єкт не надається.
 
2. Хто є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ?
Відповідь: Відповідно до пп.265.1.1 п.265.1 ст.265 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.
Підпунктом 265.1.2 п.265.1 ст.265 Податкового кодексу України визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
 
3. Як отримати ідентифікаційний номер громадянину України, який тимчасово проживає у вашому районі, але зареєстрований у іншій області?
Відповідь: Реєстраційний номер облікової картки платника податків (раніше ідентифікаційний номер облікової картки платника податків) можна отримати у будь-якій  районній податковій інспекції міста Києва. При собі потрібно мати паспорт громадянина України та копію реєстраційного номера облікової картки платника податків.
При наявності копії довідки про присвоєння реєстраційного номеру (ідентифікаційного коду), отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків можна буде через п’ять робочих днів, якщо ж ідентифікаційний код - реєстраційний номер відсутній, то отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків може зайняти до десяти робочих днів.
 
4. Як отримати витяг з Реєстру платників ПДВ?
Відповідь: За запитом платника податку контролюючий орган надає безоплатно та безумовно протягом двох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з Реєстру. Витяг діє до внесення змін до Реєстру. Запит про отримання витягу з реєстру платників податку на додану вартість за формою № 1-ЗВР подається особисто платником податку або уповноваженою на це особою або надсилається поштою до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Усі розділи запиту підлягають заповненню.
 
5. У разі, якщо з метою отримання альтернативного виду енергії фізична особа має намір встановити генератор на вітер (вітряк), чи необхідно для цього реєструватися підприємцем?
Відповідь: Якщо такий прилад встановлюється фізичною особою з метою використання для власних потреб без наміру отримання прибутку, то реєструватися приватним підприємцем немає потреби.
Оскільки відповідно до статті 42 глави 4 розділу I Господарського кодексу України  підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
 
6. Яку оціночну вартість  нерухомого майна у вигляді земельної ділянки, що продається (обмінюється), слід застосовувати при розрахунку ПДФО  з одержаного доходу?
Відповідь: Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна встановлений ст.172 Податкового кодексу України.
Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону (п.172.3 ст.172 Податкового кодексу України). 
Відповідно до ст.5 Закону України від 11.12.2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об’єкта оцінки.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених Законом №1378, а також іншими законами.
Враховуючи вищевикладене, з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб дохід від продажу об’єкта нерухомості у вигляді земельної ділянки визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче експертної грошової оцінки земельної ділянки.
 
7.Яким чином буде обчислюватись податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо протягом року в родині з’являється третя дитина?
Відповідь: Родина, в якій з’являється третя дитина, при наявності документів (посвідчення тощо), що підтверджують статус багатодітної сім’ї та дітей з такої сім’ї, починаючи з місяця набуття статусу багатодітної сім’ї не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за умови перебування у власності такої сім’ї не більше одного житлового об’єкта. За період з 01 січня звітного року до початку того місяця, в якому було набуто статус багатодітної сім’ї, податок сплачується на загальних підставах.
Платник податку має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою зі сплати податку.
Відповідно до п.п. 265.2.2 п. 265.2 ст. 265 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової нерухомості, в т.ч. їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних або прийомних, або малозабезпечених сімей, опікунів, піклувальників дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю, опікуна, піклувальника.
Статтею 1 Розділу I Закону України від 26 червня 2001року № 2402-III «Про охорону дитинства» багатодітна сім’я - сім’я, що складається з батьків (або одного з батьків) і трьох та більше дітей.
Підставою для отримання пільг, передбачених законодавством для багатодітних сімей є підтверджуючі документи.
Статус багатодітної сім’ї і дітей з такої сім’ї та їх право на отримання пільг згідно із Законом № 2402 підтверджує посвідчення (п. 2 Порядку виготовлення і видачі посвідчень батьків та дитини з багатодітної сім’ї, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2010 року № 209 «Деякі питання виготовлення і видачі посвідчень батьків та дитини з багатодітної сім’ї»).
Згідно з п.п. 265.7.2 п. 265.7 ст. 265 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 265.7.1 п. 265.7 ст. 265 Податкового кодексу України, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим звітним періодом (роком).
Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової нерухомості, в т.ч. їх часток, що перебувають у їх власності, права на користування пільгою зі сплати податку (п.п. 265.7.3 п. 265.7 ст. 265 Податкового кодексу України).
Тобто, родина, в якій з’являється третя дитина, при наявності документів (посвідчення тощо), що підтверджують статус багатодітної сім’ї та дітей з такої сім’ї, починаючи з місяця набуття статусу багатодітної сім’ї не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за умови перебування у власності такої сім’ї не більше одного житлового об’єкта. За період з 01 січня звітного року до початку того місяця, в якому було набуто статус багатодітної сім’ї, податок сплачується на загальних підставах.
Платник податку має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою зі сплати податку.
 
8.Чи необхідно сплачувати єдиний податок фізичній особі  - підприємцю - платнику єдиного податку другої групи у разі призову його на військову службу під час мобілізації?
Відповідь: Фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до територіальних органів ДФС за місцем податкової реєстрації протягом 10 днів після демобілізації чи закінчення лікування (реабілітації), пов’язаного з виконанням обов'язків під час мобілізації.
Такий порядок визначено в пункті 25 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, він діє з 18 березня 2014 року. Оскільки згідно з останнім абзацом пункту 3 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 р. № 1275-VII № 1275 (який набув чинності з 8 червня 2014 року) ці зміни застосовуються з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17.03.2014 р. № 303 «Про часткову мобілізацію», тобто з 18 березня 2014 року.
 
9. Чи включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума грошової допомоги, яку отримала дружина військовослужбовця, призваного на військову службу у зв'язку з мобілізацією?
Відповідь: Починаючи з 18 березня 2014 року до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошової допомоги (у тому числі в натуральній формі), що надається фізичним особам або членам їх сімей (діти, дружина, батьки), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та/або компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Такий порядок визначено в абзаці «и» підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, після змін, внесених в цей кодекс відповідно до підпункту 3 пункту 3  розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 р. № 1275-VII № 1275.
Згідно з останнім абзацом пункту 3 розділу І Закону № 1275 ці зміни застосовуються з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17.03.2014 р. № 303 «Про часткову мобілізацію», тобто з 18 березня 2014 року.
 
10. Чи дійсно тепер пенсіонерам із суми пенсії необхідно сплачувати податок на доходи фізичних осіб?
Відповідь: Питання оподаткування стосується лише тих осіб, які отримують пенсію більшу, ніж пенсій 10 тисяч гривень (на місяць). Починаючи з 1 липня 2014 року, у разі, якщо нарахована сума пенсії перевищує 10 тисяч гривень (на місяць), то з суми перевищення 10 тисяч гривень (на місяць) від нарахованої пенсії, органи Пенсійного фонду України, як податкові агенти, утримують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15% (17%).
Зміни в оподаткуванні пенсій набрали чинності з 1 липня 2014 року. Верховною Радою України був прийнятий Закон України від 27.03.14 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні». З-поміж багатьох заходів та змін до Податкового кодексу України нормативний документ також передбачає зміни у оподаткуванні доходів фізичних осіб, отриманих у вигляді пенсій. Зокрема, статтю 164 розділу IV Податкового кодексу України доповнено новим підпунктом 164.2.19 такого змісту: «Суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять тисяч гривень на місяць, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплат».
11. Чи потрібно надавати до органів Міндоходів посилені сертифікати відкритих ключів, які були отримані?
Відповідь: Посилені сертифікати ключів підписувачів (платників податків), які отримали послуги електронного цифрового підпису від АЦСК ІДД Міндоходів, передаються до органів Міндоходів автоматично при підписанні договору  «Про визнання електронних документів» за допомогою онлайн-сервісів наданих компаніями – учасниками Меморандуму щодо поліпшення процесу подання звітності, впровадження електронних сервісів та розвитку електронного документообігу, які доступні за посиланням http://acskidd.gov.ua/program obespech інформаційного ресурсу АЦСК ІДД.
12. Як отримати інформацію про стан розрахунків з бюджетом по податках і зборах через Інтернет?
Відповідь: Для отримання інформації про стан розрахунків з бюджетом по податках і зборах в онлайн-режимі запрошуємо платників податків скористатись послугами онлайн-сервісу ДФС – «Електронний кабінет платника податків».
Як і інші працюючі сервіси, особистий кабінет зорієнтований на підвищення рівня комфорту під час взаємодії з контролюючими органами та на скорочення витрат часу для відвідин органів доходів і зборів.
Електронний кабінет платника податків, зокрема, дає змогу побачити стан розрахунків із бюджетом по податках і зборах, підготувати, заповнити і надіслати податкову звітність в електронному вигляді, перевірити  звітність  на наявність арифметичних помилок, переглянути подану звітність незалежно від способу іі подання.
До того ж використання електронного сервісу забезпечує доступ платника податків до податкового календаря, який нагадає користувачу терміни надання податкової звітності та сплати податків і зборів. Окрім цього, клієнт може переглянути свої облікові дані за даними ДФС.
Вхід до Електронного кабінету платника податків здійснюється шляхом авторизації на веб-ресурсі ДФС за допомогою електронного цифрового підпису.
 
13. В який строк необхідно отримати нові електронні ключі у разі зміни керівника підприємства?
Відповідь: Якщо у платника податків виникають зміни облікових даних, тобто змінюється керівництво (директор, головний бухгалтер або особа, уповноважена вести бухгалтерський облік), то у строк до моменту подання наступної електронної звітності потрібно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів на посадових осіб платника, які мають право підпису документів, та переукласти договір «Про визнання електронних документів».
Якщо договір «Про визнання електронних документів» укладається в електронній формі, то посилений сертифікат платника податків та його посадових осіб імпортуються в базу сертифікатів разом з договором. Тому для імпортування в базу сертифікатів нового зазначений договір необхідно переукласти.
При цьому, перш за все, необхідно подати відомості про зміну керівника до Державного реєстратора за місцем своєї реєстрації, а відомості про зміну головного бухгалтера – до своєї податкової інспекції.
 
14.В якому випадку АЦСК ІДД може відмовити суб’єкту господарювання в видачі посилених сертифікатів ЕЦП?
Відповідь: Для отримання послуги ЕЦП суб’єкт господарювання повинен звернутись до підрозділу реєстрації користувачів та надати пакет документів, перелік яких вказано в Регламенті АЦСК ІДД.
Згідно з розділом 5 «Ідентифікація та автентифікація» Регламенту АЦСК ІДД адміністратор реєстрації приймає рішення про відмову в реєстрації приймає рішення ро відмову в реєстрації за результатом розгляду поданих документів у разі:
- відсутності всіх необхідних для реєстрації документів;
- відсутності у довіреної особи документів, які засвідчують її повноваження та особу;
- поданні заявником неналежно засвідчених копій документів;
- невідповідності даних, що визначені в поданих документах, фактичним даним заявника.
Також адміністратор реєстрації може відмовити суб’єкту господарювання у наданні послуги ЕЦП, якщо документи мають підчистки, дописки, закреслені слова, інші незастережні виправлення або написи олівцем, а також мають пошкодження, внаслідок чого їх текст неможливо прочитати.
 
15. Чи встановлені особливі вимоги до форми довіреності, яку необхідно надати серед інших реєстраційних документів?
Відповідь: Якщо немає можливості його особистої присутності в Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту. У цьому випадку заявник надає довіреність на подання документів для реєстрації зразок на сайті http//www.acskidd.gov.ua.
Довіреність засвідчується:
- для юридичних осіб: підписом керівника з прикладенням печатки організації;
- для фізичних осіб  - підприємців
- підписом підприємця з прикладенням його печатки або у разі відсутності печатки – нотаріально;
- для фізичних осіб: нотаріально.
Нотаріально засвідчена довіреність повинна містити інформацію про надання повноважень повіреній особі від імені Довірителя здійснити процедуру реєстрації заявника у реєстрі підписувачів АЦСК ІДД та генерації ключів підписувала у АЦСК ІДД з наданням права підпису всіх необхідних реєстраційних документах АЦСК ІДД як заявника.
 
16. Як фізична особа – підприємець може оформити трудові відносини з найманими працівниками, на підставі якого документу здійснюється їх облік?
Відповідь: Відповідно до статей 24 і 24 ¹ Кодексу законів про працю України наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.01 року № 260 було затверджено форму трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю та Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою
Цей Порядок поширюється на фізичних осіб, які використовують найману працю: фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг.
Укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у трьох примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи. 
Записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи (п.14 Порядку). 
 
17. Чи враховуються при розрахунку загальної кількості найманих осіб, що перебувають у трудових відносинах з самозайнятою особою, працівники, які знаходяться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного/шестирічного віку?
Відповідь:  Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність може використовувати працю не більш як чотирьох фізичних осіб, при цьому працівники, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного/шестирічного віку, не враховуються в кількість найманих, праця яких використовується.
Відповідно до п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Згідно Кодексу законів України про працю самозайнята особа, яка використовує найману працю, має право на період відпустки по догляду за дитиною укласти строковий трудовий договір з іншим працівником на час відсутності основного працівника.
При цьому, чисельність найманих працівників у штатному розписі буде збільшено, а кількість найманих осіб, праця яких використовується не зміниться.
Тобто, працівники, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного/шестирічного віку, не враховуються в кількість найманих, праця яких використовується.
 
18. Хто є податковим агентом?
 
Відповідь: Згідно з пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений р. IV Податкового кодексу України, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст.18 та р. IV Податкового кодексу України.
 
19. Які доходи за цивільно-правовими договорами підлягають оподаткуванню військовим збором?
 
Відповідь: Згідно з п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України для цілей Розділу IV Податкового кодексу України заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Вступаючи у трудові відносини з підприємствами, працівники укладають трудові договори.
Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Виконання робіт, надання послуг фізичною особою може здійснюватися як на підставі трудового договору, так і на інших юридичних підставах, зокрема на підставі цивільно-правового договору.
Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Тобто, під об’єктом оподаткування військовим збором розуміється дохід, який нараховується (виплачується, надається) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Результатом цивільно-правового договору є факт виконання робіт (надання послуг).
За цивільно-правовими договорами (договором підряду/договором про надання послуг) оплачується виконана робота/надана послуга, що у межах бухгалтерського обліку підтверджується первинними документами, зокрема, актами виконаних робіт (актами приймання – передачі).
Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша ст. 901 Цивільного кодексу України).
Отже, для цілей оподаткування військовий збором факт оплати у межах цивільно-правового договору (договору підряду/договору про надання послуг) кваліфікується як об’єкт оподаткування.
Таким чином оподаткуванню військовим збором підлягають доходи, отримані за цивільно-правовими договорами, зокрема договором підряду/договором про надання послуг, виконання робіт /надання послуг яких підтверджуються актами виконаних робіт (актами приймання – передачі) на підставі яких провадиться їх оплата.
 
20. З якої суми доходів утримується військовий збір?
Відповідь:  Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України (п.п. 1.3 п. 16 ¹ підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу України, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 ¹ підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України (п.п. 1.4 п. 16 ¹ підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України).
Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.
Тобто оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, тощо.
 
21. Які особи є відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування)  військового збору до бюджету?
 
Відповідь: Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 Податкового кодексу України (п.п. 1.5 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодекс України).
Згідно з п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету військового збору з доходів у вигляді заробітної плати, є: роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку; податковий агент з інших доходів, визначених п.п. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, які є об’єктом оподаткування військовим збором.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу України, за ставкою 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеною п.п. 1.3 п. 16 ¹ підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України (п.п. 1.4 п. 16 ¹ підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України).
22. Які зміни відбулися в процедурі зняття з обліку платника єдиного внеску для фізичних осіб –підприємців, при припиненні діяльності?
Відповідь: Згідно з  листом Міністерства доходів і зборів України № 16051/7/99-99-18-02-01-17 від 07.07.14 законом № 1258 були внесені  зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а саме:
зняття з обліку платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців, – на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку;
у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем;
останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
З урахуванням змін, внесених до Закону № 2464, процедури зняття з обліку платника єдиного внеску в органі доходів і зборів розпочинаються у разі надходження від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.
Змінами передбачено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Платник єдиного внеску (фізична особа – підприємець) знімається з обліку після проведення перевірки (у разі її проведення) та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску.
До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску після підписання обхідного листа керівником органу доходів і зборів та закриття карток особових рахунків.
Також слід зазначити, що на офіційному веб-порталі Міндоходів функціонує сервіс «Реєстр страхувальників», який дає змогу отримати дані з реєстру страхувальників, у тому числі і про зняття з обліку.
 
23. Чи має право особа, що здійснює незалежну професійну діяльність, використовувати печатку в своїй діяльності?
Відповідь: Питання щодо використання печатки або штампу при здійсненні незалежної професійної діяльності самозайнята особа вирішує особисто в залежності від специфіки своєї діяльності, але є випадки коли чинне законодавство вимагає обов’язкового використання печаток.
Зокрема, коли фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, використовує найману працю.
Укладання з громадянином трудового договору (контракту, угоди) на використання його праці зобов’язує самозайняту особу забезпечувати умови та охорону праці, її оплату, а також інші соціальні гарантії відповідно до чинного законодавства.
Згідно із Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР ”Про оплату праці”, яким визначені економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору, зокрема, з самозайнятими особами, та Кодексом законів про працю України (ст. 49) на вимогу працівника роботодавець зобов’язаний видати йому довідку, зокрема, про розмір зарплати. Відповідальність про достовірність даних, відображених у довідці, несе роботодавець, який виплачує доходи найманим працівникам.
Якщо відповідними положеннями про надання субсидій встановлено, що при пред’явленні фізичними особами довідок про свої доходи відділам (управлінням) субсидій для призначення їм субсидій ці довідки повинні бути обов’язково скріплені печаткою роботодавця, то при видачі таких довідок роботодавець (в даному випадку самозайнята особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність) повинен дотримуватися вимог щодо правильності їх оформлення.
 
24. Чи встановлена форма запиту на отримання довідки про доходи ФОП та ФО, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та форма такої довідки?
Відповідь: Фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, можуть отримати за письмовим запитом в контролюючих органах за місцем своєї податкової адреси довідку про доходи на підставі поданої податкової декларації.
Запит на отримання довідки про доходи складається у довільній формі, повинен містити достатню інформацію про особу, яка звертається з запитом, предмет запиту та бути підписаний такою особою.
Форма довідки про доходи, яка надається контролюючим органом за запитом фізичної особи – підприємця або фізичної особи, яка проводить незалежну професійну діяльність, не встановлена та надається у довільній формі. Така довідка видається не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ст. 10 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.
Розпорядники, які володіють інформацією про особу, зобов’язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом (п. 3 ст. 10 Закону №2939).
Згідно з п. 1 ст. 20 Закону №2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
З огляду на зазначене, фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, можуть отримати за письмовим запитом в контролюючих органах за місцем своєї податкової адреси довідку про доходи на підставі поданої податкової декларації.
Запит на отримання довідки про доходи складається у довільній формі, повинен містити достатню інформацію про особу, яка звертається з запитом, предмет запиту та бути підписаний такою особою.
Форма довідки про доходи, яка надається контролюючим органом за запитом фізичної особи – підприємця або фізичної особи, яка проводить незалежну професійну діяльність, не встановлена та надається у довільній формі. Така довідка видається не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
Слід зазначити, що фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, з огляду на ст.ст. 177, 296 Податкового кодексу України, можуть отримати довідку про дохід за інший ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період на підставі поданої декларації за інший ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період.
Фізичним особам, які проводять незалежну професійну діяльність, довідка про доходи видається за (річний) податковий (звітний) період на підставі поданої відповідно до ст. 178 Податкового кодексу України податкової декларації за результатами звітного року.
 
25. В який термін податковий агент повинен перерахувати до бюджету ПДФО у разі нарахування оподатковуваного доходу, але не виплаченого платнику податку?
Відповідь:  Якщо оподатковуваний дохід нараховано, але не виплачено, податок на доходи фізичних осіб підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 розділу IV Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
 
26. Яке майно ФОП не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?
Відповідь: Відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:
майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;
майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;
майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;
кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;
майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;
майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;
кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.
 
27.  Що є зверненнями громадян та які їх види існують?
Відповідь: Згідно зі статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) – це таке звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, службових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) – звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, службових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо
Скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, службових осіб.
 
28. Який порядок складання та подання запитів на публічну інформацію ?
Відповідь: Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.
У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань запитів на інформацію, обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.
 
29. Як правильно оформити звернення?
Відповідь: Враховуючи норми Закону України «Про звернення громадян» у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Звернення може бути усним (викладеним громадянином записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо повноваження оформленні відповідно до чинного законодавства.
Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Звернення оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями.
 
30. Яка штрафна санкція передбачена за порушення норм щодо застосування податкової соціальної пільги з ПДФО?
Відповідь: Відповідно до пп. 169.2.4 п. 169.2 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України якщо платник податку порушує норми п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.
Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.
31. Чи мають право військовослужбовці та громадяни інших країн подати звернення і до яких органів?
Відповідь: Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.
Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
32. Чи має право запитувач на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації?
Відповідь: Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені у керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити:
1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;
2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;
3) ненадання відповіді на запит на інформацію;
4) надання недостовірної або неповної інформації;
5) несвоєчасне надання інформації;
 
33. Чи збільшується граничний розмір доходу самотньої матері, який дає право на отримання ПСП, відповідно кількості дітей?
Відповідь: Відповідно до п.п. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України з урахуванням норм абзацу першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.
Згідно із п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2013 році – 1610 грн., у 2014 році – 1710 грн.).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених пп. 169.1.2 та п.п. «а» і «б» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу, та відповідної кількості дітей.
Враховуючи вищевикладене, граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги самотній матері визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу, та відповідної кількості дітей.
 
34. Які документи подаються батьками, які утримують двох чи більше дітей віком до 18 років, для отримання ПСП?
Відповідь: Платник податку, який має двоє чи більше дітей віком до 18 років, крім заяви подає:
копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;
копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник).
Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України будь – який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунок на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно зі ст. 1 розділу ХІХ Податкового кодексу до 31 грудня 2014 року для цілей застосування п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 Податкового кодексу податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відсотків суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, у розрахунку на кожну таку дитину.
Статтею 2 Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227, визначено, що платник податку подає роботодавцю заяву про обрання місця застосування податкової соціальної пільги за встановленою Державною податковою службою формою.
Згідно з п. 3 ст. 5 Порядку №1227 для застосування пільги з підстав, передбачених у п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, платник податку, який має двоє чи більше дітей віком до 18 років, крім заяви подає:
копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;
копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник).
 
35. За якою формою платники податку подають заяву про відмову від застосування ПСП?
Відповідь: Враховуючи те, що нормами Податкового кодексу України не передбачено встановлення якоїсь єдиної форми заяви, то платник податків має право надати заяву про відмову у довільній формі.
Відповідно до ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України у разі самостійного прийняття рішення щодо припинення права користування податковою соціальною пільгою, платник податку зобов’язаний надати працедавцю заяву про відмову від застосування пільги.
Враховуючи те, що нормами Податкового кодексу не передбачено встановлення якоїсь єдиної форми заяви, то платник податків має право надати заяву про відмову у довільній формі.

 ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві