Про порядок оподаткування податком на прибуток. Питання-відповіді:
1. Хто є платником авансів з податку на прибуток при виплаті дивідендів?
Відповідь: Відповідно до пп. 57.1¹.1 п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України (ПКУ) платником авансів з податку на прибуток при виплаті дивідендів є платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди.
Однак, обов’язок щодо сплати дивідендних авансів у емітента корпоративних прав виникає у разі прийняття рішення про виплату самих дивідендів та здійснення такої виплати. При цьому, у разі дотримання попередніх умов, емітент корпоративних прав здійснює виплату дивідендів власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.
Право розподіляти прибуток у господарському законодавстві віднесено до виключної компетенції загальних зборів підприємства. Дана процедура розподілу має оформлюватись відповідним рішенням учасників (власників) про спрямування частини прибутку на виплату дивідендів. Таке рішення мають прийняти загальні збори акціонерів для акціонерного товариства або учасників для інших господарських товариств.
Тож, у разі прийняття рішення загальні збори визначають суму прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, їх розмір, що припадає на одну акцію або на частку кожного учасника, порядок виплати дивідендів, а також терміни початку та закінчення їх виплати. Рішення фіксується у протоколі загальних зборів та після прийняття загальними зборами дає право підприємству здійснювати виплату дивідендів у розмірі, порядку та строки, які визначено загальними зборами для своїх власників.
При дотриманні вимог податкового та господарського законодавства, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток – дивідендний аванс. Сума такого авансу обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ, та вноситься до бюджету одночасно з виплатою дивідендів.
Правило щодо виплати дивідендних авансів також поширюється на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного та місцевого бюджету.
2. Як звітувати з податку на прибуток у разі переходу підприємства із загальної на спрощену систему оподаткування?
Відповідь: Відповідно до п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковим (звітним) періодом є календарний рік з урахуванням положень, визначених п. 57.1 ст. 57 ПКУ. Податковий (звітний) рік для платників податків починається з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) року.
Пунктом 291.3 ст. 291 ПКУ передбачено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу ХІV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному даною главою.
Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування суб’єктом господарювання дотримано вимоги встановлені п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Пунктом 294.3 ст. 294 ПКУ визначено, що для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.
Поряд з цим згідно з п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємства.
Таким чином, платник податку на прибуток у разі переходу на спрощену систему оподаткування в середині року подає податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, що передує кварталу, з якого він переходить на спрощену систему оподаткування, у термін, передбачений пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.
3. Як сплачувати авансові внески у разі ліквідації платника податку?
Відповідь: Відповідно до пп. 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 ПКУ у разі якщо платник податку ліквідується, останнім податковим (звітним) роком вважається період, на який припадає дата ліквідації. Тому якщо платник податку на прибуток перебуває лише на стадії ліквідації, він не позбавляється обов’язку сплачувати авансові внески з податку на прибуток, задекларовані у складі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік.
Отже, такий платник подає до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток за звітний період, на який припадає дата його ліквідації. В даній декларації на суму вже сплачених авансових внесків платник має право зменшити задекларовані податкові зобов’язання з податку на прибуток. А у разі якщо сума сплачених авансових внесків перевищує суму податкового зобов’язання з податку на прибуток, то платник податку має право на повернення суми такого перевищення за умови дотримання вимог статті 43 Податкового кодексу.
4. Чи необхідно подавати Розрахунок частини чистого прибутку щокварталу?
Відповідь: Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 р. № 138. Згідно пункту 2 даного Порядку частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово – господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.
Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до держбюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями відповідно до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до держбюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого наказом ДПА України від 16.05.2011 р. № 285.
З урахуванням форми Розрахунку та норм Порядку № 138 він подається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до контролюючих органів наростаючим підсумком за квартал, півріччя, три квартали та рік у терміни, передбачені для квартальної звітності.
Отже, Розрахунок разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до контролюючого органу за підсумками кварталу, півріччя, трьох кварталів та року у терміни, передбачені для квартальної звітності, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, і є обов’язковим документом, на підставі якого здійснюється нарахування та сплата зазначеного платежу.
5. Яка передбачена відповідальність у разі несплати або несвоєчасної сплати платником авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів (частини чистого прибутку)?
Відповідь: Відповідно до п. 110.1 ст. 110 ПКУ платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Так, відповідно до п. 127.1 ст. 127 ПКУ ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену ПКУ, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV ПКУ.
Крім того, п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ передбачено, що після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пеня, визначена п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов’язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5 ст. 129 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, при нарахуванні суми дивідендів, призначених для виплати власникам корпоративних прав, платник податків повинен нарахувати авансовий внесок на суму таких дивідендів за встановленою ставкою і внести його до бюджету до/або під час такої виплати. У разі ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування), авансового внеску до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів до платників застосовується відповідальність у вигляді штрафів, передбачених ст. 127 ПКУ, та пені відповідно до ст. 129 ПКУ.
ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві