Актуальні питання податкового законодавства

Актуальні питання, що стосуються законодавства, його змін та доповнень, не перестають цікавити суб’єктів підприємницької діяльності.

 Відтак, спеціалістами Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на чолі з Першим заступником начальника ДПІ Раїсою Синициною днями був проведений семінар із платниками податків.

На семінарі розглядалися питання щодо оподаткування прибутку підприємств та податку на додану вартість. Учасниками семінару було озвучено ряд запитань, на які надано змістовні та кваліфіковані відповіді.

До Вашої уваги  представлено деякі відповіді на запитання учасників семінару:

1. Чи необхідно відокремленим підрозділам неприбуткової організації подавати заяву про внесення їх до Реєстру неприбуткових установ та організацій?

Відповідь:   Оподаткування неприбуткових установ та організацій здійснюється відповідно до ст.157 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

З метою оподаткування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, веде реєстр всіх неприбуткових організацій та їх відокремлених підрозділів, які звільняються від оподаткування згідно з положеннями цього пункту. Право неприбуткової організації на користування пільгами в оподаткуванні податком на прибуток виникає після внесення такої організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій органами державної податкової служби в порядку, встановленому законодавством (п.157.12 ст. 157 Кодексу).

Порядок включення установ та організацій до Реєстру неприбуткових установ та організацій визначено Положенням про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 №37.

Пунктом 2 р.І Положення визначено, що Реєстр неприбуткових установ та організацій – це автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про неприбуткові підприємства, установи та організації та їх відокремлені підрозділи визначені пп.14.1.121 п.14.1 ст.14 р.I Кодексу, доходи яких згідно зі ст.157 р.III Кодексу звільняються від сплати податку на прибуток.

Для внесення до Реєстру неприбуткова установа або організація повинна подати до територіального органу ДПС нижчого рівня за її місцезнаходженням реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до цього Положення, а також копії установчих документів.

Заява про включення відокремленого підрозділу до Реєстру може бути подана до контролюючого органу за умови, що неприбуткова установа (організація), до складу якої входить такий відокремлений підрозділ, внесена до Реєстру на дату подання такої заяви (п.157.1 ст.157 Кодексу).

2.  Чи може представництво нерезидента, яке не веде господарську діяльність в Україні, бути зареєстроване як неприбуткова установа?

Відповідь:  Відповідно до п.157.12 ст.157 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ з метою оподаткування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, веде реєстр всіх неприбуткових організацій та їх відокремлених підрозділів, які звільняються від оподаткування згідно з положеннями цього пункту.

Право неприбуткової організації на користування пільгами в оподаткуванні податком на прибуток виникає після внесення такої організації до Реєстру неприбуткових організацій та установ контролюючими органами в порядку, встановленому законодавством.

Державна реєстрація неприбуткових організацій здійснюється в порядку, передбаченому відповідним законодавством.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 №37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.02.2013 за №267/22799, затверджено Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій.

При визначенні структури ознаки неприбуткових установ та організацій необхідно керуватися такими нормативно-правовими актами: Конституцією України, Бюджетним кодексом України, Податковим кодексом України, законами України, що регулюють діяльність відповідної неприбуткової установи та організації тощо (п.5 р. I Положення).\

Для внесення до Реєстру неприбуткова установа або організація повинна подати до контролюючого органу за її місцезнаходженням реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Положення, а також копії установчих документів (п.2 р.ІI Положення).

Відповідно до встановленої форми реєстраційної заяви за формою 1-РН така заява може бути подана неприбутковою установою (організацією) та відокремленим підрозділом неприбуткової установи (організації).

З урахуванням викладеного, до Реєстру неприбуткових установ або організацій можуть бути віднесені неприбуткові установи та організації, утворені відповідно до законів України, що регулюють діяльність відповідної неприбуткової установи та організації, а також відокремлені підрозділи зазначених установ.

Представництва нерезидентів, у тому числі і представництва, які провадять господарську діяльність в Україні, не можуть бути зареєстровані як неприбуткові установи та організації і відповідно не вносяться до Реєстру неприбуткових установ або організацій.

Разом з цим, слід зазначити, представництва нерезидентів, що не провадять господарську діяльність в Україні, і при цьому не підпадають під визначення «постійне представництво», наведеного у пп.14.1.193 п.14.1 ст.14 ПКУ, не є платниками податку на прибуток з числа нерезидентів.

3.  Яким чином  в податковому обліку відображається амортизація малоцінних необоротних активів?

Відповідь:   Відповідно пп.14.1.138 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (досновні засоби - це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Отже, до малоцінних необоротних матеріальних активів належать необоротні матеріальні активи, вартість яких не перевищує 2500 гривень.

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів може нараховуватися за рішенням платника податків у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта в розмірі 100 відсотків його вартості (пп.145.1.6 п. 145.1 ст.145 Кодексу).

Інформація про нараховану амортизацію за звітний період, у тому числі основних засобів та інших необоротних активів, відображається у таблиці 1 додатка АМ до рядка 06.4.27 додатка ІВ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.09.11 № 1213, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.11 за № 1215/19953).

А саме, у графі 2 таблиці 1 додатка АМ за звітний (податковий) період, на який припадає перший місяць використання об’єкта малоцінних необоротних матеріальних активів, відображається нарахована сума амортизації у розмірі 100 або 50 відсотків вартості об’єкта в залежності від обраного платником податку способу амортизації.

Якщо платник податку застосовує 50-відсоткову амортизацію то у графі 2 таблиці 1 додатка АМ за звітний (податковий) період, на який припадає місяць вилучення об’єкта малоцінних необоротних матеріальних активів з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом, відображається інші 50 відсотків вартості такого об’єкта.

4.   В якому звітному (податковому) періоді платник податку, який є зареєстрованим як платник ПДВ менш ніж 12 календарних місяців, має право задекларувати бюджетне відшкодування?

Відповідь: Згідно із п. 200.5 ст. 200 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

• були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
• мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Тобто, платник податку, вперше з моменту реєстрації платником ПДВ, має право задекларувати бюджетне відшкодування в податковій декларації з ПДВ, яка буде подаватися ним за наслідками 12 календарного місяця, що настає за місяцем його реєстрації платником ПДВ, за умови виконання вимог п.200.5 ст.200 р.V ПКУ).

При цьому, якщо нарахування податкового кредиту відбулося внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів, то такий платник податку має право на бюджетне відшкодування незалежно від терміну його реєстрації платником ПДВ за умови дотримання інших вимог щодо декларування та отримання права на бюджетне відшкодування.

5. Який порядок автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ?

Відповідь:  Згідно із п.200.18 ст.200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним п.200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених ст.76 Кодексу.

Контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

Орган Державного казначейства України надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Посадові особи контролюючих органів служби та органів Державного казначейства України в разі порушення визначених у п.200.18 цієї статті термінів відшкодування несуть відповідальність відповідно до закону.

Для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість платник податку повинен одночасно відповідати критеріям, визначеним п.200.19 ст.200 Кодексу.

Критерії оцінки платника, відповідність яким надає такому платнику податку право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування сум ПДВ, побудовані на аналізі даних його звітних показників та наявної податкової  інформації.

Пунктом 200.20 ст.200 Кодексу передбачено, що визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.

Відповідно до п.200.21 ст.200 Кодексу у разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов’язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.

Якщо контролюючий орган у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

6. Яким чином покупцю передається податкова накладна, складена в електронній формі?

Відповідь:      Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов’язковим.

Згідно зі ст. 5 р. ІІ Закону України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов’язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно зі ст. 10 Закону відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей  документ.

Таким чином передача покупцеві податкової накладної в електронній формі здійснюється продавцем у спосіб, передбачений домовленістю з покупцем, зокрема: за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ, за домовленістю з покупцем.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві