На нагальні запитання платників Печерського району – кваліфіковані відповіді

 Однією із результативних форм діалогу податківців та платників є безпосереднє спілкування через всесвітню мережу Інтернет.  Он-лайн діалог вже давно довів свою високу результативність у швидкому та якісному наданні інформаційної допомоги – кваліфікованих відповідей на нагальні запитання.

Так, нещодавно в Державній податковій інспекції Печерського району була проведена чергова Інтернет-конференція. У режимі відео-діалогу платники району уточнювали всі питання щодо нарахування та адміністрування військового збору.

Розмовляла та надавала повні та фахові відповіді Лариса Дзюбенко, Перший заступник начальника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві.

Пропонуємо питання-відповіді, що обговорювались того дня:

1.Що є об’єктом оподаткування  військовим збором?

Відповідь:   Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

2. З якої суми доходів утримується військовий збір?

Відповідь:  Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

     Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу  (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу).

     Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу  (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу).

     Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу  податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

     Тобто оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, тощо.

3. Чи є об’єктом оподаткування військовим збором  витрати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності?

Відповідь:  Виплати фізичним особам у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюються відповідно до норм Закону України від 18 січня 2011 року № 2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» яким визначено правові підстави для отримання такої допомоги, встановлено умови надання, тривалість та розміри виплат.

     Ст. 1 Закону № 2240 визначено, що загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї), вагітності та пологів за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем.

     Згідно ст. 4 і ст. 6 Закону № 2240 право на матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають, зокрема застраховані особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.

     Види матеріального забезпечення наведено у ст. 34 Закон № 2240, до яких відноситься: допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) (ст.ст. 35, 37 Закону).

     Відповідно до ст. 35 Закону № 2240 встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного зі страхових випадків, визначених указаною статтею.

     Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

     Абзацом другим ст. 2 КЗпП встановлено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності.

     Враховуючи наведене, виплати по листках непрацездатності (оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності) з метою оподаткування військовим збором прирівнюються до заробітної плати.

4. Чи передбачена відповідальність за не нарахування, не утримання та/або несплату (неперерахування) військового збору податковим агентом?

Відповідь:      Відповідно до п.п. 1.6 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України платники збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 Податкового кодексу для податку на доходи фізичних осіб.

     Особи, які відповідно до Податкового кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані нести відповідальність у випадках, визначених Податкового кодексу (п.п. «ґ» п. 176.2 ст. 176  Податкового кодексу).

     Пунктом 127.1 ст. 127 Податкового кодексу передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

     Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

     Дії, передбачені абзацом першим п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
     Передбачені п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами Податкового кодексу.

     Крім того, відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу у день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента нараховується пеня.

     Зокрема, пеня, визначена п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу,

нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб (абз. третій п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу).
     Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності (п. 112.1. ст. 112 Податкового кодексу).

     Відповідно до ст. 163 прим. 4 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, –  тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     Враховуючи вищевикладене, за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) військового збору до податкових агентів застосовується фінансова відповідальність (у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені) та адміністративна відповідальність.

5. Чи є об’єктом оподаткування військовим збором сума коштів,що перераховується працедавцем  на рахунок закладу  охорони здоров’я на лікування працівника  та придбання лікарських засобів?

Відповідь:   Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами.
     Визначення поняття „заробітної плати” наводиться в частині першій ст. 94 Кодексів законів про працю) і ст. 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР „Про працю” 108), е винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

     Отже, у разі якщо сума коштів на лікування працівника та придбання лікарських засобів не виплачується (не компенсується) працівнику, а перераховується працедавцем на рахунок закладу охорони здоров’я, то такий дохід слід розглядати як надання працедавцем цільової благодійної допомоги разового характеру, що не є об’єктом оподаткування військовим збором.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві