24 лютого 2017 року до 100-річчя з дня народження відомої художниці України Тетяни Яблонської в Печерському районі відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на будинку, де пройшло її життя. Фотозвіт.

Участь в урочистому заході взяли голова Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Сергій Мартинчук, керівник патронатної служби Міністерства культури України Дмитро Зеленецький, депутат Київської міської ради Ярослав Діденко, дочка Тетяни Яблонської Гаяне Атаян та представники Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури. 

Біографічна довідка народної художниці України Тетяни Яблонської

(11 лютого 1917 р. -17 червня 2005 р.)

Останні сорок років художниця мешкала  на Печерську, в будинку у провулку Івана Мар'яненка.

Видатна українська художниця Тетяна Яблонська посідає одне з чільних місць у сучасному українському малярстві. У художній культурі України другої половини ХХ століття Тетяна Яблонська була незаперечним лідером. Картини Тетяни Яблонської стали окрасою багатьох музеїв світу та України.

В її мистецтві відтворено понад півстоліття – цілу історичну епоху, час складний і не однозначний. Роботи Т.Яблонської настільки відрізняються за стилем, що, здається, їх авторами були щонайменше десяток художників. І імпресіоністичний ніжний пейзаж, і енергійна побутова замальовка, і глибокий психологічний портрет їй однаково підвладні.

Центральною темою в творчості Тетяни Яблонської завжди було повсякденне життя звичайних людей: побутові сценки, портрети членів родини та автопортрети в домашній обстановці. Але на все у неї був особливий, незвичайний погляд.

Яблонська заявила усьому світу про себе у 1949 році великим полотном "Хліб", яке зробило її знаменитою.

Яблонська пропонувала людям подивитися на самих себе, на своїх дітей, повірити в себе, у свої сили, у свою здатність будувати життя, співвідносячи його з власними ідеалами, довіряючи своїм почуттям.

Персональні виставки Тетяни Яблонської проходили в багатьох містах країни і світу. Її картини зайняли почесне місце в музеях та приватних колекціях.

У 1999 році в Яблонської стався інфаркт, унаслідок чого в неї відмовила права рука. Але тяга до мистецтва виявилася сильнішою за хворобу - Тетяна Нилівна навчилася малювати лівою. Щоправда, від олійних фарб довелося відмовитися й перейти на пастелі. Так, ще в 1995 році з'явилася серія робіт під назвою «Вікна». Пізніші свої картини Яблонська жартома приписувала до «творчого періоду «постінфарктизму». Бувши хворою, вона відгукнулася на заклик допомогти відділенню дитячої онкології клініки «Охматдит» і віддала кілька своїх картин для благодійної виставки-продажу.

Тетяна Нилівна ніколи не любила здаватися, повторюючи: «Якщо ти займаєшся мистецтвом, забудь, що ти жінка...». У 1997 році ЮНЕСКО назвало її художником року, а Міжнародний біографічний центр у Кембриджі оголосив Яблонську «Жінкою року 2000».  У 2000 році її було удостоєно звання Героя України./ Сама Тетяна Нилівна поставилася до такого визнання стримано: «Це дуже велика нагорода, але я не вважаю себе великим митцем. Напевне, заслужила її тим, що у творчості завжди намагалася бути щирою».

Серед її досягнень – членство у Спілці художників України (з 1944), викладач Київського державного художнього інституту (1944–1953, 1966–1973), депутат Верховної Ради Української РСР (1951–1958); народний художник України (1960), Народний художник СРСР (1982), Професор (1967), Дійсний член Академії мистецтв СРСР (1975), Дійсний член Академії Мистецтв України (1997), Герой України (2001). Нагороди: Лауреат трьох Державних премій СРСР (1949 – за картину «Хліб», 1951 – за картину «Весна», 1979 – за картину «Льон»). Лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка (1998 – за роботи останніх років) і багато інших.

Залишилось багато учнів і у мистецькому світі звучить гордо, що ти учень Яблонської.